2. Основні періоди становлення та розвитку країнознавства. Розмаїтість підходів…
9
во-дослідницька; 5) практична; 6) прогностична; 7) методологічна
(розробка та використання методів дослідження й аналізу країноз-
навчої інформації); 8) світоглядна.
2. Основні періоди становлення
та розвитку країнознавства.
Розмаїтість підходів до країнознавства
Епоха ранніх уявлень про нову географію. На початку нової на-
уки як плоду епохи Відродження, коли домінували емпіричне при-
родознавство і механістичний матеріалізм, слідом за революційними
методологічними роботами англійського філософа Френсіса Бекона
«Новий органон» (1620) і французького мислителя, основополож-
ника раціоналізму Рене Декарта «Міркування про методи»
(1637) і «Правила для керівництва розуму» (1701), у 1650 р. в Ам-
стердамі з’явилася праця Бернхарда Варена (Вареніуса) «Geographia
Generalis» («Загальна географія»).
Найбільші зарубіжні школи регіональної географії і країно
знавства.
Німецька школа описового країнознавства зародилась в німець-
ких університетах у XVII–XVIII ст. Інша назва цієї школи країно-
знавства у вітчизняній літературі — «камеральна статистика». В уні-
верситеті всім учням необхідно було заучувати напам’ять численні
відомості про країни і міста, території, населення, господарство,
державний устрій, армії, фінанси та ін. Характерними рисами цього
напряму була перевантаженість фактами і слабкість просторового
аналізу зв’язків між ними. Близькими до німецького країнознавства
були комерційна географія та комерційне країнознавство, що пред-
ставляли собою по суті товарознавство в його географічній інтер-
претації. Ще один напрям —
антропогеографія оформилася як на-
укова школа в середині XIX ст. Назву введено німецьким вченим
Ф. Ратцелем, хоча напрям розвивався і до нього К. Ріттером (автор
19-томної праці «Землезнавство»). К. Ріттер бачив у Землі «будинок
виховання» людства. Ф. Ратцель (автор «Антропогеографії», «По-
літичної географії») сформулював завдання антропогеографії як
Тема 1. Методологічні основи країнознавства
12
Особливе місце в системі країнознавчих досліджень посідає
во-
єнне країнознавство
.
Достарыңызбен бөлісу: