Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨

21 
деяких печерах сформувався специфічний рослинний і тварин-
ний світ. Так, до темряви тут добре пристосовані кажани.
Рис. 1.1. Види екоресурсів за походженням 
Якщо йдеться про геологічні ресурси, часто існує можли-
вість не лише їх бачити, а й торкатися руками. Деякі камені ціл-
ком придатні і для колекціонування. Наприклад, запаси залізної 
руди у Криворізькому родовищі такі великі, що можна взяти її 
шматочок “на пам’ять”, і це ніяк не вплине на її кількість. Те 
саме стосується соляних утворень у затоці Сиваш.
Орографічними ресурсами є елементи рельєфу: рівнини, ви-
сочини, пагорби, гори, урвища, яри, каньйони, скелі, западини. 
Їх утворення тісно пов’язане з будовою надр і геологічними про-
цесами.
Певною мірою орографічні ресурси впливають на інші — клі-
матичні, водні тощо. Особливості рельєфу не оминають і господар-
ську діяльність: складні його форми (крутосхили та урвища) незру-
чні для використання, і тому тут краща збереженість природи.
Якщо йдеться про екологічний туризм, то передусім слід зга-
дати Українські Карпати і Кримські гори. В цих регіонах увагу 
туристів привертають скелі, урвища, скупчення великих каменів.
Види екоресурсів 
Природне
походження
Природно-антропогенне 
походження
Геологічні та 
орографічні 
Кліматичні 
Водні 
Флористичні 
Фауністичні 
Ландшафтні 
Ботанічні сади 
Зоопарки 
Дендропарки 
Парки-пам’ятки 
садово-паркового 
мистецтва 
Інше 

22 
Навіть у межах Києва є певні орографічні ресурси. Так, до-
сить відомими є київські гори: Старокиївська, Володимирська, 
Батиєва, Печерська, Михайлівська та ін. Зазначимо, що печер-
ські пагорби не лише виділяються гарною архітектурою — з них 
відкриваються чудові краєвиди Дніпра. У місті є й чимало ярів: 
Бабин, Протасів, Кучмин та ін. Доволі часто тут трапляються 
фрагменти лісів, струмки та озера.
Клімат у туризмі, і зокрема в екотуризмі, відіграє таку важ-
ливу роль, що справді відповідає поняттю “ресурс”. Принаймні 
на це вказує його фактичне використання в туристичній сфері. 
Величезна роль клімату полягає в його безпосередньому впливі 
на людину. Останній може бути негативним і позитивним. Так, 
помірна температура є сприятливою для життєдіяльності, а ви-
сока або низька — несприятливою і навіть загрозливою. Подібне 
стосується кількості опадів, швидкості вітру, вологості повітря. 
Окремої згадки потребують небезпечні атмосферні явища: блис-
кавка, град, ожеледиця, хуртовина та ін.
Водні ресурси в туризмі звичайно тлумачаться інакше, ніж у 
сфері водного господарства. У сфері туризму важливою є сама 
наявність водних об’єктів. Тут можна виділити екотуристичні 
ресурси джерел, річок (включно з водоспадами), озер, морів 
(включно із затоками і протоками), боліт, льодовиків. Водночас 
водність річок має другорядне значення.
Водні об’єкти у туризмі виконують цілу низку важливих функцій: 
• збагачують ландшафт; 
• дають можливість життєдіяльності коловодним видам 
рослин і тварин (іншими словами, тут багатший рослинний і 
тваринний світ); 
• 
дають змогу купатися (або принаймні помити руки); 
• 
тут є змога ловити рибу; 
• 
існує можливість пересуватися на човні чи інших плав-
засобах; 
• 
задовольняють питні та інші потреби (миття посуду, 
прання тощо).
Чимало водних об’єктів України та світу належать до так 
званих Рамсарських угідь. Свою назву вони отримали від м. Рам-
сар в Ірані, де в 1971 р. було підписано конвенцію про захист 
водно-болотних угідь, які є важливим місцем поширення водо-
плавних видів птахів. Нині рамсарський список налічує близько 
2000 об’єктів, з яких понад 30 знаходяться в Україні. До найбіль-
ших за площею належать Сиваш, Каркінітська, Джарилгацька і 

23 
Тендрівська затоки Чорного моря, Дністровські плавні, Шацькі 
та Придунайські озера. 
Роль води в туризмі така велика, що її наявність або відсут-
ність часто є найважливішим фактором привабливості окремо 
взятих територій. У зв’язку з цим рекреаційні ресурси, пов’язані 
з водою, звичайно мають не просторовий, а лінійний вигляд: 
відповідають береговій лінії морів, річок, озер і водосховищ. У 
цьому разі можна навіть говорити не лише про водний, а й при-
бережний туризм. Природні умови уздовж річок істотно різнять-
ся від тих, що спостерігаються навіть за 100 м від них.
За об’єктною ознакою можна виділити річковий туризм. 
Його розвитку сприяє те, що довжина річок більша за довжину 
морських берегів.
Зрозуміло, що рекреаційна цінність водних об’єктів значною 
мірою зумовлена тим, наскільки більшою чи меншою є їх мож-
ливість задовольняти потреби людей. При цьому мають значення 
розміри водних об’єктів, чистота води, умови підходу (під’їзду), 
швидкість течії тощо.
Попри те що в Україні тече дуже багато річок (вважають, що 
близько 63 тис.), лише невелика їх частина придатна для подо-
рожей водою. Так, багато малих річок улітку настільки зменшу-
ються у розмірах, що вода в них ледь простежується. Дуже часто 
малі річки є зарослими водною та повітряно-водною рослинніс-
тю. До того ж багато з них зарегульовані: на деяких створено по 
кілька ставків і водосховищ. Про це свідчать такі дані: в Україні 
приблизно налічують 40 тис. ставків і 1,1 тис. водосховищ. До-
сить часто саме на цих штучних об’єктах збираються туристи.
Флористичними ресурсами, як це випливає з назви, є ресур-
си рослинного світу, дуже різноманітного, як за видовим скла-
дом, так і складом рослинних угруповань. Ці ресурси значною 
мірою залежать від природних умов: у високих широтах біоріз-
номаніття менше, ніж у низьких. Крім температури важливу 
роль відіграють й умови зволоження. Важливо, що рослинні ре-
сурси належать до відновлюваних, і тому їх обмежене викорис-
тання (наприклад, збирання ягід) майже не впливає на обсяг та 
якість цих ресурсів.
Найбільшу увагу туристів привертають великі рослини та ще 
й незвичні. Це, зокрема, стосується великих дерев. Так, дуже 
відомими деревами є секвойя та секвойядендрон, які походять з 
Північної Америки. Секвойя трохи вища (до 110 м), але дещо 
тонша за секвойядендрон, який ще називають мамонтовим дере-

24 
вом. Завдяки інтродукції ці дерева можна побачити на Півден-
ному березі Криму. До дерев, що привертають увагу в Криму, 
належить і ліванський кедр — дерево, яке навіть зображено на 
державному прапорі Лівану. В Україні найбільшими деревами є 
дуби, висота яких може перевищувати 35 м. Відомими є дуб Мак-
сима Залізняка в урочищі Холодний Яр і дуб Крістера в Києві. 
Ще більшої висоти сягає модрина європейська в Карпатах.
Фауністичні ресурси — це ресурси тваринного світу, який 
навіть різноманітніший, ніж рослинний світ, — кількість видів 
тут більша. Разом з тим не все фауністичне різноманіття можна 
віднести до екоресурсів. Доцільно згадати, що царство тварин 
поділяється на два підцарства: одноклітинні (інакше — найпрос-
тіші) та багатоклітинні. Зрозуміло, що основна увага в туризмі 
прикута до багатоклітинних тварин, яких поділяють на типи: 
молюски, членистоногі, хордові тощо. Одним із підтипів хордо-
вих є хребетні, які, у свою чергу, поділяють на класи: риби, зем-
новодні, плазуни, птахи, ссавці (або звірі). Саме на представни-
ків цих систематичних груп тварин туристи звертають найбільшу 
увагу. Далі поділ є таким: ряд, родина, рід, вид. Так, пелікан ро-
жевий належить до класу Птахи, ряду Пеліканоподібні, родини 
Пеліканові. Найбільшим птахом України вважають дрохву — 
єдиного представника свого роду.
Відомо, що для багатьох птахів властива сезонна міграція. 
Між іншим, вона відбувається не будь-як, а в межах певних ді-
лянок, які мають назву “екокоридор”. Кілька екокоридорів виді-
ляють і в межах України. До них, зокрема, належить Дніпровсь-
кий, що відповідає Дніпру зі створеними на ньому водосхови-
щами. Дуже багато птахів мігрує уздовж західного берега Чорно-
го моря, використовуючи берег як орієнтир. Знаючи це, місцеві 
орнітологи ставлять сітки для птахів переважно перпендикуляр-
но до лінії берега.
Крім птахів, великим є інтерес до ссавців. Найбільшим ссав-
цем на території України є зубр європейський, маса якого може 
сягати 1 т. Найбільшим ссавцем, що мешкає у воді, є представ-
ник дельфінів — чорноморська афаліна.
Насамкінець розглянемо ландшафтні ресурси, які містять усі 
інші ресурси: орографічні, кліматичні та ін. Цей факт робить ці 
ресурси найрізноманітнішими.
У загальному випадку цінність ландшафтів залежить від цін-
ності їх окремих складових та їх різноманітності. Так, стиглий 
ліс з високими деревами та підліском є привабливішим, ніж мо-

25 
лодий. Ліс з більшим видовим різноманіттям цікавіший, ніж той, 
в якому видове різноманіття обмежене. Ще краще, якщо в лісі є 
річка чи озеро, відслонення скельних порід і незвичні форми 
рельєфу. Зокрема цінність ландшафтів Південного берегу Криму 
зумовлена наявністю гір, водних об’єктів, багатством рослиннос-
ті, які помножені на сприятливі кліматичні умови та добрі умови 
зорового сприйняття. Яскравим прикладом різноманітності 
ландшафту може слугувати парк біля Воронцовського палацу 
(Воронцовський, або Алупкинський, парк) на Південному березі 
Криму. Те саме стосується парку “Софіївка” в Умані. 
Слід зазначити, що взяття під охорону цінних об’єктів при-
роди, проголошення їх об’єктами природно-заповідного фонду 
не перетворює їх на об’єкти природно-антропогенного похо-
дження, як це інколи вважають. Згадаємо передусім основну ме-
ту відповідної діяльності — збереження цінних, рідкісних і зни-
каючих об’єктів природи. Іншими словами, звичайно оберігають 
те, що не зазнало істотних змін унаслідок людської діяльності. В 
одних випадках поряд з об’єктом, що оберігається, можуть по-
ставити табличку, в інших — шлагбаум чи огорожу. Досить часто 
факт проголошення якогось об’єкта природи об’єктом природ-
но-заповідного фонду (ПЗФ) залишається лише на папері.
Прикладами об’єктів природно-антропогенного походження 
може слугувати біосферний заповідник “Асканія-Нова” та Ворон-
цовський (Алупкинський) парк. Загалом до таких об’єктів нале-
жать такі, в яких роль людини є значною. Зауважимо, що під 
словом “інше”, показаним на рис. 1.1, може бути досить велике 
різноманіття об’єктів, до створення яких причетна людина. Це 
можуть бути музеї природи, питомники з розведення рослин і 
тварин, зокрема страусини ферми, форелеві господарства та ін.
Окремо може бути виділена 

жүктеу/скачать 2.89 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: