З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
ЗРІДНИТИСЯ - ПОРІДНИТИСЯ Зріднитися. Стати близькими, дорогими одне одному; звикати до чого-небудь. Це там у осені пороші, неначе в золоті, сади і земляки мої хороші, з ким я зріднився назавжди (В.Сосюра); Дуже я зріднився з Києвом (В.Кучер); Відчуй в пориві тісноту простору І з тим чуттям зріднися назавжди (А.Малишко). Поріднитися. 1. Стати рідними; породичатися. – Ми хочемо поріднитись з вами, – сказав сват. – У вас дочка на виданні, а в нас жених (І.Нечуй-Левицький); [Харько (сам):] Краще було б, коли б я при моїх достатках та поріднився з якою простою сім’єю (М.Кропивницький). 2. Те саме, що зріднитися. Він ходив до Варі часто, давно поріднився з Василем Гнатовичем (І.Сенченко); Поріднились вони серцем, душею (Панас Мирний); [Річард:] Ні, певне, щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Леся Українка). зрікатися див. відрікатися. ЗРІСТ - РІСТ. У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст, зросту; ріст – рідше: високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст. ЗРОШУВАЛЬНИЙ - ЗРОШУВАНИЙ Зрошувальний. Призначений для зрошування, який здійснює зрошування: зрошувальний канал, зрошувальна мережа, зрошувальна система, зрошувальні роботи. Зрошуваний. Якого зрошують: зрошувані землі, зрошувані площі, зрошувані пасовища. ЗСЕРЕДИНИ - З СЕРЕДИНИ Зсередини, присл. З внутрішньої частини чогось; у внутрішній частині, всередині чогось; у знач, прийм. Стали [жінки] разом та в два сліди й побілили і зсередини, і знадвору (І.Рябокляч); Зсередини стодоли вихопилось раптом полум’я (М.Коцюбинський); Солодкий плин думок ніби зогрів Явтушка зсередини (В.Земляк). З середини, ім. з прийм. З місця, однаково віддаленого від кінців чогось; з часу, однаково віддаленого від початку і кінця чогось. З середини тої громадки лунала Журливая, чула музика (Леся Українка); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинський). зуміти див. змогти. ЗУМОВЛЮВАТИ - ОБУМОВЛЮВАТИ Зумовлювати, -юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич). Обумовлювати. 1. Обмежувати якоюсь умовою, застереженням; ставити в залежність від певних умов: обумовлювати чимсь свою участь у роботі, обумовлювати угоду певним терміном. 2. Те саме, що зумовлювати. ЗУХВАЛИЙ. 1. Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок, зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зухвалий ворог, зухвалий напад. 2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр. Пох.: зухвалість, зухвало (зухвало триматися, зухвало дивитися). ЗЦІЛЕНИЙ - ЗЦІЛЕННИЙ Зцілений. Якого зцілили: зцілений від ран. Зціленний. Який піддається лікуванню, може бути зцілений; зцілимий. З’ЯСОВУВАТИ - ВИЯСНЯТИ З’ясовувати, -ую, -уєш, з’ясувати, -ую, -уєш. Крім іншого, вживаються в значеннях "досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; визначати, встановлювати щось; дізнаватися про щось". Брат взявся одразу з’ясовувати справу (Л.Первомайський); За що ж ця ласка короля? Мені з’ясуйте, прошу (В.Еллан); Огей байдуже, поволі ковтав чай, намагаючись з’ясувати, який вплив мають на нервову систему хворі бронхи (О.Досвітній); Щоб щось з’ясувати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука (О.Гончар). Виясняти, вияснити в цих значеннях вживаються рідше. I1. Як назва літери вживається в с. р.: мале і; як назва звука вживається в ч. р.: голосний і. І2 – Й, спол. Уживаються для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, цілих речень), для поєднання членів речення і речень. – Я ще й вчора вам говорив, що все те, що було вашим: і земля, і худоба, й хати, і навіть ви самі – тепер князівські! (А.Кащенко). І в українській мові чергується з й. І вживається переважно для того, щоб уникнути збігу приголосних, на початку речень та після паузи, що на письмі позначається крапкою, крапкою з комою, комою, двома крапками та крапками. Й уживається переважно, щоб уникнути збігу голосних (між голосними та після голосного). За цими ж правилами чергуються звуки і – й у словах імення – ймення, імовірний – ймовірний, іти – йти. Чергування і – й не буває: при зіставленні понять (батьки і діти, дні і ночі, життя і смерть) та в іншомовних словах. ...ІАДА - ...ІАНА ...Іада. Вживається для творення слів, що означають масові змагання з різних видів спорту, самодіяльного мистецтва, навчальних завдань тощо: альпініада, олімпіада, спартакіада, універсіада. ..Лана. Вживається для творення книжних слів із значенням "зібрання, сукупність творів літератури та мистецтва, пов’язаних з життям, діяльністю і творчістю визначного громадського діяча, письменника": шевченкіана. ...ІАТРІЯ. Кінцева частина складних слів, що означає певну галузь медицини: педіатрія, фтизіатрія. ІБЕРИ - ІБЕРІЙЦІ Ібери, -ів, мн. 1. Стародавні грузинські племена, що населяли Іберію задовго до нашої ери. 2. Те саме, що іберійці. Іберійці, -ів, мн. (одн. іберієць, -ійця). Назва корінного населення Піренейського півострова до нашої ери. ІГРОВИЙ - ГРАЛЬНИЙ Ігровий. Який стосується гри; призначений для гри: ігрова перевага, ігровий майданчик, ігрові автомати. Гральний. Призначений для гри: гральні карти. ІДІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "свій", "особливий" тощо; пишеться разом: ідіоадаптація, ідіоплазма. ІДІОТИЗМ - ІДІОТСТВО -ІДІОТІЯ Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (Ю.Бедзик). Ідіотство, розм. Те саме, що ідіотизм 2. Ідіотія, -ї, ор. -єю. Психічна хвороба; недоумство. ІЗ...1, ІЗО... Перші частини складних слів, що означають рівність, подібність за формою або призначенням; пишуться разом: ізалотерми, ізаномали, ізоанемони, ізобутилен. із...2 див. з... іззовні див. ззовні. ізо... див. із...1 ізолювання див. ізоляція. ІЗОЛЯЦІЙНИЙ - ІЗОЛЯТОРНИЙ Ізоляційний. Призначений для ізоляції: ізоляційні матеріали, ізоляційна стрічка, ізоляційна трубка. Ізоляторний. Який стосується ізолятора, пов’язаний з виробництвом ізоляторів: ізоляторний цех. ІЗОЛЯЦІЯ - ІЗОЛЮВАННЯ - ІЗОЛЬОВАНІСТЬ Ізоляція, -ї, ор. -єю. 1. Відокремлення від навколишнього середовища: ізоляція заразних хворих, ізоляція небезпечних злочинців. 2. Захист провідника якоїсь енергії оболонкою, покриттям: ізоляція дроту, теплова ізоляція. 3. Ізолююча речовина: гумова ізоляція, поліетиленова ізоляція, пошкодження ізоляції.
2. Відокремленість, одиничність: ізольованість від життя, ізольованість факту. ІЗОМЕРІЯ - ІЗОМЕТРІЯ Ізомерія, -ї, ор. -єю. Існування кількох речовин однакового складу та молекулярної маси, але різної хімічної будови. Пох. ізомерний. Ізометрія. Збереження пропорцій органів і частин тіла в період росту організму. Пох. ізометричний. ІКЛО - БИВЕНЬ - КЛИК Ікло, р. мн. -ів. 1. Зуб між різцями й передкореневими зубами в щелепах людини й ссавців: ікла вівчарки. 2. Великих розмірів зуб, що виступає з рота назовні в деяких ссавців; бивень: кабанячі ікла, ікла мамонта. Бивень, -вня, ор. -внем. Дуже розвинений різець у хоботних – у слонів, мамонтів. Клик, -а, діал. Те саме, що ікло. ІКРЯНИЙ - ІКРИСТИЙ Ікряний. Який містить у собі ікру; виготовлений з ікри; призначений для ікри: ікряна білуга, ікряна бочечка. Ікристий. Який містить багато ікри: ікриста риба. ілювій див. елювій. ІЛЮЗІЯ - АЛЮЗІЯ Ілюзія, -ї, ор. -єю. Оманливе, хибне сприймання дійсності, неправильне уявлення про що-небудь, а також переносно – нездійсненна надія, мрія. – Не треба ілюзій, не треба омани, – сердилась на себе Раїса (М.Коцюбинський); Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (В.Симоненко). Алюзія. Художньо-стилістичний прийом – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлумачити цей натяк, наприклад: піррова перемога – перемога, здобута ціною величезних жертв. ІЛЮМІНАЦІЯ - ЕЛІМІНАЦІЯ, ЕЛІМІНУВАННЯ Ілюмінація, -ї, ор. -єю. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків тощо; розфарбування контурів на картах, планах. Елімінація, елімінування, книжн. Виключення невідомих із системи рівнянь. ІЛЮСТРАТИВНИЙ, ІЛЮСТРА-ЦЇЙНИЙ - ІЛЮСТРОВАНИЙ Ілюстративний, рідше ілюстрацій-ний. Який є ілюстрацією, призначений для ілюстрування: ілюстративний матеріал, ілюстративна графіка. Ілюстрований. 1. Дієприкм. від ілюструвати: книжка ілюстрована малюнками, розкішно ілюстроване видання. 2. Який має ілюстрації: ілюстровані журнали, ілюстровані казки. ЇМ..., ІН... Префікси, що означають заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось: імматеріалізм, імморалізм, інадаптація, інактивація. ІМАЖИЗМ - ІМАЖИНІЗМ Імажизм, -у. Декадентська течія в англійській та американській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів. Імажинізм, -у. Формалістична течія в російській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів. іміграція див. еміграція. імігрувати див. емігрувати. ІМІДЖ, -у, ор. -ем. Цілеспрямовано сформований образ особи, фірми, товару, послуг, який має зробити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами тощо. ІМІТУВАТИ - ЕМІТУВАТИ Імітувати, -ую, -уєш. Точно наслідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голоси тварин. Емітувати. Випускати цінні папери, банкноти або паперові гроші; видаляти електрони (іони) з поверхні твердих і рідких тіл опроміненням, іонізацією тощо. ІМПЕРАТОРСЬКИЙ - ІМПЕРСЬКИЙ Імператорський. Який стосується імператора, належний йому: імператорський герб, імператорський палац, імператорський двір. Імперський. 1. Який стосується імперії: імперська армія, імперські закони. 2. перен. Великодержавний: імперські амбіції, імперські зазіхання. ІМПІЧМЕНТ, -у. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни. ІМПОРТ - ЕКСПОРТ Імпорт, -у. Ввезення в країну товарів з-за кордону; кількість і вартість цих товарів. Експорт, -у. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку; кількість і вартість цих товарів. ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬСІЙНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ Імпульсивний, рідше імпульсійний. Схильний діяти під впливом випадкового спонукання, імпульсу; зумовлений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія. Імпульсний. Пов’язаний з електричними імпульсами: імпульсний генератор. ІМУНО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до імунітету; пишеться разом: імуногенетика, імунодефіцит. ін... див. ім... ІНАВГУРАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Урочиста процедура введення на посаду керівника держави (зокрема, президента) офіційними представниками влади. інакомовний див. іноземний. ІНВЕСТОР, ІНВЕСТИТОР, -а. Особа, організація чи держава, яка вкладає капітал в яке-небудь підприємство, якусь справу. ІНВЕСТУВАННЯ - ІНВЕСТИЦІЯ Інвестування, р. мн. -ань. Довготермінове вкладання капіталу в якесь підприємство з метою одержання прибутків: інвестування за кордоном, інвестування капіталу. Інвестиція, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інвестування: гарант інвестицій. 2. Вкладений капітал: прямі інвестиції. ІНДЕКСАЦІЯ - ІНДЕКСУВАННЯ Індексація, -ї, ор. -єю. Спосіб збереження реальної величини грошових вимог та доходів у період інфляції. Індексування. Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТИЧНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТСЬКИЙ Індивідуальний. Властивий, належний певній особі, не колективний тощо: індивідуальний пакет, індивідуальні риси. Індивідуалістичний. Який стосується індивідуалізму, пройнятий індивідуалізмом: індивідуалістична теорія, індивідуалістичні настрої, індивідуалістична поведінка. Індивідуалістський. Властивий індивідуалістові: індивідуалістська поведінка. ІНДІЙЦІ - ІНДІАНЦІ - ІНДУСИ Індійці, -ів, мн. (одн. індієць, -ійця). Загальна назва корінного населення Індії та Пакистану. Американські індійці – те саме, що сучасне індіанці. Пох.: індійка, індійський. Індіанці, -ів, мн. (одн. індіанець, -нця). У сучасному вжитку – загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів); заст. – те саме, що індійці. Пох.: індіанка, індіанський. Індуси1, -ів, мн. (одн. індус, -а), заст. Індійці. Індуси2. Послідовники індуїзму. ІНДО-... (ІНДО...) - ІНДІЙСЬКО-... Індо-... (індо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Індії, індійців"; пишеться через дефіс: індо-африканський, індокитайські відносини, індо-малайський. Але: індогерманський, індоєвропейські мови, індокитайський (від Індокитай). Індійсько-... Те саме, що індо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: індійсько-українська дружба. ІНДОСАМЕНТ, -а. Передавальний напис на звороті цінного паперу, векселя, чека, який посвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи. ІНДОСАНТ - ІНДОСАТ Індосант, -а. Особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах. Індосат, -а. Особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери. ІНДУКТИВНИЙ - ІНДУКЦІЙНИЙ - ІНДУКТОРНИЙ Індуктивний. 1. У логіці – який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід. 2. У фізиці – який виник унаслідок індукції; який створюється шляхом індукції: індуктивний струм, індуктивний зв’язок. Індукційний. Те саме, що індуктивний 2: індукційний струм. Індукторний. Пов’язаний з індуктором: індукторний телефонний апарат. індуси див. індійці. ІНЕРЦІЯ - ІНЕРТНІСТЬ Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції). 2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички. Інертність, -ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція 2: розумова інертність. ІНЖЕНЕРНИЙ - ІНЖЕНЕРСЬКИЙ Інженерний. Пов’язаний з діяльністю інженера; технічний: інженерний задум, інженерні війська, інженерні кадри, інженерна справа. Інженерський. Який стосується інженера: інженерський диплом, інженерський досвід, інженерська етика, інженерська думка. ІНКРУСТУВАННЯ - ІНКРУСТАЦІЯ Інкрустування. Прикрашення візерунками, малюнками із врізаних у поверхню платівок кістки, перламутру, металу тощо: художнє інкрустування металом. Інкрустація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інкрустування: матеріал для інкрустації, техніка інкрустації, володіти інкрустацією. 2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкрустація, інкрустація з кістки, перламутрова інкрустація, прикрашати інкрустацією. ІНКУБАЦІЙНИЙ - ІНКУБАТОРНИЙ Інкубаційний. Який стосується інкубації: інкубаційний період, інкубаційні яйця. Інкубаторний. Пов’язаний з інкубатором: інкубаторна станція. ІНОЗЕМНИЙ - ІНШОМОВНИЙ - ІНОМОВНИЙ - ІНАКОМОВНИЙ Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ). Іншомовний. Про певні мовні (переважно лексичні) елементи – слова, терміни, назви тощо: словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовне видання. Іномовний. Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура. Інакомовний, зрідка. Алегоричний. ІНСАЙД - ІНСАЙТ Інсайд, -а. Гравець у футбольній або хокейній команді, який займає в лінії нападу місце між крайнім і центральним гравцями. Інсайт, -у. В інтуїтивістській теорії пізнання – акт безпосереднього зрозуміння, "осяяння" тощо. інспектор див. контролер. інструктаж див. інструктування. ІНСТРУКТИВНИЙ - ІНСТРУКЦІЙНИЙ Інструктивний. Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструктивна доповідь, інструктивна розмова, інструктивний лист. Інструкційний. Який стосується інструкції, міститься в ній: інструкційні вимоги. ІНСТРУКТУВАННЯ - ІНСТРУКТАЖ Інструктування. Дія за значенням інструктувати – давати комусь керівні вказівки, інструкції: проводити інструктування. Інструктаж, -у, ор. -ем. 1. Те саме, що інструктування: проводити інструктаж. 2. Керівні вказівки, інструкції: діставати інструктаж. ІНСТРУМЕНТАЛІСТ - ІНСТРУМЕНТАЛЬНИК Інструменталіст, -а. Музикант, що грає на якомусь музичному інструменті; композитор, який створює інструментальну музику. Пох.: інструменталістка, інструменталістський. Інструментальник, -а. Слюсар, який виготовляє інструменти. ІНСЦЕНУВАННЯ - ІНСЦЕНІЗАЦІЯ Інсценування. Пристосування літературного твору для постановки його в театрі або в кіно: виконувати інсценування творів. Інсценізація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інсценування: здійснювати інсценізацію. 2. Інсценований твір, вистава: дивитися інсценізацію, ставити інсценізацію. ІНТЕГРУВАННЯ - ІНТЕГРАЦІЯ Інтегрування. 1. Знаходження інтеграла даної функції. 2. книжн. Те саме, що інтеграція. Інтеграція, -ї, ор. -єю, книжн. Об’єднання чогось у єдине ціле: економічна інтеграція, інтеграція діалектів, інтеграція мов. ІНТЕЛІГЕНТНИЙ - ІНТЕЛІГЕНТСЬКИЙ Інтелігентний. Розумово розвинений; освічений, культурний; властивий інтелігентові, інтелігентам: інтелігентна людина, інтелігентний вигляд, інтелігентна поведінка. Пох. інтелігентність. Інтелігентський. Який стосується інтелігента, інтелігентів: інтелігентські кола, інтелігентська розмова. інтенсивний див. екстенсивний. ІНТЕР... Префікс, що означає перебування поміж ким-, чим-небудь, періодичність дії, скасування, знищення: інтернаціоналізація. інтервент див. інтервенціоніст. інтервенційний – інтервентський див. інтервенціоністський. ІНТЕРВЕНЦІОНІСТ - ІНТЕРВЕНТ Інтервенціоніст, -а. Прихильник інтервенції. Інтервент, -а. Організатор, учасник інтервенції. ІНТЕРВЕНЦІОНІСТСЬКИЙ - ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ - ІНТЕРВЕНТСЬКИЙ Інтервенціоністський. Який стосується інтервенціоніста, прихильника інтервенції: інтервенціоністська пропаганда. Інтервенційний. Який стосується інтервенції, служить для інтервенції: інтервенційні війська. Інтервентський. Який стосується інтервентів: рештки інтервентських частин. ІНТЕР’ЄР - ЕКСТЕР’ЄР Інтер’єр. 1. р. -у. Архітектурно і художньо оформлений внутрішній простір будівлі. 2. р. -у. Внутрішня будова органів і тканин тварин. 3. р. -а. Картина, малюнок, на яких зображено внутрішній простір приміщення.
2. У музиці – проміжний епізод у фузі. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|