Вступ до античної історії. Історичні джерела

10. Вступ до античної історії. Історичні джерела.

Історичні джерела. Археологічні пам'ятки як історичне джерело вивчення стародавньої історії Греції і Риму. Епіграфічні та нумізматичні джерела. Значення антропологічних залишків для вивчення історії античного світу. Папірологічні джерела та їх значення. Літературні джерела. Основні напрямки грецької історіографії та її визначні представники: логографи, Геродот, Фукідід, Ксенофонт, Арістотель, Діодор Сіцілійський, Плутарх. Пам'ятки художньої літератури, листи, мемуари як історичне джерело. Твори Полібія, Ціцерона, Юлія Цезаря, Саллюстія як джерела з історії Римської республіки. Римська історіографія періоду Імперії: Веллей Патеркул, Таціт, Светоній, Аппіан, Діон Кассій, Амміан Марцеллін. Значення комплексного використання різних категорій історичних джерел при вивченні античної історії.

11. Природні умови стародавньої Греції. Періодизація давньогрецької історії.

Греція в географічній системі Середземномор'я. Егейський басейн. Географічні умови материкової Греції. Характер поверхні. Берегова лінія та умови для мореплавства. Клімат, природні багатства, грунти. Умови господарської діяльності.

Періодизація стародавньої грецької історії.

12. Егейський світ у ПІ-П тис. до н.е.

Історичні джерела. Проблема догрецького населення. Хронологія найдавнішої історії Егейського басейну. Критська культура в ПІ-П тис до н.е. Господарство. Проблеми соціально-політичного ладу. Зв'язок Криту з іншими стародавніми культурами. Культура і ідеологія. Проблема писемності. Мікенська, або ахейська культура. Економіка. Політичний лад. Культура і мистецтво. Дешифрування лінійного письма Б. Дорійське переселення та його наслідки.

13. Греція в XI - IX ст. до н.е.

Історичні джерела. Питання про походження давньогрецького епосу. Гомерівське питання. “Іліада” та “Одіссея” як історичне джерело. Питання про мікенську спадщину в поемах. Економіка Греції за даними поем. Грецький рід і розклад родового ладу у греків за даними “Іліади” і “Одіссеї”. Загальна характеристика грецького суспільства ХІ-ІХ ст. до н.е. Виникнення рабства, стан рабів у суспільстві. Політичний лад греків в ХІ-ІХ ст. до н.е. Роль народних зборів. Басілеї.

14. Економічні і соціальні умови Греції у VIII – VI ст. до н.е.

Джерела з історії Греції VIII – VI ст. до н.е. Дані поеми Гесіода “Труди і дні”. Стан сільського господарства і становище землеробів. Нагромадження багатства і поява приватної власності. Розвиток ремесла і торгівлі. Технічний прогрес. Розшарування суспільства. Соціальна боротьба. Аристократія і демос. Характеристика давньогрецького полісу.

Грецька колонізація VIII-VІ ст. до н.е. Причини колонізації. Її головні напрямки і характер. Колонізація півдня України. Тубільне населення цього регіону, його суспільний лад. Взаємовідносини греків з таврами і скіфами. Грецькі колонії на північному березі Понту. Вплив колонізації на розвиток продуктивних сил.

Рання грецька тиранія та її особливості.

15. Стародавня Спарта.

Джерела з історії Спарти. Виникнення Спартанської держави та її найдавніша історія. Особливості розвитку Спарти у VII - VІ ст. до н.е. і їх причини. Господарство. Суспільний лад. Становище ілотів і періеків. Статус спартіатів. Державний лад Спарти. Роль архагетів у суспільстві. Криптії. Побут і виховання спартанців. Зовнішня політика Спартанської держави. Утворення Пелопоннеського союзу.

16.Виникнення рабовласницької демократії в Афінах.

Джерела з історії Афін VIII - VІ ст. до н.е. Розклад родового ладу в Аттіці. Посилення панування родової знаті. Кабальне рабство і погіршення становища селянства. Боротьба за владу. Заколот Кілона. Закони Драконта. Реформи Солона та їх наслідки. Політична боротьба після Солонових реформ. Розвиток ремесла в Афінах. Зростання значення торговельно-ремісничих верств населення. Тиранія Пісистрата та його синів. Законодавство Клісфена. Формування рабовласницької демократії.

17.Греко-персидські війни і Афінський морський союз.

Джерела з історії греко-персидських війн. Причини греко-персидських війн. Повстання малоазійських греків і початок боротьби персів і греків. Перший похід персів. Марафонська битва. Політична боротьба в Афінах, діяльність Фемістокла по створенню флоту. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Утворення Делоського морського союзу. Політика Афін щодо союзників. Зовнішня політика Афінської держави в 70-60-х роках V ст. до н.е. Заключний період війни. Її результати та наслідки.

18. Розквіт Афінської демократії.

Історичні джерела. Розвиток демократії в Афінах після греко-персидських війн. Політичні угруповання в Афінах і їх соціальна база. Політика Кімона. Реформи Ефіальта і Перікла. Державний лад Афін. Внутрішня політика Перікла. Економічний розквіт. Будівництво. Перетворення Афін на великий культурний центр Еллади. Зовнішня політика. Понтійська експедиція Перікла.

19. Соціально-економічний лад Греції у V – IV ст. до н.е.

Розвиток рабовласницького господарства. Застосування праці рабів у сільському господарстві, ремісництві, при добуванні корисних копалин. Раби в домашньому господарстві, державні раби. Юридичне становище рабів. Метеки, їх роль у господарстві й правове становище. Становище вільних виробників у сільському господарстві й ремісництві. Суспільний лад грецьких полісів. Класи та стани. Громадяни і негромадяни. Розвиток товарного виробництва.

20. Пелопоннеська війна.

Джерела з історії Пелопоннеської війни. Соціально-економічні та політичні причини війни. Стратегічний план Перікла. Архідамова війна. Нікієв мир. Загострення соціальної боротьби. Ідеологічна криза. Стан господарства Афін під час війни. Афінська експансіоністська політика. Сіцілійська експедиція. Декелейська війна. Крах зовнішньої політики Афін. Виступ олігархів у 411 р. до н.е. Заключні події війни. Її результати та наслідки. Політичні події 404-40З рр. до н.е. Відновлення демократії в Афінах.

21. Греція в першій половині ІV ст. до н.е. Криза полісної системи.

Історичні джерела. Економічні і соціальні наслідки Пелопоннеської війни. Стан сільського господарства і ремісництва в Греції. Зростання виробництва в колоніях. Розвиток обміну. Загострення соціальних і політичних протиріч. Розорення дрібних і середніх власників. Масове зубожіння громадян грецьких полісів, еміграція греків за кордон. Широке розповсюдження найманства. Пошуки виходу з кризи, ідея походу в Азію. Гегемонія Спарти та її наслідки. Демократичний переворот у Фівах. Діяльність Пелопіда і Епамінонда. Піднесення Фів, їх зовнішня політика. Спроба фіванців стати гегемоном Греції. Другий Афінський союз. Політична роздрібленість Греції.

22. Грецька культура класичного періоду.

Історичні умови розвитку грецької культури в V – IV ст. до н.е. Грецька релігія класичного періоду. Пантеон і культи. Розвиток науки і філософії. Матеріалістична філософія Демокрита. Ідеалізм Платона. Філософія Аристотеля. Соціальні і політичні вчення. Розвиток наукових знань. Ораторське мистецтво. Грецький театр та його суспільне значення. Твори Есхіла, Софокла і Еврипіда. Комедії Аристофана. Архітектура і образотворче мистецтво.
23. Встановлення в Греції македонської гегемонії.

Історичні джерела. Територія, природні умови, населення Македонії. Її соціально-економічний і політичний лад в V - першій половині ІV ст. до н.е. Реформи Філіппа II. Боротьба за гегемонію в Греції. Союзницька війна і розпад П Афінського морського союзу. Священна війна. Македонська і антимакедонська партії в Афінах. Боротьба Македонії за приєднання фракійських земель. Друга Священна війна. Битва під Херонеєю та її наслідки. Панеллінський конгрес у Коринфі. Підготовка до походу в Азію.

24. Завоювання Александра Македонського і утворення

Македонської держави.

Історичні джерела про Александра Македонського. Держава Ахеменідів напередодні походів Александра. Причини і приводи східного походу, його історія. Опозиція проти Александра. Похід в Індію. Політика Александра по створенню держави, її економічний і політичний лад. Загадкова смерть Александра. Історичне значення походів Александра Македонського. Боротьба діадохів і утворення елліністичних держав.

25. Елліністичні держави Селевкідів і Птолемеїв.

Історичні джерела. Проблема еллінізму. Держава Селевкідів. Економіка. Переміщення торговельних шляхів. Нові торговельні міста. Грецькі поліси і хора, їх взаємовідносини. Основні риси структури суспільства. Політичний лад. Адміністративний устрій. Зовнішня політика Селевкідів. Елліністичний Єгипет. Соціально-економічний і політичний лад царства Птолемеїв. Роль бюрократичного апарата. Царські монополії. Становище селянства. Землеволодіння в Птолемеївському Єгипті. Зовнішня політика Птолемеїв. Боротьба за Келесірію.

26. Греція і Македонія в епоху еллінізму.

Історичні джерела. Поглиблення кризи в економіці і загострення соціальних протиріч у грецьких полісах. Боротьба за Грецію між елліністичними династіями. Ахейський і Етолійський союзи. Занепад Спарти. Загострення соціальних відносин у спартанському суспільстві. Реформи Агіса. Причини його невдачі. Перетворення Клеомена та їх наслідки. Ахейський союз і Македонія. Тиранія Набіса. Занепад Македонії і підкорення грецьких полісів Риму.

27. Південь України в елліністичну епоху.

Історичні джерела з елліністичної історії Північного Причорномор'я. Взаємовідносини греків і скіфів Північного Причорномор’я в III - II ст. до н.е. Скіфська держава в Криму. Боспорське царство. Ольвія. Херсонес. Взаємовідносини з Понтійською державою. Повстання на Боспорі під проводом Савмака. Походи Діафанта. Культура Північного Причорномор'я.

28. Елліністична культура.

Головні риси елліністичної культури. Взаємовплив культур Греції і Сходу. Релігійний синкретизм. Відокремлення науки від філософії. Основні напрями елліністичної філософії. Зростання позитивних знань. Розвиток техніки. Література і образотворче мистецтво елліністичної епохи. Мусейон. Александрійська бібліотека. Інші центри елліністичної культури.

29. Виникнення римської civitas.

Природні умови Апеннінського півострова. Характер поверхні. Клімат. Грунти. Природні багатства. Основні господарські райони Італії.

Періодизація римської історії.

Найдавніше населення Італії. Етруски. Проблема походження. Соціальне-економічний лад етруського суспільства. Етруська культура та її вплив на італійські племена. Грецькі колонії на півдні Італії і на Сіцілії.

Антична традиція про заснування Риму. Археологічні дані про виникнення міста Рим. Найдавніша історія Риму. Римська община. Триби, курії, патріархальний рід. Патриції і плебеї, патрони і клієнти. Рабовласництво та його джерела. Політичний лад. Реформи Сервія Туллія і їх наслідки.

30. Рим та Італія наприкінці VI – у Ш ст. до н.е.

Історичні джерела. Падіння "царської" влади та встановлення Римської республіки. Економічне життя в Римі та Італії. Причини, основні етапи та наслідки боротьби між патриціями та плебеями. Зміни в соціальній структурі римського суспільства. Формування нобілітету, вершництва, плебсу.

Державний лад Римської республіки. Коміції, сенат, ординарні та екстраординарні магістратури. Римське військо та його організація.

Зовнішня політика Риму. Війни з етрусками. Боротьба з галлами /кельтами/. Захоплення галлами Риму. Завоювання Римом середньої та південної Італії. Війни з самнітами. Військовий конфлікт з Тарентом. Війна Риму з Пірром. Утворення римсько-італійської конфедерації.

31. Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному

Середземномор’ї.

Історичні джерела. Виникнення та розвиток Карфагену. Його територія, господарство та суспільно-політичний лад. Карфагенська експансія в Африці та в Західному Середземномор’ї.

Перша Пунічна війна. Приводи та причини. Боротьба за Сицилію. Римська експедиція до Африки та її наслідки, битви на морі. Успішні дії римського флоту. Поразка Карфагену. Повстання карфагенських найманців, рабів. Виступ африканських племен проти Карфагену. Важкі економічні наслідки війни для Карфагену. Захоплення Римом Сардинії. Утворення перших римських провінцій.

Експансія Карфагену в Іспанії, причини цих кроків правлячої верхівки Карфагену. Клан Баркідів в Карфагені. Новий конфлікт Карфагену з Римом, його приводи та причини. Початок другої Пунічної війни. Похід Ганнібала до Італії. Загострення соціально-політичної боротьби в римському суспільстві. Перехід частини галлів на бік Ганнібала. Диктатура Фабія Максима. Невдоволення римського плебсу. Битва під Каннами. Воєнні дії на півдні Італії, на Сицилії та Піренейському півострові. Висадка римської армії в Африці. Битва під Замою. Результати та наслідки Другої Пунічної війни.

32. Соціально-економічні відносини в римському суспільстві в П - I ст. до н.е.

Вплив римських завоювань на процеси соціально-економічного розвитку в Італії. Пограбування завойованих країн, приплив матеріальних цінностей та рабів. Перетворення ранньорабовласницьких відносин на класичне рабство. Заснування нових міст в Італії, розквіт життя у містах.

Вплив класичного рабства на розвиток економіки. Стан сільського господарства. Розвиток інтенсивних його галузей. Стан у землеробстві. Поява і розповсюдження рабовласницьких вілл. Руйнування селянських господарств. Процес концентрації земельної власності. Ремесла. Використання рабської праці. Стан з сировиною. Розвиток металургії, металообробки, керамічного виробництва, ткацтва, виробництво зброї. Торгівля. Розвиток товарно-грошових відносин. Предмети торгівлі. Шляхи сполучення та торгові шляхи. Стан заморської торгівлі, італійські міста - центри торгівлі. Грошові відносини. Римська монета.

Структура римського суспільства. Нобілітет, вершники, плебс; стан рабів, джерела рабства. Взаємовідносини між римськими громадянами, італіками та провінціалами. Загострення соціальних протиріч.

33. Повстання рабів і загострення соціальної боротьби

в римському суспільстві в другій половині П ст. до н.е.

Загострення класової та соціальної боротьби в римському суспільстві в другій половині П ст. до н.е. Перші повстання рабів в Італії. Перше Сицилійське повстання рабів. Причини та приводи. Ватажки та організація повстання. Хід повстання. Утворення держави рабів. Придушення повстання рабів. Повстання Арістоніка в Пергамі. Причини та приводи. Утворення держави "геліополітів". Придушення повстання і захоплення Арістоніка. Загострення соціальних протиріч в римському суспільстві. Боротьба за аграрні реформи у зв'язку з обезземеленням селянства. Реформи Тиберія Гракха. Причини поразки реформатора. Політична боротьба після загибелі Тиберія Гракха. Соціально-політичні реформи Гая Гракха. Боротьба за демократизацію римського державного ладу. Аграрні перетворення. Сенатська реакція після загибелі Гая Гракха.

34. Римська республіка на межі II - І ст. до н.е.

Агресивна зовнішня політика Риму в Африці. Югуртинська війна та її наслідки. Військова реформа Гая Марія. Війни Риму з кімврами і тевтонами. Друге Сіцілійське повстання рабів. Демократичний рух у Римі під проводом Апулея Сатурніна. Діяльність Лівія Друза Молодшого. Союзницька війна, її причини та приводи. Хід Союзницької війни та її наслідки. Розповсюдження прав римського громадянства на італіків. Перша війна Риму з Митридатом VІ. Антиримський рух у Малій Азії та Греції. Боротьба між Марієм та Суллою. Воєнні дії римського війська проти армії Митридата в Греції. Маріанський переворот у Римі. Повернення армії Сулли до Італії. Громадянська війна, установлення диктатури Сулли. Характер диктатури та її значення в Римській історії.

35. Політична криза Римської республіки в першій половині І ст. до н. е.

Загострення соціальної боротьби після смерті Сулли. Сепаратистські рухи в провінціях. Серторіанська війна в Іспанії та її наслідки. Повстання рабів в Італії під проводом Спартака. Причини, змова гладіаторів у Капуї, утеча на Везувій, створення війська рабів, хід воєнних дій на півдні Італії, походи рабів на північ, а потім на південь Апеніннського півострова. Питання про програму та розбіжності серед ватажків повстання. Поразка повстанців, жорстока розправа над ними римських воєначальників.

Римська політика на Сході. Третя війна Риму з Митридатом VІ. Приєднання до Риму Понтійського царства. Дії Гнея Помпея на Сході. Утворення нових римських провінцій. Повернення Помпея до Риму. Реставрація досулланської конституції.

Політична боротьба в Римі 60-х років. Змова Катиліни. Дії консула Цицерона по викриттю змови. Утеча Катиліни до Етрурії. Битва при Пісторії. Загибель Катиліни.

36. Падіння Римської республіки.

Перший тріумвірат. Аграрні реформи Цезаря. Рух Клодія. Завоювання Цезарем Галлії. Римська політика на Сході. Похід Красса до Парфії. Розпад першого тріумвірату. Громадянська війна між Цезарем і Помпеєм. Диктатура Цезаря.

Громадянська війна після загибелі Цезаря. Мутінська війна. Другий тріумвірат і проскрипції. Битва під Філіппами. Наділення землею рабів. Перузінська війна. Боротьба з Секстом Помпеєм. Політика Марка Антонія на Сході. Останній етап боротьби між Октавіаном і Антонієм. Битва біля Акція. Приєднання Римом Єгипту. Смерть Антонія та Клеопатри. Економічні і соціальні наслідки громадянської війни.

37. Принципат Августа.

Встановлення імператорської влади. Принципат як політична система. Характер принципату Августа. Римські державні установи при Августі. Соціальна політика. Ставлення до сенаторського стану і вершництва. Раби і відпущеники. Нові основи провінціального управління. Податкова система. Ставлення до армії. Преторіанська гвардія. Зовнішня політика Августа. Система васальних держав. Повстання в Паннонії і Германії. Політика на Сході. Договори з парфянами. Римська культура епохи Августа. Творчість Вергілія, Горація і Овідія. Діяльність Мецената.

38. Римська імперія в І ст. н.е.

Спадкоємці імператора Августа. Тиберій, його внутрішня і зовнішня політика. Боротьба з сенатською опозицією. Податкова політика. Придушення повстань у провінціях. Роль фаворитів. Посилення імператорської влади. Принципат Калігули. Бюрократизація державного апарату під час правління Клавдія. Імператорські канцелярії. Зміни в політиці у відношенні до провінцій. Зовнішня політика імператора Клавдія. Правління Нерона. Поступове зростання опозиційних настроїв у Римі. Внутрішня і зовнішня політика Нерона. Повстання в провінціях Британії, Галлії, Іспанії та в Іудеї. Римська експансія на Сході. Боротьба з Парфією. Політична криза в Римській державі після загибелі Нерона. Громадянська війна 68-69 років. Перемога Веспасіана Флавія. Придушення повстання в Іудеї. Економічна політика імператора Веспасіана. Нове ставлення до провінцій. Правління Тіта й Доміціана. Посилення абсолютистських тенденцій під час правління Доміціана. Невдача під час походу у Подунав'я проти даків. Фінансові труднощі. Загибель Доміціана.

39. Становище у Римській імперії в П ст. н.е.

Правління династії Антонинів. Імператор Траян, його внутрішня і зовнішня політика. Завоювання Дакії. Парфянський похід. Внутрішня політика Траяна за даними його листування з Плінієм Молодшим. Римська імперія чає правління Адріана. Подальша централізація та бюрократизація управління державою. Підготовка чиновників, державна пошта. Спорудження системи захисту державних кордонів. Нове повстання в Іудеї. Припинення нових завоювань. Правління Антоніна Пия. Погіршення внутрішнього становища імперії за часів Марка Аврелія. Постійний тиск варварських племен на прикордонні області Римської імперії. Повстання в провінціях. Похід проти парфян. Маркоманські війни. Правління імператора Коммода та його загибель.

40. Походження християнства і його рання історія.

Проблема виникнення християнства. Християнське вчення. Канонічні та апокрифічні євангелія. Найдавніші християнські общини, їх соціальний склад. Райони розповсюдження християнства у П сторіччі. Проповідники, діакони, єпископи. Боротьба всередині християнської церкви. Поступова зміна соціального складу християнських общин, виникнення єресей. Взаємовідносини християнської церкви з Римською державою. Переслідування і гоніння на християн. Поступовий перехід єпископату на бік римської влади. Історична роль початкового християнства.

41. Криза в Римській імперії в Ш ст. н.е.

Громадянська війна 193-197 рр. Династія Северів. Правління Септимія Севера. Внутрішня і зовнішня політика. Постійна увага до армії. Переслідування сенаторів. Поповнення державної казни. Похід до Британії. Спадкоємці Септимія Севера. Правління Каракалли. Едикт про римське громадянство. Політика Геліогабала і Александра Севера. Сенаторські та солдатські імператори. Зростання сепаратистських тенденцій, послаблення центральної влади. Занепад господарства. Фінансова криза. Скорочення торговельних зв'язків. Зубожіння широких верств населення. Запустіння міст. Постійні вторгнення варварських племен і поселення їх на прикордонних територіях імперії. Повстання в провінціях.

Спроби реставрації Римської імперії. Імператор Авреліан і його спадкоємці.

42. Римська імперія за часів домінату.

Прихід до влади імператора Діоклетіана. Нова організація управління державою. Домінат як політична система. Реформи Діоклетіана. Тетрархія. Спроба впорядкування фінансів. Едикт про ціни. Податкова реформа. Новий адміністративний поділ імперії. Зміни в римській армії. Релігійна політика. Гоніння на християн.

Боротьба за владу між спадкоємцями Діоклетіана. Імператор Костянтин та його політика. Міланський едикт. Закріпачення станів. Зміни в адміністративному поділі. Релігійна політика. Перетворення християнства в пануючу релігію в Римській імперії. Розповсюдження єресей. Нікейський собор. Боротьба з аріанством. Заснування Константинополя. Боротьба між спадкоємцями Костянтина. Спроба реставрації язичества імператором Юліаном. Остаточна перемога християнства. Нова боротьба всередині християнської церкви.

43. Падіння Західної Римської імперії.

Подальша варваризація населення Римської імперії. Велике переселення народів і роль в ньому готів і гуннів. Переселення вестготів на Балканський півострів. Битва під Адріанополем та її наслідки. Правління імператора Феодосія. Розділення Римської імперії на Західну і Східну при спадкоємцях Феодосія. Наступ на Західну Римську імперію германських та інших племен. Взяття Риму Аларіхом на початку V ст. Навала гуннів Аттіли. Пограбування Риму вандалами. Утворення на території Західної Римської імперії "варварських" держав. Остаточне ослаблення центральної влади. Падіння Західної Римської імперії. Передача атрибутів імператорської влади до Константинополя. Проблема падіння Західної Римської імперії в сучасній історіографії.

ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

44. РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V - X ст.)ВСТУП.

Предмет курсу “Історія середніх віків”. Історія походження термину “середні віки”. Хронологічні межи історії середніх віків. Значення середніх віків для історії людства. Сутність феодалізму. Соціально-економічна основа феодалізму. Характерни риси раннього, розвинутого та пізнього середньовіччя. Періодизація середніх віків. Підручники, навчальні посібники та основна література до курсу.

45. Криза рабовластництва та перехід від античності до середніх віків.

Єкономічний кризис Римської імперії. Розвіток колонату, інституту пекулія, розповсюдження емфітевзису. Зміни в становищі міського населення, прикреплення до колегій. Виникнення війскової диктатури. Зростання політичної самостійності великих землевласників. Еволюція християнскої церкві. Загострення соціальної боротьби. Характер ціеї боротьби та її значення для долі імперії.

46. Давньогерманскі племена до II ст. н.є.

Розвиток господарства та суспільний лад германців за даними Цезаря, тацита, археологічних та лінгвістичних джерел. Зміни у землекористуванні та еволюція общини. Розклад первіснообщинного ладу. Зародження майнової та суспільної нерівності. Побут та релігійні вірування стародавніх германців.

47. Завоювання германцами территорії західної Римської імперії та утворення варварських держав

Переміщення германців у II - III ст. н.е. Зміни у германському суспільстві протягом II - V ст. Причини та початок германських вторгнень на територію імперії напрканці IV - V ст. Найкрупніші союзи германських племен. Навала гуннів. Загальні типи ранньофеодальних варварських держав, виникнених в епоху Великого переселення народів. Хронологічні окреслення ціей епохи. Значення варварских завоювань у соціальному перевороті, якій призвів до зміни рабовласницького ладу феодальним.