З українського літературного слововживання
ОМА. Кінцева частина складних слів – назв пухлин: міома, фіброма. омивати
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
...ОМА. Кінцева частина складних слів – назв пухлин: міома, фіброма. омивати див. обмивати. ОНДЕ - ОН ДЕ Онде, част. 1. вказ. Вживається при вказуванні на щось на далекій відстані. Онде гай величаво дріма (П.Грабовський); Онде гірка палає мов пломінь (Леся Українка); – О! Гляньте! Онде діти біжать! (О.Довженко). 2. розм. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. Не в добрий час промовив неборак, Бо вийшло онде як: Добрались Свині, все порозкидали (Л.Глібов). Он де, част. з присл. – Іще б! Дурні земські гроші куди дівати? – он де наші мости та гаті розлазяться (Панас Мирний); – Наріканням та молитвами нічого не вдієш, пане воєводо! Хапайся за шаблю та обороняйся! Он де наша сила! (І.Нечуй-Левицький). ОПАЛЮВАЛЬНИЙ - ОПАЛЮВАНИЙ Опалювальний. Який стосується опалювання приміщення, призначений для опалювання: опалювальний сезон, опалювальний прилад. Опалюваний. Дієприкм. від опалювати: опалюване газом приміщення. ОПАЛЮВАТИ, -юю, -юєш. Обігрівати приміщення печами або іншими пристроями. В інших значеннях опалювати вживається паралельно з обпалювати. ОПИНАТИСЯ - ОПИНЯТИСЯ Опинатися. Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь; опиратися. Одарка пішла до пекарні і покликала Василину. Василина не хотіла йти й опиналась (І.Нечуй-Левицький); Він загрожував, норовився, опинався, але з ним коротко й переконливо поговорив дід Яруга (О.Кундзич). Опинятися, опинитися, опинюся, опинишся. Раптово, несподівано потрапляти куди-небудь, випадково з’являтися десь, виявлятися в якомусь становищі тощо. Ми заїздили туди [в гроти].. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М.Коцюбинський); – Не тямлю собі і не знаю, як я опинивсь у холодній, у нашій-таки волості (Г.Квітка-Основ’яненко); – Ось побачите, незабаром полетить Каргат звідси шкереберть, а ми з вами ні в сих, ні в тих опинимось (Ю.Шовкопляс). опиратися див. обпиратися. оплата див. виплата. ОПОВІДАННЯ - РОЗПОВІДЬ, ОПОВІДЬ. Збігаються у значенні "словесне повідомлення про когось, щось", але оповідання також "невеликий за обсягом прозовий художній твір": збірка оповідань. ОПОЗИЦІЯ - АПОЗИЦІЯ Опозиція, -ї, ор. -єю. Протидія, опір комусь, чомусь; протиставлення своїх поглядів, дій, своєї політики іншим поглядам, діям, політиці тощо. Апозиція. 1. лінгв. Прикладка. 2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням шарів на раніше утворену поверхню. ОПОЛОНКА - ОПОЛОНИК Ополонка. Отвір, прорубаний або який утворився в кризі замерзлої водойми. Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник); Вода в Бузі холодна-холодна. То правда, що ти навіть взимку мився в Бузі, мав там свою ополонку? (В.Земляк); Поміж більшими крижинами були ополонки, лід іще рухався (О.Ільченко). Ополоник1, -а. Велика ложка, якою насипають або розмішують рідку страву; черпак. Видно між ложками ополоник (М.Номис). Ополоник2, -а, діал. Пуголовок. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників – чортова тись (Словник Б.Грінченка); Радіючи, [Осел] хвостом вертить, Як у болоті ополоник (Л.Глібов). ОПОРТУНІСТИЧНИЙ - ОПОРТУНІСТСЬКИЙ Опортуністичний. 1. Який стосується опортунізму, пройнятий опортунізмом: опортуністична теорія, опортуністична течія, опортуністична програма. 2. Який складається з опортуністів: опортуністичне крило парламенту. Опортуністський. Який стосується опортуністів: опортуністська група. опрацювання див. оброблення. опритомніти див. непритомніти. оранжерея див. теплиця. оратор див. промовець. ОРГ...1 Перша частина складних слів, що відповідає слову органічний; пишеться разом: оргскло. ОРГ...2 Перша частина складних слів, що відповідає слову організаційний; пишеться разом: оргбюро. ОРДЕН1, -а. Почесна відзнака, нагорода: бойовий орден, орден Ярослава Мудрого. ОРДЕН2, -у. 1. Чернеча або лицарсько-чернеча католицька громада з певним статутом: єзуїтський орден. 2. Таємне товариство, об’єднання: масонський орден. ОРДЕР1, -а. Письмове розпорядження на одержання або видачу, здійснення чогось: ордер на квартиру, ордер на арешт, касовий ордер. ОРДЕР2, -а. Вид архітектурної композиції, що сформувався в Стародавній Греції: дорійський ордер, корінфський ордер. ординарний див. одинарний. оркан див. аркан. ОРНІТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "птах"; пишеться разом: орнітофауна. ОРОКИ - ОРОЧІ - ОРОЧОНИ Ороки, -ів, мн. (одн. орок, -а). Невелика народність, що живе на Сахаліні. орочі, -ів, мн. (одн. ороч, -а). Народність, що живе на півдні Хабаровського краю. Орочони, -ів, мн. (одн. орочон, -а). Самоназва групи південних евенків, що живуть у Забайкаллі, а також назва евенків Китаю. ОРТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "прямий", "правильний"; пишеться разом: ортоатом, ортоефір. ОРХЕСТРА. Майданчик для хору в Стародавній Греції. ОСАВУЛ - ОСАВУЛА Осавул, -а. 1. Виборна службова особа в Україні в XVII–XVIII ст. 2. Офіцерський чин у козачих військах Росії. Осавула, -и, ч. Прикажчик у панському маєтку. ОСАД - ОСАД - ОСАДА Осад, -у. Дрібні частки твердих речовин, що осідають у якомусь середовищі, осадок; осадові гірські породи, а також переносно: осаду чаї, залишився неприємний осад від розмови. Осад, -у. 1. Те саме, що осада 2. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок). 2. Садиба, двір. Осада, заст. 1. Поселення. Осадчі., закладали нові осади (І.Нечуй-Левицький). 2. Поверх, ярус. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді., мурованого двоповерхового будинку (О.Ільченко). ОСВІДЧУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, освідчитися. Переважно зізнаватися в коханні; просити у жінки згоди стати дружиною. Чого той Шагай, властиво, хоче? Прецінь бачить, що вона йому прихильна, що вона його любить? І чому не освідчується? Чому чекає? (Б.Лепкий); Якби ти, Маргарито, знала, скільки безсонних ночей, лежачи на печі, біля віконця, з якого віяло холодом, я мріяв освідчитися тобі в коханні! (В. Дрозд). освітлювати див. висвітлювати. освічений див. грамотний. освоювати див. засвоювати. ОСЕЛЯ, -і, ор. -лею. 1. Житловий будинок разом з господарськими будівлями; житло. На вигоні понад балкою., росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О.Стороженко); Свіжий, холодний вітер обвіяв його, коли він вийшов з оселі (Г.Хоткевич). 2. Приміщення для проживання людей; житло. ОСКАРЖУВАТИ, -ую, -уєш, ОСКАРЖИТИ. Офіційно подавати заяву у вищу інстанцію, протестуючи проти якогось рішення, чиїх-небудь дій тощо: оскаржувати вирок, оскаржувати своє звільнення з роботи. ославлювати див. уславлювати. ОСНАЩЕННЯ - ОСНАЩЕНІСТЬ Оснащення. 1. Постачання необхідних технічних засобів: оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням. 2. Сукупність усіх необхідних технічних засобів підприємства, галузі народного господарства тощо: технічне оснащення, оснащення металургійного заводу. Оснащеність, -ності, ор. -ністю. Ступінь оснащення: висока технічна оснащеність промисловості, темпи оснащеності виробництва. ОСНОВАНИЙ - ЗАСНОВАНИЙ Оснований (на чому), дієприкм. Який грунтується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться: оснований на праці, оснований на успіхах, оснований на гнобленні. Заснований. Крім іншого, вживається у значенні "який кладе початок існуванню чогось, створює, організовує щось; створений, розпочатий". Одразу було знать, що ця колегія була заснована для дітей панських та магнатських (І.Нечуй-Левицький); В половині XVI в. заснована Січ (Леся Українка). основний див. головний. ОСОБА - ОСОБИСТІСТЬ - ОСОБИНА, ОСОБЕНЬ Особа, р. мн. осіб. Окрема людина, індивід; людська індивідуальність, особистість; граматична категорія дієслів: особа невіддільна від суспільства, службова особа, гармонійний розвиток особи. Особистість, -тості, ор. -тістю. Окрема людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки тощо; індивідуальність. З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна назвати лише того, хто віддав належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П.Загребельний); – Я обстоюю те, щоб кожна людина мала найповнішу змогу розвинути свою особистість, свої здібності (Є.Гуцало). Особина, рідше особень, -оня, ор. -онем. Окремий живий організм: поодинокі особини тюленя, сукупність особин одного виду, більш, як п’ятсот особин зубра. ОСОБИСТИЙ - ОСОБОВИЙ - ОСОБЛИВИЙ Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, особисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий нагляд. Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок. Особливий. Який чимось виділяється серед інших; який має спеціальне завдання, призначення: особливе значення, нічого особливого, особливий запах, особлива увага, загін особливого призначення. особистість див. особа. особовий – особливий див. особистий. ОСОННЯ - ПІДСОННЯ Осоння. Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко (З.Тулуб); Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла (В.Симоненко); Паня легко знайшла па ній свою улюблену гілку, на осонні, там черешні поспівали найраніше (В.Земляк); Манекени не люблять праці, їм би гріться під склом на осонні. Від неробства зрослися їм пальці І думки в них як мухи сонні (Д.Павличко). Підсоння. 1. Те саме, що осоння. На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (С.Чорнобривець). 2. Теплий, помірний клімат; клімат узагалі. Псується, зимнішає, гострішає підсоння. Висихає земля. Вимулюється водою позбавлений опіки дерева робочий гумус (М.Грушевський); Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У.Кравченко). ОСТЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "кістка", "кісткова тканина"; пишеться разом: остеомієліт, остеосклероз. ОСТРІВ, -рова. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова острів і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на острові Мадагаскар, поблизу острова Шрі-Ланка, за островом Нова Земля. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто вживаються без родової назви (тобто без слова острів): біля острова Цусіми (біля Цусіми), на острові Великобританії. Невідмінювані найменування островів – чоловічого роду: гарний Пуерто-Ріко. осуджувати див. засуджувати. осушувати див. обсушувати. ОСЬ - ОТАКИЙ, ОТОЙ тощо. Поряд із вказівним значенням частка ось у сполученні із займенниками та займенниковими прислівниками вживається для підсилення, уточнення їхнього змісту, зосередження уваги на дальшому повідомленні. Ось так же син мій десь до бою в вечірнім промені іде (В.Сосюра); [Пастух:] Ось тут халепа. Тут вирвався якийсь бурлака-волоиюга (Леся Українка). Однак замість сполучень цієї частки із займенниками такий (така, таке, такі), той, цей і прислівниками сюди, так, там, тепер, тоді, туди, тут у сучасній мові ширше вживаються розмовні слова з таким же підсилювальним значенням: отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отуди, отут. І може ж отаке трапитись (А.Головко); І чого він осюди іде, отой князь? (Г.Хоткевич); Тяжко мені, Боже милий, Носити самому Оці думи (Т.Шевченко); – Оце я розумію... Оце так! – раптом сказав Богун. – Оце по-козацьки (О.Соколовський); Співає день своїх пісень Над бистрою рікою. Сміється день, Радіє день. Отак, як я, Отак, як ти, Отак, як ми з тобою (Г.Чубач); – Де мама? – "Сидить отам і плаче" (Вал. Шевчук); Отепер можна й спочивати (А. Головко); Отоді все зле та лихе, що було за душею в одрадян, відразу вивернулось зісподу, зринуло наверх (Панас Мирний); Тут Леся віддихала трудно, Ходив Франко – отут, отут! (Є.Маланюк). ОСЬДЕ - ОСЬ ДЕ Осьде, наст. вказ. 1. Вживається при вказуванні когось, чогось на близькій відстані. – За вовка помовка, а він осьде! (І.Франко); [Катря:] Я осьденки, бабусю, я осьде! (С.Васильченко). 2. Вказує на якийсь факт, уточнює щось. – Осьде знак, як я голосував (Лесь Мартович); – Тривайте ж, – каже, – коли так, Зроблю я осьде як... (Л.Глібов). Ось де, наст, з присл. – Аж ось де схрестились наші доріжки (Григорій Тютюнник); В майстернях – ось де, виявляється, Порфир міг найбільше розкритися своїми талантами (О.Гончар). отара див. стадо. ОТЖЕ - ОТ ЖЕ Отже. 1. наст, підсил. Вживається для підсилення висловлюваної думки, при спонуканні, заохоченні до чогось тощо, а також як вставне слово. Перевів погляд [парубок] на крайнє жито. "Отже тут кращі хліба, ніж під селом ", – подумав сам собі (Панас Мирний); [Лукаш:] Так отже слухай: якщо я тут маю тебе питати, хто до мене сміє ходити, а хто ні, то ліпше сам я знов з ліса заберуся на село (Леся Українка); Право поета, отже, й право народу (М.Рильський). 2. спол. Вживається в значенні "тому, через те", зрідка "але, проте". Справа вже майже вирішена. Отже, треба бути напоготові (А.Головко); Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний). От же, наст, з наст. Настя стусонула її кулаком. – От же тобі за се!.. (М.Коцюбинський); – Ну, от же й ваш Іван до школи ходить (Леся Українка). ОТО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вушний", "вушна хвороба"; пишеться разом: отосклероз, отофон. отож див. атож. отой див. ось. отримувати див. діставати. ОФЕРТА. У цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов. ОФТАЛЬМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "очний", "очна хвороба"; пишеться разом: офтальмоневрологія, офтальмореакція. ОХОЛОДЖУВАНИЙ - ОХОЛОДЖУВАЛЬНИЙ Охолоджуваний. Якого охолоджують: охолоджувані продукти, охолоджувана піч, охолоджувана домна. Охолоджувальний. Призначений для охолодження чогось; охолодний: охолоджувальні трубки радіатора, охолоджувальні суміші, охолоджувальні напої. ОЦІНЮВАТИ - РОЗЦІНЮВАТИ Оцінювати, -юю, -юєш, оцінити, -іню, -іниш. 1. Визначати вартість, ціну чогось: оцінювати (оцінити) майно. 2. перен. Складати уявлення про якості, цінність когось, чогось, давати характеристику (або позитивну оцінку) кому-, чому-небудь: оцінювати людину, оцінювати явище, оцінювати глибину небезпеки. Розцінювати, розцінити. 1. Те саме, що оцінювати 1. 2. перен. Характеризувати щось, висловлювати своє ставлення до нього. Він розцінював цей випадок як образу гідності, неповагу до нього (С.Скляренко); – Я розцінюю вашу затримку, – сказав нарешті командувач, – як боягузтво (Ю.Яновський). очерет див. комиш. ОЧИНЯТИ - ВІДЧИНЯТИ (ОДЧИНЯТИ) Очиняти, очинити, очиню, очиниш. Загострювати (кінець олівця). Відчиняти (одчиняти), відчинити (одчинити), -чиню, -чиниш. Відкривати (двері, вікна тощо). ОЧКО - ОЧКО - ВІЧКО Очко, мн. очка, очок. Переважно маленьке око, а також пестливо. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки. Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (пісня). Очко, мн. очки, очок. 1. Одиниця рахунку в спортивних змаганнях та різних іграх; азартна картярська гра. 2. Опукле зображення літери або іншого друкарського знака. Вічко, мн. вічка, вічок. 1. Маленьке око, а також пестливо. 2. Невеличке віконце для спостереження; кільце плетива в сітці, в’язанні тощо; отвір для бджіл у вулику; значок на картах, доміно тощо; брунька, яку зрізують для щеплення. ошукувати див. обшукувати. ОЩАДЛИВИЙ - ОЩАДНИЙ Ощадливий. Який бережливо витрачає що-небудь, дотримується економії, сприяє їй: ощадливий господар, ощадлива дружина, ощадливе витрачання коштів. Пох.: ощадливість, ощадливо. Ощадний. 1. Пов’язаний із зберіганням заощаджень, вкладів: ощадний банк, ощадна книжка. 2. зрідка. Те саме, що ощадливий. Працьовитий, ощадний [Василь], любив порядок, – тож і все йшло у нього порядком і статком (І.Франко). Пох.: ощадність, ощадно. П (пе). Як назва літери вживається в с. р.: велике п; як назва звука вживається в ч. р.: твердий п. ПАВА - ПАВИЧ - ПАВІАН Пава. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових. 2. Самиця цього птаха. Павич, -а, ор. -ем. 1. Те саме, що пава 1. 2. Самець пави. Павіан, -а. Велика мавпа з пишною шерстю й видовженою мордою, що живе в Африці та Аравії. ПАЙКА - ПАЙОК Пайка. 1. Частка чогось спільного, яка дістається комусь при розподілі; частина чого-небудь. При кожнім молоченню, як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі (Лесь Мартович); З задоволенням згадав [Начко] про скінчену вже пайку своєї денної праці (І.Франко); У словосп. левова пайка. 2. Те саме, що й пайок. Змучені після бою козаки лежать, чекають, поки принесуть вечірню пайку (Р.Іваничук). Пайок, -йка. Харчі, цигарки тощо, що видаються за певними нормами на певний термін. Його мати працювала в лікарні й одержувала там пайок (Л.Смілянський); Нам давали на пайок такий пресований чай у плитках (О.Донченко). У словосп.: голодний пайок, сухий пайок. ПАЛАНКІН - ПАЛАНТИН Паланкін, -а. У деяких країнах Азії, Африки й Південної Америки криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб. Палантин, -а. Жіноча накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. ПАЛАЦ - ПАЛАЦЦО - ПАЛАС Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб. 2. Будинок, що має громадське або культурне призначення; коли це слово входить до складу власної назви, воно пишеться з великої літери: Палац культури, Палац спорту, Палац урочистих подій. Палаццо, невідм., с. Міський приватний палац (звичайно в Італії). Палас, -а. Великий тканий килим без ворсу, яким устеляють підлогу. палевий див. пальний. ПАЛЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "старовинний", "давній"; пишеться разом: палеоастрономічний, палеопатологія. паливний див. пальний. ПАЛИВО - ПАЛЬНЕ Паливо. Горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ тощо), яка використовується для одержання теплової енергії, тепла: природне паливо, ракетне паливо, економія палива. Скоро запорожці розташувались у балці на ніч і почали збирати паливо та варити обід (А.Кащенко). Пох. паливний. Пальне, -ого. Паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка, нафта, газ тощо); високоякісне пальне, запастися пальним. Пох. пальний. ПАЛІТУРКА, ПАЛІТУРА - ПОЛІТУРА Палітурка, рідше палітура. Обкладинка, оправа книжки, зошита тощо. Політура. Вид лаку, що використовується для полірування виробів з дерева; глянець, наведений поліруванням, лакуванням. Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Б.Грінченко); Кришталева люстра яскраво освітлювала невелику, але затишну вітальню, виграючи різноколірними світлячками в політурі дорогих меблів (М.Кравчук). ПАЛКИЙ - ГАРЯЧИЙ Палкий. Крім іншого, вживається в значенні "сповнений енергії, пристрасті; який виражає сильне почуття" тощо. Мені ти слова промовляв палкої любові (Леся Українка); Розмова дедалі ставала палкішою (М.Коцюбинський); Вам привіт палкий степовика (Т.Масенко). Пох. палко. Томас палко дякував Бутакову (З.Тулуб). З таким же значенням вживається і слово гарячий: гарячий відгук, гарячий привіт, гаряча полеміка, гаряча любов. Пох. гаряче (гаряче потис руку). Однак послідовно заміняти цим словом питоміше в нашій мові палкий не варто. пальне див. паливо. ПАЛЬНИЙ - ПАЛИВНИЙ - ПАЛЬОВИЙ - ПАЛЕВИЙ Пальний. Здатний горіти: пальна суміш. Паливний. 1. Пов’язаний з паливом: паливні ресурси, паливний бак, паливна форсунка. 2. Пов’язаний з виробництвом, видобуванням або використанням палива: паливна промисловість, паливні родовища. Пальовий. Який складається з паль; побудований на палях тощо: пальовий фундамент, польова будівля, польовий молот, польові роботи. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|