Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, які здійснювалися в межах НДР «Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання у сучасному світі», яка розроблялася у 2011-2015 роках (номер державної реєстрації – 0111U001266).
Об’єктом дослідження є психологічний феномен страху смерті.
Предметом дослідження виступають особливості переживання страху смерті як способу організації життєвого досвіду особистості.
Мета дослідженняполягає у побудові моделей страху смерті як способу організації життєвого досвіду особистості та виявленні кроскультурних особливостей його переживання.
Відповідно до предмета і мети дослідження було сформульовано такі завдання: Провести теоретико-методологічний аналіз психологічного феномену смерті та визначити основні підходи до місця і ролі страху смерті в організації життєвого досвіду особистості.
Розробити програму емпіричного дослідження страху смерті як способу організації життєвого досвіду особистості та особливостей його переживання залежно від культурологічного простору (Україна та Китай).
Побудувати моделі організації життєвого досвіду особистості при переживанні страху смерті.
Здійснити порівняльний аналіз кроскультурних особливостей переживання танатологічного досвіду в Україні та Китаї.
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження:
загальнотеоретичні – аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, інтерпретація емпіричних результатів – для визначення концептуальних засад вивчення процесу організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю;
методи збору емпіричних даних: метод вільних асоціацій – для виявлення танатологічного дискурсу у мовній свідомості досліджуваних; шкала танатичної тривожності Д. Темплера – для виявлення загального показника страху смерті; анкета-опитувальник – для визначення смислових конструкцій щодо смерті, які транслює культура, та представленості страху смерті в особистому досвіді досліджуваного; письмовий наратив – для отримання інформації про найбільш значущий досвід переживання страху смерті; написання трьох варіантів життєвого сценарію (за звичайних умов, за умови близькості смерті, за умови безсмертя) – для визначення впливу ступеню загрози смерті на організацію життя; глибинне напівструктуроване інтерв’ю – для специфікації життєвих ситуацій, пов’язаних зі страхом смерті, опису емоційних станів досліджуваних, переживань, думок;
методи обробки та інтерпретації даних – дескриптивний аналіз, частотний аналіз, наративний аналіз, контент-аналіз, метод кейс-стаді, порівняльний аналіз.