Криза та ліквідація Версальського порядку (1933 – 1939 рр.) Становлення доктрини і політики «умиротворення агресора». Вереснева криза і Мюнхенська конференція 1938 р. Розчленування Чехословаччини. Перехід Англії та Франції до «політики гарантій». Покращення німецько-радянських стосунків. Англо-франко-радянські переговори в Москві 1939 р. Пакт Молотова – Ріббентропа. Проблема відповідальності за розв’язання Другої світової війни.
Тема 13. Друга світова війна 1939 – 1945 рр.
Європейська фаза війни (1939 – 1941 рр.) Міжнародні відносини 1941 – 1943 рр. Міжнародні відносини на завершальному етапі війни (1943 – 1945 рр.).
Міжнародні відносини в Азіатсько-тихоокеанському регіоні й завершення Другої світової війни. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
Тема 14. Ялтинсько-Потсдамська система (1945 – 1991 рр.)
Генеза «холодної війни» (1945 – 1949 рр.). Повоєнні зовнішньополітичні розрахунки СРСР та США. Виникнення терміну «холодна війна». Оформлення біполярної системи та балансування на межі війни (1950 – 1962 рр.). Карибська криза 1962 р. та її міжнародні наслідки.
Розмивання біполярної структури світу та розрядка міжнародної напруги (1962 – 1979 рр.) «Друга холодна війна» та розпад Ялтинсько-Потсдамської системи (1980 – 1991 рр.) Самознищення СРСР й утворення Співдружності Незалежних Держав. Крах Ялтинсько-Потсдамської системи.
Країни «третього світу» в міжнародних відносинах доби 1945 – 1991 рр. Криза колоніалізму та її чинники. Завершення процесу деколонізації.
Історія Західної Європи та Північної Америки Нового часу (I період).
Тема 1. Англія XVII – XVIII ст. Передумови Англійської революції. Розвиток нового укладу в надрах феодального суспільства. Наростання конфлікту між абсолютизмом і парламентської опозиції при перших Стюартах. Початок революції. Скликання Довгого парламентуПерша громадянська війна. Боротьба за поглиблення революції.
Індепендентська республіка. Її внутрішня і зовнішня політика.
Криза Індепендентської республіки, причини переходу до протекторату, його сутність. «Знаряддя правління». Криза системи протектора. Реставрація монархії Стюартов.
Бредська декларація. Політична реакція. Економічна політика в період Реставрації. Віги і торі. Державний переворот 1688 р. «Білль про права». Історичне значення перевороту.
Політичний і соціально-економічний розвиток Англії в першій половині XVIII в.
Початок промислового перевороту. Його передумови.
Тема 2. Війна за незалежність Північно-Американських колоній Англії і утворення США. Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній Англії. Політичний устрій колоній. Початок збройної боротьби та проголошення незалежності. «Декларація незалежності», її історичне значення. Реформи в ході війни в економічній, соціальній та політичній сферах.
Версальський мир і визнання США. Становлення державного ладу США. Поправки до конституції. Основні підсумки й історичне значення війни за незалежність.
Тема 3. Франція в другій половині XVII – XVIII ст. Соціально-економічний розвиток країни. Особливості соціальної структури суспільства. Криза французького абсолютизму. Наростання опозиції абсолютизму.
Французька революція XVIII в. Значення Французької революції.
Франція в роки консульства і Першої імперії. Перша реставрація Бурбонів. «Сто днів». Друга реставрація Бурбонів.
Тема 4. Модернізація європейських країн в 1815 – 1871 роках. Франція Липнева революція 1830 р. у Франції. «Три славних дні». Установлення у Франції буржуазної монархії. Політична боротьба у Франції в 30 – 40-і рр. ХІХ в. Революція 1848 р. Державний переворот 2 грудня 1851 р. Встановлення Другої імперії.
Друга імперія в Франції. Режим Другої імперії. Ріст суспільного невдоволення наприкінці 60-х рр. Початок франко-прусської війни 1870 – 1871 р.
Германські держави в 1815 – 1849 рр. Збереження державної роздробленості Німеччини. Революція в Німеччині. Історичне значення революції 1848 – 1849 р. у Німеччині.
Німеччина в 1850 – 1871 рр. Початок об'єднання Німеччини під верховенством Пруссії. Франко-прусська війна і завершення об'єднання Німеччини.
Імперія Габсбургів в середині ХVIIст. – в 70-ті р. ХІХ ст. Революція 1848 р. в Австрії й Угорщині. Причини поразки і підсумки революції. Австрійська імперія в 1849 – 1867 р.
Італія в ХVIII – першій половині ХІХ ст. Виникнення двох напрямків в італійському національно-визвольному русі. Діяльність помірних лібералів наприкінці 30-х – початку 40-х років. Боротьба за об’єднання Італії. Революція 1848 – 1849 р. в Італії. Політичне й економічне становище Італії після революції 1848 – 1849 р. Утворення Італійського королівства. Франко-пруськая війна і завершення об'єднання Італії.
США в першій половині ХІХ ст. Громадянська війна. Перемога Півночі. Реконструкція 1865 – 1877 р. Значення Громадянської війни і реконструкції Півдня.
Розвиток науки і техніки в новий час.
Історія Західної Європи та Північної Америки Нового часу (II періоду)
Тема 1. Загальні тенденції розвитку Західної Європи та Північної Америки в останню третину ХІХ – на початку ХХ ст. Теоретичне осмислення епохи. Історичні підсумки епохи революцій. Теоретичне осмислення періоду. Економічні процеси в Європі та Америці. Індустріальна революція та її наслідки. Технічний і технологічний поступ, виникнення нових галузей промисловості. Переворот у засобах транспорту і зв'язку. Зміна структури національних ринків. Особливості сільськогосподарського розвитку в різних країнах Заходу. Фрітрейд як основа економічного прогресу. Співвідношення протекціонізму і свободи торгівлі. Становлення світового ринку. Основні економічні ресурси. Індустріальна структура.
Поява монополій, їх різновиди. Співвідношення монополії і конкуренції. Монополії і технічний прогрес. Нові форми власності. Формування багатоукладності господарства. Поєднання фінансового і промислового капіталу. Колоніальна експансія і вивіз капіталу. Питома вага найбільш розвинутих країн у світовому промисловому виробництві.
Державно-політичні трансформації в країнах західної цивілізації. Конституційні режими як основа формування політичної культури та системи. Нерівномірність і особливості політико-державного розвитку країн Заходу. Парламентські реформи. Формування основних ідейно-політичних течій: консерватизм, націоналізм, лібералізм, соціалізм. Концепції, що виправдовували колоніальну експансію. Становлення демократичної представницької системи у більшості країн Заходу та їх поєднання з авторитарними методами управління.
Лібералізм як політична доктрина. Вплив анархізму, марксизму, соціал- реформізму на політичну динаміку останньої третини XIX – початку XX століття. Реформи, революції і національно-визвольні рухи початку ХХ ст.
Культурні процеси останньої третині ХІХ – початку ХХ ст. Вплив наукової «революції» на процес розвитку матеріальної і духовної культури. Світосприйняття європейців. Епоха романтизму у художній культурі Європи і Америки. Нові тенденції розвитку культури наприкінці ХІХ ст. Еволюція реалістичного напряму у культурі. Авангардні течії. Період модерну і його загальна характеристика.
Міжнародний робітничий і соціалістичний рух. Робітничий клас у умовах соціально-економічних зрушень. I Інтернаціонал. Виникнення соціал-демократії. Проблема тактики у соціалістичному русі. Профспілки та інші масові організації. Утворення і початок діяльності ІІ Інтернаціоналу. Бернштейніанство і ревізія марксизму. Паризький і Амстердамський конгреси інтернаціоналу, їхні рішення. Боротьба проти мілітаризму.
Тема 2. Велика Британія у пізньовікторіанську епоху. Велика Британія у 1901 – 1918 рр. «Едвардійська епоха» її характеристика. Країна під час Першої світової війни.
Тема 3. Франція у 1871 – 1918 рр. Країна в умовах війни з Пруссією. Паризька комуна. Конституційно-правовий устрій Третьої республіки. Прихід республіканців до влади. Демократизація політичного життя і соціальне законодавство. Радикали, соціалісти, анархо-синдикалісти у Франції в кінці XIX. Колоніальний фактор у політичному житті країни.
Прискорення економічного розвитку на початку ХХ ст. Франція в умовах світової війни. Політична криза 1917 р.
Тема 4. Німецька імперія у 1871 – 1918 рр. Становлення політичної системи та соціально-економічних розвиток Німеччини у 1871 – 1890 рр. Фактори економічного зростання. Науково-технічних прогрес. Розвиток промисловості. Зовнішня торгівля і вивіз капіталу.
Державний лад Німецької імперії. Пропаганда зовнішньої експансії. Німеччина напередодні війни.
Німеччина на початку Першої світової війни. Система воєнного господарства. Крах політики «Громадянського миру». Наростання кризи і поразка у війні.
Тема 5. Особливості політичного, соціального і економічного розвитку Сполучених Штатів Америки у 1877 – 1918 рр. Бум США в останній третині XIX. Передумови та особливості бурхливого економічного піднесення країни. Особливості соціальної динаміки американського суспільства останньої третини XIX – початку XX століття. Особливості партійно-політичної динаміки «позолоченої ери». Політичний і соціально-економічний розвиток Сполучених Штатів у 1901 – 1918 рр. Соціальне законодавство Т. Рузвельта «прогресистської ера». Еволюція ліберально-реформістської політики у перші роки президентства В. Вільсона. США під час Першої світової війни. Період нейтралітету. Участь у військових діях. Ситуація в країні у 1917 – 1918 рр.
Тема 6. Перша світова війна. Воєнні кампанії 1914 – 1916рр. Липнева криза 1914 р. і початок збройного конфлікту. Воєнні дії у Європі 1914 року. Ситуація на Західному фронті. Основні операції на Східному фронті. Підсумки 1914 року.
Кампанії 1915 року. Початок перелому у війні: події на фронтах 1916 р. Підсумки кампанії 1916 року. Військові дії і міжнародні відносини у 1917 – 1918 рр. Плани країн Антанти щодо післявоєнного влаштування Європи. «14 пунктів Вільсона» і Брестський мир. Поразка австро-німецького блоку. Комп'єнське перемир'я.
Сучасна історія Західної Європи та Північної Америки (I період)
Тема 1. Загальні риси розвитку країн Західної Європи та Північної Америки у 1918 – 1929 рр. Особливості розвитку капіталізму після закінчення Першої світової війни, спільні тенденції розвитку економіки, стан міжнародної торгівлі. Комуністичний та фашистський виклики демократичному устрою країн Західної Європи та Північної Америки.
Зростання робітничого руху після закінчення Першої світової війни. Виникнення масових демократичних та антимонополістичних рухів.
Вплив Жовтневої революції на піднесення робітничого руху у 1918 – 1920 рр. Посилення лівих соціалістичних груп у міжнародному робітничому русі. Процес утворення комуністичних партій. Ідейне та організаційне розмежування з правими лідерами соціал-демократії. Утворення ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу.
Тема 2. Німеччина у 1918 – 1929 рр. Особливості соціально-економічного і політичного стану Німеччини в умовах закінчення Першої світової війни. Складання революційної ситуації. Початок революції, її етапи, рушійні сили, характер і значення. Вибори в Установчі збори і прийняття конституції. Політична боротьба в Німеччині після закінчення революції. Умови Версальського мирного договору для Німеччини і проблема їх виконання. Економічна, соціально-політична стабілізація в Німеччині після 1924 рр. та її причини.
Тема 3. США у 1918 – 1929 рр. Підсумки Першої світової війни для США. Внутрішня та зовнішня політика уряду В. Вільсона. Еволюція внутрішньополітичного курсу. США у період стабілізації капіталізму. Епоха «проспериті» та її особливості.
Тема 4. Велика Британія у 1918 – 1929 рр. Економічний та політичний стан Великої Британії після Першої світової війни. Особливості стабілізації капіталізму у Англії. Особливості приходу до влади лейбористської партії. Відставка кабінету і перемога консерваторів. Загальний страйк 1926 р.
Тема 5. Франція у 1918 – 1929 рр. Франція після закінчення Першої світової війни. Розстановка політичних сил. "Національний блок" та його програма. Внутрішня і зовнішня політика "Лівого блоку". Внутрішнє положення у Франції в період прем'єрства Р. Пуанкаре.
Тема 6. Італія у 1918 – 1929 рр. Підсумки Першої світової війни для Італії. Соціально-економічні та політичні наслідки війни. “Червоне дворіччя”. Зародження фашистського руху та його соціальна база. Б. Муссоліні. Прихід до влади фашистів. Причини перемоги фашизму в Італії. Особливості початкового етапу фашистського режиму. “Криза Маттеотті”.
Встановлення тоталітарної фашистської диктатури. Надзвичайні закони.
Тема 7. Особливості розвитку країн Західної Європи та Північної Америки у 1929 – 19145 рр. Велика економічна депресія, причини та наслідки для розвинених країн. Діяльність Робітничого соціалістичного Інтернаціоналу на початку 30-х рр. VII конгрес Комінтерну та його рішення.
Утворення вогнищ небезпеки у Європи. Зовнішньополітичні плани нацистів. Ставлення західних держав до відродження німецького мілітаризму.
Тема 8. США у 1929 – 1945 рр. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр., її особливості у США. Внутрішня та зовнішня політика уряду Г. Гувера. “Новий курс” президента Ф. Рузвельта. Зовнішня політика уряду Ф. Рузвельта. США в роки Другої світової війни.
Тема 9. Велика Британія у 1929 – 1945 рр. Особливості діяльності лейбористів в умовах світової економічної кризи. Спроби виходу з кризи. Введення протекціонізму. Внутрішньополітичні зміни в першій половині 30-х рр. Поява елементів фашистського руху в країні.
Кризові явища в колоніальній імперії і процес її трансформації. Подолання загальних кризових явищ в економіці. Зовнішня політика Великої Британії напередодні Другої світової війни. Великобританія у роки Другої світової війни.
Тема 10. Франція у 1929 – 1945 рр. Характерні риси світової економічної кризи у Франції. Політика урядів "Національного єднання". Наростання нестабільності і посилення фашистського руху у Франції. Особливості французького різновиду фашизму. Спроба фашистського перевороту і його наслідки. Перемога партій Народного фронту на виборах 1936 р. Внутрішня і зовнішня політика урядів Народного фронту. Міжнародне становище Франції напередодні другої світової війни. Франція в роки Другої світової війни
Тема 11. Італія у 1929 – 1945 рр. Агресивна політика фашистської Італії у Середземномор’ї та на Балканах. Італія в роки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. Політика “автаркії”. Утворення корпоративної системи. Підготовка італійського фашизму до війни. Вісь “Берлін – Рим”. Підписання “Стального пакту” – військового та політичного союзу між Італією та Німеччиною. Італійський антифашистський рух у другій половині 30-х рр. ХХ ст. Італія в роки Другої світової війни.
Тема 11. Німеччина у 1929 – 1945 рр. Німеччина в роки світової економічної кризи. Поляризація політичних сил. Криза буржуазних партій. Встановлення нацистської диктатури. Соціальна база німецького нацизму. Внутрішня політика НСДАП. Мілітаризація економіки. Підготовка Німеччини до війни. Початок гітлерівської агресії у Європі. Внутрішнє та міжнародне становище Німеччини напередодні другої світової війни. Німеччина в Другій світовій війні. Історіографія німецького націонал-соціалізму.
Тема 12. Революція та громадянська війна в Іспанії. Буржуазно-демократична революція в Іспанії. Причини, основні етапи та рушійні сили революції. Аграрна реформа. Церква та національне питання. Проблема армії. Посилення монархічної та клерикальної реакції. Іспанський фашизм та його особливості. Другий етап революції. “Чорне дворіччя”. Утворення та перемога Народного фронту на парламентських виборах 1936 р. Третій етап революції. Початок реалізації програми Народного фронту. Військово-фашистський заколот та початок громадянської війни. Збройна інтервенція Німеччини, Італії та Португалії. Політика “невтручання” в іспанські справи.
Падіння Іспанської республіки. Причини поразки. Встановлення франкістської диктатури.
Історичне значення революції та громадянської війни 1931 – 1939 рр. в Іспанії.
Тема 13. Вузлові проблеми Другої Світової війни. Причини та характер Другої світової війни для країн Західної Європи та Північної Америки. Періодизація війни. “Дивна” війна на Західному фронті. Перехід Німеччини до активних воєнних дій на Західному фронті. Захоплення Данії та Норвегії. Напад Німеччини на Бельгію, Голландію та Францію. Вступ у війну Італії. Поразка Франції та її причини. Зародження руху Опору в окупованих країнах. Колабораціонізм у Європі. Воєнно-політична ситуація після поразки Франції. Намагання Німеччини вивести із війни Англію. Англо-американське співробітництво у ході війни. Закон про “ленд-ліз”.
Напад Німеччини на СРСР. Створення антигітлерівської коаліції. Атлантична хартія. Декларація Об’єднаних Націй. Англо-радянський договір (травень 1942 р.). Угода між СРСР та США (червень 1942 р.). Розбіжності в антигітлерівській коаліції та питання про другий фронт.
Бойові дії англо-американських військ у Північній Африці.
Рух Опору, національно-визвольна війна народів окупованих країн проти загарбників у Європі та Азії. Становище у Німеччині після розгрому німецьких військ під Сталінградом.
Воєнна політика Великої Британії стосовно домініонів. Політика президента Ф. Рузвельта, успіхи воєнної економіки США.
Поразка німецько-фашистських військ на Курській дузі. Початок розвалу гітлерівського блоку. Капітуляція Італії. Піднесення антифашистського та національно-визвольного руху. Відкриття другого фронту та звільнення Франції. Поразка Німеччини та Японії у війні. Значення Другої світової війни та її підсумки.
Сучасна історія країн Західної Європи та Північної Америки (ІІ період)
Тема 1. Головні тенденції розвитку країн Західної Європи та Північної Америки у 1945 – 2013 рр. Перебудова світового капіталістичного господарства після Другої світової війни. Беттон-Вудська система та лібералізація міжнародної торгівлі. “План Маршалла”: економічний аспект. Неокейнсіанство: посилення ролі держави в урегулюванні соціально-економічних процесів. Науково-індустріальна революція та структурна перебудова економіки у 50-60-ті рр. ХХ ст. Початок європейської економічної інтеграції. Транснаціональні корпорації та банки. Організація економічного співробітництва та розвитку. Концепція “держави загального добробуту”. Головні типи соціальної політики у Західній Європі та Північній Америці. Трансформація соціальної структури індустріального суспільства. Особливості політичного розвитку. “Друга хвиля” демократизації. Міжнародна соціал-демократія і утворення Соціалістичного Інтернаціоналу. Доктрина “демократичного соціалізму”. Еволюція ліберальної та консервативної ідеології. Християнська демократія. Феномен ґоллізму. Позасистемні політичні партії. Масові громадські рухи. Криза “суспільства споживання” і “студентська революція” 1960-х рр. Авторитарні режими Південної Європи.
Структурна економічна криза 1970-х – початку 1980-х рр. Стагфляція та накопичення кризових явищ у фінансовій сфері. Крах Бреттон-Вудської системи. Смітсонівська угода. Доповідь Римського клубу “Межі зростання” (1972) і загострення екологічних проблем. Нафтовий шок 1973 р. Світова енергетична криза 1974 – 1975 рр. та її наслідки. Група G-7. Другий нафтовий шок 1979 р. Світова економічна криза 1980 – 1982 рр. Передумови переходу до постіндустріального типу економіки. “Третя хвиля” демократизації: революції в Португалії, Греції, Іспанії. Єврокомунізм. Ескалація “лівого” та “правого” тероризму. “Етнічний ренесанс” малих народів. Масові громадські рухи 70-х рр. Поява “зелених” партій та організацій.
Становлення постіндустріального суспільства. “Неоконсервативна революція”. Монетаризм М. Фрідмена і “теорія пропозиції” А. Лаффера – основа неоконсервативної економічної політики. Посткейнсіанство в умовах 1980 – 90-х рр. Науково-технологічна революція. “Інформаційне суспільство” та його головні риси. Іноваційний характер науково-технічного поступу. “Демократизація власності” та “система участі”. “Нова економіка” в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Утворення і розбудова Європейського Союзу. Північноамериканська зона вільної торгівлі та інтеграційні процеси у Західній півкулі. Всесвітня торгова організація і глобалізація ринків. Формування єдиного інформаційного простору. Основні тенденції демографічного розвитку та соціальної стратифікації постіндустріального суспільства. Криза “держави добробуту”. “Держава можливостей” як її альтернатива. Сучасні проблеми відносин правової держави та громадянського суспільства. Крах міжнародного комунізму і еволюція головних політичних ідеологій. Головні виклики сучасності і проблема міжнародного тероризму. Світова фінансово-економічна криза 2008 – 2009 рр. та глобальна рецесія. Підсумки та перспективи розвитку євроатлантичної цивілізації.
Тема 2. Сполучені Штати Америки. Економічні, геополітичні та психологічні підсумки Другої світової війни для США. Особливості економічного розвитку у повоєнний період. Перетворення США на фінансово-економічного та політичного лідера капіталістичного світу. США в роки президентства Г. Трумена. Доктрина “стримування комунізму” і “план Маршалла”. Утворення НАТО. Участь США у Корейській війні. Маккартизм. “Динамічний консерватизм” Д. Айзенґовера. Рух за громадянські права негрів. М.А. Кінг. “Доктрина Айзенґовера” та зовнішня політика США другої половини 50-х ХХ ст. Ліберальний реформізм президентів Дж. Кеннеді та Л. Джонсона: політика “нових рубежів” та “великого суспільства”. Третя Берлінська та Карибська кризи. Ескалація війни в Індокитаї. “Доктрина Джонсона”. Масові рухи соціального протесту 1960-х рр. Політика “нового федералізму” Р. Ніксона. Конфлікт між Конгресом та Білим домом. “Уотергейтська справа”. “Доктрина Форда”. Радянсько-американські угоди в галузі обмеження озброєнь. Тактика “символічного популізму” Дж. Картера. Рух на захист громадських інтересів. “Доктрина Картера”.
США у 1980 – 2013 рр. Президентські вибори 1980 р. “Рейганоміка” – економічна теорія та практика американського неоконсерватизму. “Соціальний дарвінізм”. Податкова реформа. Радянсько-американські стосунки. Програма “зоряних війн”. “Доктрина Рейгана”. Адміністрація Дж. Буша – старшого: пом’якшення неоконсервативного курсу. Участь США у війні в Перській затоці 1991 р. Глобальне лідерство США у світі після закінчення “холодної війни”. “Новий лібералізм”: головні пріоритети внутрішньої та зовнішньої політики адміністрації Б. Клінтона. Головні підсумки діяльності його адміністрації. Політика “співчутливого консерватизму” адміністрації Дж. Буша-молодшого. Трагедія 11 вересня 2001 р. Зміна концепції національної безпеки США. Боротьба з міжнародним тероризмом адміністрації Дж. Буша II. Соціально-економічна політика республіканців. Податкова реформа. Обвал іпотечного ринку. Фінансово-економічна криза 2007 – 2009 рр. та заходи по її подоланню. Внутрішня політика президента Б. Обами. «Чайна партія» та посилення ультраконсервативної фракції республіканців. Президентська кампанія 2012 р. Корекція зовнішньополітичного курсу Вашингтона у 2009 – 2013 рр.
Тема 3. Економічна та політична інтеграція у Західній Європі (1945 – 2013 рр.)
Європейська ідея та початок євроінтеграції. Історичні передумови інтеграційного процесу в Європі. Організація Європейського економічного співробітництва. “План Шумана” і створення Європейського співтовариства вугілля і сталі. Спроби військово-політичної інтеграції: причини невдач. Західноєвропейський союз. “Римська хартія” 1957 р: утворення ЄЕС та Євроатому.
Європейські співтовариства у 1960 – 1970-ті рр. “Спільний ринок” наприкінці 1950-х – на початку 60-х рр. Гальштейн і де Ґолль – дві парадигми європейської інтеграції. Гаазький саміт 1969 р. Гальмування інтеграційного процесу у період структурної економічної кризи 1970-х рр. Утворення Європейської валютної системи. Еволюція ЄАВТ та Ради Європи у 60 – 70-ті рр. ХХ ст.
Утворення та розвиток Європейського Союзу. «Європесимізм» та його подолання. Концепція «Європи різних швидкостей». Розширення ЄЕС на Південь. Єдиний європейський акт 1987 р. Маастрихтський догвір про Європейський Союз від 7 лютого 1992 р. та його ратифікації. Ліссабонський договір 2007 р. Євросоюз у боротьбі зі світовою фінансово-економічною кризою 2008 – 2009 рр. та її наслідками. Криза єврозони й заходи по її подоланню.
Тема 4. Німецька проблема у 1945 – 1990 рр. Розкол Німеччини (1945 – 1949 рр). Рішення Ялтинської конференції щодо Німеччини. Берлінська криза 1948 – 1949 рр. Конституційні процеси на заході и сході Німеччини. Механізми утворення ФРН та НДР. Німецьке питання в міжнародних відносинах 1950 – першої половини 1970-х рр. Німеччина на шляху до об’єднання. Зусилля канцлера Г. Коля з актуалізації німецької проблеми. Падіння Берлінського муру. «Листопадова» революція в НДР. Договір між ФРН та НДР про встановлення державної єдності Німеччини від 31 серпня 1990 р. Московський договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини від 12 вересня 1990 р. Завершення об’єднавчого процесу та його історичне значення.
Достарыңызбен бөлісу: |