На правах рукопису
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
| ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено та емпірично визначено способи прояву страху смерті як психологічного ресурсу, що відіграє важливу роль у процесі індивідуальної організації життєвого досвіду особистості. Запропоновано вирішення проблеми дослідження страху смерті через застосування системи якісних процедур, за допомогою яких встановлено, що залежно від рівня усвідомлення власної смертності страх смерті для особистості проявляється як здатність його подолання і схильність до перетворення життя. Обґрунтовано розгляд страху смерті як способу організації життєвого досвіду у різних культурологічних просторах. Зафіксовано дистанціювання між культурно-історичним досвідом концептуалізації смерті та сучасними соціокультурними умовами. На основі узагальнення результатів дослідження були сформульовані такі висновки. Виділені типи свідомості як форми суспільного мислення (міфологічна, філософська, релігійна, художня, наукова, духовна) є культурно-психологічними конструктами, що об’єктивують концепти смерті, зберігають їх у масовій свідомості та сприяють інтеграції у життєвий досвід людини. У результаті порівняльного аналізу знань молоді про пов’язані зі смертю культурні традиції України і Китаю було виявлено наступні спільні для обох культур тенденції: спрощення обрядово-ритуальної форми танатологічного простору, часткова втрата внутрішнього психологічного змісту традицій; істотне послаблення психологічного зв’язку з померлими; віртуалізація смерті; культ молодості, символічного безсмертя; домінування концептуальних значень смерті у міфологічній та науковій свідомості. Відмінними для української і китайської вибірок виявилися такі тенденції: визнання танатологічних уявлень через заміщення їх іншими смисловими конструкціями у українців на відміну від нормалізації та замовчування теми смерті у китайців; примирення чи заперечення смерті українськими досліджуваними на фоні послідовного уникнення теми смерті представниками китайської культури; емоційність, відкритість, демонстративність, експресивність українців у танатичних переживаннях на відміну від емоційної стриманості, закритості китайців; чіткий зв’язок теми смерті і контекстів провини, покарання у китайських досліджуваних на відміну від різкої поляризації теми смерті залежно від абстрактно-філософського, релігійного, військового контекстів в українських досліджуваних. У результаті порівняльного аналізу особистісних наративів представників обох культур про уявний досвід власної смерті та реальний значущий досвід зіткнення з ситуацією смерті були виділені такі відмінності в організації життєвого досвіду: тексти українців були більш подієво-насиченими, варіативними, розгорнутими, емоційно забарвленими, з деталізованим описом емоційних переживань, станів та оціночних суджень, тоді як тексти китайських респондентів відзначалися сконцентрованістю на події смерті та різким переходом до способу виходу з неї, були більш лаконічними, практичними, емоційно однорідними. Серед практик подолання страху смерті в українців переважають катарсичні практики, практики самозаспокоювання, взаємодії з рідними та деякі деструктивні практики, наприклад, вживання алкогольних напоїв; у китайців найчастіше зустрічається самозаспокоювання (раціоналізація, свідоме уникання теми смерті), взаємодія з рідними, діяльнісні та тілесні практики. Домінантними потребами, які задовольняються українцями, є потреба у безпеці та самореалізації, у китайців – потреба у збереженні цілісності та стабілізації життєвого простору. Вплив страху смерті на організацію життєвого досвіду (від порівняно м'якого, непомітного, малопроявленого, периферійного до актуалізованого, глибоко руйнівного чи життєстверджувального) залежить більше від міри реальності смерті та актуального на момент зіткнення з ситуацією смерті контексту (тілесний, культурно-соціальний, міжособистісний, індивідуальний виміри), особливостей індивідуальної концептуалізації смерті та інтенсивності емоційного підкріплення танатичного переживання. Страх смерті як спосіб організації життєвого досвіду можна представити у вигляді трьох основних моделей: «Зміщення центру», «Локалізація» та «Захист». Найпоширенішою серед молоді виявилася модель «Захист» (55%) з її стратегією дистанціювання від реальності смерті. Модель характеризується непроникністю життєвої системи для страху смерті з метою збереження цілісності та непорушності сконструйованого світу. Другою за розповсюдженістю є модель «Локалізація» (37%), в якій страх смерті зосереджений навколо однієї сфери життя, що потребує реконструкції. Такий спосіб організації досвіду створює умови для заповнення життєвого простору новими смислами, забезпечує перехід від міркувань про зміни до формулювання чітких намірів їх реалізації у конкретних діях та вчинках. Найменш чисельною виявилась модель «Зміщення центру» (8%), яка відтворює реальний безпосередній досвід зіткнення зі смертю, внаслідок чого відбувається тотальне переосмислення себе і світу та, відповідно до цього, переструктурування життєвого досвіду особистості. З’ясовано, що у ситуації реального зіткнення зі смертю на ближній дистанції рівень танатичної тривоги значно зростає, що у випадку постійної пролонгації такого стану переживання може потенційно спровокувати ряд негативних наслідків для людини (соматизація стресу, зниження життєвого тонусу, депресивні стани). Ситуація близької смерті в уявному досвіді, навпаки, стимулює процеси самоусвідомлення, активізує особистісну самоідентифікацію, сприяє виділенню найважливішого з фонового і другорядного, загострює відчуття реальності, посилює прагнення життєтворення. З’ясовано, що дослідження страху смерті як способу організації життєвого досвіду з використанням системи якісних процедур може виступати комплексом практик усвідомлення смертності, який має безпосередній вплив на особистість, провокуючи внутрішні трансформації, переосмислення, перевідкриття. Перспективи подальших досліджень вбачаються у поглибленні аналізу способів організації життєвого досвіду особистості на основі пошуку значущих зв’язків із провідними типами свідомості особистості; у вивченні вікових та гендерних особливостей організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю. жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|