Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨



Pdf көрінісі
бет18/72
Дата20.04.2024
өлшемі2.89 Mb.
#499360
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   72
2015 Вишневський Еко туризм

Формування турпродукту. З’ясувавши факт потенційної можли-
вості екотуристичної діяльності, потрібно перейти до другого етапу, 
а саме створення (формування) екотуристичного продукту.


34 
Головна його складова — маршрут. Ним є заздалегідь спря-
мований шлях пересування туристів, на якому їх забезпечують 
замовленими послугами.
Загалом маршрути поділяють за кількома ознаками (особли-
востями): метою, просторовим видом, тривалістю, способом пере-
сування, складністю перебування в тих чи інших місцях (рис. 1.3). 
Рис. 1.3. Поділ маршрутів за ознаками 
Першою ознакою є мета. В екологічному туризмі можна ви-
ділити подорожі з метою пізнання, відпочинку на природі, а та-
кож з певним фізичним навантаженням. Звісно, що можливі ту-
ри з усіма названими складовими.
Друга ознака маршруту — його просторовий вигляд. Виріз-
няють лінійний, кільцевий та радіальний маршрути. Лінійний 
маршрут має ту особливість, що його початок і кінець не збіга-
ються, поїздка чи похід відбуваються від якогось одного відомо-
го і добре досяжного місця до іншого. Так, можливі поїздка або 
піший перехід від однієї залізничної станції до іншої, від одного 
міста до іншого. Кільцевий маршрут зручний тим, що початок і 
кінець збігаються. При цьому прагнуть уникати поїздки чи по-
ходу одним шляхом — навіть на окремих ділянках. Сутність раді-
альних маршрутів полягає у базуванні в якомусь місці та поїзд-
ках або переходах звідти і назад. В останньому разі маршрути 
ніби нагадують промені з якогось центра. Можливими є й ком-
біновані маршрути. 
Зазначимо, що маршрут долається у часі. За тривалістю по-
дорожі можуть бути короткочасними та багатоденними. Останні, 
як правило, мають тривалість до 7 діб. Довші тури попитом не 
користуються через втому туристів, яким бракує комфорту. Крім 
того, сучасний світ, що стає все динамічнішим, не дає змоги ба-
гатьом людям надовго відірватися від звичних справ.
Екотури можна здійснювати на природоохоронних територі-
ях і за їх межами. У першому випадку існує можливість викорис-
За метою 
За
тривалістю 
За просторо-
вим виглядом 
За
сезоном
За складністю 
Поділ маршрутів 
За способом 
пересування 


35 
тання створеної при об’єктах ПЗФ інфраструктури. Водночас 
потрібно враховувати і певні обмеження, передусім у природних 
заповідниках. У більшості об’єктів ПЗФ (заповідні урочища, 
пам’ятки природи) адміністрація відсутня. У будь-якому випадку 
сам факт існування об’єктів ПЗФ можна розглядати як підказку 
того, куди відправитися у подорож і на що звернути увагу.
За видами об’єктів відвідування екотури можуть бути поді-
лені на гірські, ботанічні, зоологічні, водні тощо. 
Можливий поділ екотурів і за активністю учасників: тут ви-
діляють пасивні, активні та комбіновані. Особливість екотуризму 
полягає у великій складовій активного пересування.
Для створення турпродукту використовують ресурси Інтер-
нету. Так, у розробці маршруту допомагають космічні зображен-
ня Землі, які дають можливість роздивитися, як виглядає місце-
вість згори. Ще однією важливою особливістю супутникових 
знімків є те, що на них показана сучасна обстановка, принаймні 
за кілька місяців до сьогодення.
До найвідоміших Інтернет-ресурсів, які можна використати 
під час планування подорожі, належить Google Earth. Найбіль-
шою цінністю цього ресурсу є те, що він дає змогу детально роз-
дивитися вигляд земної поверхні. При цьому існує можливість 
повороту зображення та його нахилу. Можна визначити коорди-
нати будь-якого об’єкта та його висотне положення. Крім того
існує можливість виміру довжини маршруту та побудови його 
вертикального профілю. Останнє дає змогу встановити перепад 
висот, похил місцевості, що є цінним для оцінки складності по-
долання маршруту. Ресурс дає змогу завантажити фотографії, 
зроблені на місцевості та ще й з їх назвою (сервіс Panoramio). 
Крім того, є змога завантажити об’ємне зображення будівель. 
Набравши будь-яку назву у віконці Serch, можна швидко знайти 
розташування шуканого міста, села і навіть готелю. При цьому 
картинка зміниться так, що потрібний об’єкт опиниться у центрі 
екрана. Ресурс містить також опцію, що показує розташування 
природних парків і місць відпочинку. Вочевидь, усе це дає змогу
краще уявити обстановку на місцевості. 
Дуже корисним при плануванні майбутньої подорожі є також 
Інтернет-ресурс SAS.Planet. У цьому разі на додаток до можливос-
тей ресурсу Google Earth є змога завантаження додаткової кілько-
сті супутникових знімків, а також великої кількості карт. Так, від-
кривши карту “Україна (luxena.com)”, можна знайти розміщення 


36 
наявних в Україні природних заповідників і національних природ-
них парків. Цей ресурс дає змогу з високою точністю з’ясовувати 
географічні координи місцевості, ставити мітки, вимірювати відс-
тані. Існує можливість підтримки сервісу Wikimapia, за допомогою 
якого можна з’ясувати розташування об’єктів та їх назви. Подібно 
до ресурсу Google Earth, у ресурсі SAS.Planet є сервіс Panoramio. 
Крім того, існує можливість визначення висоти місцевості. За до-
помогою Інтернет-ресурсу SAS.Planet можна накладувати на виб-
ране зображення додатковий шар (наприклад, маршрут подорожі) 
та редагувати його. Цю можливість можна використати для карто-
графування створюваного маршруту.
Зрештою, за допомогою сучасних інформаційних технологій 
можна, не виходячи з дому, сформувати досить добре уявлення 
про те, яким буде маршрут подорожі.
За цим необхідно розробити пакет послуг, які передбачаєть-
ся надавати. Їх поділяють на основні та додаткові. Як уже зазна-
чалося, до основних належить перевезення, розміщення, харчу-
вання. Можливим є також варіант поділу послуг відповідно до 
участі в їх формуванні самих туристів. Можна запропонувати 
туристам різні за якістю та ціною послуги з транспортування, 
розміщення, харчування, супроводу, анімації. Після їх вибору 
розраховують сумарну ціну.
Іншим варіантом пакета послуг є так званий пекідж-тур, 
який ще називають інклюзив-туром. У цьому разі клієнту про-
понується придбати тур із заздалегідь вибраним маршрутом, ро-
зміщенням, харчуванням, екскурсійним обслуговуванням. Най-
поширенішим видом пекідж-турів є маршрутний тур. Напри-
клад, таким може бути автобусний тур по кількох природних за-
повідниках і національних природних парках із зупинкою в го-
телі з повним або частковим харчуванням.
Кожен вид пакета послуг має свої переваги і недоліки. Під 
час комплектування послуг за вибором клієнта працівнику тур-
фірми доводиться постійно домовлятися з тими, хто надає пос-
луги. Це додаткова робота і вона має додатково оплачуватися. 
Недоліком пекідж-туру є наявність у ньому складових, які когось 
не цікавлять. Детальніше про це можна прочитати у книзі “Ор-
ганізація туризму” [Писаревський, 2008] та в інших джерелах. 
Якщо згадати історію туризму, можна зробити висновок, що 
від перших пекідж-турів, створених Томасом Куком, сучасні ту-
ри вирізняються більшою складністю. Нині турфірмам доводить-
ся усе частіше розробляти замовлені тури. Іншими словами, пос-


37 
тупово відбувається перехід від конвеєрного обслуговування ту-
ристів до індивідуального.
Інтереси окремих туристів часто враховують у формі спро-
щення пекідж-туру. Як правило, пекідж-тур містить лише послу-
ги з трансферу, розміщення, одноразового харчування. Така дія-
льність поширилася ще й тому, що базова вартість туру, яку по-
трібно сплатити наперед, порівняно невелика. Більше того, у 
декого з’являється враження про невелику вартість взагалі. На-
справді, дуже часто учасникам туру потрібно сплатити додаткові 
послуги у тому самому обсязі, що й за придбання пекідж-туру.
Хоча описані процеси очевидні, потрібно враховувати, що
екологічний туризм — явище порівняно молоде. Для багатьох 
турфірм, які тільки розпочинають свою діяльність в екотуризмі, 
основним видом діяльності є формування саме пекідж-турів. 
Зрештою, підготовка екотуру завершується формуванням 
його програми. Складові цієї програми: 
маршрут подорожі;
• щоденна програма; 
• склад екскурсій;
• задіяні виконавці, які надають послуги.
Особливу увагу приділяють активній частині подорожі, якщо 
вона передбачена. Щоб уникнути несподіванок, гід має пройти 
(проїхати) цією частиною маршруту не один раз за різних умов. 
При цьому потрібно оцінити складність маршруту для різних 
потенційних учасників.
Увесь маршрут вкрай доцільно нанести на схему або карту. 
Це можна зробити з використанням певних Інтернет-ресурсів і 
програмних пакетів. До речі, відсутність відповідних карт є однією 
з поширених помилок більшості туристичних фірм. Замість них 
звичайно використовують словесний опис маршруту. Очевидність 
цієї помилки полягає хоча б у тому, що більшість інформації лю-
дина отримує завдяки зору. Отже, відсутність карт з нанесеним 
маршрутом пояснюється або недостатнім професіоналізмом, або 
ігноруванням потреб клієнтів.
На карті туристичного маршруту мають бути нанесені всі 
найважливіші місця, що потребують уваги. Як уже вказано вище, 
такі місця називають дестинаціями. Шлях до цих місць має бути 
безпечним. Доцільно також, щоб дестинації були більш-менш 
рівномірно розміщені за довжиною маршруту.
У цілому існує таке правило: чим складніші умови подоро-
жей, тим менша чисельність тих, кому цікаво в них опинитися. 


38 
Отже, в більшості випадків потрібно орієнтуватися на помірне 
навантаження та відсутність надмірного “екстриму”.
Потрібно враховувати і те, що швидкість руху групи оберне-
но пропорційна її чисельності. Як не дивно, це стосується навіть 
подорожей, які повністю здійснюють на транспорті. Отже, вели-
ка группа, хоч і видається економічно доцільнішою, ніж мала, з 
нею зазвичай і більше проблем. Водночас, якщо група мала 
(менш як 7—8 осіб), зникає прибутковість.
Доволі поширеним в екотуризмі є поняття екологічної стеж-
ки (екостежки), або, як її ще називають, еколого-пізнавальної 
стежки. Екостежки, зокрема, дуже поширені у заповідниках і 
національних природних парках. Екостежка — це наповнений 
цікавими природними об’єктами маршрут, зручний для пересу-
вання пішки. Звичайна довжина стежки 3—4 км, хоча буває мен-
ше і набагато більше. Бажано для кожної стежки придумати 
якусь влучну назву, що відповідає місцевості. Наприклад, вона 
може відповідати назві струмка, озера, панівній рослинності 
(“Букова”). Загалом в Україні розроблено кількасот екостежок, а 
може і більше тисячі. 
Для того, щоб туристи не сходили з маршруту, на деревах, 
скелях через кілька десятків метрів наносять позначки фарбою 
чи прив’язують якісь стрічки. Зустрівши хоча б якусь, ідуть сте-
жкою, не надто побоюючись негативних наслідків. 
Не зайвим є доповнення турпродукту якоюсь цікавою істо-
рією чи навіть міфом.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   72




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет