розуміння загальних принципів та цілей, визначених за
допомогою філософського світосприйняття.
Прогностична функція. Філософія сприяє
формуванню найбільш загальних
уявлень і знань про
форми і напрями розвитку та майбутній стан об'єктів і
процесів реального світу.
Усі названі функції мають як індивідуально-особисте,
так і суспільне значення.
Усі функції філософії взаємопов'язані, і кожна з них
виявляється залежно від орієнтованості суспільства на
вирішення тих чи інших завдань, визначених цільовими
настановами теоретичної і практичної діяльності. Але
різні напрямки філософії реалізують ці функції по-своєму
відповідно до свого змісту, і результат їхньої реалізації для
суспільства може бути як позитивним, так і негативним.
Сучасна філософія набуває нової форми за рахунок
розширення усіх своїх основних функцій, наданням їм
актуального теоретичного і практичного змісту. Це
пов'язано з подальшою розробкою власне філософських
проблем, подоланням бездуховності, утилітарного
технократичного
мислення, вузького практицизму і
формалізму. Сучасна філософія як новий етап у
розвитку теоретичної думки відбиває стан суспільства і
положення
людини
у
світі
стосовно
до
постіндустріальної епохи і відповідного рівня досягнень
науки. Вона є теоретичною
моделлю інформаційно-
технологічної цивілізації, що формується, сприяє
знаходженню рішень
глобальних проблем людства,
осмисленню глибоких інтеграційних процесів у
світовому співтоваристві, правильному розумінню інших
актуальних проблем.
Формування сучасної філософії має необхідні
передумови. До основних слід віднести: а) соціальні, які
обумовлені становленням інформаційно-технологічного
виробництва, зміною характеру суспільних відносин і
соціальної
структури, ростом в усьому світі середніх
трудових шарів населення. Становлення постіндустріаль-
ного суспільства пов'язане з виникненням нового типу
працівника, який поєднує високий рівень професіоналізму
і культури зі знанням основ нового філософського
мислення; б) наукові, які пов'язані з видатними
відкриттями в області фундаментальних наук (синерге-
тика,
теорія
вакууму,
антропний
принцип,
мікроелектроніка тощо), що визначили розробку сучасної
картини світу; в)
теоретичні, які обумовлені новими
розробками в галузі філософії, її зв'язками з практикою.
Сучасна філософія дістала реальні можливості для по-
зитивних контактів з різними її школами. І така взаємодія
змінює її світоглядні позиції,
забезпечує можливість
творчої
розробки
фундаментальних
теоретичних
проблем і соціальної практики.