Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
жүктеу/скачать 0.66 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Робоча група з адаптації клінічної настанови
- Методичний супровід та інформаційне забезпечення
- Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України є членом
- Дата наступного перегляду: 2017 рік ЗМІСТ
- ШКАЛА РІВНІВ ДОВЕДЕНОСТІІ ГРАДАЦІЇ РЕКОМЕНДАЦІЙ DGVS. Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit, грудень 2008.
- ПЕРЕДМОВА МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ З АДАПТАЦІЇ КЛІНІЧНОЇ НАСТАНОВИ. СИНТЕЗ ДАНИХ
- DGVS – Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit , Germany , грудень 2008.
- DGVS - Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit, Germany, грудень 2008: Епідеміологія
- Сила рекомендацій А, рівень доказовості 1с, без голосування.
- I.2. Рівень захворюваності Helicobacter pylori в Німеччині складає 5% (у дітей) і 24% (у дорослих). Цей показник набагато вище в іммігрантів (36%-86%).
- I.3. Частота захворюваності Helicobacter pylori в багатьох країнах зменшується. Сила рекомендацій А, рівень доказовості 1с, без голосування.
- I.4. Helicobacter pylori переноситься від людини до людини. Конкретний шлях передачі (орально-оральний, гастрально-оральний, фекально-оральний або їх комбінації) неясний.
- Сила рекомендацій В, рівень доказовості 2b, твердий консенсус.
- I.5. Тісний контакт дітей з дорослими, інфікованими H. рylori, всередині сімї є основним шляхом передачі інфекції. Сила рекомендацій В, рівень доказовості 2b, твердий консенсус.
- I.6. Описано зараження питної води і продуктів харчування інфекцією H. рylori. Передача мікроорганізму через водоймища або стічні води суперечлива, і ця тема є предметом дискусій.
|
Державний експертний центр міністерства охорони здоров’я України УкраїнськА гастроентерологічнА асоціаціїя ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА дванадцятиПАЛОЇ КИШКИ АДАПТОВАНА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ 2014 Робоча група з адаптації клінічної настанови
Методичний супровід та інформаційне забезпечення
Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України є членом
Рецензенти
Дата наступного перегляду: 2017 рік ЗМІСТ
Список скорочень
ШКАЛА РІВНІВ ДОВЕДЕНОСТІІ ГРАДАЦІЇ РЕКОМЕНДАЦІЙ DGVS. Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit, грудень 2008. ШКАЛА РІВНІВ ДОВЕДЕНОСТІ
ГРАДАЦІЇ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ГРАДАЦІЇ КОНСЕНСУСУ
ПЕРЕДМОВА МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ З АДАПТАЦІЇ КЛІНІЧНОЇ НАСТАНОВИ. СИНТЕЗ ДАНИХ Численні епідеміологічні дослідження довели, що пептична виразка дванадцятипалої кишки, яка відноситься до кислотозалежних захворювань, виявляється у 8–10% дорослого населення працездатного віку. За даними МОЗ України, захворюваність виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в Україні в 2010 році склала 127,3 на 1000 населення, поширеність - 2299,4. У країнах СНД за останні 15 років реєструється збільшення абсолютного і відносного числа хворих з ускладненим перебігом пептичної виразки дванадцятипалої кишки більше, ніж у 2,5 рази. Пептична виразка залишається провідною причиною зниження якості життя, працездатності та розвитку ряда ускладнень, в тому числі ургентних, наприклад гострих шлунково-кишкових кровотеч. Зростає смертність від ускладнень пептичних виразок. Тому розробка Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги для пацієнтів з пептичною виразкою є надзвичайно актуальним завданням, яке виконано в рамках мультидисциплінарної програми надання медичної допомоги та здійснено на основі доказів ефективності втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання. Дана клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров'я України версією клінічної директиви DGVS – Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit, Germany, грудень 2008. Окремі положення цієї настанови адаптовані з Міжнародного Консенсусу Маастрихт IV (2011 р.) в частині лікування пацієнтів з Н. pylori –позитивною пептичною виразкою. Підтвердженою виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки вважається виразка слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки (відповідно), яка знайдена в ході проведення ендоскопічного обстеження. Виразка представляє собою ураження епітелію, що зачіпає м'язову пластинку слизової оболонки Дану адаптовану клінічну настанову пропонується розглядати як інформаційне джерело щодо вибору методу діагностичної та лікувальної тактики при пептичній виразці. Вона не призначена для інтерпретування або застосування в якості стандарту лікування. Стандарти лікування визначаються на основі всіх клінічних даних, доступних для кожного окремого випадку, і можуть піддаватися змінам у міру вдосконалення наукових знань і технологій, а також розробки моделей лікування. Виконання рекомендацій настанови не є гарантом успішного результату захворювання в кожному разі, їх також не варто інтерпретувати як такі, що включають усі відповідні методи лікування або виключають інші можливі методи лікування для досягнення результатів. Остаточне рішення щодо вибору певних клінічних процедур та плану лікування повинне бути ухвалене відповідним(-и) працівником(-ами) охорони здоров'я з урахуванням клінічних даних, отриманих у конкретного пацієнта, результатів діагностики і прийнятних методів лікування. DGVS - Helicobacter pylori und gastroduodenale Ulkuskrankheit, Germany, грудень 2008:
I.1. Поширеність інфекції Helicobacter pylori коливається залежно від географічного розташування (промислові держави і країни, що розвиваються), етнічної приналежності і соціально-економічного статусу. Інфекція збільшується залежно від вікових критеріїв. Сила рекомендацій А, рівень доказовості 1с, без голосування. Поширеність інфекції H. рylori сильно коливається як між промисловими державами і країнами, що розвиваються, так і всередині окремих співтовариств (1-4). Коливання між різними етнічними групами є наслідком різної інтенсивності схильності до H. рylori (соціальні фактори, харчування і фактори навколишнього середовища) (5-7). Підвищена генетична чутливість до H. рylori не доведена (8). Також після імміграції в промислову державу, країна народження є фактором ризику для виникнення інфекції H. рylori, при цьому, правда, ризик залежить від терміну перебування в країні імміграції (9). Поширеність інфекції залежить від соціально-економічного статусу (професія, прибуток, житлова ситуація), зокрема, в період дитинства, коли частіше за все відбувається зараження (10). Поширеність H. рylori показує приріст всередині однієї популяції, залежний від віку (~1% на кожний рік життя в промислових державах). Це пояснюється як вираження ефекту когорти народжуваності (11,12). В країнах, що розвиваються, спостерігається висока поширеність цієї інфекції у людей молодше 20 років, а кульмінація припадає на 20-30 років, тому близько 80% цієї вікової групи інфіковані (13). I.2. Рівень захворюваності Helicobacter pylori в Німеччині складає 5% (у дітей) і 24% (у дорослих). Цей показник набагато вище в іммігрантів (36%-86%). Сила рекомендацій А, рівень доказовості 1с, без голосування. Рівень захворюваності інфекцією H. рylori німецьких дітей у віці 5-7 років складає 5-7% (14). У чоловіків/жінок молодше 30 років цей показник складає 25% / 30%, у віці 30-34 років – 19% / 16%, у віці старше 35 років – 12% / 24% (15,16). В Німеччині захворюваність також сильно залежить від національності та країни народження. В іммігрантів та їх дітей у віці 5-7 років процентне співвідношення складає 36-44%, у дорослих у віці 25-45 років – 52-86% (14-16). Коментар робочої групи: В Україні проведено ряд клінічних досліджень з визначення рівня інфікованості H.pylori різних вікових груп за допомогою серологічного обстеження, які показали, що більше 70% дорослого населення є інфікованим H.pylori (Харченко Н.В., 2000; И.Л.Кляритська, В.В. Тищенко, 2001). Дослідження, проведені в 2005 році на базі Житомирського обласного клінічного діагностичного центру за допомогою швидкого уреазного тесту показали рівень інфікованості населення H. Pylori до 85-90% серед пацієнтів з диспептичними скаргами по Житомирській області. Проте популяційного дослідження зроблено не було, тому рівень інфікованості населення України достовірно не відомий. I.3. Частота захворюваності Helicobacter pylori в багатьох країнах зменшується. Сила рекомендацій А, рівень доказовості 1с, без голосування. Поліпшення стандарту життя веде до зменшення зараження інфекцією H. рylori (12,17-19). I.4. Helicobacter pylori переноситься від людини до людини. Конкретний шлях передачі (орально-оральний, гастрально-оральний, фекально-оральний або їх комбінації) неясний. Сила рекомендацій В, рівень доказовості 2b, твердий консенсус. H. рylori культивується з блювотних мас, випорожнення і слини (20,21). Зокрема, вміст шлунка у вигляді блювотних мас показує високий вміст бактерій (21). Передача H. рylori контактним особам спостерігається після спалахів гострих гастроінтестинальних інфекцій (22). Близький контакт із зараженими секретами людського тіла всередині сім'ї пояснює випадки захворюваності, що почастішали, всередині сім'ї (див. I.5). Прямих доказів стосовно інфікування H. рylori від тварин немає, хоча наявність бактерії була доведена у приматів і рідше в інших видів тварин (23-25). I.5. Тісний контакт дітей з дорослими, інфікованими H. рylori, всередині сім'ї є основним шляхом передачі інфекції. Сила рекомендацій В, рівень доказовості 2b, твердий консенсус. Коментар: Передача H. рylori всередині сім'ї має численні докази (26-29). Існує висока молекулярно-біологічна ідентичність по материнській лінії окремих штамів H.pylori з тими, які були знайдені у інфікованих дітей (30,31). Кількість членів сім'ї і розмір житлової площі вважаються додатковими факторами ризику (32). Перш за все, старші брати або сестри є екстраполяторами інфекції H. рylori (26,28,33). Відсоток захворюваності вище всього у дітей молодше 3 років, а у віці від 5 років істотно падає (34). I.6. Описано зараження питної води і продуктів харчування інфекцією H. рylori. Передача мікроорганізму через водоймища або стічні води суперечлива, і ця тема є предметом дискусій. Сила рекомендацій В, рівень доказовості 2b, твердий консенсус. Значення водоймищ або стічних вод як можливих джерел інфекції надто суперечливі (10,35-39). Проводилися роботи по виявленню ДНК H. рylori у водоймищах і стічних водах, але докази їх наявності з культурних міркувань описувалися рідко (38-40). Внаслідок обмежених метаболічних і регуляторних функцій тривале екстрагастральне життя H. рylori поза шлунково-кишковим трактом малоймовірне (41). жүктеу/скачать 0.66 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|
