ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

Важливу роль у розгортанні процесів інформатизації відводиться загальнонаціональним програмам, що реалізовувались і реалізуються в системі освіти. Це перш за все: Національна програма інформатизації [1]; програма інформатизації та комп'ютеризації професійно-технічних навчальних закладів на 2004 – 2007 роки [3]; програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006 – 2010 роки» [2] тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різним аспектам інформатизації освіти присвячено численні дослідження. Проте загальні методи і закономірності створення і використання засобів і систем інформатизації освіти з урахуванням необхідних напрямів її реформування, видів діяльності, що здійснюються, сучасного стану і розвитку галузі інформаційних технологій в Україні, досліджені недостатньо. До основних публікацій, у яких висвітлено деякі аспекти зазначених загальних питань, можна віднести Закон України

«Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007– 2015 роки», у якому, зокрема, дано оцінку нинішнього стану інформатизації освіти України і визначено основні напрями її розвитку; точку зору В.Г. Кременя [4], щодо основних напрямів реформування освіти України та О. Дубаса, де формується так званий соціальний інтелект, який реалізується через інформаційне поле, утворене засобами масової інформації та комунікації. Поряд із цим формується нова соціальна верства, основу якої складають фахівці, котрі володіють комп’ютерними технологіями, формують інтелектуальний ринок продукту, обмін ідеями та інформацією. Усе це забезпечує циркуляцію нового інтелектуального спілкування у просторі культури, виробництва та суспільного життя [6].

Проблеми інформатизації управління освітою розглядаються Л. Забродської. З її точки зору, інформаційно-комунікаційні технології, телекомунікаційні мережі, бази й банки даних і знань, системи інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, науково-дослідні установи й система підготовки висококваліфікованих фахівців є складовими національної освітньої інформаційної інфраструктури й основними чинниками, здатними забезпечити економічний розвиток суспільства. Інформатизація науки освіти й культури – один з основних напрямів інформатизації суспільства і головна умова, що визначає розвиток цих областей [7, c. 7].

Мета дослідження – виявити стан інформатизації суспільства в Україні; основні напрями його розвитку; обґрунтувати важливості інформатизації освіти як основи її реформування та проаналізувати проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вищих навчальних закладах України.

Понятійний апарат інформатизації відображено в Законі України “Про національну програму інформатизації. В якому визначається, що інформатизація – сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [1].

Інформатизація вищих навчальних закладів (ВНЗ) є невід'ємною складовою інформатизації освіти, що суттєво впливає на зміст, організаційні форми, методи навчання та управління навчально-пізнавальною діяльністю, спричиняє істотні зміни в роботі студентів, викладачів, керівників навчальних закладів і установ, а тому має охопити всі напрямки і сфери їх діяльності. Однією з найсуттєвіших складових інформатизації ВНЗ є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп'ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, побудованих на базі застосування сучасної обчислювальної і телекомунікаційної техніки.

Головною метою інформатизації ВНЗ є підготовка студентів до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищення якості, доступності та ефективності вищої освіти. На сучасному етапі модернізації вищої освіти інформатизація її об'єктів і процесів передбачає створення освітнього інформаційного середовища для забезпечення подальшого підвищення її якості, створення умов для реалізації рівних можливостей всім громадянам опанувати вищу освіту всіх рівнів і ступенів.

Разом із тим, поряд з технологічним аспектом інформатизації ВНЗ, здійснення програми неможливе без розвиненої системи надання інформаційних послуг, які ними надаються. Важливу роль у цьому процесі відіграють інформаційні сайти ВНЗ. Саме вони повинні стати не лише джерелами інформації про діяльність закладу, а й засобом комунікації та інтеграції в інформаційний простір.

Комп'ютеризація вищої освіти – це комп'ютерно-технологічна інформаційно-комунікативна базисна складова процесу її інформатизації, пов'язана із створенням інформаційно-комунікативного навчального середовища, формуванням загальносистемних програмно-технічних комп'ютерних елементів – комп'ютерних і комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, комп'ютерних мереж і засобів телекомунікації, у тому числі в межах глобальних комп'ютерних мереж, забезпеченням можливості їх експлуатації, обслуговування, оновлення і розвитку [5].

Слід зауважити, що інформатизація освіти – один з основних чинників вирішення проблем в освіті, враховуючи можливості Інтернету, інформаційні технології. Такі їх властивості як можливість надавати практично необмежені обсяги інформації з будь-яких галузей знань, можливість доступу до інформаційних ресурсів у будь-який час і в будь-якому місці, наявність в Інтернет значної кількості спеціальних навчальних курсів із різних дисциплін, які постійно збільшуються, можливість дистанційного навчання дозволяють кожній людині, що має можливість користуватися сучасними інформаційними технологіями, навчатися в будь-які моменти впродовж усього свого життя, самостійно вибираючи бажаний напрям навчання. Створені навчальні комп’ютерні програми і системи, які певною мірою спроможні адаптуватися до здібностей студента. Завдання інформатизації освіти у вирішенні цієї проблеми – створення спільно з педагогами і психологами навчальних комп’ютерних систем, які дозволять максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її здібностей та особливостей. Особлива увага повинна бути приділена створенню навчальних комп’ютерних систем для студентів з особливими потребами

На сучасному етапі розвитку інформатизації важливим є застосування проектів Державних цільових програм, основною метою яких є розробка програмно-телекомунікаційної системи забезпечення незалежного загальнодержавного тестування, розробка і впровадження інформаційної системи мережі бібліотек ВНЗ, автоматизованої системи управління освітою, забезпечення підготовки спеціалістів з інформаційно-комунікаційних технологій і кваліфікованих користувачів персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Закон України “Про Національну програму інформатизації” [Електронний ресурс] –
   

2. 
   Постанова КМУ від 7 грудня 2005 р. № 1153 “Про затвердження Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006 – 2010 роки”[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
   
3. 
   Постанова КМУ від 20 серпня 2003 р. № 1300 “Про затвердження Програми інформатизації та комп'ютеризації професійно-технічних навчальних закладів на 2004 –2007 роки“ [Електронний ресурс].
   
4. 
   Кремень В.Г. Суспільство знань і якісна освіта // Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта» / Кремень В.Г. – № 13 – 14, 21–27 березня 2007 р.
   
5. 
   Гуржій А. М. Інформатизації і комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів України – 20 років / А. М. Гуржій, В. Ю. Биков, В. В. Гапон та ін. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – № 5. – С. 3–11.
   
6. 
   Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: [моногр.] / О. П. Дубас. – К. : Ґенеза, 2004. – 208 с.
   
7. 
   Забродська Л. М. Інформатизація закладу освіти: управлінський аспект : [метод. посіб.] / Л. М. Забродська . – Х. : Вид. група “Основа”, 2003. – 240 с.
   

УДК 004.72:651.011.42 (043) А. В. Шейгус

Діяльність деканату регулюється статутом університету, правилами внутрішнього трудового розпорядку, положенням про університет, а також наказами та розпорядженнями керівника вищого навчального закладу. Структуру факультету, як правило складають кафедри, деканат, аудиторні та комп’ютерні класи.

Деканат є сполучною ланкою між кафедрами, адміністрацією університету та його іншими структурними підрозділами. Серед яких:

• 
  навчальний відділ, а саме узгодження розкладу навчальних занять;
  
• 
  відділ кадрів, який здійснює контроль за виконанням наказів та розпоряджень ректора з кадрових питань;
  
• 
  бухгалтерія та планово-фінансовий відділ, які формують кошторисно-фінансовий план витрат грошових засобів на всі види діяльності факультету та контролюють його виконання;
  
• 
  науковий відділ, організує участь студентів та викладачів у науково-практичних конференціях та семінарах, організовує роботу наукових товариств;
  
• 
  адміністративно-господарський відділ, формує плани ремонту приміщень факультету.
  

Інформаційний ринок пропонує декілька програмних продуктів, які систематизують та збирають у єдине ціле усю інформацію, що функціонує в деканаті. Це в першу чергу  автоматизована інформаційна система «Деканат» та система «Електронний деканат». Обидві системи створені для автоматизації роботи деканатів вищих навчальних закладів та розраховані на мережеву взаємодію усіх факультетів у єдиній базі даних, яка розташована на сервері вищого навчального закладу. Інформаційна система «Деканат» інтегрована з інформаційними системами «Плани», «Приймальна комісія», «Електронні відомості», «Семестрові графіки груп», «Картки студентів заочної форми навчання» 1.

У її функції входить:

• 
  редагування списку груп, спеціальностей і відомостей про факультет;
  
• 
  створення та заповнення особових справ студентів;
  

• 
  переведення студентів: довільне переміщення студента з групи в групу; на наступний курс; переклад в категорії «Відраховані», «Ті, що закінчили навчання», «Академічна відпустка» і відновлення з них; імпорт особових справ абітурієнтів з ІС «Приймальна комісія»;
  

• 
  формування друкованих звітів, списків груп і статистики;
  
• 
  пошук студентів в базі даних, отримання інформації за кількістю студентів;
  
• 
  підготовка звітів форми ЗНК, тощо 2.
  

Інформаційна система об'єднує деканати з іншими підрозділами та службами вузу, які беруть участь у навчальному процесі (кафедри, навчальні, адміністративні та наукові структури). Система представлена комплексом додатків, призначених як для співробітників деканатів, так і для співробітників служб університету, які здійснюють взаємодію з деканатами. Частина інформації ‒ успішність кожного студента, графіки навчальних планів.

В основі програми - елементи, які дозволяють швидко і легко вирішувати поставлені завдання і головну - створення єдиного простору для звернення документів у виші та забезпечення чіткості в навчальному процесі. В електронній системі «Електронний деканат» отримали застосування новітні технології, які дозволяють керівникам, користуючись простим і інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом, без допомоги програмістів, отримувати аналітичні дані. Структура системи заснована на технології клієнт - серверної архітектури та забезпечує збереження даних і одночасну роботу сотень користувачів, при цьому є можливість за наявності загальної бази суворо розмежовувати доступ: кожен факультет і користувач «бачить» тільки ту частину даних, на яку йому виділені повноваження 3.

Таким чином, запропоноване програмне забезпечення безумовно зрозуміле та ефективне, але є декілька значних недоліків. По-перше ці програми є не дешевими, по-друге ці програми повинні працювати в сукупності з аналогічними програмами для інших підрозділів університету, по-третє необхідні спеціалісти, які будуть своєчасно оновлювати інформацію в програмі в усіх підрозділах.

2. 
   Пакет программ "Деканат" для высших учебных заведений III-IV уровней аккредитации Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.politek-soft.kiev.ua/ru/index.php?do=products&product=deanery34.
   
3. 
   Информационная система «Деканат» Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.mmis.ru/Default.aspx?tabid=91
   
4. 
   Рагулина М. Электронный деканат Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.ug.ru/archive/6719
   

УДК 025.5(043) Т. В. Шейгус

Значна роль у реформуванні вищої освіти відведена бібліотеці вищого навчального закладу як центру, діяльність якого покликана забезпечити задоволення інформаційних потреб професорсько-викладацького складу і студентів вищого навчального закладу.

Бібліотека вищої школи розглядається як соціальна інституція, відмінною особливістю якої є взаємозв’язок з системою вищої освіти, а основними типологічними ознаками – безпосередня включенність у структуру і систему комунікацій вищого навчального закладу та проблемна орієнтація ресурсів на задоволення інформаційних потреб професорсько-викладацького складу і студентів вищого навчального закладу [1].

Наукова бібліотека вищого навчального закладу – це сучасний науковий, культурно-освітній, інформаційний центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів у одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

Щоб задовольнити потреби та запити споживачів, наукові бібліотеки ВНЗ виконують свою основну діяльність – бібліографічну. Виконання бібліографічної діяльності призводить до створення інформаційних продуктів: каталогів й картотек, бібліографічних покажчиків, списків літератури, інших довідок, і бібліографічного обслуговування. Ця діяльність займає центральне місце в роботі наукової бібліотеки.

Основними напрямами бібліографічної діяльності є: «створення бібліографічної (вторинно-документальної) інформації всіх видів і форм; доведення БІ до споживачів; науково-теоретичне осмислення бібліографії як суспільного явища» [5].

Бібліографічна діяльність бібліотек зводиться в кінцевому підсумку до двох основних процесів, які на практиці часто переплітаються й поєднуються між собою. Перший називається бібліографуванням творів друку, або підготовкою бібліографічної інформації для розповсюдження та використання, другий – бібліографічним обслуговуванням, або доведенням бібліографічної інформації до споживачів.

Основна «мета бібліографічної діяльності бібліотек ВНЗ – це забезпечення локальних та віддалених користувачів інформацією, необхідною перш за все для наукових, навчальних, професійно-виробничих потреб. Як відомо, інформація стає компонентом інформаційних ресурсів, придатна для багаторазового використання, коли вона фіксується на матеріальних носіях (папір, оптичні диски та інші види новітніх носіїв інформації) та постає як документ» [4].

Важливе місце в здійсненні бібліографічної діяльності посідає наукова бібліотека Маріупольського державного університету.

Наукова бібліотека Маріупольського державного університету – це структурний підрозділ університету, діяльність якого спрямована на документальне, інформаційне забезпечення навчально-виховного, науково-дослідного процесів та міжнародної діяльності вищого навчального закладу.

Як важливий структурний підрозділ Маріупольського державного університету, наукова бібліотека розвивалася паралельно з навчальним закладом і пройшла за 22 роки шлях від бібліотеки гуманітарного коледжу до Наукової бібліотеки класичного університету.

Рішенням Вченої ради Маріупольського державного університету бібліотеці було надано статус наукової (протокол №3 від 26 грудня 2011 р.). Бібліотека Маріупольського державного університету стала Науковою бібліотекою Маріупольського державного університету [2].

До основних послуг бібліотеки МДУ належать:

- обслуговування читачів університету літературою відповідно до їх інформаційних запитів;

- присвоєння шифрів УДК, ББК, авторського знаку;

- надання інформації з основних характеристик фонду, книгозабезпечення та ін.;

- надання консультацій, проведення практичних занять з таких питань:

• 
  особливості бібліографічного опису документів у списку літератури;
  
• 
  пошук інформації за допомогою традиційного довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;
  
• 
  особливості пошуку за базами даних інформаційно-бібліотечної програми "ІРБІС";
  

- організація виставок;

- безкоштовний доступ до мережі Інтернет.

Бібліографічна діяльність є центральною складовою функціонування наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, яка здійснюється інформаційно-бібліографічним відділом.

Відділ здійснює інформаційне забезпечення навчального і наукового процесів університету, інформаційне і довідково-бібліографічне обслуговування читачів; веде аналітичний розпис статей з періодичних видань, формуючи електронну картотеку з розширеними засобами пошуку; складає бібліографічні та науково-допоміжні покажчики; організує виставки до Міжнародних, Всеукраїнських науково-практичних конференцій та інших заходів, що проводяться в університеті [2].

Всю бібліографічну діяльність наукової бібліотеки можна розділити на декілька складових:

• 
  Робота з довідково-бібліографічним апаратом. Включає в себе роботу з систематичною картотекою статей та тематичних картотек; ведення різноманітних баз даних.
  
• 
  Інформаційно-бібліографічне обслуговування. Воно включає: підготовку виставок на різноманітні тематики («Управління освітою: професія та покликання», «Українська державність: історія та сучасність», «Індустрія туризму як соціальне і політичне явище» та інше); бібліографічне інформування, тобто підготовка бюлетенів, виконання запитів на підбір інформації; індивідуальні консультації з викладачами з питань роботи у системі ІРБІС.
  
• 
  Довідково-бібліографічне обслуговування наукової бібліотеки як важливий аспект діяльності полягає в виконанні довідок усіх типів за замовами користувачів бібліотеки. Також надаються рекомендації щодо роботи з традиційними і електронними джерелами, в тому числі з доступними ресурсами Інтернету.
  
• 
  Бібліографічне консультування включає чергування в читальному залі біля довідково-бібліографічного апарату, консультації з роботи із зовнішніми та внутрішніми базами даних, з методики роботи у систематичному каталогу статей, з оформлення бібліографічного опису на видання та оформлення списків.
  
• 
  Систематизація наукових праць відбувається в результаті присвоєння індексів ББК та УДК до наукових робіт викладачів та студентів МДУ. За останні три роки кількість присвоєних індексів УДК складає 4707, а індексів ББК – 575.
  
• 
  Популярізація бібліотечно-бібліографічних знань виконується за допомогою виставок: «Науково-дослідна діяльність – перший крок до професорської мантії», «Інформаційний гід», розроблення тематичних папок, проведення оглядів літератури та періодичних видань, а також проведення лекцій, бесід-консультацій з студентами університету.
  
• 
  Наукова робота бібліотеки полягає в випуску різноманітних бібліографічних покажчиків, оформленні паспортів на довідкові і бібліографічні видання.
  

Отже, бібліографічна діяльність була і буде постійним супутником освіти, помічником тих, хто веде цілеспрямований пошук інформації, оволодіває раціональними методами роботи над книгою і текстом. Це необхідний інструмент в роботі науковця, студента, викладача. Сьогодні інформаційно-бібліографічне обслуговування в значній мірі визначає характер бібліотеки як науково-освітнього, інформаційного та культурного центру. Наукова бібліотека МДУ є найкращим прикладом здійснення бібліографічної діяльності. Її діяльність охоплює величезний комплекс різноманітних робіт для функціонування університету як осередку виникнення та отримання нових знань. Особливістю роботи інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки ВНЗ є інформаційно-бібліографічне забезпечення наукової діяльності та навчально-виховного процесу.