Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету й
жүктеу/скачать 1.96 Mb. Pdf көрінісі
|
| “Координуюча держава”
Білоруські протести другої половини 2020 р., які поставили під загрозу диктатуру О. Лукашенка, призвела до значних геополітичних наслідків. Політична ізоляція режиму Лукашенка, обумовлена масовою фальсифікацією результатів виборів і не менш масштабним насильством, обернулася зростаючою залежністю Білорусі від Росії. Проєкт Союзної держави став наповнюватися конкретним змістом, і особливо це стосується координації силових блоків Білорусі і Росії: від армії до спецслужб. Усі наступні спільні дії і позиції Росії та Білорусі щодо розвитку ОДКБ є результатом залежності режиму О. Лукашенка від Росії. 16 вересня 2021 р. на саміті ОДКБ у Душанбе було підписано Протокол про внесення змін до Угоди про миротворчу діяльність ОДКБ. Як один із головних пунктів цієї угоди фігурує поняття “координуюча держава”. Суть цього поняття полягає в тому, що колективні миротворчі сили (КМС) ОДКБ створюються винятково під егідою “координуючої держави”, яку визначено найвищим органом Ради колективної безпеки. Відомо, що після низки провалів ООН щодо врегулювання конфліктів в Африці та допущення масштабного насильства було ухвалене рішення про те, що військові сили регіональних організацій матимуть змогу отримувати мандат ООН. Таким мандатом володіє, зокрема, Африканський союз. Зовнішньополітичні амбіції Російської Федерації лежать у не лише у Євразії, а й далеко її межами. Прикладом може бути участь Російської Федерації в конфлікті в Сирії та негласна участь у Лівії. Поява “координуючої держави” означає, що ОДКБ може брати участь у миротворчих операціях ООН за аналогією з НАТО по всьому світу, а не тільки в зоні своєї відповідальності. У такий спосіб ОДКБ, вірніше Росія, намагається стати регіональним миротворцем. Отже, на сьогоднішній день ОДКБ чітко окреслила мету створити колективні миротворчі сили під керівництвом “координуючої держави”. Ціль організації тепер прояснена, але її реалізація залишається під питанням. Навряд чи ОДКБ може стати своєрідною альтернативою НАТО. Якщо в Північноатлантичному альянсі центральним елементом є колективна оборона (що було доведено неодноразово), і в екстрених випадках допомога надається всім без винятків, ОДКБ демонструє вибіркове виконання оборонних функцій. Усередині організації немає одностайності та довіри між її членами. Фактично запровадження такого елемента, як “координуюча держава” вказує на бажання Росії використовувати ОДКБ як інструмент для посилення власного військово- політичного впливу у глобальному вимірі. жүктеу/скачать 1.96 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|