ДЕПАРТАМЕНТ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ
ІНСТРУКЦІЯ
з передачі українською мовою
географічних назв і термінів Італії
Київ - 2001
УДК 528 (06)
ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії.
Вид. 1 - К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001.
Інструкція є нормативним документом, що видається з метою упорядкування передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії в різних наукових, навчальних, довідкових, інформативних і картографічних виданнях тощо.
Інструкція призначена для використання в установах, організаціях та підприємствах, діяльність яких пов’язана із застосуванням географічних назв.
Інструкція розроблена Державним науково-виробничим підприємством “Картографія”.
Уклав Ю.І.Лоза. Редактор В.З.Пономаренко.
Інструкція схвалена і рекомендована до видання Національною радою з географічних назв.
Вводиться в дію з 01.01.2002 р.
© Мінекоресурсів України, 2001
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою італійських географічних назв. У її основу покладено принцип фонетичної транскрипції.
1.2. Назви географічних об’єктів Італії та італійські назви Корсіки, Швейцарії (кантон Тічіно) передаються українською мовою з максимальним наближенням до звучання цих назв у мові-джерелі, тобто італійській мові.
1.3. Географічні назви Сардінії, де поруч з італійською вживається також сардінська мова, передаються згідно з правилами цієї інструкції.
1.4. Для назв області Трентіно-Альто-Адідже, де офіційно вживається подвійне написання (італійською та німецькою мовами), вибирається тільки італійський варіант назви.
1.5. Французькі назви прикордонних із Францією частин території Італії (Валле-д’Аоста, П’ємонт) передаються за правилами передачі французьких назв. Для подвійних назв області Валле-д’Аоста (італійських та французьких) вибирається тільки італійський варіант назви.
1.6. Правила передачі цілої низки об’єктів, щодо яких склалася стійка традиція передачі українською мовою, описано у розділі 4 “Традиційні назви”.
1.7. В інструкції подано орієнтовний список основних географічних термінів та інших слів, які входять до складу географічних назв Італії (додаток 1), перелік головних скорочень, що зустрічаються на географічних картах Італії (додаток 2) і короткі відомості про граматику італійської мови (додаток 3).
2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ
2.1. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень італійської мови:
№
з/п
|
Італійсь-ка літера або букво-сполу-чення
|
Передача українсь-кою мовою (у дужках –фонетич-ний знак )
|
Позиція у слові
|
Приклади
|
Примітки
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
1.
|
а
а
|
я
[ ja ]
а
[ a ]
|
у дифтонгу ia:
а) на початку слова та у буквосполученнях aia, eia, oia, uia
б) завжди після ch, gh, sch та у більшості випадків після b, f, p та інших приголосних
в) у закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg
після gn, gli
в усіх інших випадках
|
Iazzo – Яццо
Baia – Бая
Aquileia – Аквілея
Moiano – Мояно
Chianciano – К’янчано Ghiare – Ґ’яре
Piave – П’яве
Diaccetto – Дьяччето
Lombardia – Ломбардія
Pavia – Павія
Ostia – Остія
Brescia – Брешя
Romagna – Романья
Cagliari – Кальярі
Allerona – Аллерона
Ivrea – Івреа
Asti – Асті
Perugia – Перуджа Ghisonaccia – Ґізоначча
|
|
2.
|
b
|
б
[ b ]
|
|
Alba – Альба
|
|
3.
|
bb
|
бб
[ bb ]
|
|
Abbadia – Аббадія
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
4.
|
с
с
|
k
ч
[ t ]
|
перед a, o, u та приголосними
перед e, i
|
Caserta – Казерта
Falconara – Фальконара Cuneo – Кунео
Cremona – Кремона
Cesena – Чезена
Montalcino – Монтальчіно Ciampino – Чампіно
|
Про передачу сполучень sc, sce, sci див. п. 34 таблиці
Сполучення cia, cio, ciu, передаються відповідно ча, чо, чу
|
5.
|
cc
cc
|
кк
[ kk ]
чч
[ tt ]
|
перед a, o, u та приголосними
перед e, i
|
Lucca – Лукка
Roccolino – Рокколіно Caccuri – Каккурі
Acclavio – Акклавіо
Lecce – Лечче
Caracci – Караччі
Ajaccio – Аяччо
|
Сполучення ccia, ccio, cciu передаються як чча, ччо, ччу
|
6.
|
ch
|
к
[ kk ]
|
перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається) у кінці слова (назви Сардинії)
|
Chiusi – К’юзі
Cherasco – Кераско
Sarroch – Саррок
|
|
7.
|
cch
|
кк
[ kk ]
|
перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається
|
Bacchi – Баккі
Rocchetta – Роккетта Bardonecchia – Бардонекк’я
Comacchio – Комаккйо
|
|
8.
|
d
|
д
[ d ]
|
|
Domodossola – Домодоссола
|
|
9.
|
dd
|
дд
[ dd ]
|
|
Maddalena – Маддалена
|
|
10.
|
e
e
|
є
[ je ]
[ je ]
е
[ e ]
[ e ]
|
у буквосполученнях ie (як на початку, так і в середині слова) та je
у всіх інших випадках
|
Ievoli – Єволі
Ierna – Єрна
Orvieto – Орв’єто
Fiesole – Ф’єзоле
Jesi – Єзі
Erchie – Ерк’є
Trieste – Трієсте (Трієст)
Enna – Енна
Paesana – Паезана
Ficulle – Фікулле
|
|
11.
|
f
ff
|
ф
[ f ]
фф
[ ff ]
|
|
Foligno – Фоліньо Montefalco – Монтефалько
Offlaga – Оффлаґа
|
|
12.
|
g
g
|
ґ
[ g ]
дж
[ dz ]
|
перед a, o, u та приголосними, за винятком l (у сполученні gli) та n (у сполученні gn)
перед e, i
|
Grosseto – Ґроссето
Gaeta – Ґаета
Gorgona – Ґорґона
Glera – Ґлера
Gerosa – Джероза
Giglio – Джільо
Giarre – Джарре Castelgiorgio – Кастель-джорджо
Ferulargiu – Феруларджу
|
Про передачу сполучень gli, gn див.
пп. 15, 16 таблиці
Сполучення gia, gio, giu передаються як джа, джо, джу
|
13.
|
gg
|
ддж
[ddg]
|
перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)
|
Foggia – Фодджа
Reggello – Редджелло
Reggio – Редджо Lussarggiú – Луссардджу
|
Сполучення ggia,
ggio, ggiu пере-
даються дджа, дджо,
дджу
|
14.
|
gh
|
ґ
[ g ]
|
перед e, i (у інших по- зиціях не зустрічається)
|
Ghemme – Ґемме
Voghera – Воґера
Cadoneghe – Кадонеґе
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
15.
|
gli
gli
|
ль
[ l]
льї
[ i ]
|
між голосними
а) у кінці слова;
б) всередині слова пе- ред приголосною;
в) у разі, коли gli є ар- тиклем
|
Pitigliano – Пітільяно
Castiglione – Кастільоне
Paglia – Палья
Cagli – Кальї
Figline – Фільїне
Tione degli
Abruzzi – Тьоне-дельї- Абруцці
|
|
16.
|
gn
|
нь
[ n ]
|
|
Bologna – Болонья
Foligno – Фоліньо
Cuorgné – Кворньє
Castagnetoli – Кастаньєтолі
|
|
17.
|
h
|
не пере- дається
|
|
Santhiá – Сантья
Rho – Ро
|
Про сполучення ch, gh див. відповідно
пп. 6 та 14 таблиці
|
18.
|
і
і
|
і
[ i ]
й
[ i ]
|
між приголосними;
у ненаголошених закін- ченнях ia після приго- лосних, крім c, cc, ch, g, gg, gh, gl, sc, sch;
у ненаголошеному за- кінченні ii
у наголошених закін- ченнях (наголос на i) ia, io, ie, у поєднанні з голосними, коли дифтонг не утворюється, або у дифтонгах ia, ie, io, iu після r, попереду якої стоїть ще одна приголосна
у сполученнях ai, ei, oi (як у дифтонгах, так і у простих сполученнях цих літер);
у сполучних формах прийменника з артик- лем (ai, dei, nei, coi, sui);
у сполученнях aio, eio, oio, uio;
на початку слова пе- ред o
|
Rimini – Ріміні
Ivrea – Івреа
Calabria – Калабрія
Liguria – Ліґурія
Gabii – Ґабі
Venaria – Венарія
Chorio – Коріо
Boarie – Боаріе
Friuli – Фріулі
Triora – Тріора
Brianza – Бріанца
Briaglia – Бріалья
Priorato – Пріорато
Trieste – Трієсте (Трієст)
Airasca – Айраска
Menai – Менай
Beinasco – Бейнаско Pompei – Помпей
Coimo – Коймо
Borsoi – Борсой
Riva dei Tar-quini – Ріва-дей-Тар-квіні
San Demetrio nei Vestini – Сан-Деметріо-ней-Вестіні Faiolo – Файоло
Roio del Sangro – Ройо-дель-Санґро
Iotti – Йотті
Ioffredo – Йоффредо Cassano Ionio – Кассано-Йоніо
Rocсella Ionica – Роччелла Йоніка
|
Передавати подвійне ii українською мовою треба через одне i відповідно до італійської вимови
На цей приклад див. також правила пе- редачі екзонімів
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
і
і
і
і
|
ь
’
(апостроф)
ї
не пере- дається
|
у дифтонгу io та суфік- сах iolo, ione, ia їх по- хідних після ch, gh, sch, губних b, f, p, v, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна, або на початку слова)
у дифтонгах ia, ie, io, iu та суфіксах iago, iale, iasco, iato, iano, iaro
та їх похідних після зубних t, d, z, n, s, та l, gl
у дифтонгах ia, ie, iu та суфіксах iago, iale, iano, iasco, iato, iero та їх похідних після ch, gh, sch, губних b, f, v, p, m та після r (коли попереду цієї літери стоїть голосна або на початку слова)
якщо на i падає наго- лос і ця літера знахо- диться після голосної після c, cc, g, gg, sc перед a, e, o, u;
перед a, e, u на по- чатку слова;
у сполученнях aia, eia, oia, uia, aie, eie, oie, uie, aui, eiu, oiu, uiu
|
Chioggia – Кйодджа
Gubbio – Ґуббйо
Piombino – Пйомбіно Viotto – Вйотто
Mióglia – Мйолья
Oriólo – Орйоло
Riola – Рйола Montegabbione – Ментеґаббйоне
Tiana – Тьяна
Sieti – Сьєті
Ziona – Цьона
Landiona – Ландьона Monterubiaglio – Монте- руб’яльо
Godiasco – Ґодьяско Annunziata – Аннунцьята Moncalieri – Монкальєрі Chiusi – К’юзі
Orvieto – Орв’єто
Biella – Б’єлла
Pienza – П’єнца
Fiumicino – Ф’юмічіно Ghiare – Ґ’яре
Ischia – Іск’я
Marrubiu – Марруб’ю Amiata – Ам’ята
Rieti – Р’єті
Lauriano – Лаур’яно
Luino – Луїно
Preitoni – Преїтоні
Montepulciano – Монтепульчано
Riccione – Річчоне Mussingiua – Муссінджуа Marsciano – Маршяно Brescia – Брешя
Iazzo – Яццо
Ierna – Єрна
Iunchi – Юнкі
Aquileia – Аквілея
Pistoia – Пістоя
Savoia – Савоя
Paiere – Паєре
|
При передачі цих назв укр. мовою не- обхідно пам’ятати, що io передається як ьйо, а ia, ie, iu – відповідно – ья, ьє, ью
Якщо на i падає на- голос, то воно пере- дається: Santa Lucia – Санта Лучія
|
19.
|
j
j
|
й
[ j ]
не пере- дається
|
у буквосполученні jo (як на початку, так і в середині слова)
перед a, e, u
|
Joppolo – Йопполо
Jolanda di Savoia – Йоланда-ді-Савоя Volpajola – Вольпайола Jacurso – Якурсо
Jazzi – Яцці
Jesolo – Єзоло
Juvara – Ювара
Ajaccio – Аяччо
Pricoju – Прікою
|
Служить ознакою йотованості
|
20.
|
k
|
к
[ k ]
|
|
La Kalura – Ла-Калура Karuscia – Карушя
|
Літера k відсутня в італійській абетці, але зустрічається у деяких запозиченнях із інших мов
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
21.
|
l
l
|
л
[ l ]
ль
[ l ]
|
перед голосними
перед приголосними та в кінці слова
|
Lugano – Луґано
Lecce – Лечче
Lombardia – Ломбардія Bolzano – Больцано
Volta – Вольта
Castel Giorgio – Кастель Джорджо
|
|
22.
|
ll
ll
|
ль
[ l ]
лл
[ ll ]
|
у скорочених формах
|
Castell’Arquato – Кастель- Арквато
Reggio nell’Emilia – Редджо-нель-Емілія Orbetello – Орбетелло
Cittá di Castello – Чітта-ді-Кастелло
|
|
23.
|
m
|
м
[ m ]
|
|
Modena – Модена Campania – Кампанія
|
|
24.
|
mm
|
мм
[ mm ]
|
|
Maremma – Маремма Grottammare – Ґроттаммаре
|
|
25.
|
n
|
н
[ n ]
|
|
Narni – Нарні
Novara – Новара
|
|
26.
|
nn
|
нн
[ nn ]
|
|
Nanno – Нанно
Annunziata – Аннунцьята
|
|
27.
|
о
|
o
[ o ]
|
|
Orvieto – Орв’єто Domodossola – Домодоссола
|
|
28.
|
p
|
п
[ p ]
|
|
Pisa – Піза
Spoleto – Сполето
|
|
29.
|
pp
|
пп
[ pp ]
|
|
Oppia Nuova – Оппія-Нуова
Copparo – Коппаро
|
|
30.
|
q
|
к
[ k ]
|
|
Querceto – Кверчето
San Quirico – Сан-Квіріко Acquafredda – Акквафредда
|
Вживається завжди у поєднанні з u (qu)
|
31.
|
r
|
р
[ r ]
|
|
Ravenna – Равенна Cremona – Кремона
|
|
32.
|
rr
|
рр
[ rr ]
|
|
Carrara – Каррара
Barrea – Барреа
|
|
33.
|
s
|
с
[ s ]
|
на початку слова перед голосними;
на початку чи всередині слова перед приголосними, окрім b, d, g, l, m, n, v;
у кінці слова;
після приголосного пе- ред голосним;
у складних словах, ко- ли перший компонент закінчується на голос- ний, а другий почина- ється на s, після якого йде знову голосний
|
Salerno – Салерно Senigallia – Сеніґаллія Siusi – Сьюзі
Sferracavallo – Сферрака- валло
Scorzo – Скорцо
Postua – Постуа
Pittaus – Піттаус
Nuraminis – Нурамініс Bolsena – Больсена
Marsala – Марсала
Frasassi – Фрасассі Montesanto – Монтесанто Roccasicura – Роккасікура
|
Про передачу бук- восполучення sc див. п. 34 таблиці
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
s
s
|
з
[ z ]
або
[ s ]
з
[ z ]
|
на початку та всереди- ні слова перед b, d, g, l, m, n, v
між двома голосними
|
Sdruzzina – Здруцціна Sgurgola – Зґурґола
Slingia – Злінджа
Smerillo – Змерілло
Snive – Зніве
Besnate – Безнате Bellosguardo – Беллозґвардо
Cesena – Чезена
Pisa – Піза
Fiesole – Ф’єзоле
Chiusi – К’юзі
Casale – Казале
Varese – Варезе
Seveso – Севезо Montignoso – Монтіньйозо
|
|
34.
|
sc
sc
|
ск
[ sk ]
ш
[ ]
|
перед a, o, u
перед e, i
|
Scapoli – Скаполі Montefiascone – Монтеф’ясконе
Scubina – Скубіна
Brescia – Брешя
Scezze – Шєцце
Marsciano – Маршяно Sciolze – Шьольце Mascioni – Машьоні Bisceglie – Бішєльє
|
Буквосполучення scia, scio, sciu передаються відповідно як шя, шьо, шю
|
35.
|
ss
|
сс
[ ss ]
|
|
Massa – Масса
Caltanisseta – Кальтаніссета
Chivasso – Ківассо
Assisi – Ассізі
|
|
36.
|
t
|
т
[ t ]
|
|
Treviso – Тревізо
Potenza – Потенца
|
|
37.
|
tt
|
тт
[ t t ]
|
|
Ottone – Оттоне
Battipaglia – Баттіпалья
|
|
38.
|
u
u
u
|
ю
[ ju ]
в
[ w ]
у
[ u ]
|
у дифтонгу iu:
а) після ch, gh, sch та приголосних, окрім g, c та буквосполучення sc;
б) на початку слова та у буквосполученнях aiu, eiu, oiu, uiu
у буквосполученнях qu, gu, cu перед голосною, за якою йде відразу приголосна або ненаголошена i
у всіх інших випадках
|
Chiusi – К’юзі
Marrubiu – Марруб’ю Piuzzo – П’юццо
Iutizzo – Ютіццо
Ruiu – Рую
Qualso – Квальсо Acquapendente – Акквапенденте
Gualtieri – Ґвальтьєрі Guiglia – Ґвілья
Cuorgne – Кворньє
Cuile – Квіле
Cuotto – Квотто
Cuasso – Квассо
Guaitella – Ґвайтелла
але
Cuiaru – Куяру
Guietta – Ґуєтта
Quiesa – Куєза
Udine – Удіне
Friuli – Фріулі
Perugia – Перуджа Gennargentu – Дженнардженту
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
39.
|
v
|
в
[ v ]
|
|
Viterbo – Вітербо
Valverde – Вальверде Savona – Савона
Villa – Вілла
|
|
40.
|
vv
|
вв
[ vv ]
|
|
Sovvieco – Совв’єко
|
|
41.
|
w
|
в
[ v ]
|
|
Widmann – Відманн
|
Зустрічається у за- позиченнях із інших мов (німецької, анг- лійської тощо)
|
42.
|
x
|
кс
[ ks ]
|
|
Xirbi – Ксірбі
Xitta – Ксітта
Tacchixeddu – Таккікседду
|
Зустрічається у сар- динських назвах, рідше – у інших наз- вах Італії
|
43.
|
y
|
і
[ i ]
|
передається як i (див. п.18)
|
Villa Fanny – Вілла Фанні Oyace – Ояче
Pyrgi – Пірджі
|
Зустрічається у за- позиченнях та деяких італійських назвах
|
44.
|
z
z
|
ц
[ ts ]
дз
[ dz ]
|
у всіх позиціях
|
Venezia – Венеція
Cosenza – Козенца Catanzaro – Катандзаро Zerba – Дзерба
|
Правил передачі z та zz не існує. Для пе- редачі українською мовою необхідно використовувати словники та інші джерела
|
45.
|
zz
zz
|
цц
[ tts ]
ддз
[ ddz ]
|
у всіх позиціях
|
Varazze – Варацце
Arezzo – Ареццо Mezzolombardo – Меддзоломбардо Castel’Azzara – Кастель- Аддзара
|
|
2.2. Знаки ´ (accento acuto) та ` (accento grave) вказують на наголос у відповідному слові чи на відкриту вимову голосних e та o.
Наголос в італійській мові не постійний, але найчастіше падає на передостанній склад. Назви, що закінчуються на наголошений голосний, мають графічний наголос – ` (accento grave).
Forlі́ – Форлі́
Santhiá – Сантья́
Cantu ́ – Канту́
2.3. Апостроф ( ’ ) свідчить про скорочення кінцевого голосного звуку або складу (зокрема у артиклях) перед початковим голосним наступного слова.
3. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І НАПИСАННЯ
СКЛАДЕНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
3.1. В італійських та сардинських назвах географічний термін стоїть на першому місці. Назва, що виражається іменником, або ж безпосередньо прилучається до терміну (Monte Amiata, Isola Cerboli, Punta Ala), або ж сполучається з ним прийменником (di, рідше a), часто у сполученій формі з артиклем (Canale di Piombino, Selva del Lamone, Isola del Giglio, Lago agli Speccheri). Назви, до складу яких входять прикметники, узгоджуються з терміном за родом та числом (Colli Euganei, Appennino Tosco-Emiliano, Monti Sibillini, Laguna Veneta, Valle Brembana).
3.2. Географічні терміни, що супроводжують назви, перекладаються або ж тринскрибуються згідно з такими правилами:
3.2.1. Перекладаються терміни:
а) коли назва – іменник (за винятком випадків, приведених нижче у пп. 3.2.2 (б) і 3.2.2 (в):
Lago di Garda – оз. Ґарда
Isola del Giglio – о. Джільйо
Monte Cavallo – г. Кавалло
Golfo di Castellammare – зат. Кастелламмаре
б) коли вони зустрічаються на картах без назв (напр., sorgente – джерело; rifugio – притулок у
горах; podere – маєток).
В такому разі ці терміни пишуться з маленької літери. Перекладаються також інші подібні терміни, що зустрічаються досить часто на топографічних картах (monumento – пам’ятник; ospedale – лікарня тощо);
в) коли ці терміни означають річки та інші водотоки (fiume, torrente, fosso, rio, riviera тощо), а
також термін monti (гори), у випадку, коли назва є іменником або відіменниковим
прикметником:
Fiume Belice – р. Беліче
Torrente Nestore – р. Несторе
Rio Marina – р. Маріна
Canale Pontesano – р. Понтесано
Fosso dell’Osa – р. Оза
Monti Reatini – гори Реатіні
Monti della Laga – гори Лаґа
3.2.2. Транскрибуються терміни:
а) коли назва – прикметник:
Lago Maggiore – оз. Лаґо-Мадджоре
Punta Nera – мис Пунта-Нера
Monte Petroso – г. Монте-Петрозо
Cima Alta – г. Чіма-Альта
б) коли назва вказує на тип ландшафту, місцевості, урочища незалежно від того, якою
частиною мови передано назву:
Piana del Fucino – П’яна-дель-Фучіно
Agro Romano – Аґро-Романо
Castelli Romani – Кастеллі-Романі (ландшафтна назва)
Maremma Pisana – Маремма-Пізана
Riviera di Ponente – Рів’єра-ді-Поненте
Murge Tarantine – Мурдже-Тарантіне
Pineta Giovinazzi – Пінета-Джовінацці
в) коли назва означає гірську вершину, додатково характеризуючи її (corno, pizzo, piz – пік;
vetta, cima – вершина, testa – кругла вершина тощо):
Pizzo Martello – г. Піццо-Мартелло
Cima di Fojorina – г. Чіма-ді-Фойоріна
Vetta di Ron – г. Ветта-ді-Рон
Testa di Liconi – г. Теста-ді-Ліконі
3.3. Терміни, що позначають тип сільського поселення (masseria, casa, case, casale, borgata, villaggio тощо), у передачі не відтворються:
Borgata Serranova – Серранова
Masseria Cocucci – Кокуччі
Casale Mauro – Мауро
Case Monticello – Монтічелло
Podere Ravaneddu – Раванедду
3.4. Артиклі та прийменники у середині назви завжди транскрибуються:
Monte di Muggio – г. Монте-ді-Мудджо
Reggio nell`Emilia – Редджо-нель-Емілія
Monterosso al Mare – Монтероссо-аль-Маре
Lido dei Pini – Лідо-дей-Піні
Nuraghe s`Orculanu – Нураґе-с’Оркулану
Guardia de is Morus – Ґвардія-де-іс-Морус
На початку назви артиклі та прийменники також транскрибуються – у тих випадках, коли на це є відповідні офіційні дані (списки поселень, ґазетири):
La Loggia – Ла-Лодджа
La Morra – Ла-Морра
La Spezia – Ла-Спеція
поселення
L`Aguila – Л’Аквіла
Il Fondo – Іль-Фондо
Lo Staglio – Ло-Стальо
Le Mosse – Ле-Моссе
L`Isolotto – о. Л’Ізолотто
– вдп. Ле-Марморе
Cascata delle Marmore
Le Marmore
La Maiola – Ла-Майола (гірський масив)
Якщо у різноманітних італійських джерелах певні об’єкти зустрічається як з артиклем, так і без нього, то в українському написанні артиклем можна знехтувати:
– Конке
Le Conche
Conche
3.5. У термінах, що перекладаються, а не транскрибуються (див. п. 3.2.1), службові слова – прийменники та форми прийменник + артикль (del, della, dello, degli, agli, sugli тощо) відкидаються:
Lago di Garda – оз. Ґарда
Isola del Giglio – о. Джільо
3.6. У італійській мові складні назви пишуться як окремо, так і разом: Monte Gabbione чи Montegabbione, Pietra Santa або ж Pietrasanta тощо.
Відповідно до цього, ті назви, що в італійському джерелі пишуться разом, в українському написанні також подаються аналогічним чином:
Portomaggiore – Портомадджоре
Pradalunga – Прадалунґа
Назви, написані окремо, в українському написанні даються через дефіс:
Rio Secco – Ріо-Секко
Pietra Rossa – П’єтра-Росса
3.7. При передачі складних назв українською мовою всі елементи цих назв необхідно писати через дефіс:
Pieve di Compresseto – П’єве-ді-Конпрессето
San Mauro a Mare – Сан-Мауро-а-Маре
Pian d`Osteria – П’ян-д’Остерія
Portopalo di Capo Passero – Портопало-ді-Капо-Пассеро
3.8. Всі основні елементи багаточленних назв пишуться з великої літери незалежно від їх написання у джерелі, а службові слова (артиклі, прийменники), що містяться усередині назви, – з малої:
Poggi del Sasso – Подджі-дель-Сассо
Gorgo al Monticano – Ґорґо-аль-Монтікано
Beata Vergine del Covolo – Беата-Верджіне-дель-Коволо
– Баццано-Інферйоре
Bazzano inferiore
Bazzano Inferiore
Marina di lu Impostu – Маріна-ді-лу-Імпосту
Коли назва починається з прийменника або артикля, в українському написанні ця назва пишеться з великої літери незалежно від написання в оригіналі:
La Casaccia – Ла-Казачча
La Cassa – Ла-Касса
Monte tra le Serre – г. Тра-ле-Серре
Li Punti – Лі-Пунті
3.9. Апостроф в українському написанні італійських назв зберігається у тих прийменниках і артиклях, що складаються з однієї букви – італійські (d’), (l’):
L’Aquila – Л’Аквіла
Poggio d’Olmo – Подджо-д’Ольмо
Monte s’Elidone – г. Монте-с’Елідоне
У решті ж випадків апостроф замінюється на дефіс:
Giano dell’Umbria – Джано-дель-Умбрія
Castell’Umberto – Кастель-Умберто
3.10. Часто в італійських картматеріалах допускається вживання скорочених форм окремих елементів назв (Mte – Monte, Pta – Punta тощо – див. скорочення у додатку 2).
В українському ж написанні такі скорочені форми необхідно заміняти на повні:
Mte Puria – Монте-Пурія
Pta Licosa – Пунта-Лікоза
Bazzano Sup. – Баццано-Суперйоре
Pian di S.Martino – П’ян-ді-Сан-Мартіно
3.11. Скорочення s. – “святий, свята” у випадку, коли у джерелі немає про це пояснення, розшифровується таким чином:
а) San – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються з приголосних, окрім sp, st:
S.Nicola – Сан-Нікола
S.Giorgio – Сан-Джорджо
S.Quirico – Сан-Квіріко
S.Siro – Сан-Сіро
б) Santa – перед іменами чи назвами жіного роду, що починаються з приголосних:
S.Barbara – Санта-Барбара
S.Maria – Санта-Марія
S.Croce – Санта-Кроче
S.Domenica – Санта-Доменіка
в) Santo – перед іменами чи назвами чоловічого роду, що починаються із sp, st:
S.Stefano – Санто-Стефано
S.Spirito – Санто-Спіріто
S.Stino – Санто-Стіно
г) Sant’ – перед іменами й назвами чоловічого та жіночого роду, що починаються з голосних:
S.Andrea – Сант-Андреа
S.Anna – Сант-Анна
S.Elena – Сант-Елена
S.Ippolito – Сант-Іпполіто
4. ТРАДИЦІЙНІ НАЗВИ
4.1. Для цілої низки назв Італії в українській мові історично склалися певні традиційні форми написання, так звані екзоніми.
4.2. Передбачається подвійне написання назви на карті (в атласі) – спочатку екзонім, а потім (в дужках, або ж із застосуванням дрібнішого кеглю назви) – ендонім, тобто українська форма відповідної назви, наближена до вимови у мові-джерелі.
4.3. Для карт і атласів, що мають дуже дрібний масштаб і велике навантаження, допускається вживання тільки однієї назви – екзоніму.
4.4. Список екзонімів – італійських назв, що мають в українській мові оригінальну форму вживання, яка склалася історично.
Adriatico, Mar Мар-Адріатіко Адріатичне море
Alpi Альпі Альпи
Appennino Аппенніно Апенніни
Bonifacio, Bocche di Бокке-ді-Боніфачо протока Боніфачо
Campagna di Roma Кампанья-ді-Рома Римська Кампанья
Campano, Arcipelago Арчіпелаґо-Кампано Кампанський архіпелаг
Corsica, Canale di Канале-ді-Корсіка Корсіканська протока
Egadi, Isole Ізоле-Еґаді Еґадські острови
Eolie (Lipari), Isole Ізоле-Еольє (Ліпарі) Еольські, або Ліпарські о-ви
Firenze Фіренце Флоренція
Genova Дженова Ґенуя
Genova, Golfo di Ґольфо-ді-Дженова Ґенуезька затока
Ionio, Mar Мар-Йоніо Іонічне море
Italiana, Penisola Пенізола-Італьяна Аппенінський півострів
Ligure, Mar Мар-Ліґуре Ліґурійське море
Malta, Canale di Канале-ді-Мальта Мальтійська протока
Mantova Мантова Мантуя
Mediterraneo, Mar Мар-Медітерранео Середземне море
Messina, Stretto di Стретто-ді-Мессіна Мессінська протока
Metallifere, Colline Колліне-Металліфере Тосканські Рудні гори
Milano Мілано Мілан
Napoli Наполі Неаполь
Napoli, Golfo di Ґольфо-ді-Наполі Неаполітанська затока
Padana, Pianura П’янура-Падана Паданська рівнина
Padova Падова Падуя
Pelagie, Isole Ізоле-Пеладже Пелаґські острови
Piemonte П’ємонте П’ємонт
Ponziane, Isole Ізоле-Понцьяне Понціанські острови
Puglia Пулья Апулія
Roma Рома Рим
Salerno, Golfo di Ґольфо-ді-Салерно Салернська затока
Sardegna Сарденья Сардінія
Sardegna, Canale di Канале-ді-Сарденья Сардінська протока
Sardegna, Isola di Ізола-ді-Сарденья о. Сардінія
Sicilia Січілія Сіцілія
Sicilia, Canale di Канале-ді-Січілія Сіцілійська протока
Sicilia, Isola di Ізола-ді-Січілія о. Сіцілія
Tevere Тевере Тібр
Tirreno, Mar Мар-Тіррено Тірренське море
Torino Торіно Турін
Toscano, Arcipelago Арчіпелаґо-Тоскано Тосканський архіпелаг
Trasimeno, Lago Лаґо-Тразімено Тразіменське озеро
Trieste Трієсте Трієст
Vaticano, Cittá di Чітта-ді-Ватікано Ватикан
Veneta, Pianura П’янура-Венета Венеціанська рівнина
Veneta, Laguna Лаґуна-Венета Венеціанська лаґуна
Venezia, Golfo di Ґольфо-ді-Венеція Венеціанська затока
Vesuvio Везувйо Везувій
4.5. За правилами екзонімів передаються:
1) Назви окремих частин гірських систем Альп та Апеннін: Західні Альпи (Alpi Occidentali), Центральні Альпи (Alpi Centrali), Східні Альпи (Alpi Orientali), Приморські Альпи (Alpi Marittime), Пеннінські Альпи (Alpi Pennine) чи Тоскано-Емільянські Апенніни (Appennino Tosco-Emiliano), Маркські Апенніни (Appennino Marchigiano) тощо.
2) Назви історичних об’єктів, зокрема давньоримського періоду: Колізей (Colosseo), Квірінал (Quirinale), Гераклея (Eraclea), Канни (Canne), Аппієва дорога (Via Appia), Римський форум (Foro Romano), Марсове поле (Campo di Marte) тощо.
Додаток 1 до п. 1.7 інструкції
Достарыңызбен бөлісу: |