Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Філософське дослідження системи «людина-
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
розділі 12.) 3. Філософське дослідження системи «людина- світ» і ста ну, в якому ця система перебуває. Справді, філософське, світоглядне знання — це не тільки світ, чи сама людина, а співвідношення «людина-світ». Для філософії принципово важливо розглядати ці протилежності не окремо, а співвідносити ЇХ: як «людина» ставиться до «світу» і впливає на нього; як «людина» сприймає вплив «світу»; як «світ» сприймає вплив «людини». Річ у тім, що суб'єкт, який розглядається поза ставленням до об'єкта, втрачає свої властивості, перестає бути суб'єктом, перетворюючись на біологічну, психологічну і т. ін. істоту. У центрі дослідження системи «людина — світ» завжди стоїть питання: змінюється, рухається світ чи перебуває у стані спокою, в незмінному стані? А якщо світ змінюється, розвивається, тоді як і з якої причини, у якому напрямку відбуваються рух та зміни у світі? Це питання, як і питання про співвідношення свідомості і матерії, також є світоглядним і має методологічне значення. Залежно від відповіді на нього у філософіїсклалися два погляди на стан та розвиток світу: діалектичний і метафізичний. Діалектики вважають, що всі предмети та явища взаємопов'язані, рухаються, розвиваються; розвиток вони розуміють як якісне перетворення одних речей та явищ на інші, як знищення старого і ствердження, розвиток нового. Джерелом розвитку є внутрішня суперечливість, притаманна всьому світові, тобто визнається саморух, са- морозвиток природи та суспільства. З точки зору метафізичного методу і в природі, і в суспільстві, і в духовній сфері об'єкти, процеси, явища існують відокремлено, без взаємного органічного зв'язку. Хоча в них і відбуваються певні зміни, вони, проте, не приводять до виникнення якісно нового. Джерелом змін метафізики вважають зовнішнійіПоштовх або зіткнення різних предметів. Діалектика як вчення про змінюваність і розвиток об'єктивного і суб'єктивного світів набула статусу філософського методу пізнання. Як раціональна методологія діалектика включає в позитивне розуміння всього існуючого розуміння його заперечення, розуміння неминучої загибелі. Така риса діалектичної філософії реалізується в її критичному (а не апологетичному) ставленні до всього, що розвивається, до результатів пізнання і людської діяльності. Щодо метафізики як методу пізнання, то і вона є відображенням певних особливостей процесу пізнання: його початку, емпіризму, поверховості, абсолютизації відносної істинності таких знань, їх неповноти, тобто відображенням таких характеристик буття та його пізнай- ня, які охоплюються діалектикою або становлять її деякі елементи. Метафізика — це історично неминуча філософська теорія розвитку, метод пізнання, які посідають певне місце в розвитку філософії. Метафізика і діалектика — це прояв поліфонії, плюралізму у філософії. При цьому слід підкреслити, що замість «доказу» їх абсолютної протилежності та повного знецінення метафізики, що було характерним для марксистської філософії радянського зразка, треба говорити про їх доповнюваність, діалогізм, про врахування можливостей обох філософських методів пізнання. (Докладніше про це йтиметься в розділі 7.) Таким чином, у процесі історичного розвитку філософії її предметом дослідження стала людина з її ставленням до природного і суспільного світу. Отже, жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|