Підготовка посадкового матеріалу
Троянду ефіроолійну у виробничих умовах розмножують тільки вегетативним способом, використовуючи кореневласні саджанці і більш стійкі, вирощені окуліруванням на шипшину.
Кореневласні саджанці вирощують зі старостебельних живців. Живці 25–30 см завдовжки нарізують у жовтні – на початку листопада з гілок 3–5-річного віку на кущах віком
4–10 років. Однорічні пагони і квіткові гілочки на живцях видаляють.
Свіжозаготовлені живці висаджують у добре підготовлений розсадник, у попередньо нарізані широкі борозни глибиною
12–15 см, з відстанню між центрами борозен 70 см. Живці укладають у борозну дворядково суцільною стрічкою, засипають землею і поливають. Протягом осені на живцях утворюються коротенькі (2–5 см) пагінці, які зимують у ґрунті. Весною і влітку наступного року за розсадником доглядають – знищують бур’яни, розпушують міжряддя, при потребі 2–3 рази поливають, при висоті пагонів 30–35 см їх пінцерують. Восени саджанці викопують і сортують.
При вирощуванні окуліруваних на шипшину саджанців насіння шипшини висівають у шкілку під зиму з міжряддям
50–70 см, сіянці вирощують протягом наступного літа.
Живці для окулірування нарізують довжиною 25–30 см з достиглих однорічних пагонів з маточних кущів. На живцях видаляють листи, залишаючи половину черешка. Кращий строк окулірування – з початку серпня до кінця вересня. Окулірують у кореневу шийку шипшини щитком довжиною 2,0–2,5 см,
0,3–0,4 см завширшки. Через 3 тижні після окулірування проводять ревізію і ослабляють обв’язку. На зиму окулірувані рослини підгортають, весною розгортають і зрізують гілки шипшини на кільця або шип. Протягом вегетаційного періоду у розсаднику розпушують міжряддя, поливають, підживлюють, регулярно видаляють пагони шипшини. Готові саджанці викопують наприкінці жовтня. З 1 га розсадника отримують
70–80 тис. шт. саджанців.
Закладання промислової плантації
Основний обробіток ґрунту залежить від забур’яненості майбутньої плантації. Чисті ділянки або ділянки, слабко засмічені одно-, дворічними бур’янами, готують до висадження саджанців півтора року. На перший рік після збирання попередника поле обробляють дисковим лущильником на 6–8 см, через 2–3 тижні лущать лемішним лущильником на глибину 12–14 см, а у вересні орють на 20–22 см. На другій рік навесні по відростаючих розетках бур’янів вносять гербіцид – амінну сіль 2,4Д у дозі 2 кг/га. В травні на майбутню плантацію вносять добрива – 50 т/га гною та 6 ц/га суперфосфату, після чого відразу орють плантажним плугом на глибину 60–70 см. Через тиждень-два плантацію вирівнюють, обробляючи чизель-культиватором на глибину 30–35 см під кутом до плантажу. До садіння троянди ґрунт культивують 4 рази на глибину 10–12 см з одночасним боронуванням.
На ділянках, засмічених багаторічними бур’янами, підготовка ґрунту продовжується 2,5 роки. В перший рік після збирання попередника площу орють на глибину 25 см і до осені не обробляють. Восени культиваторами і боронами вичісують сухі бур’яни, які спалюють за межами поля. Після цього проводять передпосівний обробіток ґрунту і сіють жито. На другий рік після збирання жита поле обробляють за технологією чорного пару. На третій рік ґрунт обробляють так само, як і на слабкозабур’янених полях, тобто вносять гербіцид, основне добриво і проводять плантажну оранку не пізніше як за 4–5 місяців до садіння троянди.
Перед початком садіння ділянку розбивають на виробничі квадрати площею 1–2 га. Між квадратами залишають дороги завширшки 4 м. Потім площу маркують у двох напрямках за схемами 2,5×1,25 м, 2,5×1,0 м залежно від сорту троянди. На місцях перетину рядків викопують ямки розмірами 0,4×0,4×0,4 м. На дно ямки вносять добрива і починають садіння.
Достарыңызбен бөлісу: |