Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет13/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   58


Джерела одорологічної інформації (грунт із слідами запаху речовин, плями крові, нігті, волосся тощо) досліджуються в експертних установах сучасними науково-технічними метода­ми. Однак запахову інформацію із тих самих джерел можна одержувати з допомогою біологічних детекторів - нюху соба­ки чи людини. В даному випадку результат дослідження поки­що не породжує доказів з процесуальної точки зору, хоча одер­жана інформація і використовується для розкриття злочину, наприклад, розшуку злочинця і речей, визначення джерела походження запаху.

Діями собаки керує спеціаліст-кінолог. Слідчий рекомендує кінологу сліди, які можна використати, фіксує це в протоколі,

із«3 ' 193 попереджуючи його у даному разі не залишати своїх слідів і не пошкоджувати місця події. Якщо собака на місці події «взяла» слід, то це не виключає необхідності відбору запахових слідів і консервації їх для використання як ініціюючих. Одержана від службово-розшукової собаки одорологічна інформація в кінце­вому підсумку повинна мати процесуальне значення. Отже, відо­мості, які повідомляє кінолог під час використання службово- розшукової собаки, повинні надалі одержати статус доказів.

У ході розкриття злочинів за «гарячими слідами» широко використовуються запахові сліди для вибірки джерела запаху серед виявлених запахів або тих, що зберігаються в картотеках (банках) запахів.

Вибірка - це оперативно-тактичний захід щодо застосуван­ня спеціалістом біологічного «інструмента» - нюху службово- розшукової собаки для дослідження одорологічної інформації з метою встановлення джерела за запахом. Практична суть вибір­ки полягає в знаходженні собакою серед декількох подібних за­пахів того, який був сприйнятий нею як зразок. Ця фізіологічна діяльність собаки схожа з роботою сучасного технічного при­строю, який виділяє за даними ознаками предмет - джерело запаху із сукупності йому подібних. У цьому плані аналогічна діяльність дегустатора, який визначає конкретний запах пар­фумів серед багатьох зразків.

Вибірка - це діяльність слідчого щодо кінолога. Вона відбу­вається в спеціальному приміщенні, захищеному скляною пе­регородкою від присутніх осіб; об'єкти вибірки повинні бути однаковими за матеріалом - носієм запаху, наприклад, флане­леві серветки, шматки тканини, активована вугільна тканина, схожі речі - носії запаху. Наприклад, не можна шапку вибира­ти серед рукавиць, серветок, які використовуються, як зразки- носії. Забороняється здійснювати вибірку безпосередньо людей.

Хід вибірки здійснюється за участю понятих. їм та іншим учасникам роз'яснюється мета вибірки, пред'являються предме­ти - джерела запаху, які були законсервовані на місці події. Під час огляду перевіряються цілісність упаковки, її печатки. Учас­ники переконуються в безпосередності об'єктів - джерел запа­ху. Якщо у вибірці боре участь підозрюваний, то перенос його запаху па серветку виконується негайно в присутності всіх учасників вибірки, крім кінолога.

Як зразок запаху можна використовувати запах учасників вибірки. Для цього достатньо кожному з них дати однакові сер­ветки і запропонувати витерти ними руки, обличчя, шию. Сер­ветки із зразками запаху поміщаються в скляні банки. Особі, запах якої підлягає вибірці, пропонують вказати місце, як і де поставити банку з її зразком запаху. Ця дія фіксується фотозй­омкою і в протоколі. Потім запрошують кінолога і передають йому зразок законсервованого на місці події запаху і дають наступне завдання щодо вибірки.

Під час вибірки в приміщенні, де розміщені потрібні об'єкти, знаходиться лише кінолог з собакою. Всі інші учасники спос­терігають за вибіркою через прозору перегородку або відкриті двері. Як правило, вибірка проводиться три-чотири рази, а роз­шукуваний запах вибирається із 5-6 зразків. Також рекомен­дується використовувати не одну, а дві-три собаки для забез­печення надійності результатів вибірки.

Оцінки доказового значення результатів вибірки треба про­водити комплексно, виходячи з таких наукових положень:

  • газоподібні речовини - це рівнопорядкові речові джере­ла доказів;

  • вибірка - не знаряддєва діяльність спеціаліста;

  • результати вибірки інколи можуть бути перевірені сучас­ними технічними засобами;

  • надійність результатів вибірки може бути визначена імо­вірнісно-статистичним методом.

Контрольні запитання

    1. Що відноситься до запахових слідів і чим вони відрізня­ються від трасологічних?

    2. Які властивості запахових слідів?

    3. Перерахуйте носіїв запахових слідів.

    4. Яку роль у виявленні запахових слідів відіграє службово- розшукова собака?

із* 195

    1. Охарактеризуйте способи виявлення і фіксації запахових слідів?

    2. У чому полягає суть дослідження запахових слідів?

    3. У чому полягає процес вибірки запахових слідів?

Теми рефератів і курсових робіт

      1. Поняття, наукові засади, завдання та можливості кримі­налістичної одорології в розкритті і розслідуванні зло­чинів.

      2. Проблемні питання призначення та проведення одороло- гічної експертизи.

Література

        1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука,- К., 1998. - С. 197-210.

        2. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология. - К., 1976.

        3. Бплеичук П.Д., Лукъяпчиков ЕД., Сало В.Д. Методика об­наружения и использования одорологической информа­ции в процессе раскрытия преступлений. - К., 1993.

Тема 14. Судова акустика

Поняття і властивості звукових слідів

Засоби і тактичні прийоми фіксації звукових слідів

Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису

§1. Поняття і властивості звукових слідів

Людина живе у світі звуків, які несуть неосяжну інформа­цію про зовнішнє середовище. Звук був і залишається одним з найбільш розповсюджених засобів спілкування між людьми і звуковим каналом зв'язку в біологічних системах.

Під час вчинення злочину злочинець та інші суб'єкти при­водять у взаємодію засоби вчинення злочину і таким чином породжують звуки, які в сукупності стоворюють звукове сере­довище. Сприймаючи це середовище, людина моделює матері­альну обстановку і відтворює уявний образ слідової «картини» місця події, тобто, які предмети звучали на місці події, скільки їх було, як розташовувалися. Навіть на підставі життєвого дос­віду ми без великих зусиль виділяємо голос людини, впізнає­мо її і розрізняємо серед інших. За забарвленням звуку визна­чають емоційне навантаження людини: хвилювання, радість, гнів тощо. Звукове середовище на місці події досить докладно відображає характер злочинної діяльності.

Звук - це нове нетрадиційне джерело доказової інформації, яке потребує специфічної методики його виявлення, фіксації і подання у ході доказування. За звуковою мовою, яка записана на магнітному носії, не лише ідентифікують людину, а й розв'­язують багато прогностичних питань, наприклад, установлюють наявність у розмовляючого емоційної напруженості і подають її у вигляді кількісних характеристик спектрального складу мови. Криміналістична комплексна фонетична експертиза за участю психолінгвіста може за фонограмою встановити соціо­логічний портрет злочинця.

Отже, звук - це своєрідний слід, що залишає зміни в матері­альному середовищі. Оскільки звукова мова становить собою певну послідовність слів, які складаються з фонем-звуків, то їх відображення в матеріальному середовищі доцільно називати слідами звуку або звуковими слідами.

Звук виникає внаслідок коливань будь-якого фізичного тіла, наприклад, струни, голосових зв'язок, працюючого верстата. Тіло, яке коливається, спричиняє пружні хвилі, які розповсюд­жуються в повітрі, рідинах чи твердих об'єктах і сприймаються органами слуху як певний звук. Отже, звуковий слід з фізич­ної точки зору - це коливальний рух матеріального середови­ща, а з суб'єктивної - уявний образ, «слід пам'яті» про конк­ретний звук.

Звуковий слід як коливальний рух матеріального середови­ща потрібно відрізняти від його відображення, наприклад, на магнітній плівці. Магнітний слід - це перетворене і закріплене на манітному носії механічне коливання джерела звуку.

Звукове середовище - це сукупність звукових слідів, які од­ночасно генеруються різними джерелами. Злочин учишоється в матеріальному середовищі, де кожний об'єкт є джерелом звуко­вих слідів, якщо він потрапляє в сферу енергетичної взаємодії. Так, у квартирі під час убивства можна зафіксувати мову - кри­ки жертви про допомогу, грюкіт від падіння предметів тощо. Якщо подія зафіксована на магнітному носії, то її звукові сліди будуть накладені па фон звукового середовища, аналіз якого може дати додаткову інформацію про такі обставини, які не матимуть відображення в звичайних матеріальних слідах. Тому, перебуваючи на місці події, потрібно знати джерела можливих звукових слідів, які іноді залишаються на місці події, хоча без­посередньо звукові сліди відсутні.

Джерелами звуку є всі матеріальні об'єкти органічної і не­органічної природи, які можна поділити на чотири групи:

  1. люди (звукова мова, немовні звуки);

  2. живі організми (звуки тварин, птахів);

  3. неживі об'єкти та їх системи (звуки музичних інстру­ментів, працюючих верстатів, агрегатів, інструментів, транспорту, знарядь злому, пострілу тощо);

  4. явища природи (звук грому, шум водопаду, прибою, об­валу, горіння тощо).

До властивостей звукових слідів відносяться: динамічність, розсіюваність та подільність.

Динамічність означає рухомість сліду. Оскільки звук - це хвиля, яка в повітрі рухається зі швидкістю 340 м/сек, а у твер­дих тілах - до 6 000 м/сек., то звуковий слід у конкретному місці - це певний енергетичний стан, миттєва зміна. Після вип­ромінювання звукової хвилі об'єкт перестає робити коливаль­ний рух, тобто повертається в попередній стан, і слід, як коли­вання, зникає. Об'єкт не звучить.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет