Українська інженерно-педагогічна академія на правах рукопису Філенко Ігор Олександрович



бет1/2
Дата08.07.2016
өлшемі0.49 Mb.
#184327
  1   2



Для заказа доставки диссертации сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке: http://mydisser.com/ru/contact.html

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису




Філенко Ігор Олександрович
УДК 159.9:62

ПСИХОДІАГНОСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ОПЕРАТОРІВ ДИНАМІЧНИХ І ЕНЕРГЕТИЧНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ
19.00.03 – психологія праці, інженерна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук


Науковий керівник



Бочарова Світлана Петрівна,

доктор психологічних наук, професор

Харків - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП 7

РОЗДІЛ 1. Аналіз підходів до дослідження ФС людини –оператора 20



    1. Види функціональних станів людини та особливості їхнього .

розвитку в процесі діяльності 20

    1. Контроль ФС оператора як засіб забезпечення ефективності та . надійності операторської діяльності 26

    2. Сучасні методи оцінки ФС людини-оператора 33

      1. Фізіологічні методи оцінки ФС. 33

      2. Методи дослідження ФС людини-оператора засновані на .

вимірах електродермальних характеристик. 36

        1. Методи, засновані на реєстрації шкірно- .

гальванічного рефлексу. 36

        1. Методи визначення ФС оператора, засновані .

на реєстрації параметрів біологічно активних .

точок шкіри (БАТШ). 40



      1. Психологічні методи оцінки ФС. 48

1.3.3.1. Психометрічні методики. 48

1.3.3.2. Методики суб'єктивної оцінки ФС. 51

1.3.4. Комплексні методи оцінки ФС. 53


    1. Теоретичні аспекти досліджень ФС 56

    2. Системний підхід у дослідженні ФС людини-оператора, що . виникають в процесі діяльності 59

1.6. Висновки по розділу 1 67

РОЗДІЛ 2. Розробка методу комплексної оцінки ФС людини-оператора 69



    1. Методики та діагностичні критерії оцінки ФС людини, що . використовують виміри фізичних характеристик БАТ 69

    2. Розробка методики оцінки ФС людини-оператора по температурних характеристиках БАТШ і результати її застосування 75

    3. Розробка й оптимізація методик оцінки ФС людини-оператора .

за вимірами електричних характеристик БАТШ 79

    1. Обґрунтування вибору набору методик для комплексного . дослідження ФС людини 83

    2. Розробка програмного забезпечення для комплексної оцінки .

ФС людини-оператора 85

    1. Застосування комплексу діагностичних методик для .

диференціальної діагностики функціональних станів, .

виникаючих уході . діяльності 87



    1. Висновки по розділу 2 94

РОЗДІЛ 3. Експериментальні дослідження ФС людини у процесі . операторської діяльності 96

    1. Технічні засоби, програмні продукти та методики оцінки ФС . людини-оператора 96

3.2.Динаміка ФС машиністів метрополітену в процесі діяльності 97

3.2.1. Професіограма професійної діяльності машиністів . метрополітену. 97

3.2.2. Дослідження динаміки ФС машиністів .

метрополітену в процесі діяльності. 100

3.2.3. Психосоматичні аспекти діяльності машиністів . метрополітену. 116

3.2.4. Формування критеріїв професійного добору .

машиністів метрополітену. 122

3.3. Динаміка ФС операторів блокових щитів ТЕС у процесі . діяльності 124

3.3.1. Психологічні аспекти професійної надійності .

операторів енергосистем. 124

3.3.2. Професіограма професійної діяльності операторів . блокових щитів ТЕС. 126

3.3.3. Дослідження психофізіологічних показників ефективності діяльності операторів енергопідприємств. 132

3.3.4. Взаємозв'язок психологічного та фізіологічного в . системному формуванні функціональних станів .

операторів. 138

3.3.5. Формування критеріїв професійного добору .

операторів блокових щитів ТЕС. 149



    1. Функціональні стани та проблема надійності .

операторської діяльності 155

3.5. Особливості формування ФС операторів різних професійних . груп 162

3.6. Психологічне забезпечення формування професійно важливих .

якостей студентів енергетичних спеціальностей 172


3.7. Висновки по розділу 3 175

РЕКОМЕНДАЦІЇ 179

ВИСНОВКИ 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184

ДОДАТКИ 212


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
БАТШ – біологічно активні точки шкіри

ГІ – гіпофіз

ДВ – дванадцятипала кишка

ДС – дегенерація судинної системи

ІУ – показник інтенсивності уваги

КЛ – клапани серця

КО – коронарні судини

ЛА – лабільність нервової системи

ЛЕ – легені

НА – надниркові залози

ПА – обсяг короткочасної пам'яті

ПВПЯ – професійно важливі психологічні якості

ПВЯ – професійно важливі якості

ПЗ – підшлункова залоза

ПК – персональний комп'ютер

ПФС – психофізіологічний стан

САН – тест «Самопочуття - активність – настрій»

СВА – сумарне відхилення від аутогенной норми

СГ – судини головного мозку

СЛМ – система «людина-машина»

СМ – серцевий м'яз

ТЕС – теплоелектростанція

ТоВЧ – точність відтворення інтервалів часу

ТрВЧ – тривалість відтворення інтервалів часу

УІПА – Українська інженерно-педагогічна академія

ФС – функціональний стан

ЦНС – центральна нервова система

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШГР – шкірно-гальванічний рефлекс

ШСІ – швидкість сприйняття інформації

ЩИ – щитовидна залоза

ЕД – ефективність діяльності

ЕКГ – електрокардіограма

ЕШП – електрошкіряна провідність

ЕШО – електрошкірний опір

ЕЕГ – електроенцефалограма



ВСТУП
Проблема функціональних станів (ФС) людини в процесі діяльності є одним із пріоритетних напрямків інженерної психології, психології праці, ергономіки (Б.Ф. Ломов [146], В.Л. Маріщук [162-165], Є.О. Мілерян [171], А.Б. Леонова [143-144], О.О. Навакатікян [175-177], К.А. Іванов-Муромський [102], Н.Н. Данілова [64], Г.М. Зараковський [90-93], А. М. Карпухіна [111 -116], М.-Л. А.Чепа [249, 250], А.Б. Коган, Б.М. Владимирський [121], М.В. Макаренко [157], Л.Г. Дикая [63-67], Ю.П. Горго [58], С.А. Багрецов, С.К. Колганов, В.М. Львов [20], В.О. Бодров [30- 34], В.І. Лебедєв [57, 140, 141], М.С. Корольчук [127], Ю.Л. Трофімов [228], Г.А. Суворова [219], Р.М.Баєвський, [21], Б.А. Душков, А.В. Корольов, Б.А. Смірнов [80], О.В. Тімченко [226], О.М. Кокун [124], В.І. Осьодло [189], Ю.Є. Лях [153-154] та інші). Працездатність оператора поряд із професійним досвідом та підготовленістю, мотивацією та психологічними якостями особистості, в істотному ступені залежить від його ФС. Невідповідність ФС людини складності виконуваної діяльності веде до помилкових і несвоєчасних дій, у результаті чого знижується надійність і безпека складних технічних систем.

Аналіз взаємодії людини і техніки показує, що підвищення надійності й ефективності функціонування ергатичних систем можливе при адекватному визначенні психофізіологічних і психологічних характеристик людини, а також особливостей динаміки ФС, що формуються у процесі діяльності (А.І. Губинський [60], Б.Ф. Ломов [149], В.Л. Маріщук [162-165], Ф.Д. Горбов, В.І. Лебедєв [57], А.Б. Леонова [144], К.А. Іванов-Муромський [102], О.О. Навакатікян [175-177], Г.М. Зараковський, В.В. Павлов [92], В.В. Кальніш [109-110], А.М. Карпухіна [114-116], М.В. Фролов [245], М.В. Макаренко [157], С.А. Багрецов, С.К. Колганов, В.М. Львов [20], В.А. Бодров [30-34], Ю.Є. Лях [153,154], М.С. Корольчук [127], В.А. Друзь [76], О.В. Тімченко [226,227], В.М. Самсонкін [210] та інші). Це обумовлює важливість проблеми створення нових методів і засобів діагностики та прогнозування ФС операторів у діяльності.

У психології праці, інженерній психології та ергономіці проблема ФС людини-оператора є центральною, оскільки обумовлює рішення комплексу найрізноманітніших практичних задач, що включають [219]:


  1. розробку оптимальних режимів праці та відпочинку;

  2. нормування праці;

  3. профілактику та лікування профзахворювань;

  4. оптимізацію трудового процесу і його умов;

  5. підвищення професійної надійності оператора.

Оскільки функціональний стан розглядається як особливе психічне явище зі своїми закономірностями, які виявляються на психофізіологічному, психологічному і соціально-психологічному рівнях, його вивчення потребує застосування системного підходу (П.К. Анохін [11-13], Б.Ф. Ломов [146-150], С.П. Бочарова [38-39], К.В. Судаков [220], В.С. Мерлін [169], Є.П. Ільїн [103], В.Д. Шадріков [260,261], К.М. Зараковський, А.А. Меденков, А.А. Поспєлов [93], А.М. Карпухіна [114,115], В.В. Рибалка [202-204], М.С. Корольчук [127], С.Г. Кисіль [118], В.В. Плохіх [194], Ю.І. Александров [3] та інші), що дозволяє підійти комплексно і найбільше об'єктивно до розгляду взаємодії всіх зазначених рівнів.

Однак незважаючи на розроблений понятійний апарат, що класифікує ФС людини у процесі діяльності, і наявність численних експериментальних досліджень у цій галузі, багато питань, які стосуються вивчення проблем формування і розвитку ФС, залишаються невирішеними. Практичне рішення цих проблем у даний час утруднено наявністю обмежень по використанню існуючих методів контролю, а також недостатнім рівнем методичної розробки питань оперативної оцінки ФС оператора, що були б сумісні з ідеями інженерно - психологічного проектування діяльності людини-оператора та дозволяли б будувати як теоретичні, так і експериментальні моделі дослідження діяльності операторів різних систем керування. До числа невирішених і перспективних у даний час задач методологічного плану можна віднести наступні [15]:



  1. ФС оператора мають рівневу специфіку та нелінійно зв'язани з дією ряду психологічних та фізіологічних факторів, які впливають один на одного. Незважаючи на досить ясне розуміння ролі цього взаємозв'язку у формуванні ФС, у даний час відсутні підходи до їхнього спільного використання в конкретних методиках діагностики ФС.

  2. Розглядаючи ФС оператора як системну відповідь його організму на дію факторів зовнішнього середовища, необхідно враховувати в оцінці ФС специфічні умови діяльності, що визначають ступінь напруженості функціонування регуляторних систем організму та ступінь впливу на ФС операторів психологічних факторів. Разом з тим оцінка ФС при комплексному впливі факторів, характерному для операторської діяльності, у даний час представляє нерозв'язну проблему, як у математичному, так і в методологічному плані.

  3. Аналіз ФС оператора здійснюється в умовах високої невизначеності, як у відношенні деяких параметрів, так і у визначенні характеру їхньої взаємодії, що робить у ряді випадків неможливим синтез показників ФС методами чіткої математики. Рішення цієї проблеми вимагає перегляду методологічних основ оцінки ФС із використанням математичного апарата теорії розмитих множин.

  4. Розроблені в даний час методи оцінки ФС спрямовані в основному на діагностику тільки крайніх праксичних станів оператора (монотонії, високої психоемоційної напруги, стресу), що недостатньо для рішення задач адаптивної взаємодії людини та техніки. Необхідний підхід до оцінки ФС, що забезпечує контроль ФС по всій шкалі рівнів пильнування оператора з обліком його психоемоційної напруженості.

  5. В даний час рішення задачі прогнозування ФС оператора у математичному та методологічному планах з обліком перерахованих вище факторів відсутнє. Складність її реалізації визначається: стохастичністю процесу зміни ФС, нечіткістю параметрів зовнішнього середовища, а також відсутністю відповідних методів виміру ФС людини-оператора.

  6. В умовах реальної операторської діяльності, яка супроводжується впливом на працівника складного комплексу факторів, обумовлених особливостями праці та робітничого середовища, багато лабораторних методик аналізу і прогнозу ФС виявляються мало інформативними і не мають високої прогностичності, або досить складні і громіздкі для практичної реалізації.

Для того, щоб з мінімальними помилками вимірювати ФС оператора в процесі діяльності та використовувати отримані дані з метою підвищення ефективності, безпеки та надійності ергатичної системи, необхідно дати повну характеристику ФС, як об'єкта дослідження, тобто визначити склад його елементів, структуру, особливості їхньої взаємодії та закономірності прояву. Облік рівнів специфіки опису ФС вимагає системного підходу та глибокого аналізу взаємодії досліджуваних фізіологічних і психологічних факторів, характер якої обумовлений непрямим впливом параметрів зовнішнього середовища.

У зв'язку з цим актуальною задачею є розробка і побудова діагностичного комплексу, що забезпечує інтегральну оцінку тп об'єктивне прогнозування динаміки зміни ФС операторів в процесі діяльності на основі вибіркових вимірів їх фізіологічних і психологічних параметрів, що й обумовило відповідний вибір напрямку дисертаційної роботи – “Психодіагностика функціональних станів операторів динамічних і енергетичних автоматизованих систем”.



Дослідження ФС у процесі трудової діяльності проводилися для двох соціально затребуваних груп операторів - динамічних систем (машиністів метрополітену) та енергетичних автоматизованих систем (операторів блокових щитів ТЕС), що визначалося такими обставинами:

  • необхідністю дослідження інформативності розробленого комплексу методик для діагностики ФС операторів різних професійних груп;

  • необхідністю виявлення специфічних і загальних закономірностей прояву ФС для цих груп операторів;

  • виявленням специфічних показників, що визначають надійність, успішність і «ціну діяльності» для конкретних видів операторської діяльності.

Вибір даних професійних груп обгрунтовувався і тим, що зі зростанням ролі енергетичного сектора, а також транспорту в інфраструктурі економіки нашої країни значно зростає соціальна значимість і масовість даних професій. Крім цього зазначені професії характеризуються і високою відповідальністю, пов'язаною з необхідністю підтримки належних показників надійності й успішності діяльності, зниження яких може вести до помилок, що супроводжуються великими матеріальними збитками та загибеллю людей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконані в рамках наукового напрямку, що входить у перелік пріоритетних державних і науково-технічних програм розвитку науки й техніки на 2002-2006 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 р. № 1716, – «Системний аналіз, методи і способи керування процесами різної природи; методи оптимізації, програмне забезпечення і інформаційні технології у складних системах». Ряд результатів дисертаційної роботи отриманий у рамках держбюджетної науково-дослідної теми № 2-3 “Дослідження функціонального стану студентів денної форми навчання інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі навчання у вузі”, що виконується згідно з планом науково-дослідних робіт в Українській інженерно-педагогічній академії (протокол №1 механіко-технологічного факультету від 19.09.2001). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою УІПА та узгоджена в Раді по координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 23.12.2003).

Об'єктом дослідження є діяльність операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем.

Предмет дослідження - функціональні стани операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем, що виникають у процесі трудової діяльності.

Мета дослідження полягає у визначенні специфічних особливостей розвитку функціональних станів операторів за результатами виміру їх психологічних і фізіологічних показників, що дозволяє оцінити рівні ефективності та надійності професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження. Виникаючі в процесі трудової діяльності операторів функціональні стани знаходять своє відображення в об'єктивних фізіологічних та психологічних показниках і визначаються операційними особливостями виконуваної діяльності, вихідними фізіологічними і психологічними характеристиками операторів, а також особливостями різних факторів трудової діяльності, що веде до індивідуальної специфіки прояву функціональних станів і, у кінцевому рахунку, до різних рівнів ефективності та надійності професійної діяльності.

Виходячи з представлених вище мети та гіпотези, були сформульовані наступні задачі дослідження:



  1. Здійснити теоретичний аналіз підходів до оцінки ФС операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем у процесі конкретних видів діяльності.

  2. Провести порівняльний аналіз існуючих методик діагностики і прогнозування ФС оператора.

  3. Розробити комплекс діагностичних методик та обґрунтувати його можливості для системної оцінки ФС операторів з точки зору підвищення надійності операторської діяльності.

  4. Виявити специфічні та загальні особливості формування ФС операторів різних професійних груп (машиністів метрополітену та операторів блочних щитів ТЕС).

  5. Визначити на підставі отриманих в експерименті даних критерії якісного й кількісного визначення ФС у конкретних умовах професійної діяльності.

  6. Розробити практичні рекомендації по використанню комплексу діагностичних методик для оцінки ФС операторів у процесі вирішення професійних завдань.

Теоретико-методологічну основу роботи складають: положення про системний характер формування ФС у процесі діяльності, викладені в роботах П.К. Анохіна [11-13], Б.Ф. Ломова [146-150], С.П. Бочарової [38-39], К.В. Судакова [220], Є.П. Ільїна [103], В.Д. Шадрікова [260, 261], К.М. Зараковського[93], А.М. Карпухіної [114,115], А.Б. Леонової [144], В.О. Бодрова [33,34]; Ю.І. Александрова [3], М.С. Корольчука [127] та ін., положення про інформаційно-енергетичну регуляцію діяльності людини ( Б.Г. Ананьєв [8], В.Н.Пушкін [199], Н.А. Амінєв [5], Г.М. Зараковський [93], А.М.Карпухіна [111-116], В.М. Бондаровська [36], Ю.П. Горго [58], Л.Б. Єрмолаєва-Томіна, О.Ю. Єрмолаєв [85], М.-Л. А. Чепа [249, 250], І.М. Шваньова [262] та ін.), принципи оцінки стану людини за даними вимірів показників біологічно активних точок шкіри (БАТШ) (Y. Nakatani, R. Yamashyta [272]; Ф.Г. Портнов [197], C. Ionescu-Tirgoviste, O. Bajenaru [273], А.Т. Неборський, Г.С. Белканія [180]; В.Г. Іванов [97], Р. Фолль [243], Ф.Крамер [131], М.М. Сич [224], І.В. Бойцов [35] та ін. ), а також принципи аналізу результатів психологічних досліджень за допомогою статистичних методів (Д.М. Ганенко [51], В.А. Дюк [81,82], Г.В. Суходольский [222], А.Д. Наслєдов, С.Г. Тарасов [179], А.П. Крупський [133, 134], Сидоренко О.В. [215], О.О. Навакатікян [175-177], А.М. Карпухіна [112, 116], В.І. Медведєв [167], В.П. Дядичкін [83,84], М.В. Макаренко [157], М.П. Мороз, М.П. Тихонов [173], В.Н. Чернишов, А.П. Двінін [253], В.О. Бодров [33] та ін.).

Для рішення поставлених задач використовувалися наступні методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми, лабораторний експеримент, спостереження, тестування, бесіда, апаратурні методики, комп'ютерне моделювання. Попередня обробка та аналіз експериментальних даних проводилися з використанням статистичних методів порівняння вибірок із застосуванням критеріїв відмінності, а також за допомогою кореляційного аналізу. При розробці алгоритмів прогнозування діяльності операторів у залежності від їх ФС використовувалися покроковий дискримінантний та регресійний методи аналізу.

Дослідження проводилися у період 2001-2003 р. на Харківському метрополітені, ТЕЦ-3 (м. Харків) і в Українській інженерно-педагогічній академії.



Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем визначено наявність зв'язку між професійно важливими психологічними якостями (ПВПЯ) та показниками функціонального стану підсистем організму за даними виміру електропровідності (ЕП) БАТШ.

Набуло подальшого розвитку визначення специфіки зміни ФС машиністів метрополітену й операторів блокових щитів ТЕС у процесі професійної діяльності.

Розвинено застосування математичних моделей, що дозволяють прогнозувати успішність, надійність і “ціну” діяльності операторів на підставі реєстрації їхніх психологічних і психофізіологічних показників.

Розширено уявлення про кількісні та якісні критерії, що характеризують різні ФС (втому, нервово-емоційну напруженість, стрес), які виникають у випробуваних у процесі діяльності, на основі оцінки сукупності їх психологічних і фізіологічних показників.



Теоретичне значення роботи. Реалізовано системний підхід до дослідження ФС операторів автоматизованих систем, що включає аналіз психологічних і фізіологічних показників випробуваних у процесі діяльності, на підставі чого виявляється специфіка формування ФС.

Показано залежність ефективності й надійності діяльності операторів від рівня розвитку ПВПЯ і функціонального стану фізіологічних підсистем їхнього організму.

Розкрито особливості функціональних психосоматичних взаємозв'язків між ПВПЯ і функціональними підсистемами організму оператора, структура і сила яких динамічно змінюються у процесі трудової діяльності й визначаються вихідним функціональним станом, а також ефективністю виконуваної діяльності.

Установлено вплив цільових, інформаційно-когнітивних та операційно-дійових компонентів професійної діяльності на специфіку формування ФС операторів різних професійних груп.



Практичне значення отриманих результатів. Здійснено класифікацію і доповнення об'єктивних (що визначаються специфікою цільових, інформаційно-когнітивних, операційно-дійових компонентів конкретної професійної діяльності, ступенем складності виробничих завдань, вірогідністю стресових ситуацій, особливостями несприятливих факторів виробничого середовища) і суб'єктивних факторів (до переліку яких включені: емоційна стійкість, рівні адаптованості фізіологічних підсистем організму та рівні сформованості психологічних професійно-важливих якостей операторів, насамперед точності відтворення в пам’яті інтервалів часу, інтенсивності уваги – для машиністів метрополітену та обсягу короткочасної пам’яті, інтенсивності уваги, швидкості сприйняття інформації - для операторів блокових щитів ТЕС), що визначають ефективність, надійність і «ціну» діяльності операторів автоматизованих систем.

Розроблено комплекс комп'ютерних програм для аналізу ФС операторів на підставі вимірів їх психологічних і психофізіологічних показників, які, на відміну від існуючих, дозволяють: отримувати діагностичні портрети ФС випробуваних операторів за даними виміру ЕП і температури в БАТШ; розраховувати кореляційні показники досліджуваних параметрів; здійснювати оцінку рівня успішності професійної діяльності машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС.

Розроблено практичні рекомендації для здійснення професійного добору машиністів метрополітену та операторів блокових щитів ТЕС на основі виміру комплексу психологічних та психофізіологічних показників, до якого було включено параметри: швидкості сприйняття інформації, тривалості й точності відтворення хвилинного інтервалу часу, обсягу короткочасної пам'яті, показників функціонального стану легень, серцевого м'яза, коронарних судин, гіпофізу та щитовидної залози за даними вимірів ЕП БАТК.

Запропоновано практичні рекомендації щодо використання комплексу діагностичних методик контролю поточного ФС операторів динамічних та енергетичних автоматизованих систем із метою підвищення надійності та ефективності їхньої діяльності.

Результати роботи були впроваджені на Харківському метрополітені (“Акт про результати впровадження методики оцінки функціонального стану людини-оператора” у державному підприємстві Харківський метрополітен від 08.10.2002), а також використані при створенні блоку термодіагностики програмно-апаратного рефлексодіагностичного комплексу «Еледія», розробленого НТНЦ «Монада» (“Акт упровадження результатів досліджень здобувача Філенко І.О. по розробці блоку термодіагностики для знімання інформації з людини-оператора” у НТНЦ “Монада” від 20.06.2004).

Результати досліджень упроваджені по наступним напрямках:



  1. Блок термодіагностики для визначення ФС людини, розроблений у процесі дисертаційних досліджень, впроваджений в автоматизований рефлексодіагностичний комплекс «Еледія» та використовується в реальній роботі.

  2. Запропоновані методичні вказівки для оцінки ФС людини- оператора за даними температурних вимірів БАТШ реалізовані в практику роботи комплексу «Еледія».

  3. Розроблена методика термодіагностики, заснована на вимірах температурних параметрів БАТШ, застосовується для оцінки ФС операторів персональних комп'ютерів.

На Харківському метрополітені впроваджені:

  1. Комплекс діагностичних методик оцінки ФС людини-оператора.

  2. Комп'ютерна програма - «Rioda», що дозволяє оперативно одержувати діагностичні портрети ФС випробуваних за даними вимірів ЕШП і температури в БАТШ.


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет