Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат (Ульянов Д.) (z-lib.org)
від злих чарів, символами щастя, долі, добробуту, любо ві, вірності. Наприкінці передвеликоднього тижня ґазди ні печуть паски, підбирають для свячення писанки. Коли приходить час саджати паски в піч, ґаздиня посилає ґазду надвір щось робити і щоб він не допустив когось до хати, «аби той не наврочив паски». Не можна дітям рипатися, щоб паски не «сіли». Саджаючи паски в піч, ґаздиня при мовляє: «Яку тебе файну та гладку в піч кладу, аби-м тя таку файну та гладку з печі вибрала». Добродійну чарівну силу має на Великдень писанка — символ народження весня ного сонця. Вона допома'гає в біді, забезпечує родинний добробут, приносить щасливу долю дівчині. Захищаючи свої вироби — писанки — від уроків, писанкарка вкидає до фарби сіль. Свячену писанку кладуть у миску з водою, і в тій воді дівчата миють личка, аби були такі самі файні та величні, як писанка на Великдень. У цей день дівчата дарують хлопцям писанки; кожна дарує тому, котрий їй подобається, на котрого має надію, котрий гарно танцює і запрошує її до танцю. У день святого Юрія велику чародійну силу для худоби мають вода і вогонь. Цілющою є юріївська роса, відворотом — 170 —
Народні прикмети і повір'я гуцулів — для справжніх українців злих чарів — юріївський вогонь (ватра). Тому на Юрія дуже рано ґазди виганяють корів поміж ватрами на росу, «щоб відьми і всякі злі чари не мали над ними сили». Існує повір'я, що на Юрія починає співати соловейко та вперше кує зозуля. Добре, щоб той, хто вперше почує зозулю на Юрія або і після Юрія, мав при собі якийсь гріш і хоч крихту хліба. Але має чи не має, мусить відповісти: «Маю гроші,