Тема 1. Методологічні основи країнознавства
8
ня, абстрагування, узагальнення; 2) теоретичні — експеримент, гі-
потетичний перехід від абстракції до конкретності, аксіоматичний
метод, математична формалізація; 3) соціологічні — соціально-
політичний експеримент, контент-аналіз, анкетування, інтерв’ю,
опитування, спостереження, вивчення соціальних настанов; 4) со-
ціально-психологічні — соціально-психологічний експеримент,
спостереження, контент-аналіз, соціометричне опитування, тесту-
вання, шкаловання; 5) порівняльні (компаративні) — порівняль-
но-географічний і порівняльно-історичний, конкретного аналізу,
періодизації, хронологічний, ретроспективний, прогностичний, по-
слідовних порівнянь; 6) емпіричні — практичний експеримент,
статистичний (аналіз статистичного матеріалу), конкретного мо-
делювання; 7) системно-функціональні — системний, інституціо-
нальний, функціональний, структурно-функціональний аналіз, ком-
позиція, декомпозиція; 8) діяльнісні — метод прийняття рішень,
раціональний, змішано-скануючий, теорії груп, метод дії; 9) спеці-
альні — картографічний, метод збору країнознавчої інформації,
експериментальне країнознавче дослідження, «гра масштабами»,
індексний метод тощо.
Завдання країнознавства слід розглядати у двох основних ви-
мірах: 1) науково-теоретичному — розробити цілісну концепцію
розвитку та функціонування всього суспільства із урахуванням
співвідношення і взаємозв’язку між різними системами суспільної
організації (політичною, соціальною, господарською, правовою
тощо); 2) навчальному — озброїти студентів теоретичними знання-
ми в галузі різних сфер життя окремих країн і регіонів, а також
практичними вміннями побудови комплексних країнознавчих харак-
теристик із використанням набутих знань і дослідницьких країноз-
навчих методів.
Достарыңызбен бөлісу: