Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
Литовсько — московська («десятирічна») війна 1512—1522 років
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
| Литовсько — московська («десятирічна») війна 1512—1522 років — військовий конфлікт між Великим князівством Литовським (далі ВКЛ), (до складу якого входили руські князівства та Київ) і Московією.
Причини У двох попередніх війнах Московському князівству так і не вдалося реалізувати ідею повернення собі всієї «давньоруської спадщини» — земель Смоленщини, Полоччини і Київщини. Не змирилося з результатами цих війн — втратою деяких своїх східних земель — і Велике князівство Литовське. Наприкінці 1512 р. між обома державами спалахнула нова війна. Приводом до неї стали литовсько-кримські переговори і напад кримців у травні 1512 р. на Верхнєокські князівства. Війна Облога Василієм III Смоленська Московський уряд звинуватив литовців у нацьковуванні на московські землі татар й у листопаді цього ж року спорядив похід свого війська на Полоцьк і Смоленськ. Невдовзі війська з-під Полоцька були відведені, біля Смоленська вони стояли до березня 1513 р., після чого облога була знята. У червні 1513 московські війська розпочали наступ одразу на 4-х напрямках з метою захоплення Смоленська, Полоцька, Вітебська і Орші. Бої продовжувалися до листопада і закінчилися для Москви безрезультатно. Наприкінці травня 1514 р. московські війська розпочали третій наступ на Смоленськ. Незважаючи на успішну оборону міста, частина місцевої аристократії і духовенства перейшла на бік Москви, що й привело до капітуляції Смоленська 31 липня 1514. Незабаром московські полки захопили Мстиславль, Кричев і Дубровно. Проте розвинути успіх московській стороні не вдалося. 8 вересня 1514 року під Оршею литовське військо (30 тис. осіб, під командою князя К.Острозького) розгромило московське військо (40 тис. вояків, під командою князя І.Челядніна). Незабаром Литві вдалося повернути Мстиславль, Кричев та Дубровно. Тоді ж литовці разом із кримцями здійснили кілька нападів на Сіверщину. Однак Смоленськ залишився за московською стороною. На початку 1515 р. литовці повторили спільно з кримцями напад на Сіверські землі. Пізніше московські полки ходили під Рославль, Полоцьк, Вітебськ і Мстиславль, а литовці діяли під Великими Луками. У вересні 1517 в Москві розпочалися мирні переговори. Проте вони не припинили воєнних дій. У жовтні литовське військо здійснило невдалу спробу захопити Опочку. Улітку 1518 московське керівництво спробувало відновити широкомасштабні воєнні дії проти Литви. Його війська атакували Полоцьк, Вітебськ, Слуцьк. Однак перемога була за литовцями. Наступного року Москва повторила наступ більшими силами. Із Пскова, Смоленська і Стародуба її полки атакували Полоцьк, Вітебськ, Оршу, Могильов, Мінськ, Крево, Ошмяни, Молодечно. У лютому 1520 р. московські війська повторили напад на Полоцьк і Вітебськ. Результат 2 вересня 1520 в Москві було підписано перемир'я на півроку, а 25 грудня 1522 встановлено нове перемир'я на п'ять років. Згідно з ним Смоленськ залишився за московською стороною. Обміняти полонених великий князь московський Василій III Іванович відмовився. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|