Контроль самостійної роботи студента

6.1.4. Контроль самостійної роботи студента

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на семінарських заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі тестування.

Результати поточного контролю (поточна успішність) з дисципліни є основною інформацією при проведенні заліку і можуть враховуватися викладачем при проведенні екзамену з цієї дисципліни.

Проміжний (рубіжний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і проводитися у формі колоквіуму, контрольної роботи, тестування та ін.

Підсумковий контроль з певної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів та критерії оцінювання визначаються рішенням кафедри.

Семестровий екзамен – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Залік – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на семінарських заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутності екзамену і як правило не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході.

6.2. Завдання для самоконтролю за окремими темами лекцій

Використовуючи рекомендовану літературу розкрити основні шляхи розвитку ідей гуманізму від найдавніших часів до сьогодення.

Охарактеризувати перші спроби нормативно-правового врегулювання правил ведення війни та поводження із військовополоненими і мирним населенням.

Описати історію створення Міжнародного комітету Червоного Хреста і Женевську конференцію 1864р.

Розглянути основні міжнародні конференції з питань гуманітарного права.

Рекомендована література:

Основна:

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Бюнъон Ф. Международный Комитет Красного Креста и защита жертв войны. – М., 2005;

Бистрицький Є. Проект війни: від ідентичності до насильства // Філософська думка. – 2015. – № 1. – С. 61-74

Исупов М. В. Соотношение международного гуманитарного права и международного права прав человека в рамках процесса фрагментации международного права // Российский юридический журнал. – 2013. – № 5. – С. 43-48;

Лазутін Л. Роздуми про право міжнародної безпеки // Міжнародне право. – 2013. – № 1-2. – С. 28-34;

Лисик В. Міжнародний Комітет Червоного Хреста – особливий суб’єкт міжнародного права // Вісн. Львів. Нац. ун-ту: Сер. Міжнародні відносини. – 2005. – № 15. – С. 242-247;

Лисик В. Привілеї та імунітети Міжнародного Комітету Червоного Хреста та його персоналу // Вісн. Львів. Нац. ун-ту: Сер. Міжнародні відносини. – 2006. – № 17. – С. 172-178;

Панич О. Філософ і війна // Філософська думка. – 2015. – № 1. – С. 75-89

Файзрахманов Р.Х. Войны и вооруженное насилие как фактор развития российской государственности // Российский юридический журнал. – 2013. – № 5. – С. 81-84

До теми 2.
Джерела і принципи міжнародного гуманітарного права

Використовуючи рекомендовану літературу надати класифікацію видів джерел міжнародного гуманітарного права.

Охарактеризувати основні джерела загального та спеціального характеру.

Надати детальну характеристику права Женеви, права Гааги і права Нью-Йорку.

Охарактеризувати загальні принципи сучасного міжнародного гуманітарного права.

Рекомендована література:

Основна:

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Гордимов А. Доктринальні джерела права в умовах глобалізації // Право України. – 2014. – № 9. – С. 147-154

Кириченко В. Суверенне право на війну – історичний дискурс // Вісник Національної академії правових наук України. – 2015. – № 1. – С. 53-61

Репецъкий В. Актуальні проблеми міжнародного гуманітарного права // Вісн. Львів, ун-ту: Сер. Міжнародні відносини. – 2005. – Вип. 15. – С. 169-173;

Репецъкий В. Значення застереження Мартена в міжнародному гуманітарному праві // Вісн. Львів, ун-ту: Сер. Міжнародні відносини. – 2004. – Вип. 14. – С. 129-134;

Репецъкий В. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права у внутрішнє право України // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред. В.Н. Денисова. – К.: Юстиніан, 2006. – С. 102-111;

Тайхерст Р. Оговорка Мартенса и право вооруженных конфликтов // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 15;

Цыбаков Д. Л. Политико-правовые аспекты противодействия милитаризации международной политики в ХХІ столетии // Конституционное и муниципальное право. – 2013. – № 10. – С. 61-65;

Ялі М.Х. Військова стратегія Б. Обами: новації та спадщина // Проблеми міжнародних відносин. – 2012. – Випуск 5. – С. 343-355;

До теми 3.
Поняття і види збройних конфліктів. Етапи війни

Використовуючи рекомендовану літературу надати поняття збройного конфлікту.

Охарактеризувати збройні конфлікти міжнародного і неміжнародного характеру.

Надати поняття та розкрити сторони міжнародного збройного конфлікту.

Надати поняття та розкрити основний зміст наступних понять: «воююча сторона», «гуманітарна інтервенція», нейтралітет у війні, театр війни.

Розкрити основні стадії та правила початку війни та його правові наслідки. Об’явлення війни і початок бойових дій.

Розкрити правила ведення сухопутної і морської війни.

Способи закінчення бойових дій.

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Василенко Д.В. США та Великобританія у міжнародних миротворчих операціях у минулому десятилітті // Проблеми міжнародних відносин. – 2011. – Випуск 3. – С. 269-281;

Гречанінов В. Миротворчість. Перспективні підходи в умовах сучасних криз та «гуманітарних операцій» // Віче. – 2001. – № 3. – С. 100;

Действия НАТО в Югославии: независимая международно-правовая оценка. // Российский ежегодник международного права. – СПб, 2001. – С. 372-379;

Кольб Р.О происхождении терминологической пары jus ad bellum/jus in bello // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 18;

Пядишев В.Г. Вдосконалення взаємодії цивільної поліції ООН із гуманітарними організаціями в зонах локальних збройних конфліктів: міжнародно-правові та організаційні аспекти // Держава і право. Вип. 62. – К.: Інститут Держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2013. – С. 346-357

Репецъкий В. Проблеми нейтралітету на пострадянському просторі: міжнародно-правові аспекти // Вісн. Львів, ун-ту: Сер. Міжнар. відносини. – 2003. – Вип. 10. – С. 67-72;

Саід Б.А. Абуфара Право народів на самовизначення і практика його здійснення в сучасний період: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.11 / Саід Б.А. Абуфара; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2004. – 20 с.;

Використовуючи рекомендовану літературу надати поняття та розкрити зміст учасників війни та цивільного населення. Розкрити класифікацію видів учасників війни.

Надати поняття та розкрити правовий статус наступних осіб: «комбатанти», «некомбатанти», «партизани», «розвідники», «лазутчики (шпигуни)».

Розкрити правове становище цивільного населення під час збройного конфлікту.

Надати поняття та розкрити правовий статус «держави-покровительки».

Рекомендована література:

Основна:

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Дети и война. Сборник статей. – МККК, 1995;

Защита лиц и объектов в международном гуманитарном праве: Сб. ст. и док. / МККК. – М., 1999;

Меры по выполнению решений Международной конференции по защите жертв войны // Междунар. журн. Красного Креста. – 1995. – № 2. – С. 4-39;

Використовуючи рекомендовану літературу надати поняття і ознаки військовополонених. Правовий статус військовополоненого. Інтернування військовополонених. Звільнення і репатріація військовополонених.

Надати поняття та охарактеризувати положення «воєнної окупації».

Розкрити права і обов’язки держави-окупанта. Гарантії відносно цивільних осіб, які проживають на окупованих територіях.

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

До теми 6.
Засоби і методи ведення війни

Використовуючи рекомендовану літературу надати поняття засобів і методів ведення війни.

Повна та часткова заборона на деякі види засобів ведення війни.

Заборона або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї.

Заборона або обмеження застосування зброї масового ураження.

Застосування ядерної зброї.

Заборонені методи ведення війни.

Розмежування понять «віроломство» та «військова хитрість».

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Галака С.П. Ядерне нерозповсюдження у світовій політиці: Автореф. дис… д-ра політ. наук: 23.00.04 / С.П. Галака; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 38 с.;

Давид Э. Заключение Международного суда: законно ли применение ядерного оружия? // Междунар. журн. Красного Креста. – 1997. – № 14;

Макаренко О. Міжнародно-правове забезпечення захисту навколишнього середовища під час збройних конфліктів // Публічне право. – 2015. – № 2. – С. 200-206

Малишева Н. Проблеми демілітаризації космічного простору: міжнародно-правовий аспект // Право України. – 2014. – № 5. – С. 189-202;

Хабачиров М. Л. О современных средствах ведения военных действий: статус оружия на новых физических принципах // Правовая политика и правовая жизнь. – 2013. – № 4. – С. 77-85;

Використовуючи рекомендовану літературу надати поняття воєнних і цивільних об’єктів.

Охарактеризувати об’єкти, що є культурними цінностями.

Розкрити міжнародно-правові основи захисту цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів.

Надати поняття та охарактеризувати міжнародний реєстр культурних цінностей, які перебувають під спеціальним захистом.

Рекомендована література:

Основна:

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Бєлашова Н.В. Міжнародно-правове забезпечення захисту культурної спадщини та імплементація цих норм в українське законодавство // Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2013. – № 4. – С. 431-437

Бусол К. Захист культурної спадщини у різних галузях міжнародного права // Юридичний вісник. – 2013. – № 4. – С. 155-158;

До теми 8.
Відповідальність за злочини і правопорушення у сфері міжнародного гуманітарного права

Використовуючи рекомендовану літературу навести та розкрити основний зміст міжнародних актів про кримінальну відповідальність фізичних осіб за військові злочини та злочини проти людства.

Розкрити поняття «військовий злочин», «злочин проти людства», «геноцид».

Розкрити правила видачі осіб, які вчинили злочини у сфері міжнародного гуманітарного права.

Міжнародні трибунали ad hoc.

Розкрити сутність відповідальності за злочини у сфері міжнародного гуманітарного права в національному праві.

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Бем М. В. Эволюция концепции геноцида Р. Лемкина // Российский юридический журнал. – 2013. – № 6. – С. 36-41;

Кожеуров Я. Диференціація міжнародної відповідальності // Міжнародне право. – 2013. – № 1-2. – С. 35-42;

Нюрнбергский процесс и современность. – М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1986;

Використовуючи рекомендовану літературу розкрити зміст міжнародно-правових процедур захисту прав людини.

Розкрити правила розгляду індивідуальних скарг у Європейському Суді з прав людини.

Охарактеризувати порядок розслідування випадків, що стосуються порушення прав людини.

Розглянути головні моменти діяльності Верховних комісарів ООН з прав людини та із справ біженців.

Рекомендована література:

Основна:

Арцибасов И.Н. Международное право (законы и обычаи войны). – М., 1975;

Ведение боевых действий: Сборник Гаагских конвенций и иных соглашений. – М.: МККК, 1995;

Гроций Г. О праве войны и мира. – М.: Госюриздат, 1956. – 882 с.;

Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: Курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. – М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.;

Котляров И.И. Международное гуманитарное право и вооруженные конфликты. – М.: Юрлитинформ, 2003;

Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.;

Додаткова:

Нюрнбергский процесс и современность. – М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1986;

Ольхова А.В. Правовий аналіз справи міжнародного суду ООН «Воєнні дії на території Конго (ДРК проти Уганди)» // Університетські наукові записки. – 2013. – № 3. – С. 518-522

Савчук К.О., Мельничук О.І. Перспективи захисту інтересів України в міжнародному суді ООН у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 4. – С. 281-284