З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
НЕ АБИХТО, част. із займ. Таку роботу графиня доручала не абикому (О.Донченко); Я сподіваюсь, що познакомлюсь не аби з ким (І.Нечуй-Левицький); – Нехай буде всім відомо, що Хмельницький не абихто, а гетьман всієї України (А.Кащенко). НЕ АБИЩО, част. із займ. Мірошник мав хороший млин, В хазяйстві не абищо він (Л.Глібов); Батьківське надбання не абищо (Леся Українка); – Не абичого і захотів – хліба! (В.Потапенко). НЕАБИЯК - НЕ АБИЯК Неабияк, присл. Надто, дуже; добре. Нам щастить неабияк (І.Франко); Ними неабияк пишались діти (М.Стельмах); Коли ведмежа підросло, воно зірвалося з ланцюга й неабияк подряпало нічного вартового (Л.Смілянський); Він ухекався неабияк (О.Гончар). Не абияк, част. з присл. Воно добре, не абияк (Марко Вовчок); Так було й у нашому вагоні. Дарма що й люду було не абияк багато, і дзвінків не чути, проте всі квапились (Б.Антоненко-Давидович); Коли дівчата приходять на досвітки, то вони сідають не абияк – хто де попало, а на це все ведеться особливий порядок (з журналу). НЕАБИЯКИЙ - НЕ АБИЯКИЙ Неабиякий, прикм. Великий, значний; видатний; незвичний. Толову клопотали неабиякі думки (Панас Мирний); Надя побачила в роботі Ступакової неабияку майстерність (Д.Ткач); Через кілька хвилин уже не було сумніву, що починається неабиякий бій (О.Соколовський); Неабиякий козак колись вийде з нього (Б.Лепкий); Ці факти можуть відіграти неабияку роль (Григорій Тютюнник); Дмитро зупинився край поля, сів на кінець і з неабияким задоволенням запалив цигарку (А.Гудима). Не абиякий, част. із займ. Осьде пряничок чудовий, Не абиякий – медовий (Л.Глібов); Коня сторгував у іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців (М.Коцюбинський); Не протягли і трьох тоней, як повнісіньку повозку наклали, і риба не абияка – все виризуб, коропи, карасі (О.Стороженко). НЕВБЛАГАННИЙ. Якого не можна упросити, вблагати; непохитний, незламний, а також переносно – якого не можна змінити, відвернути. Вона благала усіх родичів навколішках.., аби Зоню не відправляли. Але родичі були невблаганні (Леся Українка); Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним (Григорій Тютюнник); Невблаганна спека ллється з неба (Ю.Яновський); Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З.Тулуб). невважаючи див. незважаючи. НЕВПІЗНАНИЙ - НЕВПІЗНАННИЙ Невпізнаний. Якого не впізнали. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний не знали, Про що б розмову їм почать (М.Рильський). Невпізнанний. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати. В глибокім хвилюванні Федорченко входить у рідне село. Воно чи не воно ? Він майже не впізнає його. Так, воно просто невпізнанне (О.Довженко); Класна кімната стала невпізнанною (Ю.Збанацький); По голосу впізнали Онищука, бо з обличчя і з цілої постаті він був невпізнанним (В.Гжицький). Пох. невпізнанно. Голос її прозвучав невпізнанно: мовби в грудях надривно озвались басові струни (Є.Гуцало). НЕВР..., НЕВРИ..., НЕВРО..., НЕЙРО... Перші частини складних слів, що вказують на відношення цих понять до нервової системи; пишуться разом: неврастенік, неврилема, невродерміт, нейроанатомія. НЕВРАЛГІЯ - НЕЙРОГЛІЯ - НЕВРОЛОГІЯ, НЕЙРОЛОПЯ Невралгія, -ї, ор. -єю. Нервова хвороба, що супроводжується болем у місці проходження нерва. Нейроглія. Структура нервової тканини. Неврологія, нейрологія. Сукупність наук, що вивчають питання розвитку, будови й діяльності нервової системи людини й тварини. неври..., невро... див. невр... нейроглія – неврологія див. невралгія. НЕГАРАЗД - НЕ ГАРАЗД Негаразд. 1. присл. Погано, недуже добре, не так, як треба; у знач, присудк. сл. І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався (Л.Глібов); – Не роби так, синочку, не ходи туди, голубчику! Так негаразд (Г.Квітка-Основ’яненко); Негаразд Ліля робить, що мені не пише (Леся Українка); – Вітер віє, хоч він і не великий, та все ж негаразд – і тобі і дитині (Панас Мирний); В Петра негаразд із серцем, і йому не можна хвилюватися (Вал. Шевчук). 2. р. -у, ім. розм. Нещастя; непорядок, нелад. [Христя:] кинула поглядом по хаті, так і збагнула одразу, що вдома якийсь негаразд (А.Головко); – Ей, жоно люба! Забудемо всі негаразди! (І.Чендей). Не гаразд, част. з присл. Іще не гаразд і весна розгулялась, іще вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро із Лесею і в парі (П.Куліш); Так ото однії осені, ще не гаразд листя опало, як упав сніг (Панас Мирний).
2. перен., переважно в мн. негоди, -од. Нещастя, злигодні. На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний); Не марно, ні, боями край гримів, – минули дні і злиднів і негоди (В.Сосюра); Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко). Знегода, переважно в мн. знегоди, -од. Те саме, що негода 2. Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди (С.Олійник). НЕГРИТОСИ - НЕГРОЇДИ Негритоси, -ів, мн. (одн. негритос, -а). Загальна назва кількох низькорослих етнічних груп Південно-Східної Азії, що належать до негроїдної раси. Негроїди, -ів, мн. (одн. негроїд, -а). Люди, що належать до негроїдної раси, яка характеризується темним кольором шкіри, кучерявим волоссям, коротким широким носом тощо. не дивлячись див. незважаючи. НЕДО... Префікс складний, що вживається для творення дієслів, які означають дію або стан, виявлені не в повній мірі, нижче норми: недочувати, недоїдати. – Не люблю недомовлених слів і недоспіваної пісні (Б.Лепкий). НЕДОГАРОК - НЕДОПАЛОК Недогарок, -рка. Переважно щось недогоріле, а також переносно: недогарок свічки, недогарки багаття, недогарки пального. Недалеко від нього [куреня] на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (М.Стельмах); До стін пригвинчені свічники, в яких стирчали лойові недогарки (М.Лазорський); Ранок уже починався і сквапно змітав з неба останні недогарки ночі (Б.Антоненко-Давидович). Недопалок, -лка. Переважно залишок викуреної або недокуреної цигарки. Начальник насупився. Довго мовчав. М’яв недопалок цигарки, розтоптуючи його в попільничці (І.Багряний); На ґанку стовпів Вермут. Побачивши Ярослава, поспіхом сховав у футляр недопалок сигари (В.Дрозд). НЕДОЗВОЛЕНИЙ - НЕ ДОЗВОЛЕНИЙ - НЕДОЗВОЛЕННИЙ Недозволений, прикм. Який не дозволяється, не рекомендується; заборонений. Я поспіхом захлопнув архівну папку, прикрив її долонею, немовби займався чимось недозволеним (В.Логвиненко). Не дозволений, част. з дієприкм. [Голос за дверима:] Хто тут співає? Одчиняй! Тут не дозволені концерти! (В.Самійленко). Недозволенний. Якого не можна дозволити, схвалити, який заслуговує на осуд; недопустимий. Треба, щоб це було недозволенною річчю – хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О.Кундзіч). недопалок див. недогарок. НЕДОТОРКАНИЙ - НЕДОТОРКАННИЙ Недоторканий. Якого ніхто не торкався, не чіпав тощо; образливий. Сидю і думаю. Буває годин дві-три думаю й думаю, а чистий аркуш паперу лежить чистим-чистісіньким. Лежить незайманий, недоторканий (О.Ковінька); Линув сум, навіяний вітрами, З високих недоторканих осок (П.Воронько); Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна (О.Донченко); – Оце, який ти став недоторканий (І.Нечуй-Левицький); Парубок – красень. Живцем вихоплений із села, що збереглися ще, недоторкані, на Полтавщині (А.Дімаров). Недоторканний. Який охороняється законом від посягань з боку когось; якого не можна псувати, знищувати через значимість, важливість тощо. Історія – це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О.Довженко); Посол особа недоторканна (Н.Рибак); Його татарська стрілка точнісінько влучила птаха, котрого в ті пори вважали в народі недоторканним, оспівували в думах та піснях (О.Ільченко). НЕЗАМОЖНИЙ. У значенні "який має невеликі достатки, матеріально погано забезпечений" вживається поряд з бідний зі сл.: селянин, чоловік, людина, дівчина, село, селянство, селяни. НЕЗАМОЖНИК, -а. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян). НЕЗАПЕРЕЧНИЙ - БЕЗПЕРЕЧНИЙ Незаперечний. Який не може бути заперечений, не викликає сумнівів; явний, очевидний. Вж. зі сл.: авторитет, доказ, зв’язок, успіх, факт, істина, перевага, досягнення, підтвердження, право, рішення, явище, дані. Пох.: незаперечність (незаперечність висновків, незаперечність переконань), незаперечно (незаперечно доведено). Слід незаперечно свідчив про те, що вовк десь тут, що він не втік звідси (П.Загребельний). Безперечний. Який не викликає будь-яких заперечень, сумнівів, цілком очевидний. Вж. зі сл.: доказ, зв’язок, інтерес, лідер, істина, ознака, перемога, правда, реальність, річ, талановитість, досягнення. Все це здається мені безперечним і диким безглуздям (М.Зеров); Літературне походження багатьох з них [пісень] безперечне (М.Рильський). Пох.: безперечність (безперечність наслідків досліджень), безперечно (Безперечно, що вона не винна (Л.Первомайський); Безперечно, якась зміна сталася з старим пастухом (О.Донченко)). НЕЗБАГНЕНИЙ - НЕЗБАГНЕННИЙ Незбагнений. Якого не зрозуміли, не збагнули. Міркуєш над причиною причин, Вдивляєшся в незбагнене майбутнє (Є.Маланюк). Незбагненний. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягти; незрозумілий; сильний, великий, надзвичайний. Оранка без худоби нам здавалася незбагненною вигадкою (О.Ковінька); Він сидів перед батьком напружений і насторожений, повен якоїсь киплячої, може, й справді для Діденка незбагненної енергії (Вал. Шевчук); Приглушена незбагненна тривога не покидала її й змушувала насторожуватися (Б.Антоненко-Давидович); Хто ти є, Незбагненна істото двонога? (М.Руденко). НЕЗВАЖАЮЧИ, НЕВВАЖАЮЧИ - НЕ ЗВАЖАЮЧИ - НЕ ДИВЛЯЧИСЬ Незважаючи, невважаючи, прийм. Вживається з прийм. на при позначенні предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія. Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник); Незважаючи на важкий цілоденний перехід, майже всюди помітно було добрий лад (О.Соколовський); Тим часом панія Висока миттю одкинула вуаль з лиця на голову і, невважаючи на свої дуже немолоді літа, легесенько скакнула з воза (І.Нечуй-Левицький); Невважаючи на те, що завтра був день робочий, Демид довго ще не спав (Б.Грінченко). Не зважаючи, част. з дієприсл. Не зважаючи на їх, Квасючка кричала (Б.Грінченко); Жінки, не зважаючи на крик, бігли за колоною (В.Кучер). Не дивлячись, част. з дієприсл. – Ну, здрастуй, Іване, – сказав той, кладучи свою ношу на стіл, і, так само не дивлячись на приятелів, слів шукав:– Казав мені Куниця... (Є.Плужник); Корній встав і, не дивлячись на матір, хотів вийти з-за стола (Леся Українка). В значенні "незважаючи" невживане. НЕЗВИЧАЙНИЙ - НЕ ЗВИЧАЙНИЙ - НАДЗВИЧАЙНИЙ - НЕЗВИКЛИЙ Незвичайний, прикм. Який відрізняється від інших, не такий, як усі, як у всіх; не такий, як звичайно. Не було тут нічого незвичайного. Проста лежанка з дощок (А.Чайковський); – А вітер уранці сьогодні мені Ще звістку приніс незвичайну, Що ніби на скелі, на височині Угледів він тайну (М.Вороний). Не звичайний, част. з прикм. Він Тетері вірив. Більше того, не раз одверто доводив – Тетеря не звичайний собі полковник у війську (Н.Рибак); Вона жила в розкошах і достатках і була переконана, що вона дівчинка не звичайна, а красуня (Григорій Тютюнник); То не звичайна дівчина "ждала, ждала козаченька..." То чорноока, засмалена Марина чекає поповича за селом коло вітряка... (Б.Антоненко-Давидович). Надзвичайний. Дуже великий, сильний щодо ступеня вияву; дуже гарний, видатний; особливий тощо. Свої святині надзвичайні Ми захищаємо мечем (Г. Чупринка); Перед Василем стояла надзвичайної вроди жінка (М.Томчаній); Він увесь ніби передчуває наближення якоїсь надзвичайної події (О.Довженко). Незвиклий. Який не звик до чогось; до якого не звик хто-небудь. Незвиклий до слави, Михайло Лукич був розгублений і наче засоромлений (Л.Дмитерко). Пор. звичайний. НЕЗГІДНИЙ – НЕЗГОДНИЙ Незгідний. 1. З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка). 2. Несумісний з чимсь. Ось., інтелігенція, що в сліпій гордості і в гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І.Франко). 3. Позбавлений гармонійності, злагодженості. Лиш два такі чоловіки., хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь., думку (І.Франко). Незгодний. Який не погоджується з кимсь, чимсь, не виявляє згоди зробити щось тощо. Залишається лише купка незгодних (Ю.Яновський); Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар). НЕЗДІЙСНЕНИЙ - НЕ ЗДІЙСНЕНИЙ - НЕЗДІЙСНЕННИЙ Нездійснений, прикм. Який не здійснився, не збувся. Присняться нам розмріяні, Нездійснені думи, Ніби тії розвіяні Полонинські шуми (Б.Лепкий); І віє, віє сніговієм В лице нездійсненим надіям Холодних споминів зима (П.Воронько); Це про тебе неслися дівочі нездійснені сни (Л.Забашта). Не здійснений, част. з дієприкм. Скільки розставань, невтішних розлук, марних, не здійснених чекань пішло з цієї хати з вогнем і димом! (О.Довженко). Нездійсненний. Який не може здійснитися, збутися. Прохор, захопившись, розповідав їй свої плани, наче дивну, красиву, але нездійсненну казку (А.Шиян); Бачурі стало враз невимовно тяжко, ніби він оце присоромив стару людину своїми дивними і нездійсненними мріями (С.Добровольський); – Я тішуся на кожну годину, котру перебалакаю з тобою, ловлю кожний твій усміх, як нездійсненну мрію (Б.Лепкий). НЕЗДОЛАННИЙ. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г.Чупринка); Ремствують буйні [вітри] і, гомін збудивши вгорі нездоланний, Б’ються довкола заметів (М. Зеро в); Я слухаю дзвони на лаврській горі, Дивлюсь на софіївські бані І вірю в народ, що живе на Дніпрі, У сили його нездоланні (М. Луків); І раптом все його тіло пронизав дрож, що виник з несподіваної, з неусвідомленої і тому нездоланної жадоби помсти (М.Руденко). НЕЗДУЖАТИ - НЕ ЗДУЖАТИ Нездужати, недок. Бути хворим; хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т.Шевченко); [Марфуша:] Яке в тебе гаряче лице і руки. Може, нездужаєш? (М.Кропивницький). Не здужати, недок. і док. Не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти. – Я вже стара стала: не здужаю робити (І.Нечуй-Левицький); І так батожать бідного, що він Не здужає ні сісти, ані встати (В.Мисик); – Запряжи своїх підпанків та й ори ними землю! – "Не здужають! Сухі, як хорти" (З.Тулуб). НЕЗЛІЧЕННИЙ. Який складається з великої кількості, становить велику кількість. Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі шапки їх біліли (М.Костомаров); Військові успіхи Сагайдачного давали йому незліченну здобич (З.Тулуб); Незліченні зірки сяють у воді (О.Довженко); В долині стояло все татарське військо, готове до бою – незліченні ряди кінноти (А.Хижняк). НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЕНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ. Якого не можна зміряти, виміряти тощо; величезний. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І.Багмут); В його піснях до України живе незмірена любов (В.Сосюра); Господарка приноситиме йому незміренні прибутки (Лесь Мартович). НЕЗНИЩЕННИЙ. Якого не можна знищити. Встала мати Україна, Сонце засвітила, Пробудилася народна Незнищенна сила (Д.Павличко). НЕЗРІВНЯННИЙ - НЕ ЗРІВНЯНИЙ Незрівнянний, прикм. Якого не можна ні з ким, ні з чим порівняти; неперевершений, дуже великий тощо. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою (О.Олесь); Майстерність його була незрівнянна (Н.Рибак); – Ах, яка незрівнянна краса! (О.Соколовський). Не зрівняний, част. з дієприкм. Стіни немазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Панас Мирний); Ізнову наче сонце зазирає в душу молодиці, гріє, голубить, засвічує в очах її глибокі, ні з чим не зрівняні вогники (А.Шиян). НЕЗЦІЛЕННИЙ. Якого не можна вилікувати, зцілити: незціленний хворий. Сповідали, причащали [товариша] Й ворожки питали, – Не помогло... з незціленним В дорогу рушали (Т.Шевченко). незчисленний див. нечисленний. НЕЗ’ЯСОВАНИЙ - НЕ З’ЯСОВАНИЙ - НЕЗ’ЯСОВНИЙ Нез’ясований, прикм. Якого не з’ясував хтось, неясний; безпричинний. Десь у грудях колькою стало щось нез’ясоване: чи то кудись треба піти, чи щось зробити (С.Васильченко); Часу було багато для того, щоб з’ясувати все нез’ясоване (Ю.Яновський). Не з’ясований, част. з дієприкм.: це питання ще остаточно не з’ясоване. Нез’ясовний. Якого не можна з’ясувати, пояснити. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез’ясовне почуття (Ю.Збанацький). НЕЙМОВІРНИЙ. 1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак). 2. Надзвичайно великий; особливий: неймовірна швидкість. Про неймовірну силу, розум, хитрощі Кармалюка складалися пісні (О.Іваненко); Богун робив неймовірне – старі досвідчені козаки не пам’ятали таких блискавичних маршів (Я.Качура). 3. розм. Недовірливий. – А коли б воно нам не нашкодило, – увернув хтось неймовірний (Панас Мирний); Вона була дуже неймовірна й полохлива зроду і нікому не йняла віри (І.Нечуй-Левицький); – А відкіля ти? – спитав господар, позираючи на неї неймовірними очима (Б.Грінченко). Пох.: неймовірність, неймовірно. нейро... див. невр... нейрологія див. невралгія. НЕЙТРИННИЙ - НЕЙТРОННИЙ Нейтринний. Який стосується нейтрино – стабільної нейтральної елементарної частинки: нейтринна фізика. Нейтронний. Який стосується нейтрона – електрично нейтральної елементарної частинки: нейтронний генератор, нейтронний селектор. НЕКРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "мертвий"; пишеться разом: некробацильоз, некросекреція. нелюдський див. надлюдський. НЕМАЄ, НЕМА - НЕ МАЄ Немає, нема, присудк. сл. Щось відсутнє, чогось бракує, не вистачає; щось не існує, чогось не буває зовсім тощо. Нема сім’ї, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі (Т.Шевченко). Не має, наст, з дієсл. Ой чого молодий співець не співає, А чи гласу до пісень не має? (М.Костомаров); [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка); Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (О.Довженко); Якось так сталося, що з жодним із синів близькості він не має (Вал. Шевчук). НЕМАЛО, присл. Багато, чимало. Немало бійців полягло від танкового вогню (О.Гончар); Після цих слів немало заробітчан полізли руками до потилиць (М.Стельмах). Про узгодження присудка див. багато. НЕМИНУЧИЙ - НЕМИНУЩИЙ Неминучий. Якого не можна уникнути, обійти, який обов’язково має наступити, відбутися тощо; певний, очевидний; обов’язковий, неодмінний. Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча (Лесь Мартович); Як на неминучу смерть, виряджались селяни до волості (А.Головко). Неминущий. Який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Є одначе у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним (О.Довженко); Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили і неминущого, невичерпного змісту (А.Малишко). НЕМОВЛЯ, -яти. Грудна дитина, яка не вміє ще говорити. НЕНАДОВГО, присл. На короткий час; рідше – недовго. Очуняв, повеселів Йосип, та ненадовго (Панас Мирний); – Я ненадовго, – сказав хлопець. – У мене коротка справа (А.Хижняк); Ненадовго зазнала дівка щастя (Л.Яновська). НЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "новий", "нове"; пишеться разом: неоастрологія, неонацизм. НЕОЛОГІЗМИ. Зразком умотивованого використання неологізмів може бути мова художніх творів Олеся Гончара. Звичайно письменник утворює нові слова для якнайточнішого вираження думки чи для змалювання якнайяскравішого художнього образу, причому ці слова органічно вливаються в загальномовний потік, норми їх творення відповідають словотвірній системі української мови (чимало з них – не новотвори, а слова, виявлені в багатющому лексичному фонді рідної мови, котрі з тих чи інших причин не потрапили до реєстрів загальномовних словників). Ось кілька прикладів з позасловникової лексики О.Гончара: буйнотрав’я, виталина, вкомпонований, внабризк, звечоріння, звідчаєний, зоднаковілість, криводушшя, окликувати, суспілитися, лукависто, незникливо, бистроногість, нестриженість, соколиність, новоприбулець, навіженка і багато інших. Неприпустиме творення слів, яке суперечить словотвірним нормам української мови, до того ж коли такі новотвори вживаються в невластивих їм ситуаціях: безсвідомо, величезнійший, викладувати, гатилнути, дриґливий погляд, дурнокорчівка, заштрик сорому, злоповісний, ліворучіше, накорячкований, неповорушно лежати, обмацьким рухом, обрадівши, побезлюдніше місце, покликливий берег, пообережніше, попівденніше, посмокчувати, приматькобожуватися, свіжопухлии сніг, кшварні вулички тощо. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|