Програма вступних іспитів зі всесвітньої історії

Тема 5. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Соціально-економічні реформи та зовнішня політика уряду К. Еттлі. Повернення консерваторів до влади 1951 р. Участь Англії в “Суецькій авантюрі” 1956 р. Ґ. Макміллан та “вітри змін”. Розпад колоніальної імперії. Теорія “трьох кіл” британської зовнішньої політики. Лейбористські уряди Ґ. Вільсона. Доктрина “зони зосередження”. Згортання англійської присутності “на Схід від Суецу”. Внутрішня політика уряду Е. Хіта. Ольстерська проблемаАнглія і політика розрядки в Європі.

Велика Британія у 1979 – 2013 рр. М. Тетчер і внутрішня перебудова консервативної партії у другій половині 1970-х рр. Урядування М. Тетчер. Кабінет Дж. Мейджора: корекція неоконсервативного курсу. “Новий лейборизм” Е. Блера. Урегулювання Ольстерської проблеми. Уряд Гордона Брауна. вплив світової фінансово-економічної кризи на Сполучене Королівство. Травневі вибори 2010 р. і утворення консервативно-ліберальної коаліції. Соціально-економічний курс уряду Д. Кемерона та його політичні наслідки.

Тема 6. Франція. Тимчасовий режим. Завершення звільнення території Франції. Конституція 1946 р. Партійно-політична система ІV Республіки. Особливості промислової модернізації. Зовнішня політика ІV Республіки. Колоніальні війни та їх вплив на внутрішньополітичну ситуацію. Політична криза 1958 р. Крах режиму ІV Республіки.

Тема 8. Німеччина. Конституційний лад та партійно-політична система ФРН. Формування блоку ХДС/ХСС та його політична програма. Концепція “соціального ринкового господарства”. “Економічне диво” 50-х – початку 60-х рр.: чинники та соціальні наслідки. Особливості “системи участі” у ФРН. Внутрішня та зовнішня політика К. Аденауера. Заборона КПН. “Союзи вигнаних” та ідеї реваншизму. Боннський договір 1952 р. Доктрина Гальштейна. Вирішення Саарського питання. Еволюція СДПН. Бад-Годесберзька програма 1959 р. Парламентські вибори 1961 р. Єлісейський договір 1963 р. Відставка К. Аденауера та його “політична спадщина”. Канцлерство Л. Ерхарда. “Теорія сформованого суспільства”. Економічна криза 1966 – 1967 рр. “Велика коаліція” та уряд К. Кізінгера. Парламентські вибори 1969 р. “Нова східна політика”. Соціально-економічні реформи уряду В. Брандта. Уряд Г. Коля у 1982 – 1989 рр. Особливості німецького неоконсерватизму. СДПН в опозиції. Феномен партії “зелених”. Пожвавлення праворадикальної ідеології. Зовнішня політика ФРН у 80-х рр.

Розділ 3.

Історія країн Азії і Африки Нового часу (ХVII ─ початок ХХ ст.)

Тема 1. Вступ до курсу. Специфіка курсу, мета і завдання його вивчення. Проблема періодизації нової історії Азії і Африки. Політична карта Сходу на початок Нового часу. Демографічна ситуація. Соціально-економічний і політичний розвиток країн Азії і Африки на початку ХVII ст., особливості їх державного устрою.

Формаційний і цивілізаційний підходи у сучасній орієнталістиці. Дискусія про “азіатський спосіб виробництва”.

Причини, що обумовили відставання країн Сходу від західних держав. Криза східної системи і початок колоніальної експансії європейців. Колоніалізм як всесвітньо-історичне явище. Типологія колоніальної експансії, роль Ост-Індських компаній. Форми і методи колоніальної експансії, її етапи. Колоніальна торгівля Європи зі Сходом. Системи колоніального управління. Колоніалізм і традиційні структури східного суспільства. Работоргівля та її вплив на долю народів африканського континенту. Дискусія про місце і роль колоніалізму в історії країн Азії і Африки.

Інші дискусійні питання в історії країн Сходу. Концептуальне вирішення проблем Сходу у сучасній орієнталістиці, концепції його розвитку (теорії “залежного розвитку”, “дуальності”, “багатоукладності”, “суспільного синтезу”).

Тема 2. Китай у ХVII─ ХVIII ст. Китай на початку Нового часу. Завоювання Китаю маньчжурами і встановлення влади династії Цін.

Соціально-економічні і політичні наслідки маньчжурського завоювання. Релігійно-ідеологічна система традиційного Китаю. Конфуціанство, даосизм, буддизм.

Боротьба китайського народу проти маньчжурського панування. Завойовницькі походи маньчжурського уряду. Припинення зовнішніх зв’зків та ізоляція Китаю.

Тема 3. Китай наприкінці ХVIII – середині ХIХ ст. Економічне і політичне становище Цінської імперії. Вплив англійської опіумної торгівлі на загострення внутрішньополітичного становища в Китаї. Наслідки насильницького “відкриття” Китаю.

Селянська війна тайпінів. Внутрішня і зовнішня політика керівників повстання. Причини занепаду Тайпін тяньго. Втручання іноземніх держав у внутрішні справи Китаю. Інтервенція західних держав і поразка селянської війни тайпінів.

Тема 4. Китай в 70 – 90-ті рр. ХIХ ст. Політична ситуація в країні після придушення тайпінського повстання. Регіоналізація Китаю, формування місцевих угрупувань. Політика іноземних держав у Китаї. Руйнування “Pax Sinica”. Особливості розвитку капіталізму в Китаї.

Міжнародне становище і зовнішня політика Цінської династії в останній третині ХIХ ст. Розподіл Китаю на “сфери впливу”.

Виникнення буржуазно-національного руху. Загострення суспільно-політичної ситуації наприкінці ХIХ ст. Рух іхетуанів: ідеологія, соціальний склад, характер і етапи.

Тема 5. Китай на початку ХХ ст. Революція 1911 – 1913 рр. Поглиблення суспільно-політичної кризи в Китаї на початку ХХ ст. та її компоненти. Повстання в Учані і початок революції. Проголошення республіки і формування тимчасового революційного уряду. Обрання Сунь Ятсена тимчасовим президентом республіки. Характер і підсумки революції 1911 – 1913 рр. (поразка чи перемога?). Політична ситуація у національних районах Китаю. Китай в роки Першої світової війни.

Тема 6. Японія у ХVII – в 60-ті роки ХIХ ст. Японія на початку Нового часу. Контакти з європейською цивілізацією. Політична система сьогунату. Соціальна структура суспільства. Внутрішня політика уряду. Економіка Японії у ХVII – ХVIII ст. Аграрні відносини. Міста, ремесло і торгівля. Демографічна ситуація. Урбанізація. Ідеологія токугавської Японії. Сінтоізм і дзен-будізм. Кодекс бусідо. Проникнення християнства, діяльність місіонерів. Політика “самоізоляції” та її наслідки. Криза токугавського режиму. Насильницьке “відкриття” Японії і політика капіталістичних держав. “Ансейські договори”. Загострення політичної кризи, рух проти іноземців і сьогуна. Громадянська війна і ліквідація сьогунату. Буржуазні перетворення кінця 60-х – початку 70-х років ХIХ ст. та їхня роль у капіталістичній модернізації Японії.

Тема 7. Японія в 70-ті роки ХIХ – на початку ХХ ст. Конституція 1889 р. Характер і особливості капіталістичної модернізації Японії. Роль держави у розвитку промисловості. Практика “зразкових підприємств”. Зовнішня політика. Японська дипломатія і проблема нерівноправних договорів. Японія в міжнародних відносинах на Далекому Сході. Формування японської колоніальної імперії. Японія на початку ХХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Японія у роки Першої світової війни.

Тема 8. Корея в ХVII – на початку ХХ ст. Місце Кореї у далекосхідній цивілізації і в “Pax Sinica”. Корея у ХIХ ст. – на початку ХХ ст. Періодизація її політичної історії. Реформаторський рух 70 – 80-х років і боротьба прокитайської та прояпонської орієнтацій. Російсько-японська війна і встановлення японського протекторату в Кореї. Анексія Кореї Японією. Японський колоніальний режим.

Тема 9. Країни Південно-Східної Азії в ХVII – середині ХIХ ст. Політична карта Південно-Східної Азії (ПСА) на початку Нового часу. Суспільний лад, економіка і культура країн і народів ПСА. Португальська і голландська агресія проти Індонезії і початок колоніальних загарбань. Іспанський колоніальний режим на Філіппінах у ХVII ст. Держави Індокитайського півострову у ХVII – середині ХIХ ст.

Тема 10. Країни Південно-Східної Азії у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст. Колоніальний розподіл Індокитайського півострову. Загарбання Францією В’єтнаму. Встановлення “протекторату” над Лаосом і Камбоджею. Проголошення Філіппінської республіки. Малолосська конституція 1898 р. Агресія США. Американський колоніальний режим (1899 – 1916 рр.): стан на мусульманському Півдні, політика “філіппінізації” та її наслідки.

Тема 11. Індія у ХVII – ХVIII ст. Індія на початок Нового часу. Імперія Великих Моголів: особливості розвитку, соціально-політичний устрій, аграрні відносини. Демографічна ситуація. Національні і релігійні відносини, кастовий лад. Внутрішні і зовнішні причини розпаду імперії Великих Моголів. Англо-французьке суперництво в Індії. Методи колоніальної експансії. Форми колоніальної експлуатації Індії.

Тема 12. Індія наприкінці ХVIII – середині ХIХ ст. Англо-сикхські війни й анексія Пенджабу. Організація управління Індією. Британська адміністрація і місцеві князівства. Аграрна політика англійців. Колоніалізм і традиційні індійські структури. Антианглійське повстання 1857 – 1859 рр.: причини, початок, хід, основні центри боротьби, його наслідки. Британська політика в Індії після придушення повстання, реформи кінця 50-х – початку 60-х років.

Тема 13. Індія в 70-ті роки ХIХ ст. – на початку ХХ ст. Зміни в системі колоніальної експлуатації Індії в останній третині ХIХ ст. Особливості розвитку капіталізму. Індійський національний конгрес (ІНК). Зародження мусульманського общинного руху. Політика колоніальної адміністрації. Розпалення індо-мусульманської ворожнечі. Індія у роки Першої світової війни.

Тема 14. Афганістан в ХVII – на початку ХХ ст. Особливості історичного розвитку Афганістану. Англійська агресія. Боротьба народів Афганістану проти англійських загарбників. Афганістан у роки Першої світової війни.

Тема 15. Іран у ХVII – середині ХIХ ст. Держава Сефевідів на початку Нового часу: особливості соціально-економічного і політичного розвитку. Аграрні відносини, роль кочового господарства. Міста і ремесло. Караванна торгівля. Державний устрій. Роль ісламу і духовенства. Причини занепаду держави Сефевідів. Завоювання Ірану афганцями. Прихід до влади Надіра, його зовнішня політика. Розпад держави Надір-шаха. Боротьба за владу і утвердження на іранському престолі династії Каджарів. Міжнародне становище Ірану наприкінці ХVIII – на початку ХIХ ст. Проникнення іноземного капіталу в Іран і його наслідки. Реформи мірзи Тагі-хана (Амір Незама).

Тема 16. Іран у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст. Англо-іранська війна 1856 – 1857 рр. і Паризький мир. Реформаторська діяльність мірзи Хусейн-хана (1870 – 1880 рр.). Перетворення Ірану у напівколонію. Особливості розвитку капіталізму. Початок іранської революції 1905 – 1911 рр. та її періодизація. Інтервенція Англії і Росії і поразка революції. Іран у роки Першої світової війни.

Тема 17. Османська імперія у ХVII – середині ХIХ ст. Османська імперія на початку Нового часу, її територія і населення. Політичний лад, аграрні і національні відносини, роль ісламу. Розклад військово-ленної системи, зростання приватновласницького землеволодіння. Економічне становище міст. Зовнішня політика. Загарбницькі війни Туреччини у Центральній і Східній Європі. Міжнародне становище Туреччини у ХVIII ст. Посилення впливу Англії і Франції. Виникнення “східного питання”. Внутрішньополітична криза в Османській імперії наприкінці ХVIII ст., її причини і проявлення. Реформи Селіма III (“нова система”), їхня суть та причини невдач. Активізація колоніальної політики західних держав і Османська імперія. Реформи Махмуда II. Посилення національно-визвольного руху пригноблених народів. Танзімат. Загострення “східного питання” в середині ХIХ ст.

Тема 18. Туреччина в 70-ті роки ХIХ – на початку ХХ ст. Політична ситуація у 70-ті рр. ХIХ ст. Товариство “нових османів” і початок ліберально-конституційного руху. Конституція 1876 р. Поразка “нових османів”. Міжнародні ускладнення для султанського уряду. Абдул-Хамід II і режим “зулюму”. Економічне і політичне закабалення Туреччини західними державами. Управління оттоманського боргу. Перетворення Туреччини у напівколонію. Молодотурки та їхня програма. Османізм. Революція 1908 р. “Двовладдя”. Контрреволюційний заколот 1909 р. Прихід до влади молодотурок, їхня політична практика. Характер і особливості молодотурецької революції. Ускладнення міжнародного становища Туреччини, Тріполітанська і Балканські війни. Участь Туреччини у Першій світовій війні. Геноцид проти національних меншин. Крах внутрішньої і зовнішньої політики молодотурок.

Тема 19. Тропічна і Південна Африка у ХVII – середині ХIХ ст. Державні утворення і суспільний лад народів Тропічної і Південної Африки. Вплив работоргівлі і колоніальних війн на становище африканських держав і народів. Проникнення європейських мандрівників і місіонерів во внутрішні райони африканського континенту. Початок колоніального розподілу Африки. Утворення держави Ліберія. Ефіопія (Абіссінія): особливості історичного розвитку. Християнство в Ефіопії.

Початок європейської колонізації Південної Африки. Бури. Англійська експансія на Півдні Африки. “Великий трек” і заснування бурських республік. Антиколоніальна боротьба африканських народів.

Тема 20. Країни Тропічної і Південної Африки наприкінці ХIХ – на початку ХХ ст. Колоніальний розподіл Африки. Ефіопія: спроби зміцнення абсолютистської влади у другій половині ХIХ ст. Ситуація на Півдні Африки наприкінці ХIХ ст. Компанія “Де Бірс” і Британська південноафриканська компанія. Політика Сесіла Родса. Германська експансія на Півдні Африки. Англо-бурська війна 1899 – 1902 рр. та її наслідки. Антиколоніальна боротьба народів Південної Африки на початку ХХ ст. Утворення Південно-Африканського Союзу, його становлення як расистської держави. Діяльність неєвропейських політичних організацій на Півдні Африки. Загальні проблеми Африки на рубежі ХIХ – ХХ ст.

Тема 1. Перший період (1918 – 1945 рр.). Вивчаючи історію країн Азії, Африки та Латинської Америки після Першої світової вій­ни, необхідно звернути увагу на те, що цей період, будучи логічним продовженням попере­днього, все-таки має свої характерні риси. Виділимо найбільш істотні з них: а) у більшості країн спостерігається посилення економічного розвитку й ріст промисловості; 6) національ­но-визвольний рух стає масовим, створюючи необхідні передумови для розпаду колоніаль­ної системи й виникнення молодих незалежних держав; в) практично у всіх країнах різко посилюється ідейно-політична боротьба з питань їхнього подальшого розвитку, у результаті чого відбувається небачена до цього поляризація суспільства й політичних сил; г) у перші післявоєнні роки великою популярністю й впливом користуються течії, що представляють різні напрямки лівого соціально-політичного радикалізму, які орієнтуються переважно на соціалістичні моделі розвитку (від фабіанства до комунізму); із другої половини 20-х і в 30- ті роки провідні позиції в політичному житті деяких країн афро-азійського та особливо ла­тиноамериканського регіону займає правий соціально-політичний радикалізм, що спираєть­ся на підтримку родинних течій та режимів Західної Європи; д) політика провідних держав Заходу відносно країн Азії, Африки та Латинської Америки була вкрай суперечливої й тому її не можна оцінювати однозначно негативно або позитивно; оцінки повинні даватися в ко­жному конкретному випадку з урахуванням усього комплексу чинників які їх визначають. Виходячи з вищесказаного, при аналізі соціально-економічного й політичного розвитку ко­жної окремо взятої країни варто уникати оцінок з погляду європейської системи цінностей, узагальнюючи явища, схожі лише на перший погляд, відмовитися від категоричних суджень і висновків, політичних або в вузькопартійних пристрастей, некоректних аналогій. Всі ви­значення й висновки повинні виходити з аналізу характерних особливостей і специфічних рис розвитку кожної окремої країни й у кожному конкретному випадку. У противному разі неминучі всілякі деформації.

З величезної кількості країн Азії, Африки та Латинської Америки важливо виділити ті з них, розвиток яких є актуальним не тільки з політичної, а й з науково-пізнавальної точки зо­ру.

Японія. Економічний розвиток Японії в 20-30-ті рр. ХХ ст. Внутрішньополітична боротьба. Ріст сил праворадикального соціально-політичного радикалізму й тоталітаризму, їхня диференціація. Особливості зовнішньої політики й характерні риси зовнішньополітичної доктрини. Війна на Тихому океані, поразка Японії.

Китай: Основні тенденції економічного розвитку Китаю після Першої світової війни. Політика західних держав у Китаї. Співвідношення політичних сил у китайському суспільстві в першій половині 20-х рр. Гоміндан і КПК. Революція 1925 – 1927р. у Китаї, її характер і особливості. Громадянська війна в Китаї 1927 – 1936р., її особливості й характерні риси. Японська агресія в Китаї, ставлення до неї різних політичних сил, рухів і партій. Реформи й перетворення в районах, контрольованих КПК (1931 – 1945 рр.).

В'єтнам: Французька колоніальна політика у В'єтнамі, її відмінності від колоніальної політики ін­ших держав. Ріст сил національного визволення, їхня характеристика. Особливості виникнення й розвитку ліворадикального й комуністичного руху у В'єтнамі, його зв'язки з ФКП і Комінтерном. Характерні риси й специфічні особливості в'єтнамського національно-визвольного руху в 30-ті рр. ХХ ст. Японська окупація В'єтнаму, антияпонський визвольний рух, його характерні риси й особ­ливості. Серпнева революція 1945 р. у В'єтнамі.

Індонезія: Специфіка розвитку індонезійського суспільства в колоніальну епоху, характерні риси го­лландської колоніальної політики в Індонезії. Національно-визвольний рух у 20-30-ті рр. ХХ ст., ідейно-політична боротьба в таборі борців за незалежність. Японська окупація Індонезії, антияпонський рух, його риси. Серпнева революція 1945 р. в Індонезії, її характер і результати.

Індія: Специфічність розвитку Британської Індії в цілому та окремих її районів зокрема. Характерні риси британської колоніальної політики в провінціях. Процес формування загальноіндійського національно-визвольного руху; його розвиток і характерні риси на різних етапах і в різних регіонах. Боротьба течій в індійському визвольному русі. Індійський національний конгрес, його програма й тактика. М. К. Ганді й гандизм. Лівий і правий соціально-політичний радикалізм в Індії, лівий і правий релігійно-общинний радикалізм і фундаменталізм. Політичні портрети видатних діячів індійського національно-визвольного руху, філосо­фів, релігійних мислителів і діячів культури (М. К. Ганді, Дж. Неру, С. Радхакрішнан, А. Гхош, Р. Тагор та ін.).

Іран: Специфіка соціально-економічного й політичного розвитку Ірану в цілому та окремих його районів у 20-40-ті рр. ХХ ст. Внутрішньополітична боротьба в Ірані у 20-30-ті рр. і роль у ній різних політичних, релігійних і етнополітичних чинників. Політика Англії та інших провідних світових держав стосовно Ірану. Іран у роки Другої світової війни.

Близький Схід: Особливості розвитку близькосхідних країн у 20-30-ті рр. ХХ ст. Нові форми колоніальної політики в арабських країнах, специфіка мандатної системи. Характерні риси арабського національно-визвольного руху.Єврейський національно-визвольний рух та ідейно-політична боротьба в Палестині. Близький Схід у роки Другої світової війни.

Туреччина: Військова поразка Османської імперії та окупація частини турецької території війська­ми Антанти. Боротьба турецького народу з іноземною інтервенцією. Кемаль Ататюрк. Проголошен­ня республіки. Підсумки національно-визвольного руху в Туреччині, характер кемалістськоїреволюції. Реформи й перетворення в Турецькій республіці, політика етатизму. Внутрішньополітична боротьба, національна політика. Зовнішня політика Туреччини; турецький нейтралітет у роки Другої світової війни, його характер.

Африка: Результати переділу Африки після Першої світової війни. Місце Африки у світовому господарстві, посилення її експлуатації. Традиційні африканські інститути в 20-30-ті роки ХХ ст. Характерні риси двох основних систем колоніального панування – прямого й непрямого. Нові форми й методи визвольної боротьби, її специфіка в різних регіонах і країнах. Специфіка розвитку Південно-Африканського Союзу. Країни Африки в роки Другої світової війни.

Латинська Америка: Вплив Першої світової війни на економічний і політичний розвиток країн Латинської Америки, посилення позицій США, англо-американське суперництво за панування в Ла­тинській Америці. Ліворадикальні й праворадикальні рухи. Особливості тактики Народного фронту в латиноамериканських країнах. Політична боротьба в Мексиці у 20-30-ті рр. ХХ ст., внутрішня й зовнішня політика урядів Карранси , Обрегона, Кальєса та Карденаса. Спроби реформування мексикансько­го суспільства. Рух за Народний фронт. Ідейно-політична боротьба в Аргентині у 20-30-ті рр. ХХ ст., ліворадикальні й правора­дикальні рухи. Соціально-економічний розвиток Бразилії у 20-30-ті рр. ХХ ст., внутрішньополітична боротьба, повстання в Сан-Паулу й похід "колони Престеса", революція 1930 р., її хара­ктер, внутрішня й зовнішня політика уряду Варгаса, "нова держава Варгаса" та її ха­рактер. Економічний та політичний розвиток Чилі в 20-30-ті рр. ХХ ст., внутрішня й зовнішня політика урядів Алессандри, диктатура Ібаньєса та її характер, утворення Народного фронту та його діяльність. Країни Латинської Америки в роки Другої світової війни.

Тема 2. Другий період (1945 – 2009 рр.). Приступаючи до вивчення історії країн Азії, Африки та Латинської Америки після Другої світової війни, необхідно дати стислу характеристику цього найважливішого періоду розвитку переважної більшості країн світу. Вона зводиться до наступного: 1) під час Другої світової війни правому соціально-політичному радикалізму й тоталітаризму був завданий нищівний удар, після якого він так і не зумів оговтатися; 2) після війни посилилися лівора­дикальні рухи, що утворили в ряді країн Азії, Африки та Латинської Америки різні моделі лівототалітарних режимів, що спиралися на егалітаристські настрої й менталітет значної час­тини населення цих країн, і отримували підтримку від СРСР і його союзників; 3) різко акти­візувалися релігійно-общинні й фундаменталістські рухи різної спрямованості, що розробили свої моделі державного устрою; 4) практично всі країни Азії та Африки отримали політичну незалежність; 5) головною проблемою, що стояла перед молодими державами після звіль­нення їх від гніту колоніалізму, був вибір моделей розвитку, з якими пов'язувалося вирішен­ня їхніх проблем; 6) колишні метрополії стали проводити політику неоколоніалізму, намага­ючись зберегти колишні колонії в орбіті свого впливу; 7) збільшився розрив між бідними та багатими країнами; 8) деякі колись відсталі країни зуміли домогтися колосальних успіхів у своєму розвитку (т.зв. «економічне диво»). Виходячи з вищесказаного, визначимо найбільш важливі проблеми в історії кожної з виділених нами країн Азії, Африки та Латинської Аме­рики.