О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник



бет7/26
Дата01.07.2016
өлшемі1.67 Mb.
#171618
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26

ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА - за законодавст­вом України діяння, які спричинили позбавлення себе життя потерпілим або спробу позбавити себе житта. Такі ліяння можуть виражатися в жорстокому поводженні чи систематичному приниженні людської гідності особи, шантажу, примусу до протиправних дій, зокрема й щодо особи, яка перебуває в матеріальній чи іншій залежності від винного.

ДОВІРЕНА ОСОБА 1) особа, якій довіритель дору­чає виконувати за нього певні функції, що засвідчується нотаріально; 2) особа, яка в період кампанії з виборів до Верховної Ради України і місцевих рад має завдання оз­найомити виборців з кандидатом у депутати відповідної Ради, провадити за нього передвиборчу агітацію.

ДОВІРЕНІСТЬ — письмове повноваження, яке ви­дається однією особою іншій для представництва перед третьою особою. Д., як правило, має бути засвідчена но­таріально. До нотаріально засвідчених прирівнюються Д., засвідчені головними лікарями лікувальних закладів, ко­мандирами об'єднань, установ, військово-навчальних за­кладів, начальниками місць позбавлення волі, ор­ганізаціями, де довіритель працює, навчається, тощо. Строк дії Д. не може бути більшим за 3 роки. Якщо строк у Д. не вказано, вона зберігає силу протягом одного року з дня її видачі. Д. є недійсною, якщо в ній не зазначена дата її вчинення. Д., засвідчена нотаріусом і призначена для здійснення дій за кордоном без визначення строку її дії, зберігає силу до скасування особою, що видала Д.

ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ - міра криміналь­ного покарання, яка встановлюється за вчинення особли­во тяжких злочинів і застосовується лише у спеціально пе­редбачених КК випадках. Д. п. в. не застосовується до

ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ
ДОГОВІР ПРО МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці після 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент поста-новлення вироку.

ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ — відносини, що складають­ся на підставі укладення цивільно-правового договору, згідно з яким одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у власність іншій стороні (набувачеві майна) будинок, його частину, квартиру або іншу нерухомість, замість чого на­бувач майна зобов'язаний надавати відчужувачеві ма­теріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчу­вання, догляду і необхідної допомоги довічно. Договір Д. у. має бути нотаріально засвідчений. У ньому вказу­ються оцінка відчужуваного майна, що визначається за згодою сторін, а також вартість усього утримання й види матеріального забезпечення. Договір Д. у. забезпечується забороною відчуження будинку (або іншої нерухомості) набувачем за життя відчужувача. Випадкова загибель такого майна не припиняє обов'язків набувача щодо утримання відчужувача. В разі смерті набувача його обов'язки щодо утримання переходять до тих спад­коємців, до яких переходить відчужувана нерухомість. За їх відсутності або відмови від договору Д. у. нерухомість повертається відчужувачеві. Договір Д. у. може бути розірваний: а) на вимогу відчужувача, якщо набувач май­на не виконує своїх обов'язків за договором; б) на вимо­гу набувача в разі зміни з незалежних обставин його май­нового стану, що робить неможливим надання ним відчу­жувачеві обумовленого забезпечення. В такому разі відчу­жене майно повертається відчужувачеві, а витрати, поне­сені набувачем майна щодо утримання останнього, не відшкодовуються."

ДОГОВІР — угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Д. може бути: а) одностороннім, якщо од­на сторона бере на себе зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від них, а інша сторона наділяється пра­вом вимоги без виникнення зустрічного зобов'язання щодо першої сторони; б) двостороннім, якщо обидві сторони мають права та обов'язки. Вважається оплатним,

якщо інше не випливає із закону або суті Д. Строком дії Д. визначається час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права й виконати взяті на себе зобов'язан­ня. Д. вважається укладеним, коли сторони досягли зго­ди щодо його істотних умов. Д., який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його реєстрації. Якщо в Д. не зазначено місця його укладання, Д. вважається укладеним у місці проживання фізичної особи або в місці знаходження юридичної особи, які зроби­ли пропозицію (оферту) укласти Д.



ДОГОВІР МІЖНАРОДНИЙ - угода двох або більше суб'єктів міжнародного права щодо набуття, встановлен­ня, зміни чи припинення взаємних прав та обов'язків у різного роду відносинах. Д. м. є одним з основних дже­рел сучасного міжнародного права, яким регулюються міжнародні відносини в цілому, незалежно від того, міститься угода в одному чи в кількох пов'язаних між со­бою документах. Укладається Д. м. здебільшого в пись­мовій формі і може мати різне найменування: договір, угода, конвенція, пакт, трактат, декларація, акт, обмін но­тами тощо. Право укладати Д. м. — невід'ємне право суб'єктів; його положення обов'язкові для сторін, а сам Д. м. є дійсним, якщо не суперечить загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, не зачіпає інтересів третіх осіб, не містить аморальних зобов'язань, укладений уповноваженими на те особами.

ДОГОВІР НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ - у цивільно­му праві згода сторін, відповідно до якої виконання дого­вору може вимагати як особа, що уклала договір, так і третя особа, на користь якої обумовлено виконання. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони, якщо інше не передбачено зако­ном або договором, не можуть розірвати або змінити ук­ладений договір без згоди третьої особи. Якщо третя осо­ба відмовилася від права, наданого їй за договором, осо­ба, що уклала договір, може скористатися цим правом.

ДОГОВІР ПРО МАТЕРІАЛЬНУ ВЩПОВІДАЛЬНІСТЬ -

угода між працівником і підприємством (установою, ор­ганізацією) про взяття на себе працівником повної ма­теріальної відповідальності за збереження майна підприємства, установи, організації. Такі договори укла-

ДОГОВІРНІ САНКЦІЇ

допит


даються тільки з працівниками, посади яких зазначені у спеціальному переліку.

ДОГОВІРНІ САНКЦІЇ (лат. запсгіо - непорушна по­станова) — засоби майнового примусу, що застосовують­ся в разі невиконання або неналежного виконання зо­бов'язання. Зміст Д. с. полягає в обов'язку сторони, яка порушила умови договору, відшкодувати збитки та спла­тити неустойку (штраф, пеню). В законодавчому або до­говірному порядку можуть бути передбачені випадки, ко­ли: а) допускається стягнення лише неустойки (штрафу, пені), а не збитків; б) допускається стягнення неустойки (штрафу, пені) і збитків у повній сумі; в) на вибір креди­тора стягуються або збитки, або неустойка (штраф, пе­ня). Якщо належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надмірно велика порівняно зі збитками кредитора, суд вправі зменшити її. Водночас стягнення неустойки (штрафу, пені), встановленої в разі прострочення або іншого неналежного виконання зобов'язання та відшко­дування збитків, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі. У разі невиконання боржником за зобов'язанням певної роботи кредитор має право викона­ти цю роботу за рахунок боржника, якщо інше не вста­новлено законом чи договором, або вимагати відшкоду­вання збитків. Д. с. застосовуються лише в тому разі, як­що боржник, котрий не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, є винним, крім випадків, передба­чених законом чи договором. Обов'язок доводити відсутність вини покладається на особу, що порушила зобов'язання.

ДОДАТКОВА ЖИТЛОВА ПЛОЩА - житлова площа, яка надається деяким категоріям громадян понад норму, встановлену законодавством. Д. ж. п. надається у вигляді окремої кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, хворим на важкі форми деяких хронічних недуг, та тим, що за характером роботи потребують до­даткової площі, її розмір може бути збільшений. Порядок та умови надання Д. ж. п., а також перелік категорій гро­мадян, які мають право на її отримання, встановлюються законодавством.

ДОКАЗИ — в юридичному процесі — фактичні дані (відомості) про обставини, що мають значення для пра-

: льного вирішення справи, одержані в установленому законом порядку і закріплені в передбачених законом іхерелах. У законі дається вичерпний перелік джерел Д.: вказання свідка, показання потерпілого, показання підо­рюваного, показання обвинуваченого, висновок експерта, :тові докази, протоколи слідчих і судових дій та інші до­кументи. В цивільному судочинстві фактичні Д. встанов­люються такими засобами: поясненнями сторін і третіх :сіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речо­вими доказами та висновками експертів. Відомості, що лстяться поза зазначеними джерелами, юридичного до­казового значення не мають. Жоден із Д. не має наперед /становленої сили.

ДОКТРИНАЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ (лат. сЗосІгіпа -зчення) — неофіційне, наукове тлумачення правових норм, яке дається вченими у монографіях, статтях, ко-чіентарях тощо, а також практичними працівниками в лекціях, виступах у пресі, тобто поза своєю офіційною діяльністю.

ДОКУМЕНТ (лат. сіосшпепіит — посвідчення) — ма­теріальний носій запису (папір, кіно- і фотоплівка, магнітна стрічка, дискета тощо) з зафіксованою на ньому інформацією, яка за своїм змістом та формою свідчення є джерелом відомостей, що мають певне юридичне значення.

ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ ВЕКСЕЛЬ — вексель, у якому зазначено особливе місце платежу, що відрізняється від місцеперебування особи, яка зазначена як платник за векселем.

ДОМЩИЛЯЦІЯ (від сіопіісіїіит — місце проживан­ня) — призначення за векселем особливого місця плате­жу, відмінного від місцеперебування особи, яка зазначе­на як платник за векселем, шляхом проставлення доміци-ляційної формули. Під час складання векселя векселеда­вець може зазначити не тільки особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці Д. Якщо така осо­ба не зазначена, то це означає, що її може визначити тра­сат при акцепті. Якщо він цього не зробить, то вва­жається, що акцептант сам виконає платіж у місці Д.

ДОПИТ — процесуальна дія, що полягає в одержанні у формі бесіди усних відомостей-показань про суттєві для

87

ДОПІНГ

ДОТАЦІЯ


даної справи обставини. Показання обов'язково фіксу­ються від першої особи у протоколі. Процедура Д. зале­жить від процесуального становища допитуваного {свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, екс­перт), його вікових особливостей. Свідки й потерпілі по­переджаються про кримінальну відповідальність за дачу за-відомо неправдивих показань, а свідки — й за відмову да­вати показання. їм також роз'яснюється право не давати показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

ДОПІНГ (англ. аоріп§, від (Зоре — вживати наркотичні засоби) — високоактивні речовини тваринного і рослин­ного походження та їх синтетичні аналоги, які при вве­денні в організм активізують серцево-судинну й дихальну діяльність, знімаючи почуття втоми, невпевненості у своїх силах, поліпшують усі види психічної і моторної діяльності. Ці засоби й методи входять до переліку забо­ронених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху. За КК України спонукання неповнолітніх фізкультур­ників і спортсменів до застосування Д. є злочином.

ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ - природні алмази, сма­рагди, рубіни, сапфіри, олександрити, а також органо­генні утворення — перли й бурштин у сировинному та обробленому вигляді. Операції з дорогоцінним камінням регламентуються Законом України "Про державне регу­лювання видобутку, виробництва і використання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р.

ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ — золото, срібло, платина й метали платинової групи (паладій, іридій, родій, ру­теній, осмій) у будь-якому вигляді і стані. Операції з Д. м. регулюються Законом України від 18 листопада 1997 р. Див. Дорогоцінне каміння.

ДОРУЧЕННЯ договір, за яким одна особа (повіре­ний) зобов'язується вчинити від імені й за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. За угодами, вчине­ними повіреним, права та обов'язки набуває безпосеред­ньо довіритель.

ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ -

звільнення від відбування покарання до закінчення вста­новленого вироком строку. Особа може достроково

:зільнюватись від відбування покарання внаслідок амністії; помилування; винесення судом ухвали або поста­нови про звільнення від відбування покарання через хво­робу, умовно-достроково або з інших причин, передбаче--:их законом (напр. у разі усунення караності діяння, за =ке особу було засуджено). Див. також Умовно-достроко-іє звільнення.

ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО — стадія кримінального про-_гсу, на якій слідчі збирають, перевіряють та оцінюють докази. Метою Д. с. є встановлення події злочину та осіб, ■инних у його вчиненні. Починається Д. с. після- пору­шення кримінальної справи. Під час Д. с. проводиться глд певних слідчих дій, передбачених КПК України. Органами Д. с. є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів "езпеки.

ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ -

не врегулювання між сторонами спірних питань, які вини­кають із їх договірних правовідносин до передання спору з господарський суд. Порядок Д. п. в. с. регулюється Гос­подарським процесуальним кодексом і передбачає надси­лання стороною (кредитором), законні права та інтереси якої порушені, іншій стороні (боржнику) письмової вимо­га (претензії). Сторона, яка отримала претензію, зо-їов'язана у місячний термін дати на неї відповідь. У разі якщо відповідь на претензію не задовольнила сторону, яка її надіслала, чи відповідь на претензію не була надіслана, особа, чиї права порушені, має право звернутися до госпо­дарського суду із позовом. Дотримання Д. п. в. с. є диспо­зитивною нормою, крім випадків, коли дотримання досу--ової процедури є обов'язковим, відповідно до Госпо­дарського процесуального кодексу.



ДОТАЦІЯ (лат. сіоШіо — пожертвування) — кошти, додаткові асигнування з державного бюджету, що нада­ються безвідплатно і безповоротно. Допомога підприємствам та організаціям на покривання збитків, зумовлених не залежними від них причинами. Бюджетна Д. є методом бюджетного регулювання, застосовується тільки у виняткових випадках.

89 г==дг


ДУБЛІКАТ

ДУБЛІКАТ (лат. сіиріісаіїо — подвоєння) — 1) другий або наступний примірник письмового документа, що має однакову з оригіналом юридичну силу. Оформляється у випадках, коли оригінал може отримати лише одна із сторін угоди, а також видається замість втраченого оригіналу; 2) другий примірник накладної, що його вида­ють замість квитанції на вантаж при міжнародних та інших залізничних перевезеннях.

ДУШЕВНА ХВОРОБА — захворювання, що вияв­ляється в порушенні нормальної психічної діяльності, яке істотно впливає на здатність особи правильно сприймати навколишню дійсність, контролювати свою діяльність та усвідомлювати значення своїх дій. До Д. х. належать ши­зофренія, епілепсія, паранойя, олігофренія та ін. Законо­давством установлено певні обмеження дієздатності осіб, що страждають на Д. х. Над ними може бути вста­новлено опіку. В кримінально-правових відносинах такі особи, якщо вони скоїли суспільно небезпечні діяння, можуть бути визнані неосудними.

ДУШЕВНЕ ХВИЛЮВАННЯ — у кримінальному праві визнається однією з обставин, що пом'якшують відповідальність особи, яка скоїла злочин. Коли ж Д. х. виникає внаслідок незаконного насильства або тяжкої образи від потерпілого, то цей факт є кваліфікаційною оз­накою окремих видів злочинів: вбивство або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у стані сильного Д. х., які тягнуть відносно м'які міри покарання.



ЕВІКЦІЯ (лат. єуісііо — стягнення за судовим рішенням ігого майна) — у цивільному праві позбавлення володіння "і вилучення речі на законних підставах за мотивами, що елникли до її продажу. Згідно з законодавством за збит­ої від Е. відповідає продавець, крім, випадків, коли поку-■ець не залучає його до участі у справі, а він довів, що зі сзоєю участю міг би попередити Е.

ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО - галузь права, що регулює :5ереження та оздоровлення навколишнього природного :ередовища і раціональне використання природних гесурсів.

ЕКОЦИД (гр. оісоз — будинок та лат. саедо — вби­ваю) — масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів та інші дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу (штучні зливи, цунамі, виверження вулканів тощо). За КК Ук­раїни Е. є злочином.

ЕКСГУМАЦІЯ (лат. ех — із та пштшз — земля) — вий­мання трупа з місця його поховання, коли виникає не­обхідність у проведенні первинного або повторного огля­ду трупа, пред'явленні його для впізнання, проведенні експертизи (у тому числі додаткової й повторної). Е. здійснюється на підставі постанови слідчого, яка має бути затверджена прокурором, з участю судово-медичного екс­перта і в присутності понятих.

ЕКСПЕРТ (від лат. ехрегіш — досвідчений) — у праві особа, що володіє спеціальними знаннями й залучається в установленому порядку для проведення експертизи.

91

ЕКСПЕРТИЗА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Е. можуть бути співробітники державної експертної уста­нови, а також інші фахівці, не заінтересовані в результа­тах справи. Див. Висновок експерта.

ЕКСПЕРТИЗА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ - встановлення здатності особи до праці для визначення часткової або повної, тимчасової або тривалої, загальної або про­фесійної непрацездатності та її причин. Е. п. проводить МСЕК, висновок якої є підставою для призначення пенсії, допомоги, відшкодування збитків унаслідок каліцтва або інших ушкоджень здоров'я, для працевлаш­тування.

ЕКСТРАДИЦІЯ (від лат. ех — з і ігасіііїо — передаван­ня) див. Видача злочинців.

ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ - умовна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. Е. г. — різновид кредитних грошей; переведення грошових сум за рахун­ками в банках здійснюється автоматично за допомогою ЕОМ і за безпосереднім розпорядженням власників по­точних рахунків.

ЕМІСІЯ (від лат. етіззіо — випуск, випромінювання) — випуск в обіг грошових знаків в усіх формах — готівковій та безготівковій.

ЕМІТЕНТИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - особи, які від сво­го імені випускають цінні папери й зобов'язуються викону­вати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Е. ц. п. є держава в особі уповноваженого органу, юридичні осо­би, у випадках, передбачених законодавством, — фізичні особи.

ЕПІДЕМІЯ (гр. ерісіетіа) — масове поширення інфекційної хвороби серед населення за короткий проміжок часу. Особливо небезпечними є інфекційні хвороби, що виникають внаслідок зараження живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, най­простішими грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами, зокрема карантинними: чума, холера, жовта гарячка). Порушення правил боротьби з Е., якщо воно спричинило або могло спричинити поширен­ня Е., караються у кримінальному порядку.

є

ЄВРОВАЛЮТИ — сукупна назва стійких валют, •кими комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країн-емітентів _их валют. Термін виник наприкінці 50-х років XX ст., коли було запроваджено конвертованість валют економічно розвинутих країн і ці валюти почали Еикористовуватись у міжнародних розрахунках. На сьогодні основну роль Є. становить долар США і євро європейська валютна одиниця).

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ -

створено Європейською конвенцією "Про захист прав людини та основних свобод" в 1950 р. з метою забезпечення поваги до зобов'язань, що випливають з Конвенції для держав, які є її учасниками. Україна визнала юрисдикцію цього Суду стосовно звернень своїх громадян, ратифікувавши Конвенцію 17 липня 1997 р. Рішення Є. с. з п. л. є обов'язковими на території України для всіх службових осіб, яких вони стосуються. Умисне невиконання службовою особою рішення Є. с. з ■ л. тягне кримінальну відповідальність.



ІК

ЖИТЛОВЕ ПРАВО — сукупність правових норм, які регулюють відносини з використання житлового фонду. І Ж. п. не є самостійною галуззю права, за змістом воно збігається з поняттям «житлове законодавство». Основу Ж. п. складають норми цивільного права (майнові відноси­ни найму та оренди житлових приміщень і т. п.), норми сімейного права (права членів сім'ї власника житла). Нор­ми, які регулюють житлові відносини в Україні, зафіксо­вані в Житловому кодексі України, Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ін.

ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК - будівля зі зручностями,

яка призначена для постійного проживання людини. І Ж. б. створюють житловий фонд. Ж. б. є об'єктом права державної, комунальної, колективної і приватної влас­ності. Це закріплено в Конституції України, цивільному та іншому законодавстві. Договори купівлі-продажу, обміну, дарування Ж. б. мають бути нотаріально засвідчені.



ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС — кодифікований законодав­чий акт, який регулює житлові та пов'язані з ними соціальні відносини. Регулює відносини, пов'язані з уп­равлінням житловим фондом; із забезпеченням громадян житловими приміщеннями і користуванням цими приміщеннями; з забезпеченням збереження житлового фонду; вирішенням житлових спорів та ін.

ЖИТЛОВІ ПРИМІЩЕННЯ - об'єкти права влас­ності, інших речових прав. Ж. п. є предметом договору найму. Як правило, вони знаходяться в будинках держав-

— 94 —


ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ (ЖБК)

ного, комунального, громадського, приватного житлових фондів, в будинках ЖБК. Ж. п. призначені для постійно­го цілорічного проживання людей, мають відповідати зстановленим санітарним і технічним вимогам, розміру, бути зареєстрованими уповноваженими органами саме як житлові примішення.



ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ (ЖБК) -

добровільне об'єднання, яке створюється громадянами для забезпечення своїх житлових потреб будівництвом у міській чи сільській місцевості багатоквартирного житло­вого будинку на власні кошти, переданні у безстрокове користування членами ЖБК кооперативних квартир, а також для подальшої експлуатації та управління цими бу­динками. Членом ЖБК може бути громадянин, який до-сяг 18 років, потребує поліпшення житлових умов і, як правило, мешкає в даній місцевості. Порядок обліку гро­мадян, які бажають стати членами ЖБК, а також умови прийому в члени ЖБК встановлюються законодавством України. Член ЖБК, який сповна оплатив свій пайовий знесок за квартиру, набуває на неї право власності.


ЗАГАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ СТАЖ



з


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет