Група 4. Югославія, Уельс, Болгарія, Норвегія

Це зовсім заплутало ситуацію в групі. Лишалося провести єдиний матч Югославія - Болгарія, а на перше місце претендували відразу три команди. Уельс "відстрілявся", набравши 7 очок, у югославів було 6, у болгар - 5. Нічийний результат матчу в Спліті виводив у переможці Уельс, оскільки в нього різниця м'ячів була плюс 1, тоді як у обох конкурентів - нульова. Югославів влаштовувала будь-яка перемога, а болгар - лише в два м'ячі.

Збірна Італії стала головною сенсацією всього відбіркового етапу. Чемпіон світу у восьми іграх зумів виграти лише раз. Причому, ця перемога була завойована в останньому матчі кваліфікаційного раунду, коли "Скуадра адзурра" на своєму полі зустрічалася з Кіпром. Відзначимо, що цей поєдинок міг завершитися й нічиєю, проте італійців врятував захисник Антоніо Кабріні, який вивів чемпіонів світу вперед на 82-ій хвилині. Під час турніру італійці зробили нічию з тим же Кіпром - 1:1 і поступилися вдома шведам - 0:3. Тим часом, за збірну Італії виступали Дзофф, Бергомі, Джентіле, Ширеа, Тарделлі, Конті, Россі, Альтобеллі, Барезі, Анчелотті. Наставника італійців Енцо Беарзота тіффозі загрожували порвати, хоча рік тому, коли "Скуадра адзурра" стала чемпіоном світу, його буквально носили на руках і обожнювали.

"Бронзовий" призер чемпіонату Європи 1980 р. - збірна ЧССР - стартувала у відбірному етапі з дивовижного за змістом матчу в Братиславі. По ходу зустрічі проти шведів Чехословаччина вела 2:0, проте примудрилися пропустити два м'ячі на 89-ій і 90-ій хвилинах! Треба відзначити, що скандинави у "кваліфай"-раунді виглядали добре. Наставник збірної Ларс Арнессон зумів створити міцну команду з могутнім нападом і жорстко дисциплінованою обороною. По завершенні відбірного циклу "Тре крунур" посіли в групі друге місце, відставши від лідера - команди Румунії - всього лише на очко. Румунам вони програли обидві зустрічі.

Що ж являла собою збірна Румунії, що перемогла в групі? Керував збірною новий головний тренер - 36-річний Мірча Луческу, який вважався одним із кращих форвардів у історії країни. Будучи молодим спеціалістом, Луческу ввів до складу багато молоді. Головним чином, то були хлопці з команди "Університатя" (Крайова). Жадібні до футболу і великих перемог, гравці повністю виправдали довіру тренера. Надто, 25-річний нападаючий Родіон Кеметару.

Вирішальний матч у групі відбувся в Братиславі, 30 листопада 1983 р., коли Чехословаччина приймала румун. Розклад був простим: виграє ЧССР - вона їде до Франції, якщо ні - путівка дістаєнеться Румунії. В результаті, до фінальної частини турніру пробилися Луческу і його молода команда, відстоявши переможну для себе нічию.

Збірна ФРН ледве пробилася до фінальньної частини. Справжнім випробуванням стали для фаворита матчі з командою Північної Ірландії. У Белфасті німці відкривали свою програму ігор. На 2-ій хвилині Літтбарські втратив чудову можливість забити, а далі це робити вже було пізно: шалена злива зробила поле неприйнятним для гри. Більш звичні до суворих умов господарі мали з цього вигоду у вигляді гола Стюарта - 1:0.

Календар у чемпіонів Європи було складено так, що спочатку вони повинні провести чотири матчі на виїзді, а потім – стільки ж удома. Вояжі до Албанії і Туреччини пройшли без сюрпризів (2:1 і 3:0 відповідно), а у Відні суперники зіграли 0:0.

Австрійцям, які перемогли Північну Ірландію вдома 2:1, теж було в Белфасті не солодко. Матч у відповідь цих команд став 100-м для Пата Дженнінгса у складі збірної. Але роботи у нього було небагато. Хемілтон і Уайтсайд забили до перерви — 2:0 на користь господарів (Уайтсайд, молода північноірландська зірка, відкрив рахунок своїм голам за національну команду). Гасселіх на 82-ій хвилині скоротив розрив до мінімуму, але диспетчер господарів Мартін О'Ніл, який провів свій кращий у кар'єрі міжнародний матч, тут же зняв сумніви, щодо результату матчу - 3:1.

Потім австрійці поїхали в гості до німців. У Гельзенкірхені вже на 20-ій хвилині господарі вигравали, забивши три "сухі" м'ячі, і рахунок 3:0 зберігся до фінального свистка.

Безхмарні перспективи північноірландців виграти групу були підірвані в Анкарі (0:1), а німці услід розбили турків 5:1. У таблиці виникла тривладність: по 9 очок у ФРН, Австрії та Північної Ірландії. Але у німців лишалися два матчі, причому обоє – вдома: з Північною Ірландією і Албанією (тоді як у опонентів – по одному), і на додачу до цього вони мали в своєму розпорядженні набагато кращу різницю м'ячів.

Того ж дня, на який був намічений матч німців із північноірландцями, австрійці грали в гостях із турками й поступилися їм - 1:3. Це полегшувало завдання збірної ФРН, яку тепер навіть нічия практично виводила до "вісімки". Але сталося неймовірне - команда Юппа Дервалля повторно поступилася Північній Ірландії з тим же рахунком 0:1. Знову "злим генієм" для неї став Ян Стюарт, чий удар Шумахер не зміг парирувати, дозволивши Уайтсайду добити м'яч у сітку. Дженнінгс же творив у своїх воротах дива.

Одначе навіть ця сенсація не позбавила німців статусу головних фаворитів групи. Відставши від північноірландців на два очки, вони тим не менше мали кращу різницю і, отже, могли перемогти Албанію з будь-яким рахунком - аби лишень перемогти.

У цій групі був зіграний один із найдивніших матчів за всю історію проведення ЧЄ: Іспанія - Мальта. Але він не був у ній єдиним скандальним. Мальтійців піддали дискваліфікації, зобов'язавши провести два перших матчі за межами країни за старі гріхи. Ісландців, своїх перших суперників, вони перемогли в сицилійській Мессіні (2:1). Поки вагалися, де грати другий матч - у Південній Італії чи Сицилії, голландці - а саме вони були їхніми наступними суперниками - запропонували 30 тисяч доларів за згоду перенести місце зустрічі ближче до своєї території.

Мальтійська федерація, для якої ця сума дорівнювала кільком річним бюджетам, вмить погодилася. Гра відбулася в німецькому Аахені й завершиилася з рахунком 6:0. І ще як мінімум від шести голів мальтійські ворота врятував воротар Бонелло.

Ця сумнівна операція викликала протест іспанців. На них чекав виїзний поєдинок із Мальтою в гостях - термін дискваліфікації закінчився. Ясно, що грати з нею в Аахені або на жахливому мальтійському полі, про яке ходили страшні легенди в Європі, на стадіоні "Та-Калі" - різні речі. Іспанська федерація подала протест, мотивуючи, що УЄФА ставить команди в нерівні умови. Але - намарно. Довелося миритися з труднощами - на "Та-Калі" іспанці ледве видряпали два очки. Програючи по ходу 1:2, вони забили вирішальний м'яч лише за 5 хвилин до кінця (Гордільйо). Проте, в той момент ніхто не знав, що доведеться вдаватися до підрахунку різниці м'ячів. Іспанія йшла упевнено, взявши три очки з чотирьох у ірландців (3:3, 2:0) і обігравши вдома Голландію (1:0), яка, до того ж, допустила осічку в Ісландії (1:1).

Матч Ірландія - Голландія став кращим у всьому відбірному циклі. Натхненні диспетчером Лайємом Брейді, ірландці виграли перший тайм 2:0, а після перерви голландці перехопили ініціативу. Віртуозні комбінації у виконанні юних Гулліта, Ван Бастена і Ваненбурга заганяли в глухий кут оборону ірландців. У результаті Гулліт забив два м'ячі, Ван Бастен у проміжку між ними додав ще один. Це був день, коли нове покоління "помаранчевих" уперше голосно заявило про себе. Голландія ефектно перемогла і ірландців (3:2), і вдома - іспанців (2:1), причому вирішальний м'яч знову забив Гулліт.

Ось тут-то й з'ясувалося, що ключ до першого місця - в руках мальтійців. Голландії та Іспанії лишилося провести по домашньому матчу з ними, а очок у них було порівно. Завдяки заділу, створеному в Аахені, голландці мали кращу різницею м'ячів. Забивши аутсайдеру п'ять "сухих" м'ячів, вони вважали справу зробленою. Їм, та й усім іншим, здавалося неймовірним, що Іспанія зможе добитися перемоги над Мальтою з різницею в 11 м'ячів - саме при такій умові вона бронювала квитки до Франції.