Політичні та безпекові інститути Сутність і поняття політичних іститутів держави?
Розширення НАТО і його вплив на воєнну безпеку
жүктеу/скачать 106.69 Kb.
|
| 6. Розширення НАТО і його вплив на воєнну безпеку.
Суттєвi змiни в євроатлантичному стратегiчному середовищi внаслідок завершения „холодної вiйни” були вiдображенi у Стратегiчнiй концепції НАТО 1991 року. Разом з тим, у наступні роки вiдбулися подальшi суттєві змiни у сферi полiтики безпеки: НАТО дiйшла згоди щодо ухвалення полiтики свого розширення на Схiд. У цей перiод на світовій арені постає нова, бiльш iнтегрована Європа, створюється Євроатлантична система безпеки, в якiй НАТО вiдiграє провiдну роль, встановлюються новi форми спiвпрацi мiж країнами євроатлантичного регiону. Змiна спектра загроз у Європi та свiтi в цiлому призвела до розширеного тлумачення термiна „заrроза”. Якщо ранiше до колективних дiй можна було вдаватися лише у вiдповiдь на агресiю проти будь-якої з держав-членiв НАТО, то тепер такi дiї, спрямованi на усунення загрози мiжнароднiй безпецi, можуть бути вiдповiддю на геноцид, порушення прав людини i навiть порушення режиму неросповсюдження ядерної зброї. Документальним закрiпленням змiн, що сталися в загальному середовищi безпеки, стала нова стратегiчна концепцiя альянсу, схвалена на ювiлейному самiтi країн-членiв НАТО 23 - 24 квiтня 1999 року. У ній було визначено, що внаслідок глибоких геополiтичних змiн замiсть загроз „холодної вiйни” виникли новi, бiльш оптимiстичнi, але водночас i непростi перспективи, новi можливостi і нові ризики. Незважаючи на позитивний розвиток подiй у стратегiчному середовищі та на те, що широкомасштабна агресiя проти країн альянсу iз застосуванням звичайних видiв озброєнь малоймовiрна, можливiсть виникнення такої загрози в тривалiй перспективі все ж існує. Безпеці альянсу, на думку держав-членiв, як i ранiше, загрожує широкий спектр вiйськових i невiйськових ризикiв з багатьох напрямкiв, якi часто важко спрогнозувати. Цi ризики включають невизначенiсть i нестабiльнiсть у самому євроатлантичному регiонi та навколо нього, а також можливiсть виникнення регiональних криз на периферiї альянсу, які можуть швидко розвиватися. Деякi країни в євроатлантичному регiонi й навколо нього переживають серйознi економiчнi, соцiальнi та полiтичнi труднощi. Етнiчнi й релiгiйнi сутички, територiальнi суперечки, неадекватнi або невдалi зусилля у проведеннi реформ, порушення прав людини та розпад держав можуть спричинити локальну чи навiть регiональну нестабiльнiсть. Напруженiсть, спричинена ними, може призвести до криз, здатних вплинути на євроатлантичну стабiльнiсть, до людських страждань та до збройних конфлiктiв. Iснування значних ядерних сил за межами альянсу є також значним чинником, який необхідно брати до уваги. Розповсюдження ядерної, бiологiчної та хiмiчної зброї, а також засобiв їх доставки продовжують викликати серйозне занепокоєння. НАТО визнає, що розповсюдження може відбуватися всупереч зусиллям, спрямованим на його запобігання, та може становити безпосередню воєнну загрозу населению, території та силам союзників. Деякі держави, включаючи периферію НАТО і країни в інших регіонах, продають, набувають або намагаються набути ядерну, біологічну та хімічну зброю і засоби її доставки. Обладнання і технологія, що можуть використовуватись для створення цих видів зброї масового ураження та засобів її доставки, стають все доступнішими, тоді як виявлення запобігання незаконній торгівлі цими матеріалами і ноухау залишається складним. Зважаючи на нові умови діяльності, альянс виносить на порядок денний такі питания: забезпечити спільні інтереси безпеки за умов подальших, часто непередбачуваних, змін; підтримувати колективну оборону, зміцнювати трансатлантичні зв'язки та забезпечувати баланс, який дозволяв би європейським союзникам взяти на себе більшу відповідальність; поглиблювати взаємини з партнерами і готуватись до приєднання нових членів; зберігати політичну волю та військові засоби, необхідні для виконання всього спектру завдань об'єднання. Для досягнення цієї мети НАТО планує виконувати такі фундаментальні завдання у сфері безпеки: 1) безпека: забезпечувати одну з невід'ємних основ стабільного євроатлантичного середовища безпеки, що ґрунтується на збільшенні демократичних інституцій та відданості мирному вирішенню суперечностей, в якому жодна країна не зможе залякувати та здійснювати тиск на іншу шляхом загрози силою або її використанням; 2) консультації: слугувати, як передбачено Статтею 4 Вашингтонського договору, важливим трансатлантичним форумом консультацій між союзниками з будь-яких питань, що зачіпають їх життєві інтереси, включаючи події, які можуть загрожувати безпеці членів альянсу, та для відповідної координації їх зусиль у сферах, що становлять спільний інтерес; 3) врегулювання криз: сприяти, окремо в кожному конкретному випадку і на основі консенсусу відповідно до Статті 7 Вашингтонського договору, ефективному запобіганню конфліктам і брати активну участь у врегулюванні криз, включаючи операції з реагування на кризи; 4) партнерство: сприяти широкомасштабному партнерству, співробітництву та діалогу з іншими країнами євроатлантичного простору з метою збільшення транспарентності, взаємної довіри та здатності до спільних дій з альянсом. жүктеу/скачать 106.69 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|