Остап Вишня Том 1 твори вчотирьох томах усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 київ 1988

Вишневі усмішки кримські неодноразово виходили' в перекладі ро­сійською мовою. Зпоміж російських видань довоєнних років назвемо, зокрема, такі: Туристы: Юмористические рассказы — Л.: Мысль, 1927; Вишневые усмешки крымские.— X.: Украинский рабочий.— 1927; у кн.: «Улмбки Вишни». Избраннке произведения.— X.— Пролетарий.— 1929. Ряд із них входив до повоєнних видань вибраних творів письмен­ника.

Сімферополь — Ялта (Подорож). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 23 трав.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 5—11.

С. 240. По дорозі жук, жук По дорозі чорний...— перші рядки з української народної пісні «По дорозі жук, жук».

Байдарські ворота — перевал через Головне пасмо Кримських гір; тут проходить шосе Ялта — Севастополь.

С. 241. ...у кузьмірки грається...— тобто в жмурки (піжмурки). АйПетрі — одна з вершин Головного пасма Кримських гір.

Крим. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 24 трав.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 12—19.

С. 243. В цейтаки час починається зв'язок України з культурними центрами таврійськими ... Бачите, коли ми, українці, до Криму по­трапили.— Тут слід розуміти не «Україна» й «українці», а Київська (Давня) Русь, давньоруси.

У XIII столітті запанували були в українських степах монголотатар и.— Мова йде про степові простори Київської Русі.

С. 245. Оце більшменш повний (наскільки вистачило сил!) малю­нок Криму,..— Далі примітка: «Крим як здравницю змалюю якось ок­ремо». Незабаром письменник повернувся до цього наміру, «написав і надрукував у «Вістях...» (1924.— 20 черв.) статтю «Курортне ліку­вання трудящих в Криму».

С. 246. Основа — колись село, нині частина м. Харкова.

Жанна д'Арк (1412—1431)—проста селянська дівчина, героїня французького народу; в час Столітньої війни боролася проти англій­ських загарбників, потрапила в полон і за рішенням церковного суду спалена в Руані.

Зелененький барвіночку, Стелися низенько...— Рядки з широко­відомої української народної пісні «Стелися, барвіночку», що має ряд варіантів.

...всі б дані були за приєднання Криму до України.— Кримська область, розташована на Кримському півострові, з 1954 р. перебуває в складі Української РСР.

Море. (Дещо з природознавства). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 3 черв. Готуючи твір до перевидання в двотомнику 1956 p., автор зробив окремі незначні скорочення, що, зокрема, стосувалися деталізації в описі «морських тварин», якот султанки, морської коро­ви тощо.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 20—24. С. 247. Давид — за біблійною легендою, другий ізраїльський цар (11 ст. до н. е.), якому приписується авторство псалмів.

С. 249. Гижки, й квит.— Гижки — холодець із свинячих ніжок.

Гори. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК»,— 1924.— 8 черв. Готуючи твір до видання в двотомнику 1956 p., автор зробив окремі незначні виправлення — в основному скорочення в тексті.

Подається за виданням: Усмішки,— Т. 3.— С. 25—29.

Там, де цар пішки ходили™ Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 28 трав. Готуючи твір до видання в двотомнику 1956 p., автор зробив ряд скорочень.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. ЗО—33.

C. 253. Потоцькі — польські магнати, власники великих маєтків на Україні, займали високі посади в Польській державі; за волею од­ного з них, Станіслава Потоцького (1752—1805), в Умані було ство­рено дендропарк «Софіївка»; Андрій Потоцький (1861 —1908) був на­місником Галичини, нещадно придушував визвольний рух на західно­українських землях.

Тут і Олексієві кімнати...— Мова йде про Олексія Романова, сина царя Миколи II, на якого розраховували монархісти як на найвірогіднішого спадкоємця царського престолу.

Алупка. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 14 черв.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 34—37.

С. 255. Сосюра Володимир Миколайович (1898—1965) —український радянський поет, лірик, лауреат Державної премії СРСР (1948), Дер­жавної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1963).

Поліщук Валер'ян.— Див. приміт. до твору «Ось воно — село оте».

С. 256. Царствуй на славу нам...— В іронічному освітленні наво­дяться рядки з урочистої пісні на честь царясамодержця.

Гурзуф.— Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 22 черв.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 38—41. С. 257. Прощай же, море. Не забуду...— з вірша О. С. Пушкіна «К морю».

Футуристи — представники поширеного в буржуазному мистецтві та літературі формалістичного напряму, що склався напередодні та в час першої світової війни. В українській радянській літературі почат­ку 20х років, як і в російській, частина письменників, передусім поетів (М. Семенко, Г. Шкурупій та ін.), захоплювалися футуристичними «новаціями», декларували свої наміри творити літературу майбутнього.

Імажиністи — представники літературної течії в перші пожовтневі роки в російській літературі (С. Єсенін, Р. Іванов, В. Шершеневич та ін.), що надавали перевагу образові, формі над змістом, обмежували коло тем вираженням суб'єктивних переживань одинокої, позасоціальної особистості. Проте вплив цих настанов не мав вирішального значення для С. Єсеніна. Поет дав високоталановиті зразки інтимної і громадянської лірики.

С. 258. Ад'ю! О море! Ти снимаеш... та О, кабле — море! Кабле — хвиля!..— Рядки поданих автором строф, ним же, як видно, написа­них в іронічнопародійному плані; масмо один з художніх прийомів сатиричного висміювання штукарства та претензійності.

С. 259. Легенду цю записав (чи написав) Влас Дорошкевич.— Авт.— Мається на увазі Дорошкевич Влас Михайлович (1864—1920)—ві­домий російський письменішкфейлетоніст, публіцист, збирач переказів, легенд, казок народів Сходу.

Ялта. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 27 черв.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 42—46.

С. 261. «На сопках Маньжуріі» (Маньчжурії) — популярний вальс самодіяльного російського композитора І. Шатрова, офіцера, учасни­ка російськояпонської війни 1904—1905 pp.

C. 262. ...у Ялті казино нема? Нема рулетки? Нема шмендефера? — Казино — будинок для ігор. Рулетка — один з видів гри (на гроші). Шмендефер — картонна гра.

Туристи. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.—

27 трав.

Подається за виданням: Усмішки.—Т. 3.— С. 47—50. С. 263. По цей бік гора...— Наводиться перша строфа з української народної пісні «По той бік гора».

Природа й люди. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 5 черв.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 51—54.

Життя татарчине. Вперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК».— «Література. Наука. Мистецтво».— 1924.— 15 черв.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 55—65.

С. 267. Порфнр — магматичні гірські породи порфірової будови (кристалічної форми), переважно червоного кольору.

Бек — титул родоплемінної, а пізніше феодальної знаті в країнах Близького і Середнього Сходу (тюрк.).

С. 270. Магомет (Мухаммед, бл. 570—632) — арабський релігійний і державний діяч, західні буржуазні сходознавці вважають його засно­вником ісламу й автором Корану (основної священної книги в ісламі), а мусульмани мають за найвеличнішого пророка, божого посланця.

Тарапан — камінна або дерев'яна посудина, в якій давлять вино­град для виготовлення вина (татар.).

Азра'іл — ангел в мусульманській релігії.

На татарській виставі. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 10 черв.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 74—79.

На вітрилах. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 12 черв.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 80—85.

По камбалу! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.—

28 черв.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 86—93.

С. 281. ...на однім прапорі «К. С. С. P.* (Кримська Соц. Сов. Рес­публіка), а па другім — У. С. С. P. (itauta).'..— Радянська Соціалістична Республіка Тавріди. Створена в березні 1918 р. у складі РРФСР, в кінці квітня 1918 р. внаслідок наступу інтервентів і внутрішньої контрреволюції було тимчасово встановлено антирадянську буржуазнонаціоналістичну владу. У квітні 1919 р. була створена Кримська Радянська Соціалістична Республіка в складі РРФСР.

Бережком.» Бережком... Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 26 черв.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.—С. 94—101.

C. 285. Раевський Микола Миколайович (1771—1829) — російський генерал, учасник Вітчизняної війни 1812 p., був близький до декаб­ристів.

С. 287. Ой у полі три доріжки різно, Ходив козак до дівчини пізно! — Тут цитуються дещо перефразовані слова з народної пісні «Ой та й у полі три доріженьки різно», які в поширеному і зафіксова­ному друком варіанті мають таку редакцію: Ой та й у полі Три до­ріженьки різно... II Гей, ходить козак 11 До дівчини пізно. (Українські народні пісні: В 2х кн.— К., 1955.— Кн. 1.— С. 229).

С. 288. Безакцизне (вино) — без непрямохо податку загалом на продукти, без націнки.

«Діва» й «Монах». (Легенда). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 25 трав.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 102—105.

Кримська ніч. (Лірика з екзотикою). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 29 трав. Готуючи твір до друку в двотом­нику 1956 p., автор звернувся до останнього його перевидання в чотири­томнику (т. З, 1930 р.) й зробив олівцем деякі виправлення, скорочен­ня, зокрема скоротив майже сторінку тексту в кінці усмішки, де ма­льовничо поданий пейзаж кримської ночі «доповнювався» конкретно виписаним епізодом, з окремими репліками і думками малого татар­ського хлопчини Махмутдина й старого Ахмета. Усмішка в такій ре­дакції і була надрукована у двотомнику 1956 p. (Т. 1.— С. 196—199).

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 106—111,— з ура­хуванням зроблених автором виправлень.

С. 294. Ах, зачем зта ночь Так была хороша...— наводяться слова з так званого фабричного романсу, популярного на початку 20 ст. в міщанському середовищі.

Кримський місяць. (1 це лірика). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— ЗО трав.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 112—114.

С. 295. Соломон (X ст. до н. е.) — за Біблією, третій ізраїльський цар, син Давида. Йому приписувалася біблійна книга «Пісня пісень».

Суламіф — дівчинакрасуня, що стала коханою Соломона.

С. 296. Українбанк — Український (республіканський) банк.

Українкустарспілка — Українська спілка кустарів.

Кримське сонце. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 15 черв.

Готуючи усмішки до перевидання в двотомнику 1956 p., автор зро­бив окремі виправлення, в основному,— скорочення тексту (там, де йдеться про шайтана, фантастичний образ «злого духу», сатани, який розсердився на людей і вирішив помститися), зняв (заштрихував олів­цем) речення: «Знав, що люди зажерливі».

Уважно перечитуючи усмішки на сторінках цього ж примірника чоти­ритомника, який був у його користуванні, Остап Вишня помітив певну сюжетнокомпозиційну «чужорідність» та натуралістичігу забарвленість

прикінцевого епізоду і перекреслив його олівцем. Таким чином, було скорочено те, що друкувалося в збірці «Вишневі усмішки кримські» та її перевиданнях, в зібраннях творів письменника 20х років і 1930 року.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 115—120. З ураху­ванням авторських правок.

Пляж. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 1 лип.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 3.— С. 121—125.

С. 300. ...попростягали свої «бантини» — тут образне означення: пспротягали довгі ноги; бантини ж — дерев'яні лати, що ними укла­дається дах будівлі (хати, хліва) як основа для покрівельного мате­ріалу — соломи, черепиці й т. ін.

Аполлон Бельведерський.— Аполлон — у грецькій міфології — бог Сон­ця й світла, один з важливіших богів.

Біблейський Ісава — Ісайя, біблійний пророк, що начебто жив у 8 ст. до н. е.; йому приписується авторство однієї з біблійних «пророчих» книг.

Homo sapiens — людина як розумна істота (латин.).

С. 302. Венера — за грецькою міфологією Афродіта (латин.). В пере­носному розумінні — красуня.

Саша Чорний (справжнє ім'я та прізвище — Олександр Михайло­вич Глікберг, 1880—1932)—російський поетсатирик, фейлетоніст, співробітник журналу «Сатирикон» та ряду інших видань.

Причини й наслідки. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 14 січ. Твір входив до збірки «Пекучі справи».— К.: Книгоспілка, 1925 («Бібліотекакопійка»).

Подається за першодруком.

«Руль» на трупи! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 2 лют.

Подається за першодруком.

С. 304. «Руль» — Див. приміт. до твору «Робітниче законодавство».

З будинку посольського викидають — виють. — Після визнання Фран­цією Радянського Союзу в Парижі було ліквідовано російське еміг­рантське посольство.

Т. Красін до Парижа приїде — виють. — Визнання Англією, Фран­цією Радянського Союзу і приїзд Красіна до Парижа викликали антирадянські кампанії з боку білоемігрантів.

Красін Леонід Борисович.— Див. приміт. до твору «Всесоюзна виставка одкрита».

«Пожалуйте». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 8 лют.

Подається за першодруком.

Круті часи. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 14 лют.

Подається за першодруком.

Горе. (Бувальщина). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— З берез.

Подається за першодруком.

С. 309. Н. К. Ф.— Народний комісаріат фінансів. Укрсельбанк — Український селянський банк. Губсельбанк — Губернський селянський банк. РСІ — Робітничоселянська інспекція.

А ви кажете... Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1925.— 21 берез.

Подається за першодруком.

Як? — Отак! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 22—24 берез.

Подається за першодруком.

С. 311. Лібкнехт Карл (1871 —1919) —діяч німецького і міжна­родного робітничого руху.

С. 312. А поруч — там комісарова Маруся кричить, і пелюшки сох­нуть...— На той час у друкарні газет «Вісті ВУЦВК» і «Селянська правда» відповідальним за їх випуск був комісар.

«Селянська біднота» — щоденна газета, друкований орган ЦК КП(б)У, виходила з березня 1920 р. російською мовою, з березня 1921 р.— українською, з липня 1921 р. перейменована в «Селянську правду».

С. 314. Із ротаційної машини побігла...— Ротаційна машина — дру­карська машина для випуску багатотиражних видань.

Чого воно так? Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.— 27—28 берез.

Подасться за першодруком.

«Недалечко червоне яєчко». Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.— 1—2 квіт. Подається за першодруком.

Тиждень лісу. Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.— 10—11 квіт. Твір входив до збірки «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився (Сільськогосподарські усмішки)» (1926).

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С 148—149.

Як одне теля одного дядька било. (Чистісінька правда). Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.— 24—25 квіт. Твір входив до збірки «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився (Сільсько­господарські усмішки)» (1926) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 156—157.

Понад туманами (Перша аероподорож). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.— 14—15 трав.

Подається за виданням: Твори: В 2х т.— Т. 1.— С. 204—212.

С. 322. Мотор «РолсРойс»... Англійський.— Мається на увазі фір­ма у Великобританії, що випускає з 1904 р. мотори, автомобілі цієї ж марки.

Дорнье — комета Х2 — 1914 р. авіаконструктор і промисловець Дорньє Клаудіс (1884—1969) заснував фірму «д», що випускала літаки, мотори та ін. В усмішці йдеться про технічну потужність авіамотора.

С. 323. Отомапка — тут: м'яке крісло в літаку.

С. 326. Полгава!.. Пізнав... Здорово поменшала. Зразу видко, що на округу йде...— Мається на увазі адміністративнотериторіальне роз­укрупнення губерній на округи (1925).

С. 327. Людина! «О, це бринить гордо!» — слова з п'єси російського письменника М. Горького «На дні».

Ланцюговий міст у Києві є! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.—16 трав. Дата і місце написання зззначені в публікації твору: «10V 1925 p., Київ».

Подається за першодруком.

С. 328. СмиглаРидзь — РидзСмиглий Едвард (1886—1942) — поль­ський генерал. Брав участь в інтервенції проти Радянської України. Дарниця — частина м. Києва на лівому березі Дніпра.

Дніпром. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1925.—20 трав. Подасться за першодруком.

С. 330. Пливи, косо, уплинь за водою...— тут і далі за текстом наводять­ся два рядки з української народної пісні «Тихо, тихо Дунай воду несе», які в друкованих джерелах мають таку редакцію: «Пливи, косо, пливи за водою, А я піду слідом за тобою» (Українські народні пісні: В 2х кн.— К„ 1955.—Кн. 1.—С. 337).

С. 331. Перуп — бог грому і блискавки в східнослов'янській міфології.

Володимирська гора (гірка) — парк, закладений у середині 19 ст. на київських пагорбах біля Дніпра (стара назва — Михайлівська гора). Тут споруджено пам'ятник князю Володимиру.

Печорське... Там «Арсенал».— Завод у Києві, заснований 1764 р. як військове підпрнемство. Широковідомий своїми революційними традиція­ми. В 1958 р. «Арсеналу» присвоєно ім'я В. І. Леніна.

Аскольдоеа • могила — частина природноархітектурного парку на правобережних дніпровських схилах, де, за літописним свідченням, 882 р. князь Олег убив князів Аскольда й Діра.

А далі Лавра.— КиєвоПечерська лавра — православний монастир, за­снований у 1051 р. Антонієм і Феодосієм у печерах. З часом — один з центрів поширення християнства в Київській Русі, розвитку й утверджен­ня культури. З 1926 р. територію Лаври оголошено історикокультурним заповідником.

Видубецький монастир — розташований на південній околиці м. Києва, заснований у другій половині 11 ст. князем Всеволодом Ярославовичем як родинний монастир.

С. 332. «Чуден Днепр при тихой погодс...» — слова з повісті російсько­го та українського письменника М. В. Гоголя (1809—1852) «Страшна помста».

Труханів острів — у стародавніх джерелах згадується як Турханів, Туханів, Тухонів острів; розташований біля лівого берега Дніпра. З право­бережною частиною Києва сполучається Парковим мостом.

C. 333. Трипілля. Тут бандит Зелений червону кров пускав...— В с. Трипілля (нині Обухівського рну Київської обл.) куркульськонаціоналісіична банда Зеленого (Д. Терпила), колишнього офіцера петлюрівської Директорії, захопила частину комсомольського загону червоних воїнів і вчинила над ними розправу.

«Розкувались, побратались...» — перефразовані рядки з поеми Т. Г. Шев­ченка «І мертвим, і живим...». У поета: «Розкуйтеся, братайтеся!».

«Царя до ката повели» — дещо змінений рядок з вірша Т. Г. Шевченка «Хоча лежачого й не б'ють». У поета: «Царя до ката поведуть».

«Учимось. І чужому научаємось, і свого не цураємось» — перефразовані рядки з поеми Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим...», У поета: Учітесь, читайте, І чужому научайтесь. Й свого не цурайтесь.

«І лани широкополі,! Дніпро, і кручі Йому видно...» — пере­фразовані рядки із «Заповіту». В поета: «Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно...»

Кременчук (Така собі усмішка: пересадочна). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1925.—21 трав. Під твором зазначено дату написан­ня: «15.V 1925».

Подається за першодруком.

С. 335. Боплан Гійом Левассер (1600—1673) — французький військо­вий інженер, автор записок про Україну.

Вітовт — Вітаутас (1350—1430) — великий князь литовський.

Сигізмунд II Август (1520—1572) —польський король.

С. 336. Катеринослав — колишня, до 1926 p., назва м. Дніпропетровськ.

Кічкасом перепиняється та всілякими іншими Ненаситецькими...— Кічкас — давнє поселення (село) на Дніпрі, затоплене при будівництві Дніпрогесу. Ненаситецький (Ненаситець, Ревучий) — один з найбільших порогів на Дніпрі.

С. 337. Броварні — пивоварні заводи.

С. 338. «Ми молоді весняні квіти...» — рядок з популярної в 20—30і роки української радянської народної пісні, так і озаглавленої: «Ми молоді весняні квіти».

Я б не святкував. Уперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.27—28 трав.

Подається за першодруком.

С. 340. На Іллю.— Мова іде про релігійне свято Іллі (20 липня за ст. ст.).

С. 341. Придналог.— Мається на увазі неграмотний автор «прошення», тут: продналог, продовольчий податок.

Як я в Харкові «трахторного двору» шукав (Бувальщина). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1925.—28 серп. Подається за першодруком.

Що посовітуєш?! Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1925.—16 верес. Твір входив до збірки «Ану, хлопці, не піддайсь!» (вид. 3є, з додатком нових гуморесок, 1927, і 4е, 1927) та іа

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 47—48.

C. 344. Пособорували...— тобто: вчинили церковний обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого (вмираючого).

Альтернатива. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1925.— 25 верес.

Подається за першодруком.

С. 345. Рулетка, «залєзка», тоталізатор — види азартної гри на гроші.

Гінденбург Пауль фон — Див.: приміт. до твору «Антанта».

«Перекоп сам візьму!»— іронічнометафоричний образ, що передає авторське ставлення до розкрадачів державного майна. Перекоп, укріплений рубіж на вступі до Криму, де ще були врангелівські війська, взяли воїни Червоної Армії в ході ПерекопськоЧонгарської операції в листопаді 1920 р.

«Стребилівка» (Натура). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.—13 верес. Твір входив до збірок «Ану, хлопці, не піддайсь! (Гуморе­ски про сільське господарство)» (1924), до перевидань цієї збірки 1925 p., 1927 p. та ін. Тут порушується хронологічний принцип подачі усмішки, з тим, щоб віднести її до невеличкої, компактної групи творів на коопера­тивні теми.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 19—21.

С. 346. «Єдииоє потрсбительськоє общество. Магазин.» — Йдеться про споживче кооперативне товариство, яке вело на селі торгівлю пром­товарами. Стребилівка — так жартома називали селяни ці магазини (од «потребительское», «потребиловка»).

Це ще у Котильві на ярмарку старий як купив (кухля.—І. 3.), як ото ще коронація була...— Котильва — одне із сіл на Полтавщині, де восени про­ходили ярмарки. Каранація — коронація останнього російського царя.

С. 347. Шинсонетка — шансонетка — естрадна співачка, виконавиця пісень грайливого, часом фривольного змісту.

Ну, що ж, регульньом! (З недавнього минулого). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1923.—5 жовт. Твір входив до збірки «Вишневі усмішки кооперативні» (X.): Плужанин, 1927.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 210—213.

С. 349. Тантьєма — додаткова винагорода за працю.

Найпекучіші справи споживчої кооперації. Вперше надруковано, з під­заголовком «До з'їзду», в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924,—10 жовт. Твір входив до збірки «Вишневі усмішки кооперативні» (1927) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 172—174.

Справи кооперативні. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1925.—29 жовт.

Подається за першодруком.

С. 351. Лібкнехт Карл.— Диа приміт. до твору «Як? — Отак!».

Люксембург Роза fl87I —1919)—діячка німецького, польського і міжнародного робітничого руху.

С. 352. Локарнська конференція — в жовтні 1925 р. згадана конферен­ція прийняла Локарнські угоди про гарантії щодо західних кордонів Німеччини та арбітраж.

Ходимо тепер у капіталістичну «Німецьку» їдальню...— Критикуючи в усмішці обслуговування в кооперативних ресторанах, автор протиставляє їм рівень обслуговування в приватній їдальні.

С. 353. ...пішов через дорогу до азербайджанського (очевидно) гражданина і взяв чотири булки...— Так само йдеться і про вищий рівень торгівлі в приватній крамниці порівняно з кооперативним торговим сектором.

Голосномовець. Вперше надруковано в журн. «Нова громада».—1925.— № 10. Твір входив до збірки «Вишневі усмішки кооперативні» (1927) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 245—247.