Національна академія педагогічних наук україни університет менеджменту освіти всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних І педагогічних працівників

Житомирський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти
КРОКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ

ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ДОСВІДУ ПЕДАГОГІВ ЖИТОМИРЩИНИ

Стратегія та модернізація на засадах інноваційної парадигми системи дошкільної освіти Житомирщини направлена на реалізацію соціальних ініціатив Президента України, виконання Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти та базового компоненту дошкільної освіти України – Державного стандарту.

В основних завданнях розвитку дошкільної освіти одним із пріоритетних є удосконалення системи підготовки до інноваційної діяльності 4 тисячі 411-ти педагогічних працівників та керівників дошкільних навчальних закладів.

Саме післядипломна педагогічна освіта, як одна з важливих ланок системи безперервної освіти, дає змогу підтримувати й удосконалювати професіоналізм педагогів, створює креативне середовище для їхнього саморозвитку.

На часі інноваційних змін у системі післядипломної педагогічної освіти стали нові форми ефективної організації методичної роботи. Так, 25 травня 2011 р. на базі Житомирського ОІППО створено Регіональну школу педагогів-новаторів керівних та педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, яка діє відповідно положення, наказу про функціонуваня Школи та плану ЖОІППО. Наша робота направлена на підвищення науково-теоретичного й загальнокультурного рівня педагога сучасного дошкільного навчального закладу, його психолого-педагогічної підготовки, удосконалення професійної майстерності, формування у нього готовності до інноваційної діяльності, самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Нами в області проведено моніторинг, створено банк даних авторських напрацювань та впровадження інноваційних технологій в освітньо-виховному процесі ДНЗ.

Учасниками Школи стали керівники, педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, студенти кафедри інноваційних технологій та дошкільного виховання Житомирського державного університету імені Івана Франка, науковці, методисти ОІППО та РМК (ММЦ), які виявили бажання поділитися та підвищити свій фаховий рівень, ознайомитися з науково-теоретичними й практичними засадами впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів. Відповідно плану роботи ми розробили низку навчально-тематичних методичних заходів, спланували й упровадили систему заходів, зокрема проведено обласні науково-практичні семінари за темами:

• 
  Технологія реалізації інновацій в дошкільних навчальних закладах;
  
• 
  Методичне забезпечення організації роботи з дітьми
  

• 
  Організація роботи різновікових груп та малокомплектних ДНЗ в рамках впровадження основних програм розвитку дитини;
  
• 
  Креативність як необхідна умова успішності в інноваційній діяльності.
  

На виконання Державного стандарту дошкільної освіти в регіоні здійснюється експериментально-дослідницька робота з проблем «Розвиток інформаційно-теоретичного компоненту педагога дошкільного навчального закладу в міжкурсовий період» та «Розвиток професійної компетентності педагога ДНЗ в умовах освітнього округу».

На засіданнях членів Школи педагоги мають змогу поділитися власними напрацюваннями, такими, як авторська модель «Ефективні шляхи управління методичною службою ДНЗ»(завідувачка ДНЗ № 73 м. Житомира − Остапчук С. М.), модель «Організація методичної роботи опорного ДНЗ освітнього округу» (вихователь-методист Черняхівськго ДНЗ № 1 − Огірчук Л. В.).

Практикуються виїзні розширені засідання Школи.

Стало традицією підведення підсумків роботи за рік − проведення науково-практичних конференцій спільно з науковцями, методистами, практиками та студентами факультету дошкільної та початкової освіти.

У 2013 році 23 березня відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Підготовка педагогів до впровадження Державних стандартів дошкільної та початкової освіти».

У червні того ж року брали участь у науково-практичній конференції з проблеми «Системний підхід до забезпечення наступності та перспективності між дошкільною та початковою освітою» (м. Коростень).

Для всіх категорій працівників дошкільної освіти проведено майстер-класи, виступи з досвіду роботи опорних дошкільних закладів, тренінги з проблеми координуючої ролі керівників та методистів у забезпеченні готовності НЗ до реалізації положень освітніх державних стандартів.

Кращі напрацювання інноваційного досвіду педагогів області висвітлено у збірниках науково-методичних праць. Учасники конференцій отримують сертифікати, нагороди за активну участь у науково-методичному забезпеченні та популяризації інноваційного досвіду.

Школа тісно співпрацює з осередком Регіональної асоціації працівників дошкільної освіти (голова осередку Шиманська Г. С.− завідувачка ДНЗ № 39 м. Житомира).

Наразі результати творчих здобутків педагогів області такі:

• 
  вперше на Житомирщині та й в Україні вийшов до друку дитячий інформаційно-навчальний журнал «Аллочка-дошколярочка». Ідея належить завідувачці ДНЗ № 22 м. Коростеня Оксані Геращенко;
  
• 
  «Використання програмного засобу електронного табличного процесора в адміністративно-господарській діяльності керівника ДНЗ щодо організації харчування» (завідувачкою Головинського ДНЗ Черняхівського району Мельничук О. А.);
  
• 
  у квітні відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу «Вихователь року — 2013» в якому взяли участь 19 вихователів ДНЗ Житомирської області. фіналістами стали кращі з найкращих виховтелі міст Житомира, Бердичева, Малина, Новоград-Волинського, с. м. т. Черняхова;
  
• 
  Вихователька ДНЗ № 39 м. Житомира Гольська Інна Сергіївна стала учасницею (основного) етапу Всеукраїнського (заключного) туру Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Вихователь року − 2013» та лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Вихователь року − 2013».
  

Традиційною є участь педагогів Житомирщини в обласних та міжнародних педагогічних виставках, зокрема:

«СУЧАСНА ОСВІТА УКРАЇНИ – 2013»:

• дошкільний навчальний заклад №73, м. Житомир;

• дошкільний навчальний заклад №43, м. Житомир;

• дошкільний навчальний заклад №44, м. Житомир;

• Центр розвитку дитини «АБВГДЕЙКА» №53, м. Житомир;

• Центр розвитку дитини «Сонечко», м. Малин

• дошкільний навчальний заклад №8, м. Малин

«ІННОВАТИКА В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ − 2013»:

• дошкільний навчальний заклад №8, м. Коростень;

• Центр розвитку дитини №17, м. Коростень;

• Навчально-виховний комплекс №10, м. Бердичів;

• дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №4 «Берегиня» м. Бердичів

• дошкільний навчальний заклад – центр розвитку дитини №7 «Соняшник», м. Бердичів;

• дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №15 «Ромашка», м. Бердичів;

• дошкільний навчальний заклад №1, м. Малин;

• дошкільний навчальний заклад №4, м. Малин.

Педагогічні працівники діляться досвідом у професійних виданнях із питань дошкільної освіти.

За 2013 рік опубліковано статей: 58 − педагогами різних категорій дошкільної освіти, 12 − студентами ЖДУ, 22 із них − у наукових фахових виданнях.

Черкаський обласний інститут

післядипломної освіти педагогічних

працівників Черкаської обласної ради

Нами розроблено сайт «Віртуальна школа педагога-дослідника», спрямований на формування дослідницької компетентності та підвищення загальної професійної компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Завданням сайту є допомога вчителям математики в оволодінні дослідницькою компетентністю; розкриття творчого та особистісного потенціалу вчителя математики. Використання потенційних можливостей сайту сприяє розвитку таких умінь та навичок учителів математики як-от: аналіз педагогічної літератури, нормативних документів, навчальних планів, методичних посібників, дидактичного матеріалу; планування власної дослідницької діяльності; презентація результатів власної дослідницької діяльності тощо.

Відповідно до мети та завдань функціонування сайту нами визначено таку його структуру: головна сторінка сайту, дайджест корисних наукових ідей, скарбниця передового педагогічного досвіду вчителів математики, скринька корисних ідей, дистанційний спецкурс «Вчимося досліджувати педагогічну проблему», педагогічне портфоліо вчителя математики, презентація досягнень, експрес-опитування, запитуйте – відповідаємо, форум педагога-дослідника.

Представимо зміст кожної сторінки сайту.

Головна сторінка сайту. На сторінці представлено інформацію для вчителів математики, яка сприятиме мотивуванню їх в оволодінні дослідницькою компетентністю. Розкрито актуальність та перспективи професії вчителя математики.

Дайджест корисних наукових ідей. Представлено ряд наукових статей, що сприятимуть особистісному та професійному зростанню педагогів математиків. У статтях розкрито ідеї видатних педагогів, представлено різноманітні педагогічні новації тощо. На сторінці також надані корисні поради щодо написання науково-дослідних робіт, методів мотивування учнів до дослідницької діяльності.

Скарбниця передового педагогічного досвіду вчителів математики. На сторінці представлено опис передового педагогічного досвіду вчителів математики Черкащини та інших регіонів України. Окреслено методи, прийоми і способи навчання, втілені у діяльність окремих вчителів для забезпечення високих результатів без додаткових витрат часу.

Скринька корисних ідей. Вчителям дається можливість представляти власні інноваційні ідеї та проекти. Новітні розробки та отриманий вчителем математики досвід, можуть бути представлені у вигляді статей, тез, звітів. Опубліковано практичні надбання, корисні ідеї, поради, що сприятимуть отриманню колегами педагогічного досвіду.

Дистанційний спецкурс «Вчимося досліджувати педагогічну проблему» розкриває зміст, форми і методи дослідницької діяльності вчителя математики. Метою спецкурсу є підвищення рівня знань в контексті проблеми дослідницької діяльності вчителя математики, з’ясування особливостей дослідницької діяльності учителя математики в системі освіти, розвиток дослідницьких умінь та навичок, поглиблення саморефлексії та розвиток соціально-перцептивного інтелекту, професійної адаптованості.

Презентація досягнень. У формі презентацій педагоги можуть здійснювати обмін досвідом та результатами дослідницької діяльності, що сприятиме розвитку мотивації до особистого вдосконалення у цьому аспекті.

Педагогічне портфоліо вчителя математики являє собою збірку авторських освітніх продуктів, розроблених як результат дослідницької діяльності педагога. Таке портфоліо сприятиме розвитку навичок аналізу та самоаналізу дослідницької діяльності самим педагогом за рахунок порівняння власних досягнень з результатами педагогічного пошуку інших вчителів математики.

Експрес-опитування. Передбачає можливість виявити, наскільки корисним і популяризованим є сайт для вчителів математики, з’ясувати їхню думку з різних аспектів дослідницької діяльності.

Запитуйте – відповідаємо. У цьому розділі сайту педагог може вільно запитати про можливості дослідницької діяльності, її перспективи та отримати відповіді щодо різних аспектів удосконалення дослідницької діяльності вчителя математики.

Форум педагога-дослідника. На форумі педагоги можуть вільно обговорювати власну дослідницьку діяльність, професійні успіхи та невдачі, запозичені чи розроблені методики та технології, порушувати проблемні питання та під час колективного спілкування отримувати поради колег щодо їх вирішення.

Таким чином, використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики не тільки полегшить зазначений процес, а й підійме його на якісно новий рівень. Створений сайт дає можливість педагогу-математику здійснювати самоаналіз власної дослідницької компетентності. За умов інтерактивного спілкування педагог-математик оволодіє різноманітними уміннями та навичками в контексті дослідження, шляхом запозичення інноваційного досвіду колег та презентації власних напрацювань, отриманих у ході дослідницької діяльності.

ДВНЗ «Університет

менеджменту освіти»

НАПН України, м. Київ

Інтеграційні процеси в міжнародному освітньому просторі визначають стратегічний напрям розвитку післядипломної освіти України, а також обумовлюють удосконалення передового педагогічного досвіду, що є необхідністю для переходу на якісно новий, конкурентоспроможний рівень в освіті. Конкурентноспроможний рівень післядипломної педагогічної освіти завжди перебуває в стані інноваційного руху, реформування та модернізації. На сьогодні стає актуальною проблема взаємовпливу власне інноваційної педагогічної діяльності та особистісної складової професійного розвитку педагога з огляду на ефективність упровадження та опрацювання освітніх інновацій, тобто проблема впливу особистісних факторів на рівень особистісно-професійного розвитку освітянина, продуктом якого є його професійна Я-концепція.

Під «Я-концепцією освітянина» слід розуміти уявлення кожного члена педагогічного колективу про себе як про людину і професіонала. Це усвідомлення педагогом своєї місії, своїх професійних завдань і якостей, на основі яких він будує свої взаємини з колективом, адміністрацією, колегами та учнями. Це результат виокремлення людиною себе з навколишнього середовища, в даному разі як професіонала.

На думку Ш. Амонашвілі, бути справжнім майстром педагогічної справи означає мати вихідну педагогічну позицію своєї діяльності; володіти методикою, технологією реалізації вихідної позиції в педагогічному процесі; постійно шукати шляхів повного, вдалого, глибинного, точного, а деколи й витонченого вирішення проблем навчання і виховання, організації життя дітей, проблем роботи з батьками та громадськістю.

Дослідження інноваційної практики педагогічних освітніх закладів у рамках Всеукраїнської школи новаторства дає змогу стверджувати, що результативність інноваційної діяльності педагога залежить не лише від його професійної майстерності, а й від формування професійної Я-концепції. Адже саме від професійної Я-концепції, його особистісних характеристик залежить реалізація навчальних планів, якість освітніх послуг, виховання учнів як у процесі навчання, так і в позанавчальний час.

Професійна «Я-концепція» ─ складне особистісне утворення, що включає різні структури і рівні їх функціонування. Серед різноманітних компонентів структури можемо виділити основні такі:

• 
  уявлення про себе як про професіонала, про своє професійне майбутнє (у статиці і динаміці), ідентифікація себе з професійною діяльністю;
  
• 
  ставлення до себе як до професіонала, до різних професійних процесів і професійних категорій;
  
• 
  особистісна значущість професійної діяльності в системі інтересів і мотивів.
  

Це результат виокремлення людиною себе з навколишнього середовища, в даному разі як професіонала.

В основi ефективності педагогiчної дiяльностi лежить «Я-концепцiя» педагога, оскільки прийняття себе, розуміння себе, оптимiстичне життєрадiсне свiтосприйняття — головний i провiдний принцип забезпечення соцiально-психологiчних умов для змiцнення i эбереження сприятливих тенденцiй у самовдосконаленнi та самореалiзацiї особистостi педагога.

Кожен педагог керується чотирма компоненти власного «Я»:

• 
  «актуальне Я» — яким себе бачить педагог на даний час;
  

• 
  «ретроспективне Я» — яким освітянин себе бачить та оцінює стосовно початкових етапiв своєї працi:
  

• 
  «iдеальне Я» — яким учитель хотів би бути;
  

• 
  «рефлексивне Я» — оцінка керiвниками школи, колегами, учнями та батьками.
  

Звичайно, ми не заперечуємо й те, що на становлення професійної Я-концепції впливають різні чинники, серед яких можна виокремити такі: матеріально-технічні (рівень заробітної платні, навантаження педагогів, побутові умови, сімейні обставини); соціально-психологічні (сумісність інновації з існуючим досвідом і цінностями; перевага нового порівняно з традиційним щодо більш високих результатів виховання й навчання, полегшення роботи для ефективного результату; простота апробації тощо). На другому етапі неминуче діє закон опору нововведенню, оскільки будь-яка інновація в ході реалізації обов’язково вносить у соціально-педагогічне середовище зміни в уявленнях про педагогічні процеси та явища; при цьому відбувається диференція суджень про значущість інновації, її оцінок.

Саме Школа новаторства зумовлюється такими пріоритетними чинниками, як організація оптимального інноваційного простору та освоєння технології самоорганізації педагогічної діяльності у якому діють два закони: закон фінальної реалізації інноваційної діяльності та закон стереотипізації педагогічної інновації. Будь-яка інновація має тенденцію із часом перетворюватися на стереотип мислення і практичної дії. І саме творчі здобутки колективів закладів ППО, презентації їх навчальних, науково-методичних, науково-методичних матеріалів слугують розвитку професійної Я-концепції.

Література:

1. 
   Прокопенко О. А. Професійне Я як складовий компонент «Я-концепції» [Текст] / О. А. Прокопенко // Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Педагогічні та історичні науки: збірник / М-во освіти і науки країни, Нац.пед.ун-т ім. М. П. Драгоманова. ─ К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. ─ Вип. 73. ─ С. 183 ─ 191
   
2. 
   Роджерс К. Становления личности. Взгляд на психотерапію. / К. Роджерс ─ М.: ЭКСМО-Пресс, 2006. ─ 416 с.
   
3. 
   Хуторской  А. В. Педагогическая инноватика ─ рычаг образования [ Електронни ресурс] / А.В.Хуторской. ─ Режим доступу : http: // eiodos.ru/journal/2005/0910-19/htm
   

Інститут післядипломної освіти

інженерно-педагогічних працівників (м. Донецьк)

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

Пріоритетним напрямом діяльності Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників УМО (м. Донецьк) є впровадження передового педагогічного досвіду та новітніх педагогічних технологій у навчально-виховний процес. Перш за все, у навчальних планах підвищення кваліфікації майстрів та викладачів розроблено такі курси: «Сучасні дидактичні технології», «Інноваційні технології навчання професії», «Інформаційні та комунікаційні технології. Комп’ютерна графіка», «Сучасні технології виробництва». З метою підвищення ефективності роботи щодо впровадження педагогічного досвіду та інноваційних технологій в інституті було створено відділ педагогічних технологій, основним напрямом роботи якого є виявлення та поширення передового досвіду педагогічних працівників професійно-технічних закладів України, збір та систематизація педагогічних технологій.

Працівники відділу педагогічних технологій разом із викладачами інституту здійснюють пошук нестандартних методів навчання і виховання. У відділі зібрано 1278 адрес педагогічного досвіду педпрацівників ПТНЗ України (24 області), які систематизовано у картотеці на паперових та електронних носіях.

Щорічно видається оновлений методичний бюлетень «Адреси передового педагогічного досвіду педагогічних працівників ПТНЗ України». Методичний бюлетень містить довідково-інформаційний матеріал щодо адрес педагогічного досвіду майстрів та викладачів ПТНЗ України.

Серед зібраного цікавим є досвід таких викладачів і майстрів ПТНЗ України:

1. 
   Супрун Світлана Анатоліївна - старший викладач, спеціаліст вищої категорії Черкаського вищого професійного училища імені Героя Радянського Союзу Г.Ф.Короленка. Тема досвіду «Методика проведення підсумкових уроків». У роботі викладач широко використовує технологічний диктант, картки-завдання, лабораторно-практичні та самостійні роботи, інструкційно-технологічні картки, уроки-презентації, уроки-конференції. Підсумок проводиться за даними протоколу змагань, оголошується кінцевий результат на кращу за знаннями команду і кращих за успішністю учнів групи.
   
2. 
   Челпаченко Ніна Борисівна − викладач-методист Горлівського центру професійно-технічної освіти Донецької області. Тема досвіду «Визначення та впровадження в навчальний процес регіональної складової професійних компетенцій кухарів».
   
3. 
   Теслюк Наталія Іванівна – методист Житомирського вищого професійно-технологічного училища. Тема досвіду «Використання інформаційно-комунікаційних технологій та створення електронного портфоліо». Використання інформаційно-комунікаційних технологій у методичній роботі дозволяє здійснювати: контрольно-аналітичну діяльність; оформлення ділової документації; використання мультимедійного супроводу в навчально-виробничому процесі; використання мультимедійного супроводу під час проведення методичних заходів; дослідно-експериментальну та наукову роботу; проведення атестації педагогічних працівників; узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду.
   
4. 
   Безручко Лариса Володимирівна − майстер виробничого навчання І категорії Полтавського центру професійно-технічної освіти. Тема досвіду «Впровадження проблемно-пошукових методів з метою підвищення позитивної мотивації учнів до навчання». Уже декілька років Безручко Л.В. активно впроваджує проблемно-пошукові методи навчання і вважає їх пріоритетними тому, що вони дають змогу розвинути навички творчої навчально-пізнавальної діяльності, сприяють свідомому і самостійному оволодінню знаннями, вміннями та навичками.
   

З метою вивчення, поширення та обміну педагогічним досвідом щомісяця зі слухачами курсів підвищення кваліфікації проводяться такі заходи:

• 
  педагогічна майстерня «Новаторський досвід впроваджуємо в навчальний процес ПТНЗ»;
  
• 
  презентація передового педагогічного досвіду;
  
• 
  круглі столи «Впровадження педагогічних технологій у навчально-виховний процес ПТНЗ»; «Шляхи підвищення ефективності методичної роботи у професійних навчальних закладах»;
  
• 
  «Методична мозаїка», методичний ринг;
  
• 
  конференції з обміну педагогічним досвідом «Технологізація навчально-виховного процесу ПТНЗ», «Розвиток творчих здібностей учнів ПТНЗ»;
  
• 
  спільно з кафедрою педагогіки та психології професійної освіти проводиться постійно діюча науково-практична інтернет-конференція «Інноваційна професійно-технічна освіта: пошуки шляхів оновлення».
  

Учасники семінару у своїх доповідях обмінялися кращим досвідом щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій.