Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| мальтузіанством, від імені автора цієї теорії Томаса
Мальпгуса (1760-1833). Англійський економіст і священик Мальтус у своїй праці «Досвід про закон народонаселення...» (1798) доводив, що чисельність населення збільшується в геометричній прогресії, а засоби для проживання — в арифметичній. Основна причина цього — велика народжуваність, яка призводить до швидкого приросту населення і набагато швидше перекриває зростання виробництва, зокрема продуктів харчування. Щоб така тенденція в збільшенні народонаселення не прогресувала і не призвела до демографічного вибуху, Мальтус запропонував регулювати народжуваність шляхом зменшення кількості дітей у сім'ях незалежно від тих об'єктивних умов, які має та чи інша сім'я, щоб прогодувати і виховати дитину. Ідею Мальтуса підхопили в оновленому вигляді представники неомальтузіанства, які, у свою чергу, запропонували відмовитись кожній сім'ї від того, щоб мати більше ніж одну-дві дитини, таким чином забезпечивши біологічне відтворення населення. Демографічну проблему намагаються розв'язати і такі теорії, як «межі росту», «нового гуманізму», «органічного росту» тощо. Представники цих теорій вихід з демографічної проблеми бачать у переході людства до дво-, тридітних сімей за принципом «нова людина — тільки на зміну померлої», у збереженні більш-менш однакових рівнів народжуваності дітей у всіх регіонах планети тощо Дані теорії переважно наголошують на біологічних методах розв'язання демографічної проблеми. Однак при цьому необхідно вра- ховувати соціально-економічні, політичні, національні та інші відносини. Адже населення — це об'єкт і суб'єкт відносин, виробник і споживач матеріальних та духовних благ. Зрозуміло, що якісні та кількісні характеристики населення повинні тією чи іншою мірою враховуватися при розробці перспектив розвитку будь-якої держави, регіону чи всього людства взагалі. Історичний розвиток населення — це залучення мільйонів людей у вироблення культурних цінностей, привертання уваги до них. Відтворення населення — це не тільки біологічне відтворення, а й процес виховання, освіти, формування світогляду нового покоління, розвитку його творчого потенціалу. Необхідне чітке усвідомлення того, що демографічну проблему, так само як і інші глобальні проблеми, людство може по- долати спільними зусиллями. Висновки 1. Природа є необхідною умовою матеріального життя суспіль ства, зокрема фізичного і духовного життя людини, джерелом ресурсів, що використовуються у виробництві, одночасно вона є і середовищем існування суспільства. Єдність суспільства і природи обумовлюється процесом матеріального виробництва. 2. Процес взаємодії природи і суспільства вступив у нову фазу свого розвитку, яка, поряд з розширенням і прискоренням взаємо зв'язку між природою і суспільством, характеризується наявністю суперечностей між ними і появою значних екологічних труднощів. Це потребує корінних змін у характері і засобах впливу суспільства на природу. З- Складною і гострою проблемою системи «природа — су- спільство» є демографічна проблема. Екологія людини, забезпечення умов для відтворення генетично, фізично і духовно здорової людини — завдання надзвичайно важливе, не менш важливе, ніж забезпечення умов для збереження навколишнього середовища. жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|