Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
— це відносно самостійні, більш або менш
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| — це відносно самостійні, більш або менш
систематизовані за рівнем духовні утворення, що відображають певні сторони об'єктивного світу та суспільного буття. Кожна форма суспільної свідомості відображає світ у всій його цілісності, але відповідно до своєї специфіки і свого призначення. Визначають такі форми суспільної свідомості, як: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська, наукова тощо. Якоїсь однієї ознаки, що за нею можна було б відрізнити одні форми суспільної свідомості від інших, не існує. Дослідники, які займаються вивченням форм суспільної свідомості, виокремлюють чотири основних принципи, що в сукупності могли б бути таким критерієм. Вони вважають, що форми суспільної свідомості відрізняються (схема 14.2.).- а) за предметом відображення. їхнім предметом виступають так звані ідеологічні або надбудовні суспільні відносини, які складають- Схема 142. Основні ознаки розрізнення форм суспільної свідомості ся за безпосередньої участі свідомості. У політичних поглядах, на- приклад, відображаються відносини суб'єктів політичних процесів, в моралі — ставлення людини до людини, до колективу, суспільства; б) за формами відображення. Вони можуть бути теоретико-по- нятіиними, нормативно-оцінювальними, художньо-образними. Наука й філософія відображають буття у формі абстрактних логіч них понять: матерія, свідомість, рух, маса, тяжіння, інерція, приско рення, валентність і т. д. Моральні поняття і частково релігія корис туються нормативними оцінювальними поняттями: добро, зло, справедливість, совість та інші. Мистецтво відображає дійсність у художніх образах; в) за особливостями свого походження і розвитку. Виникнення і розвиток кожної із форм пов'язані з певними суспільними умова ми і потребами. Першою нерозчленованою формою свідомості. була міфологія. Вона виникла і була єдиною формою духовності на початкових стадіях розвитку суспільства. Міфологія містила заро док всіх майбутніх форм і способів духовного освоєння світу. З роз поділом праці на матеріальну і духовну сталася диференціація міфологічної свідомості. Виникає система моралі, релігія, мисте цтво, філософія, політична і правова свідомість, наука; г) за виконуваними ними соціальними функціями. Різні форми свідомості обслуговують різні форми соціальної діяльності, заде*- вольняють різні соціальні потреби і тому виконують різні функції І Наука і філософія мають пізнавальне та світоглядне навантаження. Політична і правова свідомість виражає і захищає передусім інтерн си певних соціальних груп в питанні про владу, державу і праве. Мораль виступає в ролі неофіційного регулятора відносин між і людьми в нематеріальній сфері, спираючись при цьому не на силу І закону, а на авторитет громадської думки. Мистецтво задовольняє високі духовні та культурні потреби, властиві тільки людині. Формам суспільної свідомості властиві не тільки відмінності, їм притаманні і спільні риси. Всі форми мають один об'єкт відображення — матеріальне життя суспільства, суспільне буття; всі вони виступають як окремі види єдиного духовного комплексу — суспільної свідомості; всі складаються і функціонують на обох рівнях (за винятком наукової свідомості): і буденному і теоретичному (на теоретичному рівні вони виявляються більш виразно). Всі форми перебувають у взаємозв'язку, взаємопроникають і взаємозбагачуються. У кожному сучасному суспільстві надзвичайно важливою формою суспільної свідомості є політична жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|