Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах

Підсумковий виступ вчителя.

У той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, Російська Федерація почала окупацію Криму. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, порушивши власні обов’язки, російські війська підступно розпочали анексію української землі.

Захопивши владу, окупанти та колабораціоністи посилили репресії, намагаючись придушити спротив патріотів. Але це їм не вдалося. Спротив тільки зростав.

Упродовж двох років окупації проходять різні акції. Так, попри заборони окупаційної влади, 26 червня кримські татари відзначають Свято прапора, проводячи мітинги та пікети. Тисячі людей з прапорами підіймаються на гору Демерджі, демонструючи непохитність власних духу та волі (відео-фрагмент «Два прапори» https://www.youtube.com/watch?v=svhwLRwDcvs).

Постійно в анексованому Криму з’являються графіті, які підкреслюють, що Крим – це Україна. Так, 16 січня 2016 року на маяку в м. Ялта був намальований український прапор.

Напередодні Нового, 2015 р., року кольори українського прапора спричинили скандал в одній зі шкіл Криму. На уроці «Навколишній світ», виконуючи завдання «Розфарбуй прапор Росії» в розділі «Що таке Батьківщина?», учень замість «триколору» РФ пофарбував шаблон в жовтий і блакитний кольори, кілька разів намалював тамгу (національний герб кримських татар) і зробив напис «Кримнашабатьківщина».

І таких прикладів можна приводити багато.

Запропонуйте учням, використовуючи методику «Мозковий штурм», визначити форми дій, за допомогою яких можливо приєднатися до спротиву російським окупантам в Криму.

Виховний західдо Дня початку кримського спротиву

Варіант 2.

Мета та завдання:	Формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів; утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; спонукання особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму
Обладнання:	Комп’ютер (ноутбук), мультимедійне забезпечення
Основні поняття і терміни:	Агресія, окупація, гібридна війна, «зелені чоловічки», рух Опору
Імена та дати	20.02.2014 р. – початок окупації Криму, 16.03.2014 р. – «референдум» Володимир Путін, Олександр Турчинов, Мустафа Джамілєв
Форма проведення:	Інтерактивний захід

Хід заходу.
І. Вступне слово вчителя

26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради Криму відбулися багатотисячні мітинги. Понад 14 тисяч кримчан виступили за єдину державу, за свою Батьківщину – за Україну. А в цей час, підступно, без оголошення, Російська Федерація вже розпочала вторгнення на територію Криму. Розпочалася російська агресія, яка мала вигляд нової форми війни – «гібридної». «Зелені чоловічки», при підтримці місцевих колаборантів, розпочали окупацію півострову.

Від початку окупації російські пропагандисти переконували весь світ, що все відбувалося мирно та за «повною підтримкою кримчан». Проте факти засвідчують зворотне – Крим не прийняв окупантів, громадяни України встали на захист своєї землі, хоча сили й були нерівними.

Про події лютого – березня 2014 року в Криму, про героїчний спротив агресії російських окупантів ми сьогодні і поговоримо.

Слова вчителя.

Послухайте та дайте відповідь на питання – «Хто і де міг це сказати»?

Зачитати текст:

… люди почему-то боятся. Они думают, что ничего нельзя изменить, что все будет, как есть, систему не сломаешь, ты один, нас мало, нас всех замуруют в тюрьмы, убьют, уничтожат. И сидят тихо в подполе как мыши. У нас тоже была преступная власть, но мы вышли против нее. Нас не хотели слышать – мы стучали в мусорные баки. Власть не хотела нас видеть – мы поджигали покрышки, и в конце концов победили…»

Після відповідей учнів повідомте, що це слова Олега Сенцова, громадянина України, кримчанина, якого російський суд засудив до 20 років ув’язнення.
ІІІ.

3.1. Обов’язковий блок.

3.1.1. Хронологія окупації та спротиву.

Робота в варіантах.

Попередня робота.

Роздрукувати декілька екземплярів «Хронології окупації» та «Хронології спротиву» (дивись Методичні рекомендації).

Хід проведення:

Розділити учнів на двігрупи. Роздати першому варіанту «Хроніку окупації», а другому варіанту – «Хронологію спротиву».

Завдання для груп: ознайомитися з інформацією та підготувати розповідь про події.

Хід проведення:

Учні ознайомлюються з інформацією та розподіляють уривки з «Хронологій» для відповідей між собою.

Після ознайомлення учнів з інформацією провести опитування за хронологією подій – вчителя називає дату, а учні з першого варіанту розповідають про дії окупантів, а учні з другого варіанту – про акції спротиву в цей день.

Рекомендації.

Унаочнити розповідь учнів світлинами з «Методичних рекомендацій» або з Інтернету.

Після ознайомлення учнів з «Хронологією» окупації провести бесіду щодо результатів окупації або підсумувати, пояснивши, що результатом дій Російської Федерації стала повна окупація півострова. Звернути увагу на те, що під час захоплення півострову посилювався ненасильницький спротив громадян України в Криму.
3.2. Варіативний блок

Учитель самостійно обирає блоки або вправи, для роботи з учням під час проведення варіативної частини.

Відео «Підняття прапору в Академії Військово-морських сил ім. Нахімова»

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=LvR-JyH0mdw

Час: 1,26 хв.

Короткий зміст: В Академії Військово-морських сил ім. Нахімова в Севастополі після підняття прапорів Російської Федерації група курсантів заспівала Гімн України.

Дата подій: 21 березня 2014 року

Вступне слово вчителя:

Анексія Російською Федерацією півострова Крим не припинила спротиву окупантам та колаборантам. Найбільш активно виступала молодь – учні та студенти, котрі народились та виросли в Україні.

Робота з відео-фрагментом.

Перед показом запропонуйте учням питання длявідповісді після перегляду.

Рекомендація:

Запишіть питання на дошці або фліпчарті, щоб учні бачили їх під час перегляду.

Питання:

1. 
   Опишіть, що ви побачили у відео фрагменті?
   
2. 
   Що, на Вашу думку, є головним сюжетом у відео?
   
3. 
   Чи були дії курсантів спонтанними? (зверніть увагу на одяг випускників)
   
4. 
   Чи усвідомлювали курсанти наслідки своїх дій?
   
5. 
   Що спонукало курсантів до цієї акції?
   

Після перегляду фрагменту проведіть опитування учнів.

Слова вчителя.

Як справжні офіцери, хоча й майбутні, курсанти залишили окуповану територію разом зі своїм ліцеєм. Військово-морський ліцей переїхав до м. Одеси майже у повному складі. Переїхали не тільки військові, а й цивільні викладачі, залишивши своє майно в Криму. Переїхало 122 ліцеїсти. 1 вересня 2014 р. Військово-морський ліцей розпочав новий навчальний рік в Одесі. Ті ліцеїсти, які самовіддано співали гімн на плацу в м. Севастополь, вже стали курсантами українських військових вишів, а декілька курсантів поїхали навчатися до Великобританії.Офіцерсько-викладацький склад, промінявши свої квартири в Криму на кімнати в одеських гуртожитках, продовжує готувати нову генерацію патріотів.

У 2015 році троє курсантів закінчили навчання у Королівському коледжі, Велика Британія.

Підсумовуючи, зверніть увагу на те, що незважаючи на репресії та тиск в анексованому Криму завжди були патріоти України які продовжували спротив російським окупантам.

Рекомендації:

Після перегляду фрагменту та відповіді учнів на запропоновані питання можна організувати обговорення на тему спротиву окупантам на основі історичного минулого України та світу.

Вступне слово вчителя:

Окупація Росією Кримського півострову проходила не так «спокойно», як про це пишуть російські і частина українських ЗМІ.

Рекомендація:

Методику роботи із світлинами дивіться у Додатках.

П
окажіть світлину учням та запропонуйте їм відповісти на питання:

1. 
   Опишіть, що ви бачите на світлині.
   
2. 
   Чому люди стоять обабіч дороги?
   
3. 
   Чи існує реальна загроза людям, які стоять біля дороги? Якщо так, то які?
   
4. 
   Чи можливо ідентифікувати машину? Для чого вона там знаходиться?
   

Робота в групах.

Попередня робота:

Роздрукувати витяг з Меморандуму про гарантії безпеки у звязку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

Хід проведення

Розкажіть учням про міжнародні документи, які гарантували Україні безпеку та територіальну цілісність:

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) — міжнародна угода, укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією– угода між Російською Федерацією і Україною, де закріплювалися принципи стратегічного партнерства, визнання непорушності існуючих кордонів, поваги до територіальної цілісності держави та взаємного зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. Підписаний 31 травня 1997 р., ратифікований 14 січня 1998 р., вступив в дію 1 квітня 1999 р.

Об’єднайте учнів в чотири групи.

Роздайте картки групам.

Завдання для груп: ознайомитися з текстом на картках, підготувати виступ з коментарем отриманої інформації.

Після підготовки опитати представників груп в порядку розміщення інформації в «Меморандумі» та «Угоді».

Обговорити з класом, що було порушено Російською Федерацією під час окупації Криму.

Підсумовуючи роботу, зверніть увагу учнів на те, що Росія порушила всі міжнародні угоди, які вона підписувала, поставивши себе поза міжнародного законодавства.

Попередня робота:

Роздрукувати матеріали «Справ проти українських патріотів в окупованому Криму та Росії» («Справа 26 лютого», «Справа 3 травня» та інші» – дивись «Методичні матеріали»).

Вступне слово вчителя.

Окупація Криму Російською Федерацію була кривавою. Не зважаючи на заяви російських пропагандистів «про мирний процес», події були жахливими – гинули люди, громадян України в Криму викрадали, кидали до в’язниць, знущалися над ними. І після анексії окупанти не припинили репресії, намагаючись придушити Рух Опору в окупованому Криму. Яскравими прикладами стали численні справи проти патріотів.

Робота в групах.

Об’єднати учнів в групи. Роздати кожній групі одну з справ.

Завдання для груп: ознайомитися з матеріалом. Підготувати коротку розповідь про отриману справу.

Після ознайомлення з матеріалом та підготовки учнів представники груп презентують результати роботи групи.
Провести обговорення за питаннями:

• 
  Чому російська окупаційна влада починає такі справи?
  
• 
  Які наслідки для окупованого Криму, України та Росії, міжнародної спільноти мають ці справи?
  

Робота в групах.

Попередня робота.

Роздрукувати словник, розрізати на картки з термінами.

Хід роботи

Об’єднати учнів відповідно кількості карток. Роздати картки групам.

Завдання для груп.

Ознайомитися з терміном. Підготувати виступ для ознайомлення учнів класу з терміном з коментарями, основаними на фактах з часу окупації Криму Росією.

Робота.

Обговорити, наскільки ці поняття дотичні до подій в окупованому Криму.

Запропонуйте учням навести приклади, які підтверджують поняття фактами часу окупації Криму.
ІV. Підсумок уроку.

Підсумковий виступ вчителя.

В той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, російські війська почали окупацію Криму. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, порушивши власні зобов’язання, Російська Федерація підступно розпочала анексію української землі.

Подивіться на зображення медалі, яка з’явилася в Росії.

Показати зображення медалі «За повернення Криму»

Вже тоді, під вистріли в Києві, розпочалося вторгнення окупантів. Проте Крим, як і вся Україна, не здавався. Хоча сили і були нерівні, українські громадяни боронили свою Батьківщину.

Пройшло два роки, а Крим не здається на милість окупантів. Спротив тільки збільшується. Не зважаючи на репресії, українські патріоти проводять акції, флешмоби, з’являються графіті та інше.

Наприклад, 16 січня 2016 року ялтинці зранку побачили український прапор, намальований на маяку.

А багаточисленні заклики через флешмоби з паспортами:

Давайте разом подумаємо, як ми можемо приєднатися до боротьби за повернення Криму, допомогти українським патріотам в окупованому Криму.

Опитати учнів (метод «відкритий мікрофон» або «Мозковий штурм»)


Виховний західдо «Дня початку кримського спротиву»

Варіант 3

Мета та завдання:	Формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; сприяння набуттю учнями патріотичного досвіду на основі спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів; утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; спонукання особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
Обладнання:	Комп’ютер (ноутбук), мультимедійне забезпечення
Основні поняття і терміни:	Агресія, окупація, гібридна війна, «зелені чоловічки», рух Опору
Імена та дати	20.02.2014 р. – початок окупації Криму, 16.03.2014 р. – «референдум» Володимир Путін, Олександр Турчинов, Мустафа Джемілєв
Форма проведення:	Інтерактивний захід

Хід заходу.
І. Вступне слово вчителя.

16 березня на тлі кризи в Автономної республіці відбувся референдум про статус Криму. За даними організаторів, у ньому взяли участь більше 82% (за іншими даними — 30% чи 32,4%) виборців, більше 96 відсотків висловилося за возз’єднання з Росією. 17 березня, враховуючи «волевиявлення народів Криму» на загальнокримському референдумі, В. Путін підписав указ про визнання якРеспубліку Крим суверенноюта незалежною державою, де місто Севастополь має особливий статус. Увечері цього ж дня стало відомо про звернення В. Путіна, яке було призначено на 18 березня.

На початку промові В. Путін констатував, що референдум пройшов в повній відповідності з демократичними процедурами та міжнародно-правовими нормами, а цифри підтримки вступу Криму до Росії –безумвоно переконливі. В.Путін нагадав про стародавній Херсонес, де прийняв хрещення князь Володимир, про могили російських вояків, про Севастополь — батьківщину Чорноморського флоту. Зазначив, що до кримських татар в радянський час була виявлена жорстока несправедливість, однак від репресій постраждали і росіяни. Після того, як кримські татари повернулися на свою землю, необхідні нові рішення, які завершать реабілітацію кримськотатарського народу. У Криму буде три рівноправних державні мови – російська, українська і кримськотатарська.

Путін запевнив, що Росія не прагнутиме до конфронтації з країнами Заходу і Сходу, і підкреслив, що народи Росії і України– це один народ. В Україні будуть і надалі жити мільйони російських громадян, а це означає, що Росія завжди буде захищати їхні інтереси. Він відзначив, що переважна більшість жителів Криму підтримує возз’єднання Криму і Севастополя з Російською Федерацією. Про це ж свідчать і результати соціологічних опитувань в Росії. «Ґрунтуючись на результатах референдуму, спираючись на волю народу, вношу в Федеральні збори проект закону про вступ до складу Росії Криму і Севастополя», – підсумувавВ. Путін.

Слова вчителя.

Прокоментуйте інформацію, опираюсь на власні уявлення про події в Криму.

Надайте відповіді на питання:

Чи бажали мешканці півострова возз’єднання Криму і Севастополя з Російською Федерацією?

Чи була ця подія актом доброї волі?

Чи був спротив на півострові?

Вчитель заслуховує відповіді, не коментуючи. Якщо у учніввизначилися різні точки зору, пропонуємо голосувати методом «Обійми позицію».

1. 
   Так, мешканці Криму бажали возз’єднання.
   
2. 
   Ні, Крим був окуповано.
   
3. 
   Не знаю, бо не маю достатньо інформації.
   

Слова вчителя.

Зараз ми спробуємо пошукати відповіді на питання щодо подій в Криму, починаючи з 26 лютого 2014 р.

Яка інформація буде потрібна для пошуку?

Можливі відповіді: нормативні акти, свідчення мешканців Криму, відео- та фотодокументи та інше.