спільних
відносин.
Між
ними
існує
єдність
і
взаємодоповнення. Проте ці
сфери суспільної свідомості
мають і певні
відмінності, а саме:
1) суспільна психологія є безпосереднім і стихійно
сформова
ним виразом інтересів певного класу або соціальної
спільноти, іде
ологія ж створюється цілеспрямовано, певними групами
людей,
зайнятих у сфері духовного виробництва;
2) на відміну від суспільної психології, ідеологія є
упорядкова
ною і теоретично оформленою системою, тобто в
пізнавальному
плані виступає на рівні теоретичної свідомості;
3) суспільна психологія охоплює всю сукупність
поглядів лю
дей, які мають гомогенний, тобто нерозчленований
характер. Іде
ологія ж розпадається на окремі види — політичні,
правові, есте
тичні, релігійні та інші переконання людей;
4) суспільна психологія знаходить свій вияв при
розв'язанні
практичних завдань буденного життя, ідеологія ж
направлена на
рішення глобальних соціальних проблем.
Слід
розрізняти
ідеологію
прогресивну
й
консервативну,
реакційну і наукову, відносно істинну й
ненаукову, ілюзорну. Характер ідеології залежить від того,
чиїм соціальним інтересам вона
повинна відповідати і як
співвідноситься з потребами суспільного розвитку.
Ніяка ідеологія не повинна набувати характеру
державної, офіційної, примусової, мати монополістичний
характер. Вона повинна виходити з ідеологічного
плюралізму, суперництва різних ідеологій.
Практика
свідчить, що сподівання на повну «деідеологізацію»
суспільства, тобто позбавлення ідеології взагалі, не
виправдалися.
У структурі суспільної свідомості провідне місце
належить її
формам.
Форми суспільної свідомості
Достарыңызбен бөлісу: