Робоча програма навчальної дисципліни археологічна наука у світі галузь знань 0203 гуманітарні науки

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
АРХЕОЛОГІЧНА НАУКА У СВІТІ

галузь знань 0203 – гуманітарні науки

напрям підготовки 0303 – історія

спеціальність 8.030304 – археологія

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів 2011

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за напрямом підготовки 0303 - історія, спеціальністю 8.030304 археологія (ОКР «магістр»).

Розробник: кандидат історичних наук, Білас Наталія Миколаївна

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки.

Протокол № 1 від “29” серпня 2011 р.

Завідувач кафедри, проф. Зашкільняк Л. О.

“_____”___________________ 20_____ р.

Схвалено Вченою радою історичного факультету

Протокол №_____від “_____”_______________20_____ р.

“___”________________20___ р. Голова _______________(проф. Шуст Р. М. )

Білас Н. М., 2011

1. Опис навчальної дисципліни

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

3. Програма навчальної дисципліни

Визначення предмету історіографії археології. Структура історіографії археології за предметом конкретних археологічних досліджень: первіснообщинна, класична, середньовічна, східна. Вивчення розвитку методики польових досліджень та камеральної обробки археологічного матеріалу; вивчення розвитку методик інтерпретації та культурно-історичного осмислення археологічного матеріалу; вивчення історіографії загальнотеоретичних ідей на різних етапах історії археології; вивчення формування термінологічно-понятійного апарату науки.

Формування археології як окремої галузі знання. Перші етапи розвитку археології як науки. Терміни «археологія» та «антикваріат» у працях античних та середньовічних авторів: Платон, Діодор Сицилійський, Діонісій Галікарнаський, Йосип Флавій, латинські автори, середньовічні автори, Християн Готліб Гейне. Уявлення про минуле у античний час: розкопки Набоніда, Гесіод, Геродот, Фукідід, Демокріт, Лукрецій Кар тощо. Середньовічне антикварне збиральництво: Ф. Петрарка, Коло ді Рієнцо, антикварна діяльність римських пап.

Кіріако Анконський, товариства по вивченню старожитностей та музеї, Бернард де Монфокон, розкопки Геркулануму та Помпей, Йоган Вінкельман, Бартелемі.

Значення археології для вивчення історії Єгипту та Месопотамії; участь науковців у Египетському поході французської армії; Франсуа Шампольон; Лепсіус, Дж. Річ; Е. Ботта.

Інтерпретація первісних старожитностей середньовічною наукою; Михайло Меркаті; Естерлінг; Жозеф Лафіто; Іоган та Георг Форстери; А.Фергюссон; Кристиян Юргенсен Томсен; Йенс Яков Ворсо; Свен Нільсон.

Дослідження свайних поселень неолітичної доби (Фердинант Келлер); гальштатський могильник; поселення Ла-Тен; норвезькі середньовічні кургани. Відкриття палеолітичного мистецтва (Марселіно де Савтуолла). Відкриття егейської цивілізації (Генріх Шліман; Артур Еванс). Розкопки в Олімпії (Ернст Курціус, Гіршфельд, Дерпфельд). Розкопки у Египті (Маріетт, Гастон Масперо, Фліндерс Петрі), Межиріччі (де Сарзек, Р.Колденс, Е.В.Андре), Центральній Америці (Дж.Стефенс, А.Модслі, Е.Селер). Злиття чотирьох галузей археологічної науки.

Клерикалізм (Г. Обермайер, А. Брейль, В. Шмідт, А. Д. Бєляєв); раціоналізм, позитивізм, неокантіанство (Ріккерт, Віндельбрант - ідеографічна історія), неопозитивізм, історичний матеріалізм: основні положення.

Еволюціонізм (Г. де Мортіл'є). Соціал-дарвінізм (Спенсер, Нільс Оберг). Міграціонізм та дифузіонізм (Бонштеттен, Гернес, Еліот Сміт, Софус Мюллер, Гордон Чайлд, Густав Коссіна). Географічний детермінізм (Ф. Ратцель, Е. Петрі, О. Кроуфорд). Теорія культурних кіл (Фробеніус, Гребнер, Анкерман, Фой). Європоцентризм та «орієнталізм» (Р. Ю. Віппер, Г. Чайлд).

Методологічно-теоретичні розробки «марксистської археології» - «історії матеріальної культури»; спроби зближення археології та історії (метод входження) (А. В. Арциховський, А. Я. Брюсов, С. В. Кисельов, А. П. Смірнов, В. І. Равдонікас). Дискусії у радянській археології 1930-поч. 1950-х рр.: соціологізаторський схематизм, вульгарний автохтонізм, «ліквідаторство».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Тенденції методологічного та концептуального розвитку світової археології у середині-другій пол. ХХ ст. Головні концепції сучасної зарубіжної археології.

Лекція 13-14. Радянська археологія (4 год.).

Основні теоретичні «школи» радянської археології: «археологічна історія» (Арциховський, Рибаков, Захарук, Генінг); «археологічна етногенетика» (Артамонов, Рибаков, Ляпушкін, Третяков, Седов); «археологічна соціологія» (Массон, Алекшин); «дескриптивна археологія» (Маршак, Шер, Каменецький, Ковалевська); «археотехнологія» (Семенов, Коробкова, Риндина, Бобринський); «археологічна екологія» Долуханов, Кумілев, Мікляєв); «ешелонована археологія» (Клейн, Щукин).

Розвиток методики польових досліджень у археології Європи та північної Америки: спрямованість на більш плідне використання методів природознавчих дисциплін у практиці археологічних досліджень.

«Нова археологія»; процесуальна, постпроцесуальна археологія, етноархеологія, біологічна археологія тощо. Підводна археологія.

4. 
   Структура навчальної дисципліни
   

6. 
   Самостійна робота
   

1. Обґрунтуйте двоєдиність історії польових досліджень та власне історіографії концептуально-теоретичних та культурно-історичних, реконструктивних ідей у археології.

2. Назвіть роботи з археології та суміжних наукових дисциплін (історія, зокрема, історіографія та історіософія; етнографія; етнологія; соціокультурна антропологія; соціологія; філософія тощо), які тим чи іншим чином впливали на загальний розвиток археологічних знань.

3. Яким було значення високого відродження та великих географічних відкриттів для формування археології.

4. Як інтерпретували первісні старожитності середньовічна наука.

5. Складіть історичний портрет Йогана Вінкельмана.

6. Складіть історичний портрет Франсуа Шампольона.

7. Коли і за яких обставин відбулося злиття чотирьох галузей археологічної науки.

8. З’ясувати принципи абсолютного та відносного датування археологічних пам’яток.

9. Скласти таблицю основних методів датування в археології.

10. Коли з’явилося поняття «археологічна культура». Проблема виділення археологічних культур.

11. Методологічні засади історичного матеріалізму та археологічна наука.

12. Еволюційна теорія розвитку людського суспільства Г. Мортільє.

13. Критика еволюційної теорії на початку ХХ ст.

14. Складіть історичний портрет Густава Коссіни.

15. Дискусії у радянській археології 1930-поч. 1950-х рр.

16. Внесок Л. Клейн в розвиток теоретичної археології.

17. Генінг та його внесок у розвиток радянської археології.

18. Підводна археологія в Україні та світі.

6. 
   Питання, які винесено на іспит з дисципліни
   

Донаукові форми осмислення археологічних матеріалів.

Початки класичної археології.

Початки східної археології.

Початки первісної археології.

Основні проблеми періодизації давньої історії протягом XVIII – XIX ст.

Вплив археологічних відкриттів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на завершення формування археології як окремої галузі знання про минуле.

Формування методики та методології археології.

Тенденції методологічного та концептуального розвитку світової археології у середині-другій половині ХХ ст.

І етап в розвитку археологічної науки (до 30-х рр. ХХ ст.).

ІІ (типологічно-класифікаційний) етап розвитку археології як науки (30–80 рр. ХХ ст.).

ІІІ (соціоархеологічний) етап (поч. 80-x рр. ХХ ст.).

Роль теоретичної археології на сучасному етапі в дослідженні дописемної і ранньої писемної історії.

Радянська марксистська археологія.

Головні концепції сучасної зарубіжної археології.

8. Методи контролю

У процесі вивчення дисципліни «Археологічна наука у світі» використовуються методи поточного, проміжного та підсумкового контролю.

• 
  контроль за систематичністю й активністю роботи на лекційних заняттях (відвідування лекцій для студентів є обов’язковим, оскільки від студентів вимагається брати участь у дискусіях на заняттях. Відвідування лекцій та активна робота на них дають студентам до 30 балів);
  
• 
  контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять;
  
• 
  передбачено реферування студентом обраної монографічної праці чи статті із тематики курсу (10 балів). Реферування здійснюється відповідно до вимог, що висуваються до такого роду робіт; вибір книги чи статті для реферування повинен бути здійснений не пізніше одного місяця до закінчення лекцій та узгоджується з викладачем.
  

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 70 балів, на іспиті – 30 балів.

• 
  студент у повному обсязі володіє програмним матеріалом,
  
• 
  вільно і логічно-аргументовано висвітлює проблеми археологічної науки у світі,
  
• 
  бачить місце питання, яке розглядається, у контексті загальної теорії історії,
  
• 
  при відповіді на питання посилається на рекомендовану програмою курсу додаткову науково-монографічну літературу,
  

• 
  студент володіє фактичним матеріалом курсу, але допускає окремі неістотні помилки,
  
• 
  висновки й узагальнення, які він зробив, не є вичерпними,
  
• 
  відсутні посилання на додаткову літературу,
  

• 
  студент в основному володіє фактичним матеріалом курсу, але в окремих аспектах питань припускається істотних помилок,
  
• 
  не в змозі самостійно робити чіткі закінчені висновки й узагальнення та пов’язати теоретичні знання з практикою,
  
• 
  виклад матеріалу утруднений, неповною мірою використовується категоріальний апарат навчальної дисципліни;
  

• 
  студент не володіє матеріалом курсу, не орієнтується в його проблематиці,
  
• 
  при спробі викладу матеріалу припускається грубих помилок,
  
• 
  не може зробити жодних висновків та узагальнень,
  

Алексеев В. П. Палеоантропология земного шара и формирование человеческих рас. - М., 1978.

Амальрик А., Монгайт А. Что такое археология. - М., 1966.

Амальрик А. С. Монгайт А. Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. - М.,1966.

Басс Джордж. Подводная археология. - М., 2003.

Бацалев В., Варакин А. Тайны археологии. - М., 1999.

Блаватский В. Д. Античная полевая археология. – М., 1967.

Борисковский П. И. Древнейшее прошлое человечества. – Л., 1979.

Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М., 1990.

Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. - М., 1983.

Бунак В. В. Род Homo, его возникновение и последующая эволюция. - М., 1980.

Васильев С. А. Вопросы привлечения этнографических данных для реконструкции палеолитических обществ в отечественной археологии // Интеграция археологических и этнографических исследований. - Владивосток-Омск, 2000.

Васильев С. А. Российская школа изучения палеолита в контексте мировой археологии // III исторические чтения памяти М. П. Грязнова. Материалы Всероссийской научной конференции. - Омск. 1995.

Гарден Ж.-К. Теоретическая археология. – М., 1983.

Генинг В. Структура археологического познания (проблемы социально-исторического исследования). - К., 1989.

Залізняк Л. Вступ до методології історії. - Львів, 1996.

Зиневич Г. П. Человек изучает человека. - К., 1988.

Кейлоу П. Принципы эволюции. - М., 1986.

Кениг А. В. Из истории становления англо-американской этноархеологии // Интеграция археологических и этнографических исследований. - Омск-Уфа, 1997.

Кениг А. В. К проблеме содержания термина "этноархеология"// Интеграция археологических и этнографических исследований. Материалы IV Всероссийского научного семинара. - Ч. 1. - Новосибирск-Омск, 1996.

Клейн Л. Принципы археологии. - СПб., 2001.

Клейн Л. С. Археология и этнография: проблема сопоставления // Интеграция археологических и этнографических исследований. Материалы международного семинара, посвященного 155-летию со дня рождения Д. Н. Анучина. - Ч. I. - Омск-Санкт-Петербург, 1998.

Констебл Дж. Неандертальцы. - М., 1978.

Кузнецов О. В. Этноархеология охотников и собирателей // Гуманитарный вектор. - № 2. - Чита, 1997.

Кузнецов О. В. Этноархеология охотников и собирателей Забайкалья // Интеграция археологических и этнографических исследований. - Омск, 2003.

Ламберт Д. Доисторический человек. Кембриджский путеводитель. - М.-Л., 1991.

Леви-Стросс К. Структурная антропология. - М., 1983, 1985.

Майр Э. Зоологический вид и эволюция. - М., 1968.

Мельникова О. М. Заметки о содержании этноархеологии // Интеграция археологических и этнографических исследований. Материалы международного семинара, посвященного 155-летию со дня рождения Д. Н. Анучина. - Ч. II. - Омск-Санкт-Петербург, 1998.

Мосс М. Общества. Обмен. Личность: Труды по социальной антропологии. - М., 1996.

Низовский А. Сто великих археологических открытий. - М., 2004.

Розова С. Классификационная проблема в современной науке. - Новосибирск, 1986.

Солбриг О., Солбриг Д. Популяционная биология и эволюция. - М., 1982.

Томилов Н.А. Об этноархеологии как научном направлении российской науки // Интеграция археологических и этнографических исследований. - Владивосток-Омск, 2000.

Томилов Н.А. Этноархеология: новое направление в Российской науке // Вестник Омского государственного университета. - 1999. - Вып. 2.

Тэрнер В. Символ и ритуал. - М., 1983.

Шмальгаузен И. И. Факторы эволюции. Теория стабилизирующего отбора. - М., 1968.

Шнирельман В. А. Этноархеология // Свод этнографических понятий и терминов. Этнография и смежные дисциплины. Этнографические субдисциплины. Школы и направления. Методы. - М., 1988.

Щапова Ю. Естественно-научные методы в археологии. - М., 1988.

Allchin Bridget. Living tradition. Studies in the Ethnoarchaeology of South Asia. - Oxford & IBH Publishing Co, 1994.

Ashmore W., Sharer R. J. Odkrywanie przeszłości. Wprowadzenie do archeologii / Tłumaczenie W. Rak. Kraków, 2008.

Bettinger R.L. Hunter-Gatherers. Archaeological and Evolutionary Theory. Plenum Press. – NY, 1991.

Binford L. R. Archaeological perspectives.// New perspectives in Archaeology. - Chicago, 1968.

Binford L. R. Constructing Frame of Reference. - University of California Press, 2000.

Binford L. R. In pursuit of the Past. – London: Thames & Hudson, 1983.

Binford L. R. Nunnamiut Ethnoarchaeology. - NY: Academic Press, 1978.

Clarke David L. Analytical Archaeology. - Methuen & Co LTD, 1968

Gamble C. S. Boismier W.A. Ethnoarchaeological Approaches to Mobile campsites. Hunter-Gatherers and Pastoralist Case Study. Ann Arbor, 1991.

Goodyear A.C., Raab L.E., Klinger T.C. The status of archaeological research design in cultural research management. - American Antiquity. - № 43.

Gould R.A. Subsistence behaviour among Western Desert Aborigines. - Oceania. - № 39. - 1969.

Kelly R.L. The Foraging Spectrum. Diversity in Hunter-Gatherer Lifeways. - Smithsonian Institution press, 1995.

Kuznetsov Oleg. Ethnoarchaeology in Siberia: an application to Stone Age settlements analysis. // Ethnoarchaeology of The Prehistory: beyond Analogy. - Barcelona, 2004.

Peoples James, Bailey Garrick. Humanity: An Introduction to Cultural Anthropology. - West Publishing Company. 1991.

Pollard J. Historia archeologii. 50 najwaźniejszych odkryć / Przekład A. Klingofer. Warszawa, 2011.

Renfrew Сolin, Bahn Paul. Archaeology: Theories, Methods and Practice. - London: Thames and Hudson, 2000.

Thomas D.H. Archaeology. – NY, 1979.