Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨



Pdf көрінісі
бет24/72
Дата20.04.2024
өлшемі2.89 Mb.
#499360
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   72
2015 Вишневський Еко туризм

Запитанння для самоперевірки 
Чому в екологічному туризмі слід приділяти велику увагу 
безпеці? 
Які види небезпек Ви знаєте? 
Які Вам відомі способи орієнтування на місцевості? 
Домашнє завдання 
Ознайомитись із сайтом Державної служби України з надзви-
чайних ситуацій. 
 


56 
 
2. ОБ’ЄКТИ ЕКОТУРИЗМУ 
 
2.1. ПРИРОДА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ
ЕКОТУРИЗМУ 
Передусім спробуємо розібратися в тому, що являє собою 
природа. Під цим поняттям у широкому сенсі розуміють орга-
нічний і неорганічний матеріальний світ, іншими словами Все-
світ. У вужчому розумінні природою вважають все те, що не 
створено людиною.
У природному середовищі виділяють кілька сфер: літосфе-
ру, атмосферу, гідросферу та біосферу, сутність яких вивчають 
у середній школі. Кожна з цих сфер дуже різноманітна, і ще 
різноманітнішим є їх поєднання. Зокрема, дуже різноманітною 
є літосфера, яку ще називають твердою оболонкою Землі: від 
найвищих гір до урвищ і печер. Значні відмінності має й клі-
мат, який залежить від географічної широти, висоти місцевості, 
віддаленості від Світового океану та інших чинників. Зрештою, 
це і дало змогу виділити на Землі кілька кліматичних поясів і 
висотних зон. Звичайно виділяють сім основних і шість перехід-
них поясів: поблизу екватора — екваторіальний, а з віддаленням і 
по обидва боки від нього ще тропічний, помірний та полярний. 
Між основними поясами є два субекваторіальні, два субтропічні, 
а також субарктичний та субантарктичний пояси. Ще різномані-
тнішими є природні зони: від арктичних пустель до саван і воло-
гих тропічних лісів.
І хоча діяльність людини істотно змінила природне середо-
вище на Землі, значна частина планети залишилася майже не-
займаною. Насамперед це стосується регіонів з несприятливими 
природними умовами: полярні широти, високогір’я та ін. Навіть 
у густонаселеній Європі близько третини її площі займають ліси.
У цілому на Землі досить просто знайти місце для подоро-
жей у природному середовищі. Те саме стосується й України, де 
на порівняно невеликій за світовими мірками території природа 
дуже різноманітна. Зокрема істотно різняться за природою Кар-
пати і Степ, Полісся і Південний берег Криму.
Найвищим місцем України, як уже зазначалося, є 
г. Говерла, найнижчим — Куяльницький лиман. Рівень води в 
останньому становить мінус 5,0—6,0 м. Останніми роками через 


57 
зменшення надходження води його розміри зменшилися, а рі-
вень знизився. Щоб уникнути подальшого погіршення стану ли-
ману наприкінці 2014 р. було збудовано трубопровід, який 
з’єднав його з морем. Пуск води відбувся в грудні 2014 р.
Найтеплішим місцем в Україні є Південний берег Криму. 
Про це свідчать матеріали спостережень Гідрометслужби, які 
узагальнюють у Центральній геофізичні обсерваторії. Найвищою 
є температура повітря на метеостанції Ялта, де за даними бага-
торічних спостережень вона у середньому становить 12,9 °С. 
Можна припустити, що південніше — біля Алупки — температура 
ще на кілька десятих градуса вища. Найнижча температура пові-
тря спостерігається в Карпатах. На найвищих метеостанціях 
Плай (Закарпатьска область) і Пожежевська (Івано-Франківська 
область) вона становить лише плюс 2,6—2,7 °C. На найвищих 
вершинах ще холодніше, але наскільки, сказати важко, тому що
довготривалі спостереження там не проводять.
Найвища температура повітря, зафіксована в Україні, стано-
вить 42,0 °С. Її було виміряно на метеостанції Луганськ 12 серп-
ня 2010 р. Там же — у Луганську — зафіксовано найнижчу тем-
пературу повітря — мінус 41,9 °С (8 січня 1935 р). Найвологішим 
місцем, за даними спостережень, є метеостанція Плай — тут у 
середньому випадає 1650 мм опадів на рік. Водночас на метео-
станції Стрілкове (Херсонська область) норма опадів становить 
лише 368 мм. Цікавим є той факт, що максимальну добову кіль-
кість опадів зафіксовано в Криму на метеостанції Карадаг. За 
одну добу 2 вересня 1991 р. тут випало 278 мм опадів.
Додамо, що протягом останніх 100 років на території Украї-
ни спостерігаються певні зміни клімату. Насамперед підвищила-
ся температура повітря — приблизно на 1,5 °С. Певною мірою це 
торкнулося й інших складових довкілля, зокрема, вплинуло на 
рослинний і тваринний світ.
З рельєфом і кліматом країни пов’язані водні об’єкти країни, 
кількість яких неможливо перелічити. Крім десятків тисяч річок 
дуже багато й озер. Найбільшою рікою можна вважати Дніпро
який перетинає всю країну з півночі на південь. Ще більший Ду-
най, по якому проходить кордон з Румунією. Доволі великими є 
Дністер і Південний Буг. Усі ці річки широко використовують у 
туризмі. Те саме стосується озер, яких є дуже багато.
Різноманітний та цікавий рослинний і тваринний світ Укра-
їни. Загалом в її біоті налічують понад 72 тис. видів: понад 27 
тис. видів у флорі та понад 45 тис. — у фауні. Фауна хребетних 


58 
має 117 видів ссавців, майже 400 видів птахів, 21 вид плазунів, 
17 видів земноводних, 182 види і підвиди риб (загалом понад 700 
видів). Представники деяких видів стають рідкісними і зника-
ють. Натомість з’являються нові види. Зокрема, внаслідок потеп-
ління клімату на територію країни поширилися деякі теплолюбні 
види рослин і тварин, яких не було раніше. Так, на півдні почав 
траплятися шакал. 
З огляду на те що природа у світі підпорядкована закону ге-
ографічної зональності, розглянемо, що потребує основної уваги 
у межах природних зон, в яких розміщена Україна.
Згідно із сучасним фізико-географічним районуванням, на 
території країни виділяють чотири природні зони:
• мішаних лісів (Полісся); 
• широколистих лісів; 
• Лісостепу; 
• Степу. 
Раніше зону широколистих лісів у межах України окремо не 
виділяли — вважали цю територію частиною Лісостепу.
У межах України виділяють ще два надзвичайно цінні для 
туризму природні регіони (фізико-географічні краї): Українські 
Карпати і Гірський Крим.
Південна межа Ïîë³ññÿ проходить поблизу Луцька, Рівного, 
Житомира, Києва, Ніжина, Глухова. Хоч цю зону називають По-
ліссям, але внаслідок господарської діяльності лісистість тут не 
така й велика — у цілому менш як 30 %. Це пояснюється тим
що багато лісів протягом історичного періоду знищено. Нині 
значні території на Поліссі зайняті сільськогосподарськими угід-
дями, населеними пунктами, шляхами сполучень. Найпошире-
нішим деревом на Поліссі є сосна звичайна. Такі ліси, в яких 
домінує сосна, називають борами. Ще одним характерним для 
Полісся деревом є дуб звичайний. Ліси, які складаються з сосни 
і дубу, мають назву субори. З інших порід дерев мають бути зга-
дані береза бородавчаста, вільха чорна (або вільха клейка). 
Остання найчастіше росте у добре зволоженій місцевості. У по-
ліських лісах багато ягід і грибів.
Наявність лісів зумовлює те, що на Поліссі мешкає досить 
багато великих тварин, зокрема лось, олень благородний, козуля 
європейська, свиня дика (або кабан дикий). Найбільшим за роз-
міром є зубр, популяція якого в Україні становить близько 300 
особин. На Поліссі можна також побачити лисицю звичайну, 


59 
бобра європейського, видру європейську. Повсюдно поширений 
заєць сірий (або заєць-русак). З плазунів можлива зустріч із га-
дюкою звичайною та черепахою болотяною. Багато на Поліссі і 
вужів, зокрема, на берегах р. Уж. Отже, назва цієї річки не випа-
дкова. У водних об’єктах досить багато риби. Важливим є те, що 
вода на Поліссі порівняно чиста, хоч і має коричневий відтінок.
Поширення лісів визначає те, що поліські ландшафти є за-
критими. Тут мало піднятих ділянок, з яких можна побачити да-
лечінь. У зв’язку з цим основну увагу туристи зазвичай приділя-
ють лісам, а також річкам та озерам. Зокрема, саме в межах По-
лісся знаходяться Шацькі озера, які нині є головною складовою 
Шацького національного природного парку. 
На жаль, використання туристичних ресурсів Полісся дещо 
обмежено кліматичним фактором, а саме невеликою тривалістю 
періоду з комфортною температурою. Вже у вересні тут стає 
прохолодно; водночас восени частішають дощі і тумани. Негати-
вну роль відіграє й радіоактивне забруднення поліських лісів. 
Насамперед це стосується північної частини Київської, а також 
Житомирської областей.
Закритість ландшафтів і малолюдність зумовлюють те, що 
туристам під час подорожей необхідно бути уважними щодо сво-
го місцезнаходження, адже в лісі реально заблукати.
Позитивною стороною подорожей у межах Полісся є те, що 
вартість послуг з розміщення і харчування тут порівняно невеликі.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   72




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет