7.Сутність та основні аспекти здійснення демократичного контролю за сектором безпеки України
демократичний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони – це комплекс наглядово-перевірочних та моніторингових заходів,
спрямованих на формування і розвиток суспільних відносин у сфері
національної безпеки, які втілюють інтереси людини, суспільства і
держави, забезпечують ефективне функціонування та відкритість
діяльності суб’єктів сектора безпеки і оборони відповідно до вимог
законодавства
Метою демократичного цивільного контролю є:
• забезпечення цивільної пріоритетності при розробленні та реалізації державної політики у сфері національної безпеки; 44
• контроль додержання вимог законодавства у діяльності суб’єктів сектора безпеки і оборони, запобігання їх використанню для протиправних цілей, порушення прав і свобод людини і громадянина;
• сприяння розробленню та реалізації стратегій, доктрин, концепцій і програм у сфері національної безпеки;
• участь у забезпеченні реформування і розвитку суб’єктів сектора безпеки і оборони з урахуванням стандартів країн-членів ЄС і НАТО;
• сприяння ефективному використанню фінансових, матеріаліально-технічних та інших ресурсів суб’єктами сектора безпеки і оборони. Загальні норми з питань демократичного цивільного контролю над суб’єктами сектора безпеки і оборони та їх діяльністю викладені у національних та міжнародних нормативно-правових актах. Їх узагальнення та аналіз наукових здобутків надає можливість виокремити основні принципи діяльності суб’єктів сектора безпеки і оборони, які разом із станом їх дотримання та показниками ефективності вказаних суб’єктів є критеріями демократичного цивільного контролю, зокрема:
• верховенство права;
• законність;
• захист національних інтересів, прав і свобод людини і громадянина;
• позапартійність;
• демократична підзвітність та прозорість діяльності.
8.Актуальні проблеми впливу інститут Президента України на політику національної безпеки
Президент України, відповідно до ст. 106 Конституції України, а також ст. 9 Закону України "Про основи національної безпеки України" як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та Верховний Головнокомандувач Збройних сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони України:
• здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони України;
• забезпечує державну незалежність, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони України, представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
• вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних сил України у разі збройної агресії проти України;
• приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
• приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.
Окрім цього, із аналізу масиву нормативно-правових актів можна зробити, що Президент України:
1) забезпечує узгоджені дії усіх гілок державної влади між собою, а також із підсистемою недержавного забезпечення у сфері забезпечення національної безпеки;
2) видає нормативно-правові акти з питань забезпечення національної безпеки;
3) визначає реальні і потенційні загрози та небезпеки і вживає необхідних заходів по її забезпеченню;
4) приймає рішення про застосування інших військових формувань що не входять до складу Збройних сил України, утворених відповідно до законодавства України.
Достарыңызбен бөлісу: |