6
Теоретичною базою дослідження послугували праці таких учених
минулого
й
сьогодення,
як:
С. С. Бичкова,
Ю. В. Білоусов,
О. Т. Боннер, К. Л. Брановицький, Л. А. Ванєєва, Є. В. Васьковський,
О. П. Вершинін, С. П. Ворожбіт, А. Х. Гольмстен, М. В. Горєлов,
М. А. Гурвіч,
П. П. Гурєєв,
І. М. Зайцев,
О. Ф. Клейнман,
В. В. Комаров, В. А. Кройтор, С. В. Курильов, В. Ю. Мамницький,
Є. О. Нефедьєв, В. К. Пучинський, І. В. Решетнікова, В. І. Решетняк,
Т. В.
Руда,
Т. В. Сахнова,
С. І. Семилетов,
М. С. Строгович,
В. І. Тертишніков,
М. К. Треушніков,
Ф. Н. Фаткуллін,
С. Я. Фурса, Д. М. Цехан, Д. М. Чечот, Н. О. Чечина, М. Й. Штефан,
К. С. Юдельсон, В. В. Ярков та ін.
При дослідженні дисертант спирався
також на досягнення
англомовних правознавців, зокрема, на праці таких дослідників, як Кен
Аулетта (Ken Auletta), Майкл Аркфелд (Michael R. Arkfeld), Аарон
Байєр (Aaron S. Bayer), Колін Баргер (Coleen M. Barger), Говард Куртц
(Howard Kurtz), Кріс Рід (Сhris Reed), Ніл Сміт (Neil A. Smith) та ін.
Основою дослідження є законодавство України та інших держав
(зокрема Німеччини, Франції, Сполученого Королівства, США та ін.),
а також вітчизняна й зарубіжна судова практика.
Достарыңызбен бөлісу: