Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Теоретична підготовка до роботи. Зернобобові культури належать до родини бобових. Найбільш поширені в нашій країні такі зернобобові культури: горох, квасоля, соя, люпин, вика, нут, чина, сочевиця, боб



бет8/45
Дата03.07.2016
өлшемі9.52 Mb.
#173570
түріНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   45
Теоретична підготовка до роботи. Зернобобові культури належать до родини бобових. Найбільш поширені в нашій країні такі зернобобові культури: горох, квасоля, соя, люпин, вика, нут, чина, сочевиця, боби кормові та ін.

Зернобобові культури мають багато спільних біологічних особливостей, але помітно відрізняються морфологічними ознаками: формою листків, будовою та розміром стебла, формою та забарвленням плодів і насіння.

Зернобобові культури мають добре розвинену стрижневу кореневу систему, на якій оселяються бульбочкові бактерії, що засвоюють вільний нітроген з повітря і цим самим забезпечують рослини нітратними сполуками. Стрижневий корінь проникає в ґрунт на 1,5-2 м, а бічні корінці знаходяться у орному шарі ґрунту. Для кореневої системи бобових важлива наявність значної кислотності кореневих виділень, що сприяє розчиненню важкорозчинних форм добрив, зокрема фосфатів.



Стебло у зернобобових трав’янисте, різної міцності, буває кількох типів. Прямостоячі, відносно стійкі проти вилягання стебла, у кормових бобів, нуту, сої, сочевиці, кущових форм квасолі. Сланкі стебла у гороху, вики, чини, багатоквіткової квасолі, вони легко вилягають.

Листки зернобобових складні: пірчасті, пальчасті та трійчасті. Характерною ознакою зернобобових є наявність прилистків, які щільно прилягають до стебла. Вони мають різну форму і величину.

Квітка у зернобобових метеликового типу, п’ятичленна. Чашечка складається з 5 чашолистиків, віночок – з 5 пелюсток: паруса – верхня і найбільша з усіх пелюсток; крил – бічних вільних пелюсток і човника, утвореного двома пелюстками, які зрослися. Тичинок – 10, з них 9 зрослися.

Плід – біб, сухий, одно- або багатонасінний. При достиганні плід в одних рослин розкривається по спинному і черевному шві, насіння висипається (горох, люпин, біб), в інших він не розкривний (нут, сочевиця, люпин білий). За формою, кольором, розміром боби різноманітні.

Насіння бобових вкрите міцною різнокольоровою оболонкою. На поверхні оболонки легко помітний насінний рубчик. Насіння зернобобових культур проростає з появою зародкового корінця, інші вегетативні органи (листки і стебло) утворюються пізніше.

За характером проростання зернобобові культури поділяють на 3 групи. До 1-ї групи належать рослини з пірчастими листками, які при проростанні не виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту (горох, кормові боби, чина посівна, сочевиця, нут). Для 2-ї групи рослин характерно те, що в них при проростанні насіння сім’ядолі виходять на поверхню ґрунту (люпин білий, жовтий, вузьколистий, багаторічний, квасоля звичайна, соя). Сім’ядолі виконують функцію фотосинтезу, поки не утворяться справжні листки. У 3-й групі – рослини з пальчастими листками (види люпину) сім’ядолі теж виходять на поверхню ґрунту, але разом з ними утворюються й справжні листки.
Завдання 1. Визначення зернобобових за насінням

Матеріали та обладнання: насіння зернобобових культур, розбірні дошки, шпателі, лупи, пінцети.

Пояснення до завдання. Насіння бобових культур не має ендосперму. Тому відразу ж після видалення насінної шкірки видно зародок, що складається з двох сім’ядоль. Між сім’ядолями розташовуються корінець зародка і брунечка, що складається із зачатків двох перших справжніх листочків.

Форма, колір і величина насіння – головні відмінні ознаки зернобобових культур (мал. 19).

На поверхні насіння добре помітний насінний рубчик – місце прикріплення насіння до плоду; форма, колір, розмір і місце розташування рубчика – також відмінні ознаки насіння бобових культур. Горох, квасоля, чина і соя мають рубчик округлої або овальної форми, а боби і сочевиця – поздовжньо-еліптичної або лінійної. За кольором рубчик може бути світлим (вика посівна, люпин багаторічний), темним (вика волохата), коричневим або чорним (пелюшка), причому колір рубчика може не співпадати з кольором насіння. Наприклад, насіння вики посівної має жовто-коричневий (до чорного) колір, а насінний рубчик – світлий.


Мал. 19. Насіння зернобобових культур:

1 – гороху; 2 – кормових бобів; 3 – квасолі; 4-сочевиці; 5 і 8 – люпину;

6 – нуту; 7 – чини
Рубчик може бути за розміром коротким (1/8-1/10 окружності насіння) і довгим (1/5-1/6 окружності насіння). У насіння сочевиці рубчик розташований на ребрі насіння, люпину – на кінці, бобів – у жолобку, нуту – нижче носика, квасолі і сої – посередині довгої сторони насіння і т.д.
Хід роботи

1. Розібрати суміш насіння за окремими ботанічними родами і видами.

2. Ознайомитися із зовнішніми ознаками насіння.

3.Визначити зернобобові культури за насінням, користуючись наведеним нижче ключем.



Ключ для визначення зернобобових культур за насінням

1. Насінний рубчик розташований на ребрі насіння або на одному кінці насіння……………………………………………………………………2.

0. Насінний рубчик розташований посередині довгої сторони
насіння……………………………………………………………………8.

00. Насінний рубчик розташований нижче носика насіння…………….11.

000. Насінний рубчик розташований у жолобку ближче до краю насіння або у широкого кінця насіння……………………………………….....12.

2. Рубчик лінійний, світлий або однаковий за кольором з насінням. Насіння яскраво-зелене, жовто-коричневе, майже чорне, одноколірне або з малюнком…………………………………………..................……3.

0. Рубчик вузький, майже лінійний, довгий (1/5-1/6 окружності насіння), світлий.

Насіння кулясте, іноді овальне, слабко здавлене, від жовто-коричневого до чорного кольору, часто з малюнком, діаметр насіння 4-5 мм…………………………………………….................вика посівна.

00. Рубчик оточений обідком……………………………………..………..4.

000. Рубчик без обідка, овальний, світлий або чорний…………………..7.

3. Насіння кругле, майже плоске, з гострими краями, діаметр насіння
5-9 мм……………………………….…..…….сочевиця великонасінна.

0. Насіння слабкоопукле, із закругленими краями, діаметр насіння


2-5 мм…………………………………..……...сочевиця дрібнонасінна.

4. Обідок виступаючий, білий або світлий………………………….…….5.

0. Обідок невеликий, опуклий, світлий………….………………………..6.

5. Насіння округле, злегка кутасте, дуже здавлене, кремове або рожево-кремове, діаметром 10-14 мм……………………………...люпин білий.

0. Насіння овальне, слабкониркоподібне, сіре або чорне з крапчастим малюнком, діаметр насіння 3-5 мм……………...люпин багаторічний.

6. Насіння опукло-ниркоподібне, сіро-димчасте, з мармуровим малюнком, діаметр насіння 8-12 мм…………....люпин вузьколистий.

0. Насіння опукло-ниркоподібне, злегка здавлене, світле, з чорними цяточками, діаметр насіння 7-10 мм……………………люпин жовтий.

7. Насіння округле і кутасте, гладке або зморшкувате, біле, жовте, рожеве, зелене, діаметр насіння 4-9 мм……..................горох посівний.

0. Насіння слабкокутасте або округле, часто здавлене, сіре, буре, коричневе, чорне, часто з малюнком, діаметр насіння
4-7 мм……………………………………...горох польовий (пелюшка).

8. Рубчик овальний, з подвійним горбиком халази…………………...….9.

0. Рубчик видовжено-овальний, горбиків халази немає…………..……10.

9. Насіння ниркоподібне, еліптичне, майже кулясте, циліндричне, біле, жовте, зеленувате, рожеве, коричневе, чорне, однотонне, строкате, величина насіння 8-15 мм…………………………...квасоля звичайна.

0. Насіння опукло-циліндричне, жовте, зелене, майже чорне, рідше крапчасте, величина насіння 3-5 мм………..(маш) золотиста квасоля.

10. Насіння овально-ниркоподібне, кулясте, різного кольору (жовте, зелене, коричневе, чорне, однотонне і строкате), величина насіння


6-13 мм…………………………………………………………………соя.

11. Рубчик короткий, яйцеподібний. Насіння кулясте, кутасто-округле, з носиком, різного кольору (біле, жовте, червонувате, чорне), діаметр насіння 7-12 мм………………………………………………………..нут.

12. Рубчик видовжено-еліптичний, розташований у жолобку ближче до краю насіння…………………………………………………………….13.

0. Рубчик короткий, овальний, розташований у широкого кінця


насіння…………………………………………………………………...14.

13. Насіння плоске, опукло-плоске, коричневе або чорне, довжина насіння 7-30 мм…………………………………………….кормові боби.

14. Насіння клиноподібне, кутасто-округле, біле, рідше сіре, коричневе, строкате, величина насіння 6-14 мм………………….......чина посівна.

4. Описати насіння і замалювати їх.

Всі записи зробити за такою формою:

Вид

Насіння

Насінний рубчик

величина, мм

форма

колір

форма, ве­личина, мм

колір

місце розташування























Завдання 2. Визначення зернобобових культур за сходами

Матеріали й обладнання: сходи зернобобових культур, лупи, пінцети.

Пояснення до завдання. За формою листків і властивістю насіння виносити сім’ядолі при проростанні на поверхню ґрунту, зернобобові культури поділяють на три групи (мал. 20). Рослини першої групи (горох, сочевиця, чина, нут, вика, кінські боби) мають пірчасті листки і при проростанні насіння не виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту. Рослини другої групи (квасоля, соя й ін.) мають трійчасті листки, а рослини третьої групи (люпини) – пальчасті. Останні дві групи зернобобових при проростанні виносять сім’ядолі на поверхню ґрунту.

У рослин першої і третьої груп перші справжні листки подібні з типовими листками дорослої рослини, а в рослин другої групи перші справжні листки прості, а трійчастий листок, який характерний для цих рослин, з’являється пізніше.





Мал. 20. Сходи зернобобових культур:

1 – квасоля звичайна (із трійчастими листками); 2 – люпин (з пальчастими листками);

3- нут (з пірчастими листками)
Сходи зернобобових культур відрізняються також за ступенем опушення першого листа, формі листочків, прилистків і ін.
Хід роботи

1. Ознайомитися з характерними ознаками сходів зернобобових культур.

2. Визначити зернобобові культури за сходами, користуючись ключем.

Ключ для визначення зернобобових за сходами

1. Сім'ядолі залишаються в ґрунті…………………………………………2.

0. Сім'ядолі виносяться назовні і зеленіють…….……………………….10.

2. Перший справжній листок пірчастий...............………………...………3.

0. Перший справжній листок простий...……………….………………….9.

3. Перший листок голий або дуже слабко опушений……………....…….4.

0. Перший листок дуже опушений...................……………………………8.

4. Листочки великі, широкі, яйцеподібні, зворотно-яйцеподібні або слабко овальні............…………………………………………....…….…5.

0. Листочки дрібні або дуже вузькі, видовжено-овальні, ланцетні або майже лінійні………………………………………………………….….6.

5. Прилистки цільнокраї, значно крупніші листочків………………........

…………..……………………………………………….....горох посівний.

0. Прилистки по краях зазубрені і за розміром дрібніші листочків..……..

....………………………………………………………………кормові боби.

6. Стебельце слабкочотиригранне, з вузькими крилами вздовж ребер. Листочки вузькі, ланцетні………………………………...чина посівна.

0. Стебельце округле, гладке....…………………………………………....7.

7. Листочки вузькі, довгі, майже лінійні……………………вика посівна.

0. Листочки видовжено-овальні……………………………….....сочевиця.

8. Листки парнопірчасті, з двох пар листочків. Листочки вузькі, довгі, ланцетні або майже лінійні…………….......................…вика волохата.

0. Листки непарнопірчасті, з 7-9 листочків. Листочки зворотно-яйцеподібні, зазубрені………...…………...................................…….нут.

9. Перші листки в кількості двох, великі, серцеподібні, майже голі або з рідким опушенням……………………………квасоля багатоквіткова.

10. Перші справжні листки прості…………………..……………………11.

0. Перші справжні листки пальчасті……………………………………...14.

11. Перші листки голі або слабко опушені……………………………....12.

0. Перші листки сильно опушені, великі, яйцеподібні, з округленням на верхівці…………………………………………………………………соя.

12. Листки серцеподібні, із загостреною верхівкою, у місцях прикріплення до черешка мають виїмку……………….квасоля звичайна.

0. Листки яйцеподібні, яйцевидно-ланцетні або майже ланцетні, з загостреною верхівкою…………………………………………………13.

13. Листки вузькі, майже ланцетні………....…(маш) квасоля золотиста.

0. Листки широкі, яйцевидно-ланцетні………..…..квасоля гостролиста.

14. Листочки опушені з обох сторін....…………………………………..15.

0. Листочки опушені з однієї нижньої сторони…………………………16.

15. Листочки порівняно широкі, видовжено-зворотно-яйцевидні, у кількості 5-7……………………………………………...люпин жовтий.

16. Листочки зворотно-яйцевидні…………………………...люпин білий.

0. Листочки видовжено-лінійні………………..…..люпин вузьколистий.

00. Листочки ланцетні, загострені на кінці………..люпин багаторічний.

3. Описати зернобобові культури за сходами.
Завдання 3. Визначення зернобобових культур за листками

Матеріали та обладнання: листки або гербарій зернобобових культур, лупи.

Пояснення до завдання. Пірчасті листки зернобобових культур бувають парнопірчасті і непарнопірчасті. У парнопірчастих листків усі листочки парні, а черешок закінчується вусиком (горох, чина, сочевиця) або вістрям (боби). У непарнопірчастих листків черешок закінчується непарним листочком (нут). Трійчасті листки (квасоля, соя) складаються з трьох великих листочків, а пальчасті мають частини різноманітної форми і ширини (мал. 21).







Мал. 21. Листки зернобобових культур:

1 – квасолі; 2 – люпину; 3 – гороху; 4 – кормових бобів; 5 – чини; 6 – сочевиці;

7 – нуту; 8 – вики
Зернобобові культури можна розрізнити також за опушенням листочків, числом пар листочків у пірчастих листків, формою і величиною листочків, розміром і формою прилистків.
Хід роботи

1. Розділити листки зернобобових культур на три групи (пірчасті, трійчасті й пальчасті).

2. Ознайомитися з морфологічними ознаками листків різних зернобобових рослин.

3. Визначити зернобобові культури за листками, користуючись ключем.



Ключ для визначення зернобобових культур за листками

1. Листки пірчасті……………………….………………………………...2.

0. Листки трійчасті………………………………………………………..10.

00. Листки пальчасті……………………………………………………...13.

2. Листки парнопірчасті…..………………………………………...….…3.

0. Листки непарнопірчасті………………………………………......…..000.

3. Черешок листка закінчується довгими вусиками……………………..4.

0. Черешок листка закінчується коротким вістрям……………………....9.

4. Листки голі або майже голі……………………………………………...5.

0. Листки опушені………………………………………………………..…8.

5. Прилистки дуже великі, більші листочків, у основі охоплюють стебло………………………………………………………………….......6.

0. Прилистки дрібні, дрібніші листочків………………………………......7.

6. У основі прилистків, навколо стебла, червоно-фіолетова пляма. Стебло голе, вилягає……...………….............................горох польовий.

0. У основі прилистків антоціанової плями немає. Стебло голе, частково або цілком вилягає….............………………………...…горох посівний.

7. Листки багатопарні (до 6 пар листочків). Листочки дрібні, овальні або ланцетні. Стебло голе, нестійке до вилягання………….........сочевиця.

0. Листки однопарні. Листочки більш великі, ланцетні, рідше видовжено-овальні. Рослини нестійкі до вилягання…….чина посівна.

8. Листки ніжнопритиснуто-волохаті. Листочки з тупою верхівкою і виступаючою жилкою……………………………………..вика посівна.

0. Листки волохаті і волосисті. Жилка не виступає за край листочка……………………………………........……….вика волохата.

9. Листочки досить великі, еліптичні, м'ясисті, голі. Прилистки
невеликі, по краях зазубрені. Стебло без опушення, стійке до вилягання…………………………………………………..кормові боби.

000. Листочки дрібні, еліптичні або зворотно-яйцевидні, дуже опушені, по краях зазубрені. Стебло опушене, стійке до вилягання.....…….нут.

10. Листки голі або слабко опушені………..…………………………….11.

0. Листки дуже опушені.........…………………………………………….12.

11. Листочки великі, яйцеподібні, на кінцях загострені, стебло у кущістих форм стійке до вилягання………………квасоля звичайна.

0. Листки подібні з іншими видами квасолі, але листочки ще дрібніші, ніж у інших видів. Рослина кущова……..…маш (квасоля золотиста).

12. Листочки яйцеподібні, овальні, інколи більш видовжені. Листки опушені з обох сторін...............………………………………………соя.

13. Листки порівняно дрібні. Листочки видовжено-лінійні, дрібні…....14.

0. Листки великі або середньої величини. Листочки широкі, більші за розміром……...…………………………………………………………15.

14. Число листочків у листку 7-9. Опушення листків рідке, притиснуте, лише з нижньої сторони. Стебло стійке до вилягання…………………

……………………………………………….....…...люпин вузьколистий.

15. Листочки видовжено-зворотно-яйцевидні, число листочків у листку 8-11. Опушення з обох сторін, на нижній сильніше. Стебло стійке до вилягання……………………………………………......люпин жовтий.

0. Листочки зворотно-яйцевидні, число листочків у листку 7-9. Опушення тільки з нижньої сторони, причому волоски переходять через край, утворюючи на листочках білий сріблястий обідок. Стебло стійке до вилягання………………………………………..люпин білий.

00. Листочки широколанцетні, на кінці загострені, число листочків у листку 9-16. Опушення лише з нижньої сторони. Стебло стійке до вилягання…………………………………………люпин багаторічний.

4. Описати і замалювати листки кожної культури.



Мал. 22. Боби зернобобових культур:

1 – гороху; 2 – кормових бобів; 3 – люпину; 4 – нуту; 5 – чини; 6 – сої;

7 – сочевиці; 8 – квасолі
Завдання 4. Визначення зернобобових культур за плодами і (бобами)

Матеріали та обладнання: плоди зернобобових культур, розбірні дошки, лупи.

Пояснення до завдання. Плід у зернобобових культур – біб. У більшості культур при дозріванні він розкривається (розтріскується) по шву або розпадається на поздовжні стулки. У деяких бобових культур при дозріванні боби не розтріскуються (сочевиця, нут, люпин білий). Насіння знаходиться в бобі сидять на коротких сім’яножках. Кількість насіння у плодах різна – від 1-2 у сочевиці і нуту до 8 і більше у гороху і квасолі. В одних культур боби великі (кормові боби, квасоля), в інших – порівняно дрібні (сочевиця).

Плоди (боби) зернобобових культур (мал. 22) розрізняються між собою за величиною, формою, забарвленням, опушенням, кількістю насінин.



Хід роботи

1. Ознайомитися з відмінними ознаками плодів зернобобових культур.

2. Визначити ці культури за плодами, користуючись ключем.
Ключ для визначення зернобобових культур за плодами (бобами)

1. Боби невеликі, короткі, звичайно одно- або двонасінні……………….2.

0. Боби більш великі і довгі, багатонасінні або двох-, трьохнасінні….....5

2. Боби дуже опушені……………………………………………………….3.

0. Боби голі…………………………………………………………………..4.

3. Боби овальні, роздуті, із зігнутим вістрям на верхівці, у дозрілому стані солом'яно-жовті………………….……………………………...нут.

4. Боби ромбічної форми, плоскі або слабкоопуклі з боків, у стиглому стані солом'яно-жовті…………………………………………..сочевиця.

5. Боби дуже опушені………………………………………………………6.

0. Боби слабко бархатисто опушені……………………………………….7.

00. Боби голі………………………………………………………………...8.

6. Боби широкі, сплюснуті або здавлені, з опуклим обрисом насінних гнізд і невеликими перетинками між ними:

Боби двох-, трьохнасінні……………………………………………......соя.

Боби чотирьох-, восьминасінні (рідше трьохнасінні)…………………..

……………………………………………………….....однорічні люпини.

0. Боби вузькі, помітно не сплюснуті, майже без перетинки між насінними гніздами………………………………………..вика посівна.

7. Боби видовжені, великі, чорні або чорно-бурі…………..кормові боби.

8. Боби коричневі, бурі або чорні…………………...……..вика волохата.

0. Боби світлі, білі, солом'яно-жовті, деколи більш темні……………....9.

9. Боби з двома відігнутими крилами вздовж верхнього шва. Боби видовжено-еліптичні, широколінійні…………………….чина посівна.

0. Боби без крил по шву…………………………………………………..10.

10. Боби широкі, плоскі або роздуті, прямі або вигнуті....горох посівний.

0. Боби більш вузькі, більш довгі, циліндричні або здавлені, прямі або шаблеподібно-вигнуті………………….…..……...квасоля звичайна.

3. Описати і замалювати плоди зернобобових культур.


Контрольні питання

1. Які рослини належать до зернобобових культур ?

2. Яке народногосподарське значення зернобобових культур ?

3. В чому заключається симбіоз зернобобових і бульбочкових бактерій ?

4. Яка біологічна характеристика зернобобових культур ?

5. Подати ботанічну характеристику цих культур.

6. Яка врожайність зернобобових культур ?

7. Дати характеристику плодам зернобобових культур.

8. Які біологічні особливості вирощування сої ?

9. Яка агротехніка вирощування люпину ?

10. Як називаються плоди зернобобових культур ?
ВИВЧЕННЯ СОРТІВ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР
Мета і завдання роботи: ознайомитися з морфологічними і біологічними особливостями зернових бобових культур.

Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. Навчитись визначати зернобобові культури за насінням.

Опис лабораторного обладнання: насіння різних сортів зернових бобових культур, гербарій, таблиці, довідники.

Об’єм і методика проведення дослідження: студенти за роздатковим матеріалом (плакати, таблиці, довідники, зразки зернових бобових культур) описують будову, забарвлення, форму насіння зернових бобових культур різних сортів.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти вивчають матеріал із підручника, практикуму, лекцій, готують відповіді на контрольні запитання.

Порядок оформлення звіту: одержані результати досліджень занести в таблиці, що наведені в кінці кожного завдання.

Теоретична підготовка до роботи. Програма курсу передбачає не тільки вивчення основних груп сільськогосподарських культур, але й ознайомлення з досягненнями науки у виведенні нових сортів рослин, оглядом районованих сортів. Представниками групи зернових бобових можуть служити найбільш розповсюджені культури – горох і квасоля. Завдання виконуються під час лабораторних занять або під час самостійного вивчення.
Сорти гороху

02001001 Ефектний

Заявник – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. Виведений методом гібридизації. Різновидність контекстум.

Насінина сферичної форми, жовтого кольору з наявним чорним забарвленням рубчика (шва). Рослина за висотою – низька, антоціанове забарвлення відсутнє. Стебло за довжиною середнє, з середньою кількістю вузлів. Листок помірно-зеленого кольору. Вторинні листочки листка відсутні. Прилисток добре розвинутий, середнього розміру з наявним восковим нальотом та плямистістю. Квітка: колір паруса білий, максимальна ширина паруса середня, форма основи паруса пряма. Форма верхівки верхнього чашолистика загострена. Максимальна кількість квіток на вузлі від двох до трьох. Біб помірно-зеленого кольору, короткий, вузький з наявною пергаментністю. Боби слабкоувігнуті з загостреною верхівкою. Середня кількість насінин у бобі 4-5, максимальна – 6. Маса 1000 насінин – 230-240 г.

Середньостиглий, дозріває за 95 діб. Висота прикріплення нижнього бобу 35-38 см. Придатний до механізованого збирання. За даними заявника норма висіву 1,2 млн. схожих насінин.

Агротехніка звичайна для зони вирощування. Аскохітозом уражається середньо. Збір білка з 1 гектара – 5,6-7,0 ц/га. Смакові якості і розварюваність добрі. На державних сортодослідних станціях за роки випробування середня врожайність становила 34,9-36,7 ц/га, максимальна – 53 ц/га.

Рекомендований для поширення в зонах Лісостепу та Полісся.


Інші сорти: Готівський, Конто, Камлот, Мілленніум, Намисто, Ріалто, Сантана, Світ.
Сорти сої

03018012 Горлиця

Заявники – Інститут агроекології та біотехнології УААН; Вінницький державний аграрний університет.

Сорт створено шляхом внутрішньовидової гібридизації.

Гіпокотиль без антоціану. Тип росту проміжний. Форма куща напівстиснута. Рослина за висотою середня (71-90 см), з жовто-коричневим опушенням. Листок помірно зелений, пухирчастість помірна. Стебло за товщиною середнє (7,0-12,0). Середній листочок овальний, за формою верхівки загострений, за розміром середній. Квітка біла. Біб світлий (пісковий), за довжиною середній (40,0-50,0 мм), за шириною вузький (<9,0 мм), слабкозігнутий. Насінина округло-опукла, жовто-зелена, рубчик темно-коричневий, овальний. Час початку цвітіння (10% квіток розпустилось), середньоранній.

Маса 1000 насінин – 190 г. Середня врожайність за роки випробування в зоні Степу – 18,7 ц/га; Лісостепу – 24,7; Полісся – 20,3 ц/га. Вміст жиру – 22,0 %, білка – 38,1 %. Висота прикріплення нижнього бобу – 12,6 см.

Напрям використання – зерновий. Сорт відноситься до групи середньоранніх.

Стійкий до посухи, вилягання та осипання. Рекомендований для зон Степу, Лісостепу та Полісся.
Інші сорти: ОАЦ-Віжіон, Особлива, Супра, Вінничанка.
Сорти чини

04090001 Сподіванка

Заявники – Інститут зернового господарства УААН. Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства.

Сорт створено методом індивідуального добору.

Рослина середньовисока, прямостояча, помірно розгалужена. Стебло без антоціанового забарвлення. Листки помірно зелені, середнього розміру. Квітка біла. Пелюстки середньої довжини. Біб середнього розміру, помірно зеленого забарвлення. Носик – середньої довжини. Насіння жовтувато-біле, від круглого до кутастого, слабко ребристе. Маса 100 насінин середня. Сорт середньостиглий.

Урожайність зерна (за стандартної вологості 14%) – 31 ц/га. Тривалість вегетаційного періоду 87 діб. Довжина рослини 92 см. Маса 1000 зерен 224 г. Стійкість до вилягання 4 бала, до обсипання – 4 бала. Посухостійкість 5 балів. Придатність до механізованого збирання 5 балів. Ураження хворобами: аскохітозом – 1 бал; кореневими гнилями – 1 бал. Вміст в зерні протеїну 28%.

Напрям використання – на зерно. Рекомендована ґрунтово-кліматична зона – Степ, Лісостеп.


Завдання 1. Опис сортів гороху

Матеріали й обладнання: гербарій рослин гороху різних сортів, боби, насіння, спеціальна література.

Пояснення до завдання. Сорти гороху розрізняють за морфологічними (висота, характеристика бобу і зерна) і біологічними (стійкість до хвороб і несприятливих умов) ознаками.

Хід роботи

1. На гербарному зразку визначити висоту рослин, загальну кількість міжвузлів і висоту до першого суцвіття.

2. Визначити форму і величину бобів, підрахувати кількість насіння.

3. Розглянути насіння, визначити їх колір і форму, визначити масу 1000 насінин.

4. Описати сорт за наступною схемою: назва сорту, походження, висота рослин, кількість міжвузлів, характеристика бобів, насіння, посухостійкість, стійкість до хвороб, райони вирощування.
Завдання 2. Опис сортів квасолі

Матеріали й обладнання: гербарій рослин різних сортів, боби, насіння, спеціальна література.

Пояснення до завдання. Сорти квасолі відрізняються за висотою і формою рослини, величиною і характером листків, кольором квіток, формою, довжиною і типом бобів, розміром і кольором насіння.
Хід роботи

1. На гербарних зразках або в польових умовах розглянути рослину квасолі, визначити висоту її, форму, величину та характер листків, кількість квіток у суцвітті.

2. Охарактеризувати боби – форма, довжина, ширина, кількість насіння.

3. Охарактеризувати насіння – форма, колір, маса 1000 насінин.

4. Описати сорт за наступною схемою: назва сорту, походження, висота і форма рослин, характеристика листків, квіток, плодів і насіння, маса 1000 насінин, посухостійкість, стійкість до вилягання, розтріскування плодів, стійкість до хвороб і шкідників, урожайність, райони вирощування.


Контрольні питання

1. В чому різниця між зернобобовими і зерновими культурами?

2. Який відсоток білка і жиру в насінні різних зернобобових культур?

3. Чим визначається цінність зернобобових як попередників інших культур у сівозміни?

4. Як групуються зернобобові культури за строками і способами сівби?

5. Які особливості достигання і збирання врожаю різних зернобобових культур?

6. Види і сорти гороху і квасолі. Особливості їх вирощування.

7. Види люпинів, сидеральне і кормове використання.

8. Яка середня врожайність гороху, квасолі?

9. Яка стандартна вологість насіння зернобобових?

10. Яка тривалість вегетаційного періоду різних сортів гороху і квасолі?.

11. Яка норма висіву різних сортів гороху?

12. Якими хворобаами уражуються зернобобові культури?

Розділ VII. КОРЕНЕПЛОДИ ТА БУЛЬБОПЛОДИ






ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕНЕПЛОДІВ І СОРТІВ КОРЕНЕПЛОДІВ

ЗА НАСІННЯМ

Мета і завдання роботи: сформувати у студентів поняття про будову та народногосподарське значення коренеплодів.

Знання, уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. На натуральних зразках ознайомитися з біологічними і морфологічними ознаками коренеплодів, охарактеризувати будову та сорти коренеплодів.

Опис лабораторного обладнання: зразки різних видів та сортів коренеплодів, таблиці, плакати, довідники, зошит, ручка.

Об’єм і методика проведення дослідження: студенти за роздатковим матеріалом (таблиці, плакати, довідники, зразки різних видів і сортів коренеплодів) описують будову та визначають сорти коренеплодів.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти повинні вивчити матеріал із підручника, практикуму, лекцій і підготувати відповіді на контрольні питання.

Порядок оформлення звіту: одержані результати досліджень занести в таблиці, або провести опис за схемою, що наведена в кінці кожного завдання.

Теоретична підготовка до роботи. Основні коренеплоди – буряк цукровий і кормовий, морква, бруква, турнепс. Це дворічні рослини, у яких весь цикл розвитку (від посіву до плодоношення) проходить за два роки. У перший рік вони утворюють розетку прикореневих листків і потовщений м’ясистий коренеплід. У пазухах прикореневих листків закладаються бруньки, що пробуджуються тільки на другий рік життя коренеплоду, утворюють стебла, які несуть стеблові листки і квітки, а далі утворюють плоди.
Завдання 1. Визначення коренеплодів за насінням

Матеріали та обладнання: суміш насіння коренеплодів.

Пояснення до завдання. У коренеплодів насінням називають справжнє насіння турнепсу і брукви, плоди і плодики моркви і супліддя буряка. За винятком брукви і турнепсу, насіння всіх коренеплодів розрізняється добре. Насіння брукви і турнепсу найчастіше має різний колір і розміри: у брукви воно велике і більш темне. Але в залежності від умов вирощування може змінюватися величина насіння; ненадійною ознакою є і колір – неповністю стигле насіння брукви, як і турнепсу, має коричневе забарвлення.
Хід роботи

1. Розібрати суміш насіння коренеплодів.

2. Визначити і описати їх. Звернути увагу на характер посівного матеріалу (плоди, супліддя, насіння) (табл. 16).

Табл. 16. Відмінність коренеплодів за посівним матеріалом

Коренеплід

Посівний матеріал

Форма

Величина, мм

Поверхня

Забарвлення

Буряк
Морква

Бруква


Турнепс

Супліддя (клубочки) Плодики (половинки двонасінного плоду)

Насіння


Насіння

Опукло-кутаста Видовжено-яйцеподібна

Куляста


Куляста

2-6
Довжина до 3

До 2


До 2

Горбкувата
Ребриста, з тупими шипиками
Гладка

Гладка


Жовто-буре
Жовте, коричневе

Чорне Коричневе до чорного




Завдання 2. Визначення коренеплодів за коренями

Матеріали та обладнання: корені або муляжі усіх видів коренеплодів.

Пояснення до завдання. Коренеплід складається з голівки, шийки і власне кореня (мал. 23).

Голівка – це стеблове утворення, має зверху листки.

Шийка розташована між голівкою і власне коренем. Утворюється вона в результаті розростання підсім’ядольного коліна зародка. Шийка не має ні листків, ні бічних корінців. Для технічних і кормових цілей шийка – важлива частина коренеплоду, тому що містить багато поживних речовин.

Власне корінь – нижня частина коренеплоду, де розташовуються бічні корені. Верхня межа власне кореня проходить по лінії, що з’єднує самі верхні корінці. Це також багата цукрами й іншими водорозчинними вуглеводами частина коренеплоду.


Мал. 23. Коренеплоди цукрового буряка (ліворуч) і турнепсу (праворуч):

1 – голівка; 2 – шийка; 3 – власне корінь
Бічні корінці служать відмінною ознакою коренеплоду. В буряка вони розташовані в два вертикальні ряди, у моркви – чотири вертикальні ряди на рівній відстані один від одного. У брукви і турнепсу корінці знаходяться на нижній частині кореня й розташовані безладно.

Основними відмінними ознаками коренеплідних рослин є форма та колір коренеплоду і заглиблення його в ґрунт. Видовжені коренеплоди мають циліндричну і конічну форму, округлі – кулясту, овальну, плоску і мішкоподібну (форма перехідна між видовженою і округлою) у вигляді широкого циліндра або перев’язаного посередині мішка.




Мал. 24. Найважливіші сортотипи буряка:

1 – Еккендорфський жовтий; 2- Арні-кривенський; 3 – Баррес; 4 – Напівцукровий білий;

5 – Цукровий округлий
Відмінними ознаками можуть бути також колір м’якоті, щільність коренеплоду, його смакові особливості.
Хід роботи

1. Користуючись табл. 17, визначити та описати види коренеплодів.

2. Замалювати коренеплоди, відзначивши заглиблення їх у ґрунт.
Завдання 3. Ознайомлення із сортами коренеплодів

Матеріали та обладнання: типові коренеплоди або муляжі сортів буряка, моркви, брукви, турнепсу.

Пояснення до завдання. Основними відмінними сортовими ознаками коренеплідних рослин є форма і колір коренеплодів, заглиблення їх у ґрунт.
Хід роботи

1. Визначити сорти коренеплодів, користуючись табл. 17 і мал. 24, 25, 26, 27.





Мал. 25. Сорти турнепсу:

1 – Остерзундомський; 2 – Бортфельдський; 3 – Есті Наеріс
Табл. 17. Ознаки коренеплодів

Ознаки

Буряк цукровий

Буряк кормовий

Морква

Турнепс

Бруква

Форма коріння

Конічна, циліндрично-конічна

Мішкоподібна, видовжено-овальна, веретеноподібна, овально-конічна

Видовжено-конічна, веретеноподібно-конічна

Циліндрична, веретеноподібна

Округла, округло-сплюснута

Розташування бічних корінців

В 2 ряди

В 2 ряди

В 4 ряди

В нижній частині коренеплоду

В нижній частині коренеплоду у вигляді пучка з центральним кінчиком кореня

Колір:

підземної частини


надземної частини
м’якоті

Білий


Білий

Білий

Жовтий, помаранчевий, червоний

Сіро-жовтий, червоний


Білий, кремовий

Біло-зелений, помаранчевий, червоний

Білий, зелений, помаранчевий
Білий, помаранчевий

Біло-зелений, жовтий


Зелено-фіолетовий
Білий, жовтий

Білий, жовтий


Зелений, бурий
Білий, жовтий

Заглиблення коренеплоду в ґрунт

Сильне

Слабке

Сильне

Сильне

Середнє




Мал. 26. Сорти кормової брукви:

1 - Бангольмська; 2 - Гофманська поліпшена; 3 - Вишегородська поліпшена;

4 - Красносільська місцева; 5 – Куузіку


Мал. 27. Сорти моркви:

1 - Лоберихська; 2- Шантене 2461; 3 - Геранда
2. Описати і замалювати коренеплоди за такою формою:

Вид

Сорт

Коренеплід

Заглиблення кореня в ґрунт

Малюнок коренеплоду з відміткою рівня ґрунту

форма

колір головки

колір підземної

частини
























Завдання 4. Визначення вмісту сухих речовин

Матеріали та обладнання: зразки різних видів коренеплодів, сушильна шафа, терези, ексикатор, біоксин, польовий рефрактометр, прес для віджимання соку, щуп, зошит, ручка.

Пояснення до завдання. Коренеплоди з підвищеним вмістом сухих речовин мають високу кормову цінність, краще переносять заморозки, нестачу вологи і добре зберігаються взимку. Особливо необхідна оцінка за вмістом сухих речовин для фабричних цукрових буряків при визначенні їх якості.

Хід роботи

1. Визначити сухі речовини, висушуючи пробу у сушильній шафі, а розчинні сухі речовини – за допомогою ареометра, рефрактометра та інших приладів.

При визначенні сухої речовини висушуванням беруть 5-6 г м’якоті, поміщають у бюкс і висушують у сушильній шафі при температурі 90-100С протягом шести годин до постійної маси. Відсоток сухої речовини визначають за формулою, де А – маса сирої м’якоті, г; Б – маса сухої речовини, г.

Приклад. Маса пустого стаканчика 29,245 г, маса стаканчика з сирою м’якоттю 34,400 г. Маса сирої м’якоті за таких умов становитиме: 34,400-29,245 = 5,155 г, маса сухої м’якоті – 1,180, відсоток сухої речовини – 22,89 %.

2. Визначити суху речовину цукрового буряка у полі за допомогою польового рефрактометра (мал.28).




Мал. 28. Польовий рефрактометр:

1 – окуляр; 2 – регулювальний гвинт; 3 і 4 – трубки; 5 – камера з призмами
Польовий рефрактометр (мал. 28) має корпус, що складається з двох трубок, камеру з двома призмами, об’єктив, окуляр, регулювальний гвинт і шкалу. Для визначення сухої речовини потрібно ще мати щуп для взяття проби з коренеплоду (мал. 29) і прес для віджимання соку (мал. 30).


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   45




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет