Курс лекцій Харків «Право» 2017 ббк 26. 891я7 Л55 Лизогуб В. А
жүктеу/скачать 226.92 Kb. Pdf көрінісі
|
| великі держави (100–200 млн осіб: 7 держав (Бразилія, Пакистан,
Росія, Бангладеш, Нігерія, Японія, Мексика), великі держави (50– 100 млн осіб: 12 держав (Великобританія, Італія, Німеччина, Франція, В’єтнам, Іран, Тайланд, Туреччина, Філіппіни, Ефіопія, Єгипет, Кон- го (Кіншаса), середні держави (20–50 млн осіб: 24 держави), малі (2–20 млн осіб: 91 держава), дуже малі (300 тис. – 2 млн. осіб: 30 держав), мікродержави (менше 300 тис. осіб: 24 держави). За конфігурацією території, враховуючи геометричні параметри й абстрагуючись від реального суспільно-географічного поєднання, виділяються компактні держави (Іспанія, Польща, Румунія, Франція та ін.), територія яких наближається до форми круга. Переважно компактний характер деяких держав, а до них належить й Україна, порушує витягнутість в одному напрямі або наявність кількох ареа- Тема 1. Методологічні основи країнознавства 14 лів, які вклинюються в територію інших держав. Окрему групу складають держави з витягнутою формою (Італія, Норвегія, Лаос, Чилі, В’єтнам та ін.). Особливим варіантом ускладнення конфігура- ції державної території є наявність анклавів — частин державної території, які по суходолу відокремлені від ядра державної території і часто з усіх боків оточені територією інших держав (Калінінград- ська область в Росії, Нахічеванська Автономна Республіка в Азер- байджані та ін.). За такими важливими в політичній географії складовими гео- графічного положення, як розміщення щодо континентів і океанів, а також з урахуванням складу території виділяють внутрішньокон- тинентальні держави, які не мають безпосередньо виходу до моря (Афганістан, Австрія, Білорусь, Словаччина, Угорщина, Чехія, Швей- царія та ін.), приморські держави (Аргентина, Болгарія, Бразилія, Грузія, Греція, Польща, Росія, Україна та багато ін.) та держави, розташовані на островах і архіпелагах (Великобританія, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Японія та ін.). Істотні типологічні риси держав відображають їхні особливості щодо характеру та територіальної структури державної влади. У цьо- му контексті особливе політико-географічне значення мають від- мінності держав за формою державного устрою, а з урахуванням розміщення — і відмінності політичного режиму та форми правлін- ня. Залежно від історично-генетичного типу держав, характеру взаємовідносин центральної влади і територіальних підрозділів, що історично сформувалися і функціонують на сьогодні, є дві основні форми державно-територіального устрою — федеративна та унітарна. У минулому існували і конфедеративні державні утво- рення, суб’єкти яких мали широкі повноваження, зокрема, в галузі міжнародних відносин. Федерація як форма державно-територі- ального устрою характеризується складною двоступеневою струк- турою, верхню ланку якої становлять автономні державно-полі- тичні утворення, що через конституційний договір створюють союзну (федеративну) державу, нижню — адміністративно-тери- торіальні одиниці різної ієрархії. На початку 2008 р. у світі налічу- валось 23 федеративні держави, трохи більше десятої частини від усіх незалежних країн світу, а 9 з них — це федеративні держави, 3. Класифікація і типологія країн світу. Сучасні типологічні схеми країн світу 15 організовані за етнонаціональним принципом (чи з частковим його урахуванням), і є поєднанням кількох етнополітичних центрів і від- повідних регіонів. У федераціях, організованих за так званим те- риторіальним принципом, політичні одиниці виділяються або з ура- хуванням історичних територіально-політичних традицій, або з огляду на природно-географічні реалії (острівні федерації). Якщо у федераціях уся державна територія є комплексом політичних утворень з власними законодавчими структурами, то в унітарних державах основним територіальним підрозділом є адміністративні одиниці, які не виступають державно-політичними суб’єктами. Водночас наявність однієї чи кількох автономій, якщо вони не охо- плюють усієї території і не творять спільних (союзних) органів, загалом не порушує унітарного типу держав, а є лише виявом тери- торіально-політичної децентралізації. До такого типу держав на- лежить і Україна. Попри велику різноманітність окремих варіантів, все ж можна виділити такі основні типи політичних режимів: демократичний, авторитарний, тоталітарний (комуністичний, фашистський, вій- ськової диктатури, апартеїду, ісламського фундаменталізму). Враховуючи те, хто в державі є джерелом влади, у який спосіб здійснюється набуття і передача верховної влади, виділяють дві форми правління — республіканську, яка забезпечує виборність вищих органів влади, і монархічну, яка передбачає успадкування верховної влади суверена (імператора, короля, еміра та ін.). Залежно від повноважень суверена в законодавчій сфері монархії бувають абсолютні і конституційні. А з огляду на співвідношення повноважень президента та парламенту розрізняють президентські, президентсько-парламентські, парламентсько-президентські і пар- ламентські республіки. Беручи за основу типологічні відмінності етногеографічної струк- тури держав, ураховуючи загальні кількісні співвідношення етнона- ціональних спільнот і груп та історичні етногеографічні передумови, можна виділити такі основні типи держав за особливостями ет жүктеу/скачать 226.92 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|