Остап Вишня Том 1 твори вчотирьох томах усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 київ 1988



бет37/40
Дата23.07.2016
өлшемі2.6 Mb.
#217012
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40

Подається за першодруком.

«Радянська освіта» — суспільнопедагогічний журнал, орган Наркомосу УРСР. Виходив 1923—1931 pp. у Харкові. У 1931 р. об'єднався з журналом «За політехнічну освіту» і дістав назву «Політехнічна школа» (видавався 1932—1934 pp.).

С. 172. «Юнакспартак» — газета для піонерів, виходила з 1922 p., в наступні роки — під іншими назвами, нині — «Юний ленинец».

Монтессорі... Песталоцці...— Див. приміт. до твору «Лист із села».

Вечорниці. Вперше надруковано в журн. «Комунарка України».— 1923.^ № 1 (14).— С 74—75. З січ. Подається За першодруком.

С. 175. На збори йдіть! На чистку йдіть! — Мова про здійснювані в ті роки чистки державного апарату і партійних установ, закладів від ворожих елементів.

До Всеробітземлісу йдіть...— До Всеросійської професійної спілки робітників землі і лісу.

Пошли, доле, всім такої смерті. Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924.— 11 січ. Подається за першодруком.

С. 176. С. Пилипенко.— Див. приміт. до твору «Сліпці».

..земельна комісія прирізала шість десятин та й закріпила па дев'ять років.— Відповідно до земельного кодексу Української РСР, прийнятого в жовтні 1922*р. сесією ВУЦВКу, що встановив норми землекористування й строки закріплення землі, персонаж усмішки Іван Безстріхихата й отри­мав такий земленаділ.

Ніц не бендзе! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 12 січ.

Подається за першодруком,

С. 177. У сусідів (поляків.— . 3.) суверенних і від Франції не залеж­них...— Тут характерна вишиівська іронія: насправді йдеться про полі­тичну, особливо в проведенні антирадянського курсу, залежність бур­жуазношляхетської Польщі од Франції.

...в Кракові перший приступ тої «хвороби» був... І у Варшаві... І в Лод­зі...— Тут сатирична метафора: «хвороба»— це страйки і демонстрації, що їх проводили робітники в листопаді 1923 р.

«Пожалуйте». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 13 січ.

Подасться за першодруком.

C, 178. Савінков Борис Вікторович (1879—1925) — один з лідерів партії есерів, міністр у кабінеті глави буржуазного Тимчасового уряду О. Ф. Керенського (1881—1970). Ворог Радянської держави; організо­вував диверсії, шпигунство. В 1924 р. перейшов кордон СРСР, був захоп­лений органами держбезпеки. Покінчив життя самогубством.

«За свободу» — реакційна, білоемігрантська газета, виходила в Бер­ліні.

С. 178—179. ...цариця... «августейшая» цариця... Кирило Володими­рович; Микола Миколайович.— Див. приміт. до твору «З царями нехарашо».

С. 179. Скоропадський.— Див. приміт. до твору «Про велике чортзна що».

Муссурі — дореволюційний приватний театр у Харкові.

І тут ми пасемо задніх.» Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 17 січ. Подається за першодруком.

С. 179. Сажень — давня одиниця довжини (від давньослов'янського «сягати» — простягати руку), дорівнював приблизно 152 або 176 см.

С. 180. Макдональд Джеймс Рамсей (1866—1937) — англійський державний діяч. У 1924, 1929—1931 pp.— прем'єрміністр Великобри­танії, один із засновників і лідерів лейбористської партії.

Петровський Григорій Іванович (1878—1958) — радянський дер­жавний і партійний діяч, тривалий час — голова Всеукраїнського Цент­рального Виконавчого Комітету.

Чубар Влас Якович (1891—1939) — радянський партійний і держав­ний діяч, очолював Укрраднаргосп, з 1923 р.— голова Раднаркому Української РСР, з 1934 р.— заступник Голови Раднаркому СРСР, нарком фінансів Союзу РСР (1934). Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

С. 181. Одинець Г. М.—селяниннезаможник із с. Биковня на Київ­щині, учасник Першого Всеросійського з'їзду селян, республіканських з'їздів Рад, Першого з'їзду Рад СРСР, член ВУЦВКу, один з керівників Центральної комісії незаможних селян.

Про свині, про поросята, про ковбаси, про кендюх та про різні дуже смачні речі За часом написання усмішка відноситься до кінця 1923 — початку 1924 pp., друкувалася у збірці «Ану, хлопці, не піддайсь!» (1924), її перевиданнях 1925, 1927 pp. та в інших збірках автора.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 25—ЗО.

С. 182. Покрова — релігійне свято, відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

Пилипівка — різдвяний піст.

С. 183. Різдво — одне з основних релігійних свят, пов'язане, за цер­ковним вченням, з народженням Ісуса Христа (27 грудня за ст. ст.). Липівка — діжка з липового дерева.

От тобі й маєш! Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924.— б лют.

Подається за першодруком.

C. 184. Врангель.— Див. приміт. до твору «Страшний суд».

Петлюра.— Див. приміт. до твору «Жінвідділ».

Пуанкаре.— Див. приміт. до фейлетону «З царями нехарашо».

По інстанціях! Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924.— 8 лют.

Подається за першодруком.

Що правда, то правда! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 9 лют.

Подається за першодруком.

Як раду тій землі дати (До земельної наради). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 8 лют. Твір входив до збірки «Ану, хлопці, не піддайсь!» (1924), її перевидань 1925 і 1927 pp. та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 34—37.

С. 186. Акр — земельна міра в країнах, що використовують англій­ську систему мір (Великобританія, США, Канада та ін.); один акр до­рівнює 4046,86 м2.

С. 187. ...графи Бобринські, графи Браницькі, та Терещенки з Харитоненками, та Лизогуби з Скоропадськими...— Бобринські — великі землевласники і цукрозаводчики в Росії, графи, мали землеволодіння і в Київській та інших губерніях. Браницькі — польські магнати, володіли в 19 — на початку 20 ст. великими земельними багатствами в Польщі, в Білорусії, на Україні, де мали землі, цукрові заводи, промислові підприємства. Терещенки — українські капіталісти, великі землевлас­ники та власники цукрових, лісопильних та інших заводів, фабрик у Київській, Волинській, Подільській, Чернігівській, Орловській та інших губерніях; М. І. Терещенко (1886—1956) був міністром фінансів (бере­зень — травень 1917 p.), міністром закордонних справ буржуазного Тим­часового уряду (травень — жовтень 1917 p.). Після Жовтня 1917 р. емігрував за кордон. Харитоненки — українські капіталістицукрозаводчики та землевласники середини 19 — початку 20 ст.; мали на Сум­щині цукрові заводи та сільськогосподарські економії. Лизогуби — український козацькостаршинський і поміщицький рід, що бере початок у другій половині 17 ст. Мали великі земельні маєтності на Чернігівщині й Полтавщині. Скоропадські.— Див. приміт. до фейлетону «Про велике чортзнащо».

Чий Шевченко? Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 11 берез.

Подається за першодруком.

С. 189. Храми, каплиці і ікони... — цитата з поеми Т. Г. Шевченка «Кавказ».

С. 190. Заснули, мов свиня в калюжі,в своїй неволі!..— з поезії Т. F. Шевченка «Ликері». Тут неточність. У Т. Г. Шевченка — «в святій неволі».

Все на світі — не нам. Все богам та царям...— рядки з поезії Т. Г. Шевченка «Тим неситим очам...» наводяться, очевидно, по пам'яті. У Т. Г. Шевченка: Все на світі — не нам. Все богам, тим царям!»

О люди, люди небораки, Нащо здалися вам царі——з поезії Т. Г. Шевченка «О люди, люди небораки!». Пунктуація Остапа Вишні.

С. 191. Графиня Браницька.— Див. приміт. до твору «Як раду тій землі дати».

Київ (Усмішка. Ретроспективна, коли можна так сказати). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 21 берез.

У березні 1924 р. в Києві відбувся контрактовий ярмарок. У зв'язку з цим до міста прибув спеціальний кореспондент «Вістей...» Остап Вишня. Тоді й з'явилися на сторінках згаданої газети його усмішки «Відкриття ярмарку», «Ярмарок», «Київ», «Торгують».

Подається за першодруком.

С. 191. Високо передо мною Старий Київ над Дніпром...— цитують­ся перші два рядки з вірша «Киев» російського поета, публіциста і філософа Хомякова Олексія Степановича (1804—1860).

Поділ — нижня північнозахідна частина Києва на правому березі Дніпра.

Слобідка.— Див. приміт. до твору «Пролетарський сад».

С. 192. СТО — Совет труда и оборони (Рада Праці і Оборони).

Дункан Айседора ("1878—1927) — американська танцівниця, у 1921 — 1924 pp. жила в СРСР, створила студію і пропагувала мистецтво пластично­го танцю. Дружина Сергія Єсеніна.

С. 193. Саксаганський Панас Карпович (справжнє прізвище Тобілевич, 1859—1940) —актор і режисер українського дореволюційного і радян­ського театру, народний артист СРСР. 1918 року заснував у Києві Народ­ний театр (нині театр ім. М. К. Заньковецької у Львові).

Котляревський Іван Петрович (1769—1838) — український письмен­ник, поет і драматург, перший класик нової української літератури.

Паньківський Северин Федорович ("1872—1943) — актор україн­ського дожовтневого і радянського театру, перекладач драматичних творів.

Чичорський Ростислав Львович (1871 —1927)—український актор, працював у трупах П. К. Саксаганського, в Народному театрі та ін.

С. 194. «Вій*, «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» — п'єси українського письменника М. П. Старицького (1840—1904), власне, літературносценічні обробки творів українських письменників І. С. НечуяЛевицького (1838— 1918) «На Кожум'яках» і Панаса Мирного (1849—1920) «Перемудрив».

«Бондарівна» — п'єса українського драматурга І. КарпенкаКарого (Тобілевича, 1845—1907).

Коротко передаючи зміст згаданих п'єс у гумористичноосучасненому плані, якот: «п'єса з життя спілки мисливців і рибалок «За двома зайцями», «драма з життя профспілки деревообробників «Бондарівна» і т. д. — Остап Вишня натякав на брак у репертуарі київських театрів п'єс сучасних, написаних українськими радянськими драматургами.

«Думка» — Державна заслужена академічна хорова капела УРСР, створена в Києві 1920 р. (тоді — Державна українська мандрівна капела).

«Сільський господар» — кооперативне товариство, здійснювало поста­чання на село промислових виробів.

С. 195. «Гарт».— Див. приміт. до твору «Сліпці».

Лспанфути — члени літературної групи занепадницького характеру «Асоціація панфутуристів» (1922—1924).

«Літературні скакуни» — іронічна характеристика письменників і угруповань занепадницьких, аполітичних орієнтувань: їх порівнюється з релігійною сектою скакунів.

Атоній та Тодосій.— Див. приміт. до твору «Освіта».

Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла (Чистісінька правда). Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924. — 11 квіт. Тут же подано чотири ілюстрації художника Сашка (О. П. Довженка). Твір входив до збірки «Ану, хлопці, не піддайсь!» (1924), її перевидань 1925, 1927 pp. та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 44—46.

С. 195—196. ...у вибійчаних красуватися...— вибійчана тканина, вибійка: на тканину наноситься візерунок вручну чи з допомогою спеціальної дошки.

С. 196. Водохрещі (хрещення) — церковне свято в пам'ять хрещення Ісуса Христа (6 січня за ст. ст.).

Дуже важливі справи і як їх вирішити. Сільське господарство. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК», 1924.—11* квіт. Подається за першодруком.

Бережіть ліси. Вперше, надруковано в газ. «Селянська правда».—1924.— 18 квіт. Твір входив до збірки «Ану, Хлопці, не піддайсь!» (1924), її пере­видань 1925, 1927 pp. та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 17—18.

«Великдень». Вперше надруковано в журн. «Знання».— 1924.— № 15— 16.— С. 37.

Подається за першодруком.

Селянська виграшна позика. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК» і «Селянська правда».— 1924.—17 серп.

С. 201. Наркомфін — Народний комісаріат, фінансів.

С. 202. Одинець.— Див. приміт. до усмішки «І тут ми пасемо задніх...»

Букер — недосконале знаряддя, на взірець рала, для обробітку грунту (землі).

Вибори на селі. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 27 серп. Твір друкувався я збірці «Реп'яшки. Жменя перша».— К.: «Черво­ний шлях», 1924.

Подається за першодруком.

Дорого це все коштує. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— ЗО серп.

Подається за першодруком.

Приводом до написання, політичного фейлетону стали часті повідомлен­ня преси про «ініціативи», «пропозиції» та «заходи» керівників деяких

західних держав у справі роззброєння і збереження миру. Сатирик нещадно висміює й рішуче осуджує лицемірну балаканину імперіалістичних діячів, які, ревно дбаючи про інтереси буржуазії, докладали неабияких зусиль, щоб обдурити свої народи і прогресивну громадськість світу. Подається за першодруком.

С. 205. Мала Антанта.— У 1920—1938 pp.— блок буржуазних Чехословаччини, Румунії та Югославії. Була основною ланкою в системі вій­ськовополітичних об'єднань Франції в 20—30і роки.

Ліга націй — міжнародна організація, заснована 1919 p., метою якої, за статутом, мали бути розвиток співробітництва між народами і гаранту­вання миру та безпеки. Насправді ж ця організація служила здійсненню політики імперіалістичних держав, найперше Великобританії та Франції. Фактично організація припинила своє існування в 1939—1940 pp. (фор­мально — розпущена в 1946 p.).

ЛлойдДжордж Девід (1863— 1945) —прем'єрміністр Великобританії в 1916—1922 pp., лідер ліберальної партії, один з організаторів антирадянської інтервенції.

Бонар Лоу Епдрю (1858—1923) — один з лідерів консервативної пар­тії, в 1922—1923 pp. очолював кабінет міністрів Великобританії.

Болду'ін Степлі (1867—1947) — англійський державний діяч, прем'єрміністр Великобританії в 1923—1924 pp., в 1924—1929 pp. та в 1935— 1937 pp., консерватор.

Махдональд ДжеймсРамсей.— Див. приміт. до твору «І тут ми пасемо задніх...».

Пуанкаре Раймон.— Див. приміт. до фейлетону «З царями нехарашо».

Ерріо Едуард (1872—1957) — французький політичний і державний діяч, прем'єрміністр уряду Франції в 1924—1925 pp., 1932 p. В 1924 p. уряд Франції встановив дипломатичні відносини з СРСР, Ерріо виступав за співробітництво з нашою країною.

Ага, будеш?! Вперше під назвою «А, будеш?!» надруковано в журн. «Радянський селянин».— 1924.— № 11—12.— С. 20—21. Твір входив до збірки «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився (Сільськогосподарські усмішки)» (1926) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 164—166.

С. 206. Ваганка (ваган) — дерев'яна, видовженої форми миска для страви.

Дитячий тиждень. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— З верес.

Подається за першодруком.

С. 207. Лотоки — канали на водяному млині, греблі, що ними тече вода.

Люшня — дерев'яна частина до воза, яка з'єднує кінець осі з полу­драбком.

Стос — тут, очевидно, в розумінні «взяти в (на) стоси».

Ах, молодість! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 7 верес.

Подається за першодруком.

C. 210. ... на два місяці у терчастини...— В 1923—1933 pp., крім кадро­вих частин у Збройних Силах СРСР, були й частини територіальноміліцей­ські, служба в яких тривала протягом п'яти років, коли щорічно, на півторадва місяці, скликались навчальні військові збори.

Збільшити продукційність праці! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.—17 верес. Подається за першодруком.

Щоб селянство вас поважало. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.— 21 верес. Подається за першодруком.

С. 214. Г. І. Петровський.— Див. приміт. до твору «І тут ми пасемо задніх...».

Про продукційність праці в сільському господарстві та про те, як тую продукційність збільшити. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.—ЗО верес. Твір входив до збірки «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився (Сільськогосподарські усмішки)» (1926) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 130—135.

С. 215. ...ударили в дзвін. Тож пооотому чумачеееньку...— рядки з української народної пісні.

Кооотилася та ясная зірка...— рядки з української народної пісні «Котилася ясна зоря з неба».

С. 216. На вгороді вееерба ряст...— рядки з української народної пісні «На вгороді верба рясна».

Охорона материнства й дитинства (До заїзду). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.—11 жовт.

Як і зазначено в підзаголовку, усмішка була приурочена до з'їзду (Всеукраїнський з'їзд у справі охорони материнства й дитинства), що відбувся тоді ж, у жовтні, в Харкоиі.

Подається за першодруком.

С. 220. Катетер (гр.— зонд) — медичний інструмент.

Борімось за книжку! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 21 жовт.

Подається за першодруком.

Земля — Місяць — Марс. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.—22 жовт.

Подається за першодруком.

С. 222. «Нова Баварія» — стара, дореволюційна назва одного з районів м. Харкова.

Та вчіться ж! Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924.—22 жозт. Твір друкувався в збірці «Кому веселе, а кому й сумне». Вид. 3є. З додатком нових гуморесок (1927) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 108—110.

Вперед, хлопці! Вперше надруковано в газ. «Селянська правда».— 1924.—26 жовт. Твір друкувався в збірці «Кому веселе, а кому й сумне». Вид. 3є. З додатком нових, гуморесок (1927) та ін.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 2.— С. 106—107.

Хмара (Вважайте за передову статтю. Програмову, сказать би). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.—31 жовт. Подається за першодруком.

28 жовтня прем'єрміністр французького уряду Е. Ерріо надіслав Народному Комісаріату закордонних справ ноту, в якій ішлося про визнан­ня Францією СРСР і встановлення дипломатичних відносин. В усмішці з іронією мовиться про «величне й могутнє королівство румунське», яке не поспішало з визнанням нашої країни. Звідси — образ хмари «серед чистого неба» міжнародного становища СРСР.

Важкі часи настали. (До жіночого з'їзду). Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.—12 листоп. Подається за першодруком.

Усмішка написана з нагоди проведення в Харкові Другого Всеукраїн­ського з'їзду робітниць і селянок. З'їзд відкрився 10 жовтня і обговорював питання про участь жінок у радянському будівництві, в громадському житті.

С. 228. Охматдит — поліклініки, лікарні в справі охорони матері і ди­тини.

Барка — дерев'яна частина до воза, для впрягання коней.

Пишіть.» Пишіть». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК»,—1924.— 21 листоп.

Подається за першодруком.

С. 229. Бекеша — верхній одяг, один із видів свити.

Діла єгипетські. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.— 27 листоп.

Подається за першодруком.

Приводом до написання фейлетону стало загострення суперечностей і боротьби Єгипту за національну незалежність. В 1899 p. (19.1.) в Каїрі було підписано англоєгипетський кондомініум (конвенцію), за яким обмежувалися права Єгипту й одночасно розширювався контроль з боку Англії над Східним Суданом, що фактично перетворювало його в англійську колонію. Особливо загострюються відносини («ЛіСтека конфлікт») в листопаді 1924 р. у зв'язку Ь замахом у Каїрі на англійського генерала ЛіСтека (займав пости сардара, тобто командуючого єгипетською армією та генералгубернатора Судану). Одразу після смерті генерала од ран (22. XI.) Англія висунула перед Єгиптом ультиматум — ряд категоричних вимог, прийняття яких означало здійснення повного контролю над Суданом і розширення контролю над Єгиптом (не лише висловити вибачення за терористичний акт, проведення розслідування його і засудження винних, виплатити штраф на суму 500 тис фунтів стерлінгів, а й забороняти та придушити політичні демонстрації, вивести єгипетські війська із Судану і т. п.). У цьому світлі зрозуміла вишвівська іронія, наприклад, такого

характеру: «Англія вже Єгипет «визначає». Сама визначає...»; або: «...хіба можуть єгиптяни самі порядок підтримувати?..

І командувача дали...

І чиновників дали...

Усього дали...» (с. 230—23 L).

Єгипетський уряд, природно, відхилив ультиматум Англії (останні в ньому пункти), після чого король розпустив парламент, новий же уряд ставленика Англії Ахмеда Зізарапаші прийняв усі вимоги, і «конфлікт ЛіСтека» формально було розв'язано.

Гірше совки озимої, гірше «уравнительного» податку! Вперше надрукова­но в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.—5 груд. Подається за першодруком.

С. 231. Совка озима — сільськогосподарський шкідник.

Автор поршню є в усмішці з цим шкідником невигідний для селянської бідноти так званий «уравнительний податок», що йде од зрівняльного земле­користування, прийнятого Другим Всеросійським з'їздом Рад. Отримавши свої наділи, бідне селянство практично не мало змоги обробити їх і збира­ло низькі врожаї. «Зрівняльний» податок був прийнятий як тимчасовий за­хід у розвитку господарювання на селі.

Тепер не штука. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».—1924.— 12 груд.

Подається за першодруком.

С. 233. ...каже дід у 497»...— персонаж із відомої революційної п'єси «97» М. Куліша (1892—1940).

С. 234. Антон Денікін.— Див. приміт. до фейлетону «Демократичні реформи Денікіна».

Врангель.— Див. приміт. до твору «Страшний суд».

С. 235. «Ларьок» — комерційне товариство, здійснювало закупки, організовувало державну роздрібну торгівлю.

Сон кобили вороної. Вперше, під заголовком «Різдвяний сон кобили вороної» з підзаголовком «Казка», надруковано в газ. «Селянська прав­да».— 1924.— 31 груд. Твір входив до збірок «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився (Сільськогосподарські усмішки)» (1926), «Різдвяний сон кобили вороної та інші оповідання» (1928) тощо. Готуючи твір до двотомни­ка 1956 p., автор зробив у тексті ряд виправлень і деякі виправдані скорочен­ня (розтягненість, елементи натуралістичності), змінив, зробивши влучні­шим і компактнішим, заголовок усмішки — «Сон кобили вороної».

Подається за виданням: Твори: В 2х т.— К., 1956.— Т. 1.— С. 122— 124.

С. 236. Только у гро любеи хорошо...— Наводяться перші рядки з вірша, без назви, російського поета Семена Яковича Надсона (1862—1887). Другий рядок в усмішці подасться неточно, слід: «Только псрвме, робкие речи...» (Стихотворения С. Я. Надсона.— С.П.— 1900.— С. 24).

С. 237. ...кондаки, тропарі й славословія...— короткі церковні пісні на славу бога, богородиці, святих.

ВИШНЕВІ УСМІШКИ КРИМСЬКІ

У травні — червні 1924 р. Остап Вишня відпочивав у Криму, в Ниж­ньому Сімеїзі. Перед поїздкою і під час перебування на відпочинку він багато працював над вивченням історії, культури, етнографії Криму, знайомився з його історикокультурними надбаннями й написав двад­цять одну усмішку та кілька кореспонденцій, що друкувалися в газе­тах «Вісті ВУЦВК», «Селянська правда» та додатку до «Вістей...» «Лі­тература. Наука. Мистецтво». Під кожним твором зазначено дату й місце написання: «Крим. Н. Сїмеїз».

Окремою збіркою «Вишневі усмішки кримські» вийшли 1925 р. (X.: ДВУ), де твори були подані не в хронологічній послідовності (за датою написання чи публікації в пресі), а за принципом тематичної близькості, а саме: «Сімферополь—Ялта (Подорож)», «Крим», «Море», «Гори», «Там, де цар пішки ходили...», «Алупка», «Гурзуф», «Ялта», «Туристи», «Природа й люди», «Життя татарчине», «Татаринове життя», «На татарській виставі», «На вітрилах», «По камбалу!», «Бережком!.. Бережком!..», «Діва» й «Монах» (Легенда)», «Кримська ніч (Лірика з екзотикою)», «Кримський місяць (І це лірика)», «Кримське сонце», «Пляж». У такій послідовності усмішки подавались у двох перевиданнях збірки, здійснених у 1927 p. (X.: ДВУ), у зібранні «Усмішки в 4х томах» (X т. З, 1928, 1930 pp.).

Ряд усмішок входило до тематично укладених збірок: «Життя та­тарчине та інші оповідання» (X.: ДВУ, 1928), також двох перевидань 1929 p.; «Кримська ніч та інші оповідання» (X.: ДВУ, 1928), також двох перевидань 1929 р.

Вибрані усмішки кримські (всього одинадцять) надруковані в після­воєнному виданні «Твори в двох томах» (Т. 1.— 1956), вийшли окре­мою збіркою «Вишневі усмішки кримські» (Сімферополь: Кримське видавництво, 1961), до якої ввійшло шістнадцять усмішок з довоєн­них видань, а також «Капітан і гарпунних» і «Ой ти, зимушка, зима», написані в післявоєнні роки. Загалом у повоєнний період у різних зіб­раннях творів Остапа Вишні, в тому числі й у семи та п'ятитомнику, друкувалися не всі кримські усмішки. В нашому виданні подається найповніша їг добірка.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет