Тема тижня 2
Павленко у Лондоні презентував потенціал українського агросектору
жүктеу/скачать 1.17 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- МЕРТ планує вийти на європейський ринок з молочною продукцією
- Україна планує нарощувати експорт сільськогосподарської продукції до ЄС
- Олексій Павленко: Польська модель розвитку сіл може бути застосована в Україні
- Кабмін затвердив порядок використання коштів держбюджету для закупівлі техзасобів для «Украгролізинга»
- Вінницьким сільгоспкооперативам дали мільйон на розвиток бізнесу
- МОЗ удосконалює систему надання реперфузійної терапії хворим з гострим інфарктом міокарда
- Держсанепідслужба посилює заходи з профілактики поліомієліту
- Голова Держкомтелерадіо: Україна вийшла на фінішну пряму створення суспільного мовника
Павленко у Лондоні презентував потенціал українського агросекторуМіністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко на бізнес-форумі «Інвестиції в сільське господарство та продовольство України» презентував перспективні для інвестицій напрями аграрного сектору. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства. "Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко, виступаючи в Лондоні на бізнес-форумі «Інвестиції в сільське господарство та продовольство України», презентував перспективні для інвестицій напрями аграрного сектору нашої країни", - йдеться у повідомленні. Як повідомляє Мінагрополітики, на сьогодні перспективними проектами, які вже зацікавили інвесторів є модернізація зрошувальних систем на півдні України, розвиток та збільшення річкової логістики, переробна галузь та виробництво продукції з високою часткою доданої вартості, розвиток насінництва та селекції, виробництво альтернативних видів палива, зокрема біоетанолу. Разом з тим, наголошують в МінАПК, український аграрний сектор роблять привабливим для інвесторів й багато інших факторів, таких як, географічне розташування та природні умови, якість грунтів та кваліфікована робоча сила. "За декілька років та за наявності інвестицій Україна має можливість збільшити у рази виробництво сільськогосподарської продукції", - зазначають у міністерстві. МЕРТ планує вийти на європейський ринок з молочною продукцієюМіністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) планують вийти на європейський ринок з молочною продукцією. Про це в ході засідання парламентського комітету з євроінтеграції у середу, 16 вересня, повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, передає кореспондент РБК-Україна. "Нам потрібно прискоритися що стосується цієї служби Глущенка (Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів - ред.), щоб він швидше набрав людей, тому що на кону стоїть перше, що ми можемо в найближче майбутнє постачати в Євросоюз - це наші молочні продукти", - наголосив Абромавичус. Він також зауважив, що попередньо планувалося, що україська молочка вийде на ринок ЄС до кінця 2016 року. "Очікували, що до кінця року перші підприємства розпочнуть експортувати", -додав міністр. Україна планує нарощувати експорт сільськогосподарської продукції до ЄСУкраїнська сторона розраховує на надання з боку ЄС фінансової та технічної допомоги на імплементацію Угоди про асоціацію, а також допомогу у сфері реформування аграрного сектору. Про це йшла мова під час зустрічі Міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка з Комісаром ЄС з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Філом Хоганом, повідомляє Урядовий портал. Павленко зазначив: "Ми плануємо поступово нарощувати експорт сільськогосподарської продукції до країн ЄС, та повністю використовувати надані їй автономні торговельні преференції, зокрема, шляхом максимального використання квот". Європейська Комісія надає допомогу Україні в рамках Групи підтримки України при Європейській Комісії (Група Петера Балаша), зокрема щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС та створення Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки. "Відзначу, що українська сторона розробила низку першочергових законів з метою забезпечення якості продукції харчування та гармонізації законодавства України до вимог Європейського Союзу. Проекти цих законів передані до Верховної Ради України, а деякі з них вже прийняті та підписані Президентом України", - додав Міністр. У світлі надання Україні автономних торговельних преференцій, пріоритетом залишається найшвидше схвалення всіх законів у сфері санітарно-фітосанітарного контролю, що дозволить повною мірою використати тарифні квоти та режим вільної торгівлі між Україною та ЄС. Олексій Павленко: Польська модель розвитку сіл може бути застосована в Україні«Польща - чудовий приклад того, як цілісна політика із розвитку сільських територій та залучення інвестицій може привести до успішної модернізації сільського господарства», - зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час виступу на конференції «Майбутнє сільських територій Європи» у м. Гродно, Польща. Із листопада 2012 року Європейська Комісія у рамках Панелі з питань сільського господарства та сільських територій країн східного партнерства забезпечує багатосторонню взаємодію між країнами-членами ЄС і такими країнами як Грузія, Україна, Молдова з метою обміну кращими практиками сталого сільського господарства та розвитку сільських територій. Сільське господарство Польщі отримало друге дихання завдяки членству країни в ЄС. Аграрний експорт зріс майже у 5 разів за останні 10 років, а економічна потужність ферм збільшилася удвічі з 2003 року. Польща є однією з найбільш динамічних нових країн-членів ЄС, маючи двозначне зростання загальної вартості сільськогосподарської продукції з моменту приєднання до Європейського Союзу. У рамках панельної дискусії "Як трансформаційний досвід Польщі та інших країн Центральної Європи може бути використаний країнами асоційованими з ЄС", Голова Ради Європейського Фонду Розвитку Польських Сіл Марек Загорскі розповів про діяльність даної організації. У 1990 році був заснований Європейський Фонд Розвитку Польських Сіл - неурядова організація, що підтримує розвиток сільських територій Польщі. Фонд був створений після підписання угоди між Урядом Польщі та Європейською Економічною Спільнотою. Організація допомагає залучати інвестиції до покращення технічної інфраструктури, розвитку місцевого підприємництва, а також розвитку освіти та соціальної сфери сільських територій. «Європейський Фонд Розвитку Польських Сіл є однією із найбільш успішних та цікавих моделей розвитку сільських територій у ЄС, яка може бути застосована і в Україні. Ми прагнемо зробити фермерство високотехнологічним та привабливим для вітчизняної молоді. Польський досвід у даній сфері є дуже важливим», - наголосив Олексій Павленко. Кабмін затвердив порядок використання коштів держбюджету для закупівлі техзасобів для «Украгролізинга»Кабінет Міністрів затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу компанії «Украгролізинг», для закупівлі технічних засобів для агропромислового комплексу з подальшою передачею їх на умовах фінансового лізингу. Про це йдеться в постанові №709 від 16 вересня, передають «Українські новини». Відповідно до неї, головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство аграрної політики й продовольства, а отримувачем коштів є «Украгролізинг». У порядку зазначено, що перелік техзасобів для агропромислового комплексу, закуповуваних компанією в заводів-виробників або дилерів із продажу за рахунок коштів державного бюджету для подальшої передачі у фінансовий лізинг, і граничні ціни на них затверджуються Мінагрополітики. Техніка надається у фінансовий лізинг за умови внесення орендарем попереднього платежу, що становить не менш як 10% вартості техніки. За користування технікою лізингоотримувачі відповідно до умов договору фінансового лізингу вносять плату (лізингові платежі) з урахуванням вимог закону «Про фінансовий лізинг», при цьому сума винагороди лізингодавачу за передану в лізинг техніку становить 50% облікової ставки Національного банку (що діє на момент укладання договору фінансового лізингу) річних невідшкодованої вартості техніки. У постанові зазначається, що кошти, що надходять як винагорода за передану у фінансовий лізинг техніку, використовуються компанією відповідно до фінансового плану. Кабмін зобов'язав компанії подавати щомісяця до 10 числа наступного періоду Мінагрополітики інформацію про кількість закупленої й переданої на умовах фінансового лізингу техніки. Як повідомляло агентство, Кабінет Міністрів призначив тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора національної акціонерної компанії "Украгролізинг" заступника гендиректора Олександра Процюка. Державний бюджет передбачає виділення 54 млн гривень на розвиток «Украгролізинга» в 2015 році. В 1999 році замість Державного лізингового фонду було створено державне лізингове підприємство «Украгролізинг», на базі якого постановою Кабінету Міністрів у квітні 2001 року було створено НАК «Украгролізинг» для поставок техніки агропідприємствам у лізинг.
По це на засідання комісії з питань кредитування фермерських та особистих селянських господарств повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Микола Неїлик. «За рішенням комісії Обласному фонду сприяння інвестиціям та будівництву рекомендовано надати пільгові кредити для придбання сільськогосподарської техніки, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та поголів'я тварин семи сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам на загальну суму 1 млн грн. Більшість проектів зорієнтовані на підтримку тваринницької галузі», - повідомив Неїлик. За його словами, правом пільгового кредитування скористалися сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи з чотирьох районів області, - Барського, Крижопільського, Жмеринського та Чернівецького. Окрім того, на Вінниччині здійснюється фінансова підтримка аграріїв і на регіональному рівні. Зокрема, діє програма для підтримки малого та середнього бізнесу з відшкодування витрат на установку індивідуального доїння або холодильну установку для зберігання і охолодження молока. Нею можуть скористатися родини, які утримують 5 та більше голів ВРХ. «Ми за рахунок обласного бюджету відшкодовуємо до половини вартості цієї установки, але не більше п'яти тисяч гривень на одну родину. В обласному бюджеті на ці заходи передбачено 1 млн грн. Вже виплачено 24 тисячі гривень. Наразі надійшло ще 50 заяв на розгляд комісії», - уточнив посадовець. Реформа медицини МОЗ удосконалює систему надання реперфузійної терапії хворим з гострим інфарктом міокардаУ МОЗ України планують впровадити новий інноваційний проект «Регіональна реперфузійна мережа в дії», спрямований на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), ефективної взаємодії при цьому служби екстреної медичної допомоги, системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги та сімейних лікарів. Це рішення обговорювали 15 вересня під час відео-конференції в МОЗ України під головуванням заступника Міністра охорони здоров’я України Віктора Шафранського з керівниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державної адміністрації, керівниками обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, головними обласними спеціалістами зі спеціальностей «Кардіологія», «Хірургія серця та магістральних судин», «Загальна практика – сімейна медицина», «Медицина невідкладних станів». Ініціатива впровадження проекту пояснюється низьким рівнем виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST за різними причинами. За словами заступника Міністра, у 2014 році вперше при проведенні аналізу результатів лікування ГІМ всі пацієнти були розділені на дві групи: ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI) та ГКС без елевації сегмента ST (NSTEMI). Кількість цих пацієнтів в Україні у 2014 році склала 23,610 осіб (59,4% від усіх випадків ГІМ). Саме ця категорія хворих потребує проведення реперфузійної терапії (первинне стентування та фібринолітична терапія). За 2014 рік проведено 3,618 стентувань у STEMI пацієнтів і 6,387 пацієнтам проведена фібринолітична терапія, що в перерахунку на кількість пацієнтів ГКС і стійкою елевацією сегмента ST (категорія пацієнтів, кому показано проведення реперфузії) склало 43,1% (без урахування даних по Донецькій, Луганській областях і АР Крим). Важливо, що введення фібринолітика має клінічний сенс саме на етапах госпіталізації, однак більшість пацієнтів, на жаль, отримують цю терапію в стаціонарі, а не на догоспітальному етапі. До найбільш ефективного методу реперфузійної терапії – первинного коронарного стентування – вдається менше половини областей: Одеська, Закарпатська, Черкаська, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Вінницька, Рівненська, Хмельницька, Львівська і Тернопільська. Їх досвід МОЗ планує використати в реалізації проекту «Регіональна реперфузійна мережа в дії», що має на меті шляхом впровадження системного підходу в перкутанній реперфузійній терапії (первинне стентування) та інших методів реперфузії (фібринолітична терапія при тривалому транспортуванні) об’єднати ресурси кожної області в єдину Регіональну реперфузійну мережу для найбільш ефективного лікування пацієнтів з ГІМ, а також організувати чітку взаємодію служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги. Це дозволить на базі найбільш досвідчених областей протягом першого пілотного року проводити спостереження за правильною діагностикою, транспортуванням і лікуванням пацієнтів з ГІМ у рамках Регіональної реперфузійної мережі. Зокрема, проведення проекту в перший рік доцільно в регіонах, де система вже почала працювати і є ініціативні люди, які за допомогою МОЗ України зможуть розвинути і підсилити успіх системного підходу в реперфузійної терапії пацієнтів з ГІМ, а саме: Одеська, Черкаська, Закарпатська, Івано-Франківська, Вінницька, Хмельницька, Львівська, Полтавська. Координаційним центрами визначено ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска» НАМНУ та ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України». Очікується, що сформована система реперфузійної терапії пацієнтів з ГІМ достовірно знизить госпітальну летальність (до 5-7% у лікувальних закладах учасників проекту, в середньому по Україні – 13,6%); збільшиться своєчасне виявлення пацієнтів з гострими коронарними синдромами з елевацією і без елевації сегмента ST; посилиться взаємодія служби екстреної медичної допомоги та системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню; наблизиться доступність якісної та ефективної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню. Залучення в систему реабілітації та подальшого лікування пацієнтів з постінфарктним кардіосклерозом сімейних лікарів зможе забезпечити контроль за пацієнтами після реваскуляризаційних процедур і адекватну інтеграцію сімейної медицини у спеціалізовану систему ведення пацієнтів після реперфузійної терапії. Після отримання позитивних результатів проекту, досвід роботи може бути поширений на інші області та використаний у розробці Національної реперфузійної мережі.
Зокрема, у Закарпатській області посилили епідеміологічний нагляд за випадками усіх інфекційних захворювань, які не виключають поліовірусного походження. Фахівці розпочали ретроспективний аналіз історій хвороб дітей, які з початку 2015 року перебували в інфекційних, неврологічних та педіатричних стаціонарах. Це необхідно, щоб виявити захворювання, що мають схожі симптоми із гострим в’ялим паралічем (ГВП). Працівники Держсанепідслужби у Закарпатській області мають додатково обстежити не менше п’яти контактних осіб, у першу чергу, дітей до п’ятирічного віку по кожному випадку ГВП, зареєстрованому в 2015 році. «Епідеміологічний нагляд у Закарпатській області один із найсильніших в Україні, зокрема, у 2015 році там виявлено 12 випадків гострих в’ялих паралічів. Тому невипадково проблему із циркуляції вакциноспоріднених поліовірусів виявили саме у цьому регіоні, - наголошує керівник Держсанепідслужби України Святослав Протас. – Тепер необхідно посилити епідеміологічний нагляд за ентеровірусними інфекціями, у тому числі поліомієлітом, й в інших регіонах України, щоб оперативно виявити змінені поліовіруси, або їх занесення з ендемічних з поліомієліту країн, та запровадити протиепідемічні та профілактичні заходи". Усі територіальні органи Держсанепідслужби та державні установи, що входять до сфери управління відомства мають проаналізувати та оцінити ефективність епідеміологічного нагляду за поліомієлітом/гострими в’ялими паралічами на основі критеріїв визначених МОЗ України та ВООЗ. Кожен із регіонів повинен забезпечити вірусологічний моніторинг ентеровірусних інфекцій із подальшою обов'язковою доставкою до Центральної лабораторії з діагностики поліомієліту всіх ізольованих штамів поліовірусів. Обстеженню підлягають здорові діти в організованих колективах. Усі хворі з клінічними проявами гострих в’ялих паралічів або підозрою на ентеровірусну етіологію залишаються під ретельним наглядом. Під особливою увагою фахівців Держсанепідслужби опиняються дослідження стічних вод. Крім того, територіальні органи Держсанепідслужби України та державні установи, що входять до сфери її управління повинні посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за станом водопостачання та водовідведення в закладах охорони здоров’я, оздоровлення та відпочинку, дитячих закладах, за джерелами централізованого водопостачання а також ефективною роботою очисних споруд на випусках стічних вод до поверхневих водойм. Такі заходи мають попередити виникнення та поширення захворювань ентеровірусного походження серед населення та дадуть змогу і у подальшому підтримувати Україною статус країни, вільної від поліомієліту.
«Водночас існують певні проблеми на шляху такого переходу, - наголосив Олег Наливайко. - Це зокрема борги багатьох років – як перед міжнародними організаціями, так і перед національними, статус багатьох майнових об’єктів, передача яких новій структурі часто не вписується в законодавчі норми». На думку Олега Наливайка, треба не забути й про долю майже 7 тисяч людей, які працюють у системі державних ЗМІ, – слід зберегти соціальні права кожного з них. Але, на жаль, часто саме ці працівники є однією (далеко не єдиною!) силою, яка активно гальмує створення суспільного телебачення і радіо. «Деякі керівники обласних державних телерадіокомпаній не дуже прагнуть ставати звичайними медіа-менеджерами – їм вигідніше бути держслужбовцями, директорами, – зазначив посадовець. – Вони сподіваються, що щось станеться, і перехід буде скасовано. Але кроки, які ми вже зробили на шляху до суспільного телебачення і радіомовлення, невідворотні. У нас є розуміння, як далі працювати, певна дорожня карта, за якою рухатимемося». Чимало уваги на конференції було приділено процесу й принципам формування наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія висловив сподівання, що суспільне телебачення й радіо запрацюють у березні наступного року. © Укрінформ, 2015 Україна, 01001, Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 жүктеу/скачать 1.17 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|