РОЗВИТОК ЕКОЦЕНТРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ

РОЗВИТОК ЕКОЦЕНТРИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ

Вступивши в нове тисячоліття, людина, як і на зорі свого існування, залишається такою ж допитливою та охочою до знань, так само прагне щастя. За будь-яких часів, у будь-яких суспільствах перед людиною поставало чимало проблем, проте особливе місце завжди посідали питання, пов'язані з творенням цілісних стосунків «людина — природа».

Перед нами, педагогами, стоїть дуже важливе завдання – підвищити рівень екологічної освіти і культури, екологічної свідомості, керуючись при цьому правилами екологічного гуманізму. Мета одна – виховання нового покоління фахівців, які зможуть приймати правильні рішення в усіх виробничих сферах, застосовуючи науково-екологічний підхід. Тому основу для активізації навчання забезпечує підвищення наукового рівня основ екології – вивчення сучасної екологічної науки як нової філософії життя.

Сьогоднішній студент – майбутній фахівець.

Маючи екологічні, економічні, професійні знання, вміння та навички, володіючи комп’ютерними технологіями, він зможе в різних ситуаціях приймати творче самостійне рішення, робити і відстоювати свій вибір з точки зору екологічного мислення та виховання.

Програмні вимоги до екологічної освіти повинні передбачати використання екологічних знань на стику різних дисциплін, адже сьогодення демонструє нам прихід екології в кожну галузь виробництва, в кожну сферу нашого буття. Такі основи і закладені в Болонську концепцію розвитку освіти, до якої приєднана Україна.

Більшість науковців переконані, що саме екологічне виховання, яке сприяє формуванню позитивного природоохоронного світогляду, забезпечує стабільний розвиток країни. Необхідність такого підходу починаєш гостро відчувати, коли виникають загрозливі ситуації, які спричиняють масштабні екологічні катастрофи, що так почастішали останнім часом на території України, в тому числі й на Буковині.

Екологізація суспільного розвитку стала об’єктивною необхідністю, а питання охорони природи сьогодні є питанням національної безпеки кожної країни. Вже не секрет, що ми наблизилися до критичної межі, але ще не пройшли так звану лінію неповернення. Бог дає нам шанс.

Однак тільки констатація фактів і екологічних проблем без конкретних пропозицій, розгляд тільки проблем минулого з їх критичною оцінкою без порівняння із сьогоденням не може змінити світогляд нашого студента.

Тому, пам’ятаючи, що негативні емоції гальмують успішну навчальну діяльність, завжди необхідно демонструвати «світло в кінці тунелю», тобто разом з студентами проводити моніторинг, потім прогнозування, як практично можна вийти та подолати екологічні проблеми локального та глобального характеру.

На жаль, в навчальній літературі дуже мало таких позитивних прикладів, а іноді просто набір числових даних, які шокуюче і гнітюче давлять на психіку. Адже є багато прикладів успішного вирішення багатьох екологічних проблем, які є в нас і за рубежем, якими студенти цікавляться.

Такі дані необхідно пропагувати і вносити в наше життя студентського навчання, адже досвід підтверджує, що дуже велике значення для екологічного виховання, для успішного досягнення мети має дотримання принципу емоційності навчання та позитивізму.

Так як наш навчальний заклад мистецького напрямку, велику увагу приділяємо вивченню естетичних природних ресурсів. Під естетичними ресурсами розуміємо естетичні властивості ландшафту, а саме видимої його частини – пейзажу, який відкривається перед нами.

При сприйманні, виходячи із зорових властивостей ока людини, найкраще усвідомлюються форми, кольори і контрастність, які утворюють численні комбінації різноманітності природних об’єктів. Важливим є оптимальне поєднання елементів пейзажу, яке створює гармонію.

Уявлення наших студентів про естетичний ідеал – пейзажі бурхливих річок, схилів гір з смерековими лісами, високих полонин – знайшли своє відображення у ремеслах-вишивці, ковці, ювелірній справі, художній обробці дерева і в цілому в художній творчості.

Вивчення естетичних природних ресурсів сприяє мистецькій насназі, естетичному стану душі та рекреації власного здоров’я.

Згідно з проектною моделлю екологічної компетентності «Viva La Vita», яка діє в нашому навчальному закладі, щорічно проводяться заходи, які підтверджують актуальність застосування таких форм роботи в екологічно-мистецькому напрямку: осінні і весняні пленери, щорічні маршрути «Екологічними стежками Вижниччини», екскурсійні поїздки.

У центрі екологічної компетенції відбувається формування здорового способу життя, вмінь і навичок дотримання правил безпеки під час майбутньої фахової діяльності, використання екологічно чистої сировини для створення творів мистецтва та для виконання роботи в матеріалі.

Модель центру екологічної компетентності «Viva La Vita» інтегрує роботу викладачів фізичної культури, основ екології, природознавства, історії, географії, живопису, рисунку, кураторів груп, батьків.

Найбільш результативними формами роботи є творчі проекти студентів – «Екологічний бумеранг», «Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра...», «Велика вода – велика біда», «Чорногузівська трагедія» та інші, які доводять, що студенти не байдужі до стану навколишнього середовища, до екологічних проблем в цілому.

Даний матеріал пов’язуємо з майбутніми професіями наших студентів. Наприклад, майбутні педагоги свої виступи презентують як маленький елемент лекції для старшокласників, з використанням елементів педагогічного впливу на аудиторію, з використанням дошки, наочності, схем, мультимедії і т.д. Майбутні дизайнери більшу увагу приділяють екологічним сучасним підходам в обладнанні інтер’єрного та екстер’єрного середовищ.

Такі матеріали систематизуються редакційною групою «екологів», і, як наслідок, випускається екологічна газета «Студентська палітра» під рубрикою «Доторкнутись до природи можливо лише серцем», де можна прочитати і «Есе про природу», побачити роботу гуртківців і їх фотоколажі про наше довкілля, поетичну сторінку про біосферу, екологічні карикатури та ін.

Система роботи орієнтує студентів на виховання та самовдосконалення гармонійно-розвиненої особистості.

Сьогодні екологи світу виділяють ще один вид забруднення – соціально-психологічне або моральне.

Моральність криється в повсякденному бутті людини, у її буденних вчинках, несвідомих діях, відчуттях, а також невігластво людей, їхня черствість, байдужість, споживацьке ставлення до довкілля.

Дану проблему не так легко вирішити. Тут повинні велику роль зіграти ті цінності в житті, до яких прагне людина.

Студентка ІІІ курсу Браткевич Ірина в есе про екологію написала: «Кожна людина повинна бути екологом в душі. І бідний і багатий, і чиновник і високопосадовець, і робітник і бізнесмен – всі повинні розуміти, що найбільше наше багатство – чисті ріки, свіже повітря, чистий грунт. Станьмо на варті власного майбутнього».

Література

1. 
   Білявський Г. О. Основи екологічних знань / Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – К., 2004. – 289с.
   
2. 
   Гор А. Земля у рівновазі: Екологія і людський дух / А.Гор. — К., 2001. – 129с.
   
3. 
   Дідух Я. П. Популяційна екологія / Я. П. Дідух.— К., 1998. – 328с.
   
4. 
   Мусієнко М.М. Екологія, охорона природи / М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков. – К., 2007. – 311с.