Додаток Ф (рекомендований) Способи захисту дрен від завохрення

(рекомендований)

Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).

Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.

Для осушувально-зволожувальних систем, в яких для зволоження використовується осушувальна мережа, шукану відстань вибирають виходячи з вимог забезпечення заданої інтенсивності подачі вологи у грунт, оскільки ефективність дії дренажу в режимі зволоження є нижчою, ніж при осушенні. У випадку систем з роздільними мережами, які виконують функції осушення та зволоження незалежно одне від одного, міждренні відстані розраховуються окремо для осушувальної та зволожувальної мереж.

При ньому оптимальними приймаються такі міждренні відстані, за яких дренаж здатний створити найкращі для рос­ту та розвитку сільськогосподарських культур водно-фізичні умови у кореневмісному шарі в необхідні терміни.

В меліоративних системах двосторонньої дії за проектні відстані між елементами регулювальної мережі приймають менше із значень, обчислене у режимах осушення та зволоження.

Розрахунковим періодом с літній посушливий, тривалість якого визначається чутливістю даної культури до нестачі вологи у кореневмісному шарі (від 3 до 7діб, від 3 до 5діб).

Розрахункове випаровування визначається за біокліматичним методом (орієнтовні значення - від 2 до 6 мм/добу), опади - від 0 до 2 мм/добу. Коефіцієнт нестачі насичення приймають таким, що дорівнює коефіцієнту водовіддачі грунту.

Перевищення п'єзометричного напору в дренах при підґрунтовому зволоженні приймають таким, що дорівнює від 0,4 до 0,8 м.

Для визначення міждренної відстані L,м, при зволоженні двошарового грунту (рисунки Ц.1, Ц.2) без урахування живлення та випаровування, при якому забезпечується підняття РГВ до глибини H* у заданий строк (до моменту часу t+), необхідно використовувати формули, наведені в прикладах Ц.1, Ц.2.

Приклад Ц.1. Початковий рівень ґрунтових вод повністю розміщується у верхньому шарі двошарового грунту (рису­нок Ц.1), якщо т>т₂

(Ц.1)

де - коефіцієнт осередненої водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у верхньому шарі,

за умови Н_* m _l

де - коефіцієнт водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у нижньому шарі;

При Н_*<т

Рисунок Ц.1. Підґрунтове зволоження двошарового грунту при початковому рівні ґрунтових вод (РГВ) у верхньому шарі

Рисунок Ц.2. Підгрунтове зволоження двошарового грунту при початковому (РГВ) у нижньому шарі

Позначення, наведені на рисунках Ц.1 та Ц.2:


т, - потужність фільтраційного потоку

двошарового грунту, м;

першого шару грунту, м;

другого шарів грунту, м/добу;

1.1 При розробленні проектів організації будівництва меліоративних систем і споруд терміни будівництва об'єктів повинні узгоджуватися з термінами виконання робіт з сільськогосподарського освоєння та використання меліорованих земель.

1.2 При реконструкції діючих меліоративних систем і споруд будівельні роботи слід організовувати таким чином, щоб уникнути пошкоджень існуючих споруд і підземних ко­мунікацій, що розміщені у зоні будівництва і не підлягають знесенню або перенесенню.

1.3 Повне або часткове виведення меліорованих земель з сільськогосподарського обо­роту на період виконання робіт з реконструкції меліоративної системи повністю або частково повинні бути погоджені з землекористувачем і відображається в проекті виконання робіт.

1.4 До початку будівництва меліоративної системи слід виконати роботи з улаш­тування постійних та тимчасових внутрішньомайданчикових доріг, тимчасових будівель і споруд та інженерних мереж (водо-, тепло-, електропостачання), потрібних на час будівництва і передбачених проектом організації будівництва та проектами на виконання робіт.

1.5 Забороняється починати роботи, пов'язані з будівництвом надземних конст­рукцій будівлі (споруди) або її частини (секції, яруса, прогону, ділянки, захватки), до повного закінчення влаштування підземних конструкцій та зворотної засипки котло­ванів, траншей та пазух з ущільненням грунту до щільності, що відповідає природному стану або заданому проектом (за винятком конструкцій, спорудження яких проектами виконання робіт передбачено в інші терміни).

1.6 Якщо будівельний майданчик розміщено на території, що зазнає впливу не­сприятливих природних явищ і геологічних процесів (зсуви, обвали, селі, лавини, забо­лоченість, підтоплення тощо), після створення геодезичної розбивочної основи до почат­ку виконання підготовчих внутрішньомайданчикових робіт потрібно виконати за спеціальними проектами першочергові заходи і роботи для захисту території від зазна­чених процесів.

1.7 Закінчення всіх підготовчих робіт в обсязі, що забезпечує дотримання перед­бачених проектом темпів будівництва об'єкта, підтверджується актом, складеним замов­ником і генпідрядником за участю субпідрядної (субпідрядних) організації та профспілкового комітету генпідрядника за формою, наведеною у додатку А.

1.8 Будівництво великих меліоративних систем повинно здійснюватись згідно з пусковими комплексами відповідно до їх складу та черговості, передбачених проектами.

1.9 У процесі будівництва об'єкта необхідно дотримуватись будівельних норм, правил і стандартів, а при виконанні складних об'єктів — додаткових спеціальних вказівок і технічних умов проекту (робочого проекту).

1.11 На кожному об'єкті будівництва потрібно:

• вести загальний журнал робіт за формою, наведеною у додатку Б, спеціальні журнали для окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядником за уз­годженням з субпідрядними організаціями і замовником, та журнали авторського нагля­ду проектних організацій;

• складати акти обстеження прихованих робіт, проміжного приймання відпові­дальних конструкцій, випробування устаткування, систем, мереж і пристроїв;

• оформляти іншу виробничу документацію для окремих видів робіт та виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами про відповідність фактично ви­конаних робіт цим кресленням або внесеним до них, за узгодженням з проектною ор­ганізацією, змінам, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт.

Примітка. Потреба у здійсненні авторського нагляду проектними організаціями визначається проектом (робочим проектом) на будівництво меліоративних систем і споруд.

1.12 Ліцензування будівельно-монтажних робіт регламентується чинним законо­давством.

2.2 До початку виконання робіт потрібно:

• оформити відчуження земель під постійні та тимчасові лінійні споруди (магістральні, міжгосподарські та інші канали, лінії електропередачі, повітряні лінії зв'язку, магістральні, міжгосподарські та внутрішньогосподарські трубопроводи) - у терміни, передбачені проектом виконання робіт і календарним планом будівництва об'єктів; під насосні станції та інші гідротехнічні споруди меліоративної системи, якщо вони не входять у смугу відчуження під лінійні споруди;

• передати та прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки спо­руд у терміни, передбачені календарним планом будівництва об'єктів (елементів) меліоративної системи. Геодезичні роботи слід виконувати в обсязі й з точністю у відповідності з вимогами СНіП 3.01.03;

• визначити потребу та джерела надходження робочої сили;

• визначити потребу та джерела отримання кам'яно-щебеневої продукції та збірного залізобетону;

• перевірити можливість забезпечення будівництва бетонною сумішшю заводами або вузлами, якщо це передбачено проектом виконання робіт.

2.3 До складу підготовчих робіт, що передують будівництву складного й унікального об'єкта, повинні входити роботи, пов'язані з організацією режимних спосте­режень (сейсмометричних, гідрологічних, гідрогеологічних, геохімічних, геодезичних тощо) за спеціальними програмами, а також створення, у разі потреби, випробних полігонів, метрологічних пунктів та вимірювальних станцій. Програми дослідних робіт, випробувань конструкцій і елементів споруд та режимних спостережень повинні розроб­лятися замовником і генеральною проектною організацією одночасно з розробкою про­ектів організації будівництва і проектів виконання робіт.

2.4 Згідно з ДБН А.3.1-5 у процесі підготовки до виконання будівельно-монтажних робіт потрібно:

• розробити проекти виконання робіт, передати й прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки стосовно частин будівель (споруд) і видів робіт;

• розробити й здійснити заходи щодо організації праці;

• організувати інструментальне господарство для забезпечення бригад необхід­ними засобами малої механізації, інструментом, засобами вимірювання й контролю, за­собами підмощування, огородженням і монтажною оснасткою;

• створити необхідний запас будівельних конструкцій, матеріалів і готових ви­робів;

• поставити або перебазувати на робоче місце будівельні машини і пересувні ме­ханізовані установки.