З українського літературного слововживання



бет23/57
Дата07.07.2016
өлшемі3.27 Mb.
#184063
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   57

ЗРІДНИТИСЯ - ПОРІДНИТИСЯ

Зріднитися. Стати близькими, дорогими одне одному; звикати до чого-небудь. Це там у осені пороші, неначе в золоті, сади і земляки мої хороші, з ким я зріднився назавжди (В.Сосюра); Дуже я зріднився з Києвом (В.Кучер); Відчуй в пориві тісноту простору І з тим чуттям зріднися назавжди (А.Малишко).

Поріднитися. 1. Стати рідними; породичатися. – Ми хочемо поріднитись з вами, сказав сват. – У вас дочка на виданні, а в нас жених (І.Нечуй-Левицький); [Харько (сам):] Краще було б, коли б я при моїх достатках та поріднився з якою простою сім’єю (М.Кропивницький).

2. Те саме, що зріднитися. Він ходив до Варі часто, давно поріднився з Василем Гнатовичем (І.Сенченко); Поріднились вони серцем, душею (Панас Мирний); [Річард:] Ні, певне, щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Леся Українка).



зрікатися див. відрікатися.

ЗРІСТ - РІСТ. У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст, зросту; ріст – рідше: високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст.

ЗРОШУВАЛЬНИЙ - ЗРОШУВАНИЙ

Зрошувальний. Призначений для зрошування, який здійснює зрошування: зрошувальний канал, зрошувальна мережа, зрошувальна система, зрошувальні роботи.

Зрошуваний. Якого зрошують: зрошувані землі, зрошувані площі, зрошувані пасовища.

ЗСЕРЕДИНИ - З СЕРЕДИНИ

Зсередини, присл. З внутрішньої частини чогось; у внутрішній частині, всередині чогось; у знач, прийм. Стали [жінки] разом та в два сліди й побілили і зсередини, і знадвору (І.Рябокляч); Зсередини стодоли вихопилось раптом полум’я (М.Коцюбинський); Солодкий плин думок ніби зогрів Явтушка зсередини (В.Земляк).

З середини, ім. з прийм. З місця, однаково віддаленого від кінців чогось; з часу, однаково віддаленого від початку і кінця чогось. З середини тої громадки лунала Журливая, чула музика (Леся Українка); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинський).

зуміти див. змогти.

ЗУМОВЛЮВАТИ - ОБУМОВЛЮВАТИ

Зумовлювати, -юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку. Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич).

Обумовлювати. 1. Обмежувати якоюсь умовою, застереженням; ставити в залежність від певних умов: обумовлювати чимсь свою участь у роботі, обумовлювати угоду певним терміном.

2. Те саме, що зумовлювати.



ЗУХВАЛИЙ. 1. Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок,

зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зухвалий ворог, зухвалий напад.

2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр.

Пох.: зухвалість, зухвало (зухвало триматися, зухвало дивитися).



ЗЦІЛЕНИЙ - ЗЦІЛЕННИЙ

Зцілений. Якого зцілили: зцілений від ран.

Зціленний. Який піддається лікуванню, може бути зцілений; зцілимий.

З’ЯСОВУВАТИ - ВИЯСНЯТИ

З’ясовувати, -ую, -уєш, з’ясувати, -ую, -уєш. Крім іншого, вживаються в значеннях "досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; визначати, встановлювати щось; дізнаватися про щось". Брат взявся одразу з’ясовувати справу (Л.Первомайський); За що ж ця ласка короля? Мені з’ясуйте, прошу (В.Еллан); Огей байдуже, поволі ковтав чай, намагаючись з’ясувати, який вплив мають на нервову систему хворі бронхи (О.Досвітній); Щоб щось з’ясувати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука (О.Гончар).

Виясняти, вияснити в цих значеннях вживаються рідше.

I1. Як назва літери вживається в с. р.: мале і; як назва звука вживається в ч. р.: голосний і.

І2 – Й, спол. Уживаються для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, цілих речень), для поєднання членів речення і речень. – Я ще й

вчора вам говорив, що все те, що було вашим: і земля, і худоба, й хати, і навіть ви самі тепер князівські! (А.Кащенко).

І в українській мові чергується з й.

І вживається переважно для того, щоб уникнути збігу приголосних, на початку речень та після паузи, що на письмі позначається крапкою, крапкою з комою, комою, двома крапками та крапками.

Й уживається переважно, щоб уникнути збігу голосних (між голосними та після голосного).

За цими ж правилами чергуються звуки і й у словах імення – ймення, імовірний ймовірний, іти – йти.



Чергування і й не буває: при зіставленні понять (батьки і діти, дні і ночі, життя і смерть) та в іншомовних словах.

...ІАДА - ...ІАНА

...Іада. Вживається для творення слів, що означають масові змагання з різних видів спорту, самодіяльного мистецтва, навчальних завдань тощо: альпініада, олімпіада, спартакіада, універсіада.

..Лана. Вживається для творення книжних слів із значенням "зібрання, сукупність творів літератури та мистецтва, пов’язаних з життям, діяльністю і творчістю визначного громадського діяча, письменника": шевченкіана.

...ІАТРІЯ. Кінцева частина складних слів, що означає певну галузь медицини: педіатрія, фтизіатрія.

ІБЕРИ - ІБЕРІЙЦІ

Ібери, -ів, мн. 1. Стародавні грузинські племена, що населяли Іберію задовго до нашої ери.

2. Те саме, що іберійці.



Іберійці, -ів, мн. (одн. іберієць, -ійця). Назва корінного населення Піренейського півострова до нашої ери.

ІГРОВИЙ - ГРАЛЬНИЙ

Ігровий. Який стосується гри; призначений для гри: ігрова перевага, ігровий майданчик, ігрові автомати.

Гральний. Призначений для гри: гральні карти.

ІДІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "свій", "особливий" тощо; пишеться разом: ідіоадаптація, ідіоплазма.

ІДІОТИЗМ - ІДІОТСТВО -ІДІОТІЯ

Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький).

2. розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (Ю.Бедзик).



Ідіотство, розм. Те саме, що ідіотизм 2.

Ідіотія, -ї, ор. -єю. Психічна хвороба; недоумство.

ІЗ...1, ІЗО... Перші частини складних слів, що означають рівність, подібність за формою або призначенням; пишуться разом: ізалотерми, ізаномали, ізоанемони, ізобутилен.

із...2 див. з...

іззовні див. ззовні.

ізо... див. із...1

ізолювання див. ізоляція.

ІЗОЛЯЦІЙНИЙ - ІЗОЛЯТОРНИЙ

Ізоляційний. Призначений для ізоляції: ізоляційні матеріали, ізоляційна стрічка, ізоляційна трубка.

Ізоляторний. Який стосується ізолятора, пов’язаний з виробництвом ізоляторів: ізоляторний цех.

ІЗОЛЯЦІЯ - ІЗОЛЮВАННЯ - ІЗОЛЬОВАНІСТЬ

Ізоляція, -ї, ор. -єю. 1. Відокремлення від навколишнього середовища: ізоляція заразних хворих, ізоляція небезпечних злочинців.

2. Захист провідника якоїсь енергії оболонкою, покриттям: ізоляція дроту, теплова ізоляція.

3. Ізолююча речовина: гумова ізоляція, поліетиленова ізоляція, пошкодження ізоляції.

Ізолювання. Те саме, що ізоляція 1-2.

Ізольованість, -ності, ор. -ністю. 1. Стан ізоляції: моральна ізольованість, ізольованість дротів.

2. Відокремленість, одиничність: ізольованість від життя, ізольованість факту.



ІЗОМЕРІЯ - ІЗОМЕТРІЯ

Ізомерія, -ї, ор. -єю. Існування кількох речовин однакового складу та молекулярної маси, але різної хімічної будови. Пох. ізомерний.

Ізометрія. Збереження пропорцій органів і частин тіла в період росту організму. Пох. ізометричний.

ІКЛО - БИВЕНЬ - КЛИК

Ікло, р. мн. -ів. 1. Зуб між різцями й передкореневими зубами в щелепах людини й ссавців: ікла вівчарки.

2. Великих розмірів зуб, що виступає з рота назовні в деяких ссавців; бивень: кабанячі ікла, ікла мамонта.

Бивень, -вня, ор. -внем. Дуже розвинений різець у хоботних – у слонів, мамонтів.

Клик, -а, діал. Те саме, що ікло.

ІКРЯНИЙ - ІКРИСТИЙ

Ікряний. Який містить у собі ікру; виготовлений з ікри; призначений для ікри: ікряна білуга, ікряна бочечка.

Ікристий. Який містить багато ікри: ікриста риба.

ілювій див. елювій.

ІЛЮЗІЯ - АЛЮЗІЯ

Ілюзія, -ї, ор. -єю. Оманливе, хибне сприймання дійсності, неправильне уявлення про що-небудь, а також переносно – нездійсненна надія, мрія. – Не треба ілюзій, не треба омани, сердилась на себе Раїса (М.Коцюбинський); Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (В.Симоненко).

Алюзія. Художньо-стилістичний прийом – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлумачити цей натяк, наприклад: піррова перемога – перемога, здобута ціною величезних жертв.

ІЛЮМІНАЦІЯ - ЕЛІМІНАЦІЯ, ЕЛІМІНУВАННЯ

Ілюмінація, -ї, ор. -єю. Яскраве різнобарвне освітлення вулиць, будинків тощо; розфарбування контурів на картах, планах.

Елімінація, елімінування, книжн. Виключення невідомих із системи рівнянь.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ, ІЛЮСТРА-ЦЇЙНИЙ - ІЛЮСТРОВАНИЙ

Ілюстративний, рідше ілюстрацій-ний. Який є ілюстрацією, призначений для ілюстрування: ілюстративний матеріал, ілюстративна графіка.

Ілюстрований. 1. Дієприкм. від ілюструвати: книжка ілюстрована малюнками, розкішно ілюстроване видання.

2. Який має ілюстрації: ілюстровані журнали, ілюстровані казки.

ЇМ..., ІН... Префікси, що означають заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось: імматеріалізм, імморалізм, інадаптація, інактивація.

ІМАЖИЗМ - ІМАЖИНІЗМ

Імажизм, -у. Декадентська течія в англійській та американській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів.

Імажинізм, -у. Формалістична течія в російській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов’язаних між собою словесних образів.

іміграція див. еміграція.

імігрувати див. емігрувати.

ІМІДЖ, -у, ор. -ем. Цілеспрямовано сформований образ особи, фірми, товару, послуг, який має зробити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами тощо.

ІМІТУВАТИ - ЕМІТУВАТИ

Імітувати, -ую, -уєш. Точно наслідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голоси тварин.

Емітувати. Випускати цінні папери, банкноти або паперові гроші; видаляти електрони (іони) з поверхні твердих і рідких тіл опроміненням, іонізацією тощо.

ІМПЕРАТОРСЬКИЙ - ІМПЕРСЬКИЙ

Імператорський. Який стосується імператора, належний йому: імператорський герб, імператорський палац, імператорський двір.

Імперський. 1. Який стосується імперії: імперська армія, імперські закони.

2. перен. Великодержавний: імперські амбіції, імперські зазіхання.

ІМПІЧМЕНТ, -у. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни.

ІМПОРТ - ЕКСПОРТ

Імпорт, -у. Ввезення в країну товарів з-за кордону; кількість і вартість цих товарів.

Експорт, -у. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку; кількість і вартість цих товарів.

ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬСІЙНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ

Імпульсивний, рідше імпульсійний. Схильний діяти під впливом випадкового спонукання, імпульсу; зумовлений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія.

Імпульсний. Пов’язаний з електричними імпульсами: імпульсний генератор.

ІМУНО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до імунітету; пишеться разом: імуногенетика, імунодефіцит.

ін... див. ім...

ІНАВГУРАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Урочиста процедура введення на посаду керівника держави (зокрема, президента) офіційними представниками влади.

інакомовний див. іноземний.

ІНВЕСТОР, ІНВЕСТИТОР, -а. Особа, організація чи держава, яка вкладає капітал в яке-небудь підприємство, якусь справу.

ІНВЕСТУВАННЯ - ІНВЕСТИЦІЯ

Інвестування, р. мн. -ань. Довготермінове вкладання капіталу в якесь підприємство з метою одержання прибутків: інвестування за кордоном, інвестування капіталу.

Інвестиція, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інвестування: гарант інвестицій.

2. Вкладений капітал: прямі інвестиції.

ІНДЕКСАЦІЯ - ІНДЕКСУВАННЯ

Індексація, -ї, ор. -єю. Спосіб збереження реальної величини грошових вимог та доходів у період інфляції.

Індексування. Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТИЧНИЙ - ІНДИВІДУАЛІСТСЬКИЙ

Індивідуальний. Властивий, належний певній особі, не колективний тощо: індивідуальний пакет, індивідуальні риси.

Індивідуалістичний. Який стосується індивідуалізму, пройнятий індивідуалізмом: індивідуалістична теорія, індивідуалістичні настрої, індивідуалістична поведінка.

Індивідуалістський. Властивий індивідуалістові: індивідуалістська поведінка.

ІНДІЙЦІ - ІНДІАНЦІ - ІНДУСИ

Індійці, -ів, мн. (одн. індієць, -ійця). Загальна назва корінного населення Індії та Пакистану. Американські індійці – те саме, що сучасне індіанці. Пох.: індійка, індійський.

Індіанці, -ів, мн. (одн. індіанець, -нця). У сучасному вжитку – загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів); заст. – те саме, що індійці. Пох.: індіанка, індіанський.

Індуси1, -ів, мн. (одн. індус, -а), заст. Індійці.

Індуси2. Послідовники індуїзму.

ІНДО-... (ІНДО...) - ІНДІЙСЬКО-...

Індо-... (індо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Індії, індійців"; пишеться через дефіс: індо-африканський, індокитайські відносини, індо-малайський. Але: індогерманський, індоєвропейські мови, індокитайський (від Індокитай).

Індійсько-... Те саме, що індо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: індійсько-українська дружба.

ІНДОСАМЕНТ, -а. Передавальний напис на звороті цінного паперу, векселя, чека, який посвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

ІНДОСАНТ - ІНДОСАТ

Індосант, -а. Особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат, -а. Особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.

ІНДУКТИВНИЙ - ІНДУКЦІЙНИЙ - ІНДУКТОРНИЙ

Індуктивний. 1. У логіці – який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід.

2. У фізиці – який виник унаслідок індукції; який створюється шляхом індукції: індуктивний струм, індуктивний зв’язок.

Індукційний. Те саме, що індуктивний 2: індукційний струм.

Індукторний. Пов’язаний з індуктором: індукторний телефонний апарат.

індуси див. індійці.

ІНЕРЦІЯ - ІНЕРТНІСТЬ

Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції).

2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.

Інертність, -ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція 2: розумова інертність.

ІНЖЕНЕРНИЙ - ІНЖЕНЕРСЬКИЙ

Інженерний. Пов’язаний з діяльністю інженера; технічний: інженерний задум, інженерні війська, інженерні кадри, інженерна справа.

Інженерський. Який стосується інженера: інженерський диплом, інженерський досвід, інженерська етика, інженерська думка.

ІНКРУСТУВАННЯ - ІНКРУСТАЦІЯ

Інкрустування. Прикрашення візерунками, малюнками із врізаних у поверхню платівок кістки, перламутру, металу тощо: художнє інкрустування металом.

Інкрустація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інкрустування: матеріал для інкрустації, техніка інкрустації, володіти інкрустацією.

2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкрустація, інкрустація з кістки, перламутрова інкрустація, прикрашати інкрустацією.

ІНКУБАЦІЙНИЙ - ІНКУБАТОРНИЙ

Інкубаційний. Який стосується інкубації: інкубаційний період, інкубаційні яйця.

Інкубаторний. Пов’язаний з інкубатором: інкубаторна станція.

ІНОЗЕМНИЙ - ІНШОМОВНИЙ - ІНОМОВНИЙ - ІНАКОМОВНИЙ

Іноземний. Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іноземний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністерство закордонних справ).

Іншомовний. Про певні мовні (переважно лексичні) елементи – слова, терміни, назви тощо: словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовне видання.

Іномовний. Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.

Інакомовний, зрідка. Алегоричний.

ІНСАЙД - ІНСАЙТ

Інсайд, -а. Гравець у футбольній або хокейній команді, який займає в лінії нападу місце між крайнім і центральним гравцями.

Інсайт, -у. В інтуїтивістській теорії пізнання – акт безпосереднього зрозуміння, "осяяння" тощо.

інспектор див. контролер.

інструктаж див. інструктування.

ІНСТРУКТИВНИЙ - ІНСТРУКЦІЙНИЙ

Інструктивний. Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструктивна доповідь, інструктивна розмова, інструктивний лист.

Інструкційний. Який стосується інструкції, міститься в ній: інструкційні вимоги.

ІНСТРУКТУВАННЯ - ІНСТРУКТАЖ

Інструктування. Дія за значенням інструктувати – давати комусь керівні вказівки, інструкції: проводити інструктування.

Інструктаж, -у, ор. -ем. 1. Те саме, що інструктування: проводити інструктаж.

2. Керівні вказівки, інструкції: діставати інструктаж.

ІНСТРУМЕНТАЛІСТ - ІНСТРУМЕНТАЛЬНИК

Інструменталіст, -а. Музикант, що грає на якомусь музичному інструменті; композитор, який створює інструментальну музику. Пох.: інструменталістка, інструменталістський.

Інструментальник, -а. Слюсар, який виготовляє інструменти.

ІНСЦЕНУВАННЯ - ІНСЦЕНІЗАЦІЯ

Інсценування. Пристосування літературного твору для постановки його в театрі або в кіно: виконувати інсценування творів.

Інсценізація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інсценування: здійснювати інсценізацію.

2. Інсценований твір, вистава: дивитися інсценізацію, ставити інсценізацію.

ІНТЕГРУВАННЯ - ІНТЕГРАЦІЯ

Інтегрування. 1. Знаходження інтеграла даної функції.

2. книжн. Те саме, що інтеграція.

Інтеграція, -ї, ор. -єю, книжн. Об’єднання чогось у єдине ціле: економічна інтеграція, інтеграція діалектів, інтеграція мов.

ІНТЕЛІГЕНТНИЙ - ІНТЕЛІГЕНТСЬКИЙ

Інтелігентний. Розумово розвинений; освічений, культурний; властивий інтелігентові, інтелігентам: інтелігентна людина, інтелігентний вигляд, інтелігентна поведінка. Пох. інтелігентність.

Інтелігентський. Який стосується інтелігента, інтелігентів: інтелігентські кола, інтелігентська розмова.

інтенсивний див. екстенсивний.

ІНТЕР... Префікс, що означає перебування поміж ким-, чим-небудь, періодичність дії, скасування, знищення: інтернаціоналізація.

інтервент див. інтервенціоніст.

інтервенційний – інтервентський див. інтервенціоністський.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТ - ІНТЕРВЕНТ

Інтервенціоніст, -а. Прихильник інтервенції.

Інтервент, -а. Організатор, учасник інтервенції.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТСЬКИЙ - ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ - ІНТЕРВЕНТСЬКИЙ

Інтервенціоністський. Який стосується інтервенціоніста, прихильника інтервенції: інтервенціоністська пропаганда.

Інтервенційний. Який стосується інтервенції, служить для інтервенції: інтервенційні війська.

Інтервентський. Який стосується інтервентів: рештки інтервентських частин.

ІНТЕР’ЄР - ЕКСТЕР’ЄР

Інтер’єр. 1. р. -у. Архітектурно і художньо оформлений внутрішній простір будівлі.

2. р. -у. Внутрішня будова органів і тканин тварин.

3. р. -а. Картина, малюнок, на яких зображено внутрішній простір приміщення.

Екстер’єр, -у. Зовнішній вигляд і будова тіла тварини.

ІНТЕРМЕДІЯ - ІНТЕРЛЮДІЯ

Інтермедія, -ї, ор. -єю. 1. Невелика драматична п’єса, переважно комедійного характеру, яку виконують між актами спектаклю.

2. У музиці – проміжний епізод у фузі.




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   57




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет