Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Філософське дослідження природи та
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| 1. Філософське дослідження природи та
сутності світу. Філософів цікавлять не деталі (подробиці), а загальні принципи існування та розвитку світу. Рішення цієї проблеми може бути двояке. Світ може постати перед людиною як існуючий поза нею і незалежно від неї, ніким не створений, що існує вічно. У такому разі йтиметься про матеріальний принцип. Коли ж людина до розуміння світу іде через свою практичну цілеспрямовану діяльність, світ може постати перед нею в іншому світлі. Будь-яка річ у такому випадку з'являється завдяки діяльності людини. Людина ставить перед собою мету, яка в процесі діяльності реалізується, тому вона отримує певний результат. Тобто до появи якогось результату повинна з'явитися його ідеальна модель (людина -» мета —»діяльність -> результат). Щоб збудувати, наприклад, будинок, спочатку з'являється ідея будинку; щоб збудувати дорогу — з'являється ідея дороги тощо. Розглядаючи світ у цілому, людина доходить висновку, що і світ у своєму кінцевому бутті виник Схема 1.5- Призначення філософії як результат якоїсь ідеї. На підставі названих підходів до світу було сформульовано так зване основне питання філософії: питання про відношення духу, свідомості до буття, матерії. Тобто про те, що є первинним — мислення чи буття, природа чи дух, що кого породжує і визначає. Залежно від розв'язання цього питання в історії філософії вирізняють два основних напрямки — матеріалізм та ідеалізм. Матеріалізм у розв'язанні основного питання філософії виходить з того, що природа, буття, матерія є первинними* а свідомість, мислення, дух — вторинними. Згідно з матеріалізмом світ є матеріальним, тобто існує сам по собі, ніким не створюваний і не знищуваний, закономірно змінюється, розвивається, виходячи" зі своїх власних причин; він становить єдину і останню реальність, яка виключає будь-яку надприродну силу, а свідомість, мислення, дух є властивістю матерії і її ідеальним відображенням. Матеріалізм у різні історичні епохи набував різних форм і видів — був наївним і зрілим, стихійним і науково усвідомленим, метафізичним і діалектичним. Ідеалізм у розв'язанні основного питання філософії намагається довести, що дух, свідомість, природа, матеріальне є вторинним. Залежно від того, як ідеалізм розуміє духовну основу, він поділяється на об'єктивний та суб'єктивний ідеалізм. На противагу суб'єктивному ідеалізму, що першоосновою вважає свідомість окремого індивіда, об'єктивний ідеалізм першоосновою проголошує абсолютне ідеальне начало (світовий дух, «абсолютну ідею» тощо), яке існує поза індивідуальною свідомістю і незалежно від неї. Об'єктивний ідеалізм розглядає матеріальний світ як продукт діяльності об'єктивного духу (розуму, ідеї), як «інобуття духу». Поряд з матеріалізмом та ідеалізмом, що є моністичними напрямками філософії (моно — один), в історії філософії є напрямок, який прагнув подолати цю протилежність матеріального і духовного світу. Він дістав назву дуалізму (дує — два), оскільки розглядав мащерію та свідомість як дві незалежні одна від одної, паралельно співіснуючі основи світу. Це була спроба компромісу. ..^ Всі ці напрямки об'єктивно мають право на існування, адже іГ вони відображають результати пізнання взаємопов'язаних і певною мірою протилежних матеріального і духовного світу, матерії і свідомості. Проте така протилежність істотна лише в тому разі, коли ми хочемо з'ясувати їх взаємозв'язок, що реально існує у повсякденній практичній діяльності людей Насправді об'єктивно і матерія, і свідомість (як властивість певним чином організованої матерії — людини) невідривні одна від одної. Матеріалізм та ідеалізм не можуть бути протилежними, тим паче, «войовничими», що ворогують між собою, напрямками філософії коли вони не забувають про цей взаємозв’язок тіла і духу, матерії і свідомості. |