Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат (Ульянов Д.) (z-lib.org)
Кажуть, один шукач навіть бачив світіння, примітив місце і вранці, взявши лопату, вирушив копати. Начебто навіть він виявив скарб, але тут земля розверзлася, і золото без слідно зникло. Слід сказати, що історики роблять свої висновки та знання про звичаї і побут опришків, в основному, на збе режених документах із суддівського архіву. Вони стверджу ють, що у своїх свідченнях жоден із побратимів Довбуша не підтверджує існування у їхнього отамана величезного ба гатства. Пояснюється ж це таким чином: адже якби метою Олекси Довбуша був банальний грабіж для збагачення, він навряд чи був би таким популярним серед простих людей. Продукти, зброю і гроші опришки відбирали в багатих тіль ки для того, щоб мати кошти для існування. Але надлишки все одно були. І той факт, що награбованим вони ділилися з бідними, підтверджувався самими опришками. Нарешті, дослідники висувають ще одну версію подаль шої долі скарбів Олекси Довбуша. Кажуть, що після загибелі ватажка його побратим Іван Бойчук забрав частину оприш- ківського золота і вивіз його в Запорізьку Січ. Це припущен ня більш ніж імовірно, оскільки Бойчук, за свідченнями його заарештованих товаришів, насправді вважався близь ким другом Довбуша і одним із небагатьох його довірених осіб. Зокрема, він міг знати, де захований Богородчанський скарб. На ці гроші нібито було закуплено озброєння для за порізьких козаків. Залишки його були вивезені до Англії не менш легендарним гетьманом Полуботком. Тож бачимо, що припущень про існування і місцезнаходження скарбу Олекси Довбуша більш ніж достатньо. Та поки що всі вони стільки здогадками. Хоча цілком можливо, що одного разу