Найбагатший чоловік у Вавилоні



Pdf көрінісі
бет5/14
Дата27.12.2023
өлшемі1.03 Mb.
#488197
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Naibaghatshii-cholovik-u-Vavilo

С
С
 
 
лаветне місто Вавилон відоме давно. Історія цього
найбагатшого з усіх міст і його дивовижних скарбів
доходить до нас крізь століття.
Утім Вавилон не завжди був таким. Своїми багатствами він
завдячує своїм людям. Спершу їм довелося навчитися багатіти.
Коли добрий цар Саргон повернувся у Вавилон, перемігши своїх
ворогів — еламітів, він опинився у скруті. Ось що сказав йому
радник:
— Багато років наш народ жив у великому достатку, Ваша
Величність споруджувала великі зрошувальні канали й могутні
храми для богів. Зараз же, коли роботи завершено, людям,
здається, нема на що жити.
У робітників немає роботи. У торговців обмаль клієнтів.
Землероби не можуть продати вирощене, а в людей бракує
золота, щоб купувати їжу.
— Але куди поділося все те золото, що ми витратили на
покращення життя міста? — запитав цар.
— Боюся, — відповів радник, — що воно потрапило до рук
кількох великих багатіїв з нашого міста. Воно миттю витекло
з рук більшості нашого народу — як козяче молоко крізь сито.
Коли потік золота зупинився, більшість мешканців Вавилона
втратили заробіток.
Деякий час цар думав, а потім запитав:
— Чому так сталося, що все золото отримало лише кілька
людей?
— Бо вони знають, як це робити, — відповів радник. — Не слід
засуджувати людину за успіх, коли вона знає, як до нього дійти.
Справедливість забороняє забирати від людини зароблене чесно,
щоб дати тому, в кого менший хист.
— Але чому тоді, — запитав цар, — всі люди не навчаться


нагромаджувати золото та самі не стануть багатими
й успішними?
— Це цілком можливо, Ваша Світлосте. Та хто їх навчить?
Жерці їм точно не зарадять, бо нічого не тямлять у зароблянні
грошей.
— Раднику, хто в нашому місті краще за всіх знає, як заробляти
гроші? — поцікавився цар.
— Це питання, Ваша Величносте, відповідає саме на себе. У кого
найбільше багатство у Вавилоні?
— Влучно сказано, мій кмітливий раднику. Це Аркад. Він
найбагатший у Вавилоні. Приведи-но його завтра до мене.
Наступного дня, як наказав цар, Аркад з’явився перед ним,
стрункий і бадьорий, хоч йому вже й було сімдесят років.
— Аркаде, — мовив цар, — чи це правда, що ти найбагатший
у Вавилоні?
— Так кажуть, Ваша Високосте, і з цим ніхто не сперечається.
— Як тобі це вдалося?
— Користувався нагодами, які траплялися усім жителям нашого
прекрасного міста.
— Із чого ти починав?
— Лише з великого бажання розбагатіти. Окрім цього у мене
нічого не було.
— Аркаде, — мовив далі цар, — наше місто зараз у скруті, бо
лише кілька людей знають, як заробляти багатство, тому все
забирають собі, а решта мешканців навіть не тямить, як залишити
в себе хоч якусь частку з того золота, що отримує. Моє бажання —
щоб Вавилон був найбагатшим містом у світі. Для цього потрібно,
щоб у ньому жило безліч заможних людей, тож ми маємо вчити
всіх мешканців набувати багатства. Скажи ж бо мені, Аркаде, чи є
якась у цій справі таємниця? Чи можна цього навчити?
— Це можливо, Ваша Величносте. Того, що знає один, можна
навчити й інших.
У царя засвітилися очі.
— Аркаде, ти говориш мені слова, які я хочу чути. Чи можеш ти
взяти на себе цю шляхетну справу? Чи зможеш передати свої
знання у школі вчителям, які потім навчатимуть інших, доки
не з’явиться вдосталь тих, хто зможе навчати цих істин кожного


достойного громадянина в моєму місті?
Аркад уклонився і відповів:
— Я Ваш скромний слуга й виконую Ваші накази. Усі знання,
що в мене є, я радо передам, щоб покращити життя моїм ближнім
і зміцнити славу мого царя. Нехай добродій радник влаштує мені
заняття із сотнею чоловіків, і я навчу їх семи засобів, завдяки
яким мій гаманець погладшав, хоча раніше худішого за мій годі
було знайти в усьому Вавилоні.
Через два тижні за наказом царя обрана сотня чоловіків
зібралася у великій залі Храму навчання та розсілася на
кольорових кільцях півколом. Аркад сидів біля невеликої
таблички, на якій стояла священна курильниця. Від неї йшов
незвичний та приємний аромат.
— Дивіться, ось найбагатший чоловік у Вавилоні, — прошепотів
учень, штовхаючи ліктем свого сусіда, коли Аркад підвівся. — Він
лише людина, така сама, як ми.
— Я, слухняний підданий нашого великого царя, — почав
Аркад, — стою перед вами, щоб услужити йому, адже колись був
злиденним юнаком, що дуже прагнув золота. Я отримав знання,
які допомогли мені його здобути, тож цар попросив мене
поділитися з вами цією таємницею.
Життя моє розпочалося скромно. У мене не було жодних
переваг перед вами чи будь-ким іншим у Вавилоні.
Першим прихистком мого скарбу став тертий-перетертий
гаманець. Я його ненавидів, бо в ньому було порожньо, а тому він
ні на що не годився. Я бажав, щоб він був повний та важкий, щоб
у ньому дзенькали золоті монети. Я шукав усіх можливих засобів
розбагатіти. Зрештою знайшов сім.
Вам, що зібралися тут переді мною, я поясню, в чому суть цих
семи засобів. Їх я раджу всім людям, що бажають мати багато
золота. Сім днів я розповідатиму вам про ці засоби.
Слухайте-бо уважно, що я казатиму. Сперечайтеся зі мною про
почуте. Обговорюйте це між собою. Глибоко засвоюйте ці уроки,
щоб самим посіяти у своїх гаманцях зернята багатства. Спершу
кожен із вас вчинить розумно, коли почне примножувати власне
багатство. Тоді — лише тоді — матимете право навчати цих істин
інших.


Простими словами, я навчу вас набивати гаманець грошима. Це
перший крок до храму багатства. І ніхто до нього не добереться,
якщо не стоятиме міцно ногами на першому щаблі.
Розгляньмо перший засіб.
Перший засіб
Почни наповнювати свій гаманець грішми
Аркад звернувся до чоловіка, що в задумі сидів у другому ряду:
— Друже мій, чим ти заробляєш на життя?
— Я писар, — відповів чоловік. — Вирізьблюю тексти на
глиняних табличках.
— Навіть такою працею я заробив свої перші мідяки, тому
в тебе є така сама можливість здобути багатство.
Потім Аркад мовив до чоловіка з червоним обличчям, що сидів
ще далі:
— Прошу, скажи-но мені, чим ти заробляєш на хліб.
— Я м’ясник, — відповів чоловік. — Я купую кіз, яких
вирощують селяни, ріжу їх та продаю м’ясо господиням,
а шкури — взуттярам.
— Ти теж працюєш і заробляєш, тож у тебе є нагода дійти до
успіху, що була й у мене.
Так Аркад розпитав усіх чоловіків, щоб дізнатися, чим вони
заробляють собі на життя. Завершивши, він мовив:
— А тепер, учні мої, ви бачите, що є багато ремесел і занять,
якими люди заробляють монети. Кожне з них — це золотий потік,
з якого робітник спрямовує частку до свого гаманця. А тому до
ваших гаманців течуть потоки та потічки монет, залежно від того,
хто на що здатен. Згодні?
Усі підтвердили, що так воно і є.
— Коли так, — продовжив Аркад, — якщо кожен із вас бажає
збудувати своє багатство, чи не буде мудрим почати з того
джерела багатства, що у вас уже є?
І з цим люд погодився.
Відтак Аркад повернувся до скромного чоловіка, що назвався
продавцем яєць:
— Якщо ти вибереш один зі своїх кошиків і щоранку кластимеш
в нього десяток яєць, а щовечора діставатимеш дев’ять, що


зрештою станеться?
— За деякий час він переповниться.
— Чому?
— Бо щодня я кладу в нього на одне яйце більше, ніж забираю.
Аркад повернувся до своїх учнів з усмішкою:
— Чи є тут у когось худий гаманець?
Спершу чоловіки здивувалися, потім почали сміятися, а врешті
почали жартома махати гаманцями.
— Добре, — продовжив Аркад. — Зараз я вам відкрию перший
засіб від худого гаманця, що я його засвоїв. Робіть саме так, як
я запропонував продавцеві яєць. Із кожних десяти монет, що
кладете до гаманця, витрачайте лише дев’ять. Ваш гаманець
одразу почне товщати, а його дедалі більша вага приємно
відчуватиметься в руці та принесе задоволення душі.
Не смійтеся з моїх слів через їхню простоту. Правда завжди
проста. Я вам пообіцяв, що розкажу, як здобув своє багатство.
Почав я саме з цього. У мене теж був худий гаманець, я проклинав
його, бо там не було нічого, щоб задовольнити мої бажання.
Одначе коли я почав брати з нього лише дев’ять монет із десяти,
він почав товщати. Так станеться і з вашими гаманцями.
А тепер я розповім вам одну незвичайну істину. Чому це так, я
не знаю. Коли я перестав витрачати більше, ніж дев’ять десятих
заробітку, життя моє не погіршало. Біднішим я не став. Ба більше,
за деякий час монети мені давалися легше, ніж до цього. Це,
напевне, закон богів: золото приходить легше до того, хто
заощаджує і не витрачає частку заробленого. Через те золото
оминає того, у кого порожньо в гаманці.
Чого ви бажаєте понад усе? Щоденного задоволення бажань,
коштовностей, трохи прикрас, кращого одягу чи більше їжі —
того, що швидко спливає й забувається? Або ж ви бажаєте мати
у власності щось серйозне: золото, землі, стада, товари чи
вкладення, що дають дохід? Монети, які ви дістаєте з гаманця,
приносять вам перше. Ті монети, що лишаються в гаманці, дадуть
друге.
Це, учні мої, перший засіб проти худого гаманця, що я його
відкрив: «Із кожних десяти монет, що кладете в гаманець,
витрачайте лише дев’ять». Обговоріть це між собою. Якщо хтось


доведе, що це не так, скажіть мені про це завтра, коли знову
зустрінемося.
Другий засіб
Пильнуйте свої витрати
— Дехто з вас, мої учні, питав таке: «Як може людина залишати
десяту частку заробленого, якщо навіть усього не вистачає на
потрібні витрати?»
Так звернувся Аркад до учнів другого дня.
— Скільки з вас мали худі гаманці вчора?
— Усі, — відповіли учні.
— Проте ви не заробляєте однаково. Хтось заробляє більше за
інших. У когось значно більші сім’ї. І все ж у всіх гаманцях
однаково порожньо. Зараз відкрию вам незвичну істину про
чоловіків та їхніх синів: те, що ми називаємо нагальними
витратами, завжди збільшується та дорівнює доходам, якщо ми
не даємо цьому раду.
Не плутайте нагальні витрати зі своїми бажаннями. Кожен
із вас разом зі своїми любими сім’ями має більше бажань, ніж
може задовольнити ваш заробіток. Через те зароблені гроші йдуть
на задоволення цих бажань, наскільки їх вистачає. А зрештою
чимало бажань лишаються незадоволені.
На всіх людях лежить тягар: вони мають більше бажань, ніж
можуть здійснити. Гадаєте, я можу задовольнити будь-яку свою
примху через те, що багатий? Аж ніяк. Мій час обмежений.
Обмежені мої сили. Обмежена та відстань, на яку я можу
подорожувати. Обмеженою є та їжа, що я можу їсти. Обмежене те
завзяття, з яким я можу насолоджуватися життям.
Кажу вам: як бур’ян росте в полі, коли землероб лишає його
коріння, так само буйно в людях зростають бажання, коли є
можливість їх задовольнити. Ваших бажань сила-силенна, а тих,
що ви можете задовольнити, обмаль.
Ретельно вивчіть звички свого життя. Саме в них найчастіше
виявляються витрати, що їх можна в розумний спосіб скоротити
або від них відмовитися. Нехай вашим гаслом стануть слова: «Сто
відсотків цінності від кожної витраченої монети».
Тож напишіть на глиняній табличці все, на що хочете


витратити гроші. Оберіть потрібне, а також те, на що можливо
витратити дев’ять десятих доходу. Викресліть решту та вважайте її
лишень частиною тієї безлічі бажань, що мають залишитися
незадоволеними, і не жалкуйте за ними.
Потім складіть бюджет нагальних витрат. Не чіпайте десятини,
що поступово наповнюватиме ваш гаманець. Нехай це буде
виконанням вашого великого бажання. Працюйте з бюджетом,
змінюйте його, щоб він ще більше вам допомагав. Хай він стане
вашим першим помічником у наповненні гаманця.
Після цих слів один з учнів, одягнений у червоно-золоте
вбрання, підвівся й промовив:
— Я вільна людина і вважаю, що маю право насолоджуватися
радощами життя. Через це я проти бюджетного рабства, що
визначає, скільки та на що мені можна витрачати. Як на мене, це
позбавляє багатьох життєвих радощів і робить мене майже не
кращим за в’ючного віслюка.
На це Аркад відповів так:
— Друже мій, хто визначатиме твій бюджет?
— Я сам, — відповів суперечник.
— У такому разі, якби віслюк складав свій бюджет, чи заніс би
він туди коштовності, килими та важкі злитки золота? Ні. Він
переймався б сіном, зерном та бурдюком з водою для мандрівки
пустелею.
Мета твого бюджету — допомогти наповнити гаманець грішми.
Бюджет має допомогти отримувати нагальне та, наскільки
можливо, задовольняти інші бажання. Із його допомогою можна
справдити найзаповітніші бажання, бо він боронить їх від бажань
приземлених. Бюджет — це наче яскраве світло в темній печері:
він показує, де в гаманці дірка, допомагає залатати її
й контролювати витрати задля наміченої приємної мети.
Тож ось другий засіб від худого гаманця: складайте бюджет
витрат, щоб було чим заплатити за потрібні речі, задоволення
та варті того бажання, не витрачаючи понад дев’ять десятих
заробітку.
Третій засіб
Нехай ваше золото множиться


— І ось уже ваш гаманець стає дедалі важчим. Ви привчили себе
залишати в ньому десятину з усього заробітку. Ви контро люєте
витрати, щоб захистити зростання багатства. Далі розгляньмо, як
змусити накопичення працювати й збільшуватися. Мати монети
в гаманці приємно, це відрада для скупої душі, але так вони нічого
не приносять. Золото, яке ми відкладаємо із заробітку, — це лише
початок. Те, що воно нам заробить, дасть нам багатство, — казав
Аркад третього дня своїм учням.
— Отже, як змусити золото працювати? Мені не поталанило
з першим вкладенням, бо я втратив усе. Про це я розповім потім.
Я зробив перше прибуткове вкладення, коли позичив гроші
Агарові, що робив щити. Щороку для своєї справи він купував
великими партіями бронзу. Коли в нього бракувало грошей, щоб
розплатитися з купцями, він позичав у тих, хто мав з лишком.
Достойний був чоловік. Позичене він повертав із щедрим
відсотком від продажу щитів.
Щоразу, коли я позичав йому гроші, назад від Агара
я одержував ще й відсотки. Так збільшувався не лише мій статок,
а й його дохідність. Найприємніше було, коли ці гроші
поверталися до мене в гаманець.
Кажу вам, учні мої, багатство людини вимірюється не монетами
в гаманці. Багатство — це дохід, що людина створює. Це золотий
потік, що постійно тече до гаманця та не дає йому порожніти. Про
це мріє кожен. Цього бажаєте ви, кожен із вас — доходу, що
надходить незалежно від того, ви працюєте чи подорожуєте.
Я нагромадив величезні статки. Вони настільки великі, що мене
називають найбагатшим чоловіком у Вавилоні. Мої позики
Агарові — це перша спроба вкладати гроші вигідно. Здобувши
мудрості від цього, я давав більше позик, робив більше вкладень,
у той час як мій капітал зростав. Спочатку з кількох, а потім
із багатьох джерел у мій гаманець полився золотий потік
багатства, яке я міг використовувати на розумні потреби за
власним бажанням.
Бачите, мої скромні заробітки породили армію золотих рабів,
кожен із них працював і заробляв мені більше золота. Працювали
на мене вони, їхні діти та діти їхніх дітей, допоки спільними
зусиллями вони не створили величезний дохід.


Золото прибуває швидко, коли розумно працює. Зараз я покажу
вам це на прикладі. Один землероб після народження першого
сина взяв десять срібняків, відніс їх до лихваря і попросив його
закласти їх для сина, допоки йому не виповниться двадцять років.
Лихвар погодився і сказав, що дохід із цих монет становитиме
четверту частку від їхньої вартості щочотири роки. Через те, що
ця сума належатиме його синові, землероб попросив, щоб дохід
додавався до основної суми.
Коли хлопцеві виповнилося двадцять, землероб знову пішов до
лихваря спитати про срібло. Той пояснив фермерові, що, оскільки
сума збільшувалася завдяки складним відсоткам, перші десять
монет вже перетворилися на тридцять з половиною.
Землероб потішився від цього, а оскільки його синові поки
не були потрібні монети, він залишив їх у лихваря. Коли синові
виповнилося п’ятдесят, батько вже відійшов в інший світ, а лихвар
виплатив синові сто шістдесят сім срібняків.
Так за п’ятдесят років закладені гроші збільшилися майже
у сімнадцять разів.
Це третій засіб від худого гаманця — змусити працювати свої
монети, щоб вони народжували інші, худоба народжує молодняк,
щоб приносити вам дохід — нескінченний потік багатства, який
литиметься у ваш гаманець.
Четвертий засіб
Оберігайте своє багатство від утрат
— Невдача любить те, що блищить. Золото в гаманці потрібно
ретельно оберігати, інакше його втратите. Через те варто
спочатку заощадити малі суми та навчитися їх захищати, перш
ніж боги довірять нам щось більше, — так мовив Аркад
четвертого дня до своїх учнів.
Власників грошей спокушають можливості: їм здається, що
можна чимало заробити, вклавши в цілком пристойну справу.
Часто так завзято вкладають друзі та родичі й просять долучитися.
Перший слушний принцип вкладання грошей — щоб основна
сума не постраждала. Чи розумно жадати більшого заробітку,
якщо ризикуєте втратити основну суму? Ні — кажу я вам.
Покарання за ризик — імовірна втрата грошей. Перш ніж


попрощатися зі своїм скарбом, ретельно вивчайте кожну гарантію
того, що скарб можна буде безпечно повернути. Нехай вас
не збивають з пантелику мрії про швидке збагачення.
Перш ніж позичити комусь гроші, упевніться, що він у змозі їх
повернути, і поцікавтеся, чи повертав він у минулому, щоб
ненароком не подарувати йому зароблене тяжкою працею.
Перш ніж вкласти гроші у будь-що, дізнайтеся про можливу
небезпеку.
Зі своїм першим вкладенням я зазнав невдачі. Усе, що
я оберігав і збирав протягом року, я довірив каменяреві на ім’я
Азмур. Він їхав до заморських країн і згодився купити мені в Тірі
коштовності у фінікійців. Згодом ми мали їх продати, а виторг
поділити. Негідники фінікійці продали Азмурові скляні
камінчики. Так я втратив свій скарб. Сьогодні досвід одразу
підказав би мені, як це безглуздо — доручати каменяреві купувати
коштовності.
Отже, ділюся з вами порадою із власного досвіду: не надто
покладайтеся на свою мудрість, якщо вже вирішили ризикнути
багатством і вкласти його в якусь справу. Набагато краще
запитати тих, хто має досвід в отриманні зиску від грошей. Таку
пораду вам дадуть безкоштовно, а за цінністю вона може
дорівнювати тій сумі, що ви збираєтеся вкласти. Правду кажу:
така її цінність, якщо вона уберігає вас від утрат.
Це четвертий засіб від худого гаманця. Він дуже важливий, бо
захищає гаманець від збитків, коли в ньому вже вдосталь золота.
Захищайте свій скарб від утрат: вкладайте лише туди, де
не постраждає основна сума, де, якщо потрібно, її можна буде
забрати і де ви зможете отримати добрий відсоток. Питайте
думки мудрих людей. Прислухайтеся до порад тих, хто має досвід
отримання прибутків від золота. Нехай ваша мудрість
захистить ваш скарб від небезпечного вкладення.
П’ятий засіб
Зробіть зі свого житла вигідне вкладення
— Якщо чоловік відкладає дев’ять частин свого заробітку, щоб
жити й насолоджуватися життям, і якщо якусь частину із цієї суми
він може перетворити на вигідне вкладення, не зашкодивши


своєму добробутові, його багатство ростиме набагато швидше, —
так казав Аркад своїм учням п’ятого дня.
У Вавилоні надто багато чоловіків, що живуть зі своїми сім’ями
в не своїх оселях. Вони платять вимогливим власникам щедру
ренту за житло, в якому їхнім дружинам ніде вирощувати квіти,
які тішать жіноче серце, а їхнім дітям ніде гратися, тож вони йдуть
на брудні вулиці.
Жодна сім’я не може жити повним життям, якщо в неї немає
земельної ділянки, де діти можуть гратися на чистій землі,
а жінка — вирощувати не тільки квіти, а й різні корисні рослини,
щоб ними годувати сім’ю.
Радіє серце чоловіка, коли він куштує плоди із власних дерев
і виноградної лози. Власне господарство, за яким можна
з гордістю доглядати, породжує в серці впевненість і додає сил
у всіх справах. Тому раджу, щоб кожний чоловік мав житло — для
себе й родини.
Мати власну домівку — це до снаги будь-якому чоловікові,
сповненому шляхетних намірів. Хіба наш славетний цар
не посунув стіни Вавилона так далеко, що в місті багато
невикористаної землі, яку можна купити за доступну ціну?
Також кажу вам, учні мої: лихварі радо намагаються допомогти
чоловікам, що шукають домівки та землю для своїх родин.
Можете сміливо позичати в них, щоб заплатити каменяреві та
будівельникові за таку добру справу. Треба лише показати, що
у вас самих є достатня частина суми, яку ви готові на це
витратити.
Коли вже дім споруджено, можна платити лихвареві так само
регулярно, як і власникові житла, що винаймали. Кожний платіж
зменшуватиме ваш борг, а за кілька років ви повністю виплатите
позику.
Тоді серце ваше зрадіє, бо ви матимете власне цінне майно,
а платити будете лише податки нашому цареві.
Ваша дружина частіше ходитиме до річки прати одіж, і щоразу,
повертаючись, приноситиме бурдюк із водою, щоб полити
рослини.
Боги дарують чимало благословень чоловікам, що мають власні
домівки. Знижуються витрати на життя, з’являється більше


грошей на радощі та задоволення бажань. Це п’ятий засіб від
худого гаманця: майте власну домівку.
Шостий засіб
Забезпечте дохід на майбутнє
— Життя чоловіка тече змалку до старості. Із цієї стежини ніхто
не може звернути, якщо боги не покличуть в інший світ
передчасно. Тому я кажу, що чоловіку треба створити належний
дохід на майбутнє, коли скінчиться молодість, та подбати про
родину, якщо його з ними поряд не буде. Цей урок має навчити вас
тримати гаманець повним, коли з часом ви не зможете багато
заробляти, — так шостого дня мовив Аркад до учнів.
— Чоловік, який, розуміючи закони багатства, постійно
отримує надлишок, має подумати про майбуття. Йому варто
подбати, куди вкласти гроші чи як створити запаси, які надійно
існуватимуть багато років і зможуть дати дохід, коли настане той
день, який він мудро передбачив.
Убезпечити майбутнє можна по-різному. Чоловік може
влаштувати схованку та класти туди таємний скарб — але як
не ховай, злодії все одно знайдуть. Через це такий спосіб я
не раджу.
Щоб подбати про майбутнє, можна купувати домівки й землі.
Якщо мудро обирати їх за корисністю та ціною в подальшому,
вони не подешевшають, а дохід від їхнього використання чи
продажу стане неабияк у пригоді.
Можна позичати невелику суму лихвареві та регулярно її
збільшувати. Отриманий дохід значно сприятиме її зростанню.
Знаю я одного шевця на ім’я Ансан. Нещодавно він пояснив мені,
що донедавна він щотижня протягом восьми років давав
лихвареві два срібняки. Аж ось лихвар сказав, скільки грошей
тепер має Ансан, і той дуже зрадів. Усі його маленькі вклади
разом із їхнім доходом за звичною ставкою — четвертою
частиною їхньої вартості щочотири роки — тепер перетворилися
на тисячу сорок срібняків.
Я його підбадьорив і закликав не зупинятися. Застосовуючи
знання з арифметики, я показав йому, що за дванадцять років,
якщо він і надалі даватиме лихвареві по два срібняки щотижня,


той буде йому винен чотири тисячі монет — цього буде з головою,
щоб добре жити до скону.
Звичайно, коли такий маленький постійний платіж дає такий
прибуток, ніхто не сумніватиметься в тому, що треба
застрахувати свій скарб на старість та захистити родину,
хоч би скільки грошей не давали справа та вкладення.
До цього ще хочу дещо додати. Я вірю в те, що колись мудрі
люди розроблять план страхування на випадок смерті. За цим
планом багато чоловіків регулярно платитимуть якийсь дріб’язок,
а в цілому виходитиме гарненька сума для родин тих чоловіків,
що завершили земне життя. Я дуже цього бажаю і раджу це
зробити. Сьогодні, одначе, це неможливо, тому що цей план
виходить за межі життя однієї людини або товариства.
Я відчуваю, що одного дня цей план втілиться в життя
й ощасливить багатьох, тому що навіть один малий платіж
принесе непогані гроші для родини померлого.
Та оскільки ми живемо сьогодні, а не в майбутньому, треба
використовувати те, що є, щоб досягнути наших цілей.
Тому раджу всім чоловікам діяти мудро та помірковано, щоб
убезпечити себе від злиднів на схилі віку. Мати худий гаманець
для чоловіка, який більше не в змозі працювати, чи для родини,
що втратила годувальника, — це велика трагедія.
Це шостий засіб від худого гаманця. Заздалегідь забезпечте свої
потреби у літньому віці й захистіть родину.
Сьомий засіб
Навчайтеся заробляти більше
— Цього дня, учні мої, розповім вам про один із найважливіших
засобів від худого гаманця. Мова буде не про золото, а про вас
самих — про чоловіків, що мають на собі одяг різних кольорів
і сидять зараз переді мною. Я розповім вам про те, що може
працювати на успіх чи проти нього, за допомогою прикладів із
життя чоловіків, — так сьомого дня звернувся Аркад до своїх
учнів.
— Нещодавно до мене завітав молодик, який хотів позичити
грошей. Коли я запитав, нащо це йому треба, він пожалівся, що
своїм заробітком не може покрити витрати. Тоді я пояснив йому,


що в цьому разі він поганий клієнт для лихваря, бо надлишкового
заробітку для погашення позики не має.
— Тобі, юначе, потрібно заробляти більше монет, — сказав
я йому. — Що ти робиш для цього?
Він відповів мені так:
— Роблю все, що лише можу. Шість разів за два місяці я просив
господаря збільшити мені зарплатню, та все марно. Частіше
просити не можна.
Ми можемо посміятися з його простоти, однак він своїм
прикладом показав одну з основних вимог для збільшення
заробітку. У ньому жило сильне прагнення заробляти більше. Це
потрібне бажання, яке заслуговує схвалення.
Досягненню має передувати бажання. Ваші наміри мають бути
рішучі й чіткі. Сила загальних бажань мала. Якщо чоловік хоче
стати багатим, діла з того не буде. Якщо чоловік хоче п’ять
золотих монет, то таке бажання відчутне, і він його справдить.
Після того як бажання мати п’ять золотих монет підкріплено
силою мети, можна у схожий спосіб отримати десять монет,
потім — двадцять, а потім — сто, зрештою ставши багатим.
Навчившись виконувати одне невелике, але конкретне бажання,
чоловік навчається виконувати й більші. Саме так
нагромаджується багатство: спочатку малими сумами, а потім —
великими, коли людина вчиться і стає здібнішою.
Бажання мають бути прості й чіткі. Якщо їх забагато, вони
розмиті та недосяжні для людини, тому віддаляють її від власної
мети.
Заробляти більше чоловік може, шліфуючи майстерність. Коли
я був скромним писарем, що за кілька мідяків щодня висікав
тексти на глині, я помітив, що інші робітники працювали більше
за мене та заробляли більше, тож я вирішив, що працюватиму
найдужче. Небагато мені часу знадобилося, щоб дізнатися
причину їхнього успіху. Більше зацікавленості роботою, більше
зосередженості на завданні, більше завзяття — і вже мало хто міг
висікти більше табличок за мене. Доволі швидко мою
майстерність винагородили, і мені не довелося шість разів ходити
до господаря за визнанням.
Що ми мудріші, то більше заробляємо. Той, хто прагне більше


дізнатися у своїй справі, отримає щедру винагороду. Якщо він
ремісник, може довідатися про прийоми й інструменти
найбільших майстрів своєї справи. Якщо він правознавець чи
цілитель — питати порад колег та обмінюватися з ними
знаннями. Якщо купець — постійно шукати кращих товарів за
нижчими цінами.
Справи людські завжди змінюються та ліпшають, бо тямущі
люди стають вправнішими, щоб краще служити своїм клієнтам,
адже саме від клієнтів залежить їхній добробут. Через те закликаю
всіх не зупинятися на шляху поступу, якщо ви не хочете
плентатися позаду.
Багато є речей, що наповнюють людське життя цінним
досвідом. Ось що має робити кожна людина, якщо вона себе
поважає.
Варто повертати борги якомога швидше й не купувати те, за що
нема змоги заплатити.
Треба піклуватися про родину, щоб родичі про вас гарно думали
та казали.
Варто скласти письмовий заповіт, щоб, якщо боги вас до себе
покличуть, ваше майно справедливо поділилося.
Треба співчувати калікам та нужденним і допомагати їм
у розумних межах.
Із дорогими серцю людьми треба чинити мудро.
Тож сьомий і останній засіб від худого гаманця такий:
розвивайте свої здібності, навчайтеся та набирайтеся мудрості,
опановуйте нові навички, і дійте так, щоб поважати себе. Так ви
здобудете впевненість для досягнення мрій, які треба ретельно
обирати.
Я розповів вам про сім засобів від худого гаманця. Я прожив
довге та успішне життя, тож закликаю всіх, хто прагне багатства,
ними скористатися.
Учні мої, у Вавилоні більше золота, ніж ви уявляєте. Вистачить
із лишком на всіх.
Ідіть і втілюйте ці істини в життя, щоб досягти процвітання
й багатства, бо ви маєте на них право.
Ідіть і навчайте цих засобів, щоб кожен достойний підданий
Його Величності також зміг без обмежень долучитися до щедрих


багатств нашого любого міста.




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет