УТІЛЕННЯ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРОЦЕС ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

УТІЛЕННЯ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРОЦЕС ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Гострота сучасної екологічної ситуації як в Україні, так і в усьому світі породжує безліч проблем. Одна з них – формування екологічної культури підростаючого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати та відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу.

Одним із шляхів формування екологічної культури дітей дошкільного віку є звернення до надбань педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського, до його досвіду у сфері екологічного виховання учнів.

Дослідження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського та проблема екологічного виховання відображена у працях учених і педагогів - дослідників О.Савченко, А.Степанюк, Г.Василенка, Н.Калініченко, Л.Руденко, О.Вознюка, Т.Гладюк, І.Жаркової ін. На думку вчених, метою екологічного виховання великого педагога і природолюба було цілеспрямоване формування в його вихованців міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв’язку та єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, ролі природи в житті дітей, необхідність її охорони, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища.

Сутність ідей екологічного виховання В.О.Сухомлинський вбачав у систематичному, терплячому, постійно тривалому впливі на розум дитини для того, щоб та усвідомила і відчула “себе як невід’ємну частину природи, здивувалася, навіть була вражена думкою, що людина до того часу сильна й могутня, поки вона вірний син матері-природи, що вміє берегти почуття вдячності за те, що вона живе; поки вона діяльна клітина організму, що називається природа” [2, с.559]. З цього повинні починатися екологічна освіта і виховання підростаючого покоління.

Педагог зазначав: “багаторічний досвід навчально-виховної роботи переконує, що природа не лише об’єкт пізнання, не лише сфера активної діяльності наших вихованців, а й частина їхнього буття, взаємовідносин, всього ладу їхнього життя. Природа – величезної ваги виховний екологічний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного виховного процесу”.

В.О. Сухомлинський закликав не лише до пізнання дитини і природи, а й сформулював аналітичну програму ставлення до природи, її причиноутворення, проникнення до природних явищ і суспільних відносин щодо природи Землі. Саме тому його думки щодо виховання в дитини любові до природи притаманні педагогам позашкільних навчальних закладів.

Усвідомлюючи роль та значення екологічної освіти і виховання учнівської молоді в сучасних умовах, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів Сумщини спрямовують зусилля на здійснення екологічної освіти і виховання дітей дошкільного віку в школах і творчих об’єднаннях раннього розвитку дитини, що працюють у позашкільних навчальних закладах.

Другий рік поспіль на базі еколого-натуралістичного відділу обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю працює Школа раннього творчого розвитку дитини «Сонечко».

Педагоги школи будують свою роботу, опираючись на основні положення дидактико-методичної системи В.О.Сухомлинського, що передбачає:

• 
  окреслення перспективних цілей розвитку дітей у процесі навчання і виховання з урахуванням їх індивідуальних особливостей;
  
• 
  еколого - валеологічний напрям роботи;
  
• 
  стимулювання пізнавальних інтересів дітей, розвиток їх творчих здібностей;
  
• 
  необхідність інтелектуалізації трудової діяльності, взаємозв’язок чуттєвого та логічного елементів пізнання;
  
• 
  співпраця з родиною.
  

Кожна зустріч дитини з природою сприяє збагаченню її життєвого і чуттєвого досвіду, нагромадженню конкретного природничого матеріалу, що стає основою для розвитку мислення, усвідомлення окремих фактів, активізації розумової діяльності, розширення пізнавальних інтересів, навчання дошкільнят принципам екологічного виховання. І все це проводиться в ігровій формі, адже гра, на думку В.Сухомлинського, « є та іскра, щоа запалює вогник допитливості; без гри не може бути повноцінного пізнавального інтересу, інтелектуального розвитку, радості пізнання». «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка ». [2, с.316].

Особлива увага в роботі школи приділяється питанням упровадження досвіду видатного педагога щодо екоестетичного виховання, адже, на думку В.Сухомлинського, «краса рідного краю виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини». Проводячи заняття з хореографії, образотворчого, музичного мистецтва, англійської мови, педагоги засобами художнього слова та музики створюють атмосферу радості, добра, щирості, ознайомлюють малюків із світом природи так, щоб кожного дня вони відкривали в ньому щось нове, щоб росли дослідниками, любили довкілля, шанували та оберігали його.

Однією з найважливіших характеристик людини як живої соціальної системи є її духовна відкритість, неможливість існування без безперервної взаємодії з іншою системою – навколишнім середовищем. В.О.Сухомлинський справедливо вважав, що одним із вирішальних стимулюючих факторів, що впливають на духовний світ дитини, є сім’я. Він характеризував сім’ю як первинний осередок, де „шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання, тут, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави” [3, с.22].

У контексті зазначеного значна увага в роботі школи приділяється питанням створення відповідного виховного середовища, в якому батьки були б активними учасниками навчально-виховного процесу. З цією метою за участю батьків організовуються та проводяться майстер-класи, заняття гуртків, різноманітні масові заходи, змагання, екологічні суботники тощо. Активно впроваджуються такі форми співпраці та спілкування з родинами вихованців як клуби сімейного дозвілля, батьківський лекторій, відзначення традиційних свят (День здоров’я, День захисту дітей, День матері, День захисника Вітчизни) та залучення дітей та їх батьків до свят народного календаря (різдвяно-новорічні свята, пасхальні, весняні, зелені свята тощо).

Безумовно, педагогічна спадщина видатного педагога глибинна, багатогранна й багатоаспектна. Його ідеї є дуже актуальними для нашого сьогодення. Саме врахування й творче використання цього цінного історико-педагогічного досвіду сприяє розв’язанню нагальних проблем щодо екологічного виховання підростаючого покоління.

1. 
   Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О.Сухомлинського // Рідна школа, 2007. – № 1. – С. 7-8.
   
2. 
   Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти т.– К.: „ Рад. школа”, 1976. – Т.1. – 654 с.
   
3. 
   Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Радянська школа, 1976. – Т. 1. – 86 с.