…
Стаття 6. Умови, за яких особа не визнається біженцем
або особою, яка потребує додаткового захисту
1. Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа стосовно якої є серйозні підстави вважати, що вона:
вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;
вчинила злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем або особою,яка потребує додаткового захисту, якщо таке діяння відповідно до
Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;
винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;
2. Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:
стосовно якої встановлено, що умови, передбачені пунктами
1 чи 15 частини першої статті 1 цього Закону, відсутні;
яка до прибуття в Україну була визнана в іншій країні
біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
яка до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем
або особою, яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій
безпечній країні. Дія цього абзацу не поширюється на дітей,
розлучених із сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно
проживали на території України, а також їх нащадків (дітей,
онуків).
|
Стаття 7. Оформлення документів для вирішення питання
щодо визнання біженцем або особою,
яка потребує додаткового захисту
1. Оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява особисто подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника.
2. Заявник, якому виповнилося вісімнадцять років, подає заяву
про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового
захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини,
що змусили його залишити країну походження.
…
2. Орган міграційної служби:
…
ознайомлює заявника або його законного представника під їх
власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами та обов'язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
… |
Стаття 7. Порядок реєстрації заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
1. Реєстрація документів для вирішення питання щодо визнання
біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. За винятком випадків передбаченних цим Законом, така заява подається особисто іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника.
2. Заявник, якому виповнилося вісімнадцять років, подає заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження. Така заява складається мовою, якою володіє заявник або його законний представник.
…
12. Орган міграційної служби:
…
в день отримання заяви (або протягом двох днів після реєстрації заяви поданої через посадових осіб органів виконавчої влади перелічених в статті 5 цього Закону) видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника;
ознайомлює заявника зрозумілой для нього мовою або його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за їхніми заявами, правами і обов'язками особи, яка подала заяву про визнання визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, включаючи право на співбесіду із співробітником органу міграційної служби тієї ж статі, що і заявник;
…
забезпечує переклад заяв з іноземної на українську мову. Заяви складені російською мовою можуть залишатись без перекладу.
абзаци 2-9 частини 12 вважати абзацами 3-10.
Доповнити частиною 13 в наступній редакції:
13. У разі якщо заявник утримується в установі Державної прикордонної служби або Міністерства внутрішніх справ України або перебуває під вартою в установі Державної пенітенціарної служби України, передбачені цією статтею дії щодо реєстрації заяви, якщо вони передбачають особисту присутність заявника, та співбесіда здійснюються співробітником органу міграційної служби під час відвідання заявника в зазначеній установі.
|
Стаття 8. Порядок попереднього розгляду заяв
1. Орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
…
2. За бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.
3. Під час співбесіди заявнику, який не володіє українською
або російською мовами, орган міграційної служби забезпечує
перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.
4. Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби.
5. У разі прийняття рішення про оформлення документів для
вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
6. Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, зазначені пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, а також якщо заяви носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
7. У разі прийняття рішення про відмову в оформленні
документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причини відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
…
9. У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні, інформуючи про це орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі документи, що посвідчують особу заявника, та інші документи, що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
|
Стаття 8. Порядок попереднього розгляду заяв
1. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості, аналізує інформацію про країну походження і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
…
2. За бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере його представник. Призначення адвоката для надання безоплатної правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.
3. Особиста співбесіда із заявником, за його проханням, проводиться співробітником органу міграційної служби тієї ж статі, що і заявник. Під час співбесіди заявникові, який не володіє українською або російською мовами, орган міграційної служби забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника. Особиста співбесіда має проводитись без присутності членів сім’ї за виключенням випадків, коли орган міграційної служби вважає, що присутність інших членів сім’ї необхідно для належного розгляду. Особиста співбесіда повинна проводитись з дотриманням умов, які забезпечують належну конфідеційність.
4. Результати співбесіди фіксуються в протоколі та засвідчується підписом заявника, після його усного перекладу заявникові. Причини відмови заявника підписати протокол вносяться до протоколу співробітником органу міграційної служби. Копія протоколу співбесіди надається заявникові, його законному представнику. Результати співбесіди можуть також фіксуватися на аудіо та відео носіях, що додаються до особової справи заявника.
5. Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби. У письмовому висновку обов’язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та назви установ чи організацій, що його підготували, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником.
6. Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймаються за заявами:
які подані особами, які до прибуття в Україну, були визнані в іншій країні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо заявник в своїй заяві та під час представлення фактів підняв лише питання, які не відносяться чи несуттєво відносяться до умов, зазначених пунктами 1 чи 15 частини першої статті 1 цього Закону;
які носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ввів в оману орган міграційної служби, надавши неправдиву інформацію або підробні документи або утримався від надання необхідної інформації про себе або його громадянство, що могло негативно вплинути на рішення;
поданими заявником вдруге з викладенням інших особистих данних про себе;
поданими заявником вдруге з викладенням інших особистих данних про себе;
поданими особами, яким вже було відмовлено в Україні: (а) в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а обставини, на які посилався заявник не змінилися або (б) у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю умов, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлених пунктами 1 чи 15 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
…
7. У разі прийняття рішення про відмову в оформленні
документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причини відмови за цим Законом та обставинами справи і роз'ясненням порядку оскарження
такого рішення.
...
9. У разі невикористання особою права на оскарження протягом двадцяти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні, інформуючи про це орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі документи, що посвідчують особу заявника, та інші документи, що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
|
Стаття 9. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення
про оформлення документів для вирішення питання
щодо визнання біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту
…
3...
Співбесіда з дитиною, розлученою із сім'єю, проводиться в
присутності її законного представника, який подав від імені дитини заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також психолога і педагога.
4. Під час розгляду заяви про визнання біженцем або особою,
яка потребує додаткового захисту, дитини, розлученої із сім'єю,
участь адвоката є обов'язковою. Призначення адвоката для надання правової допомоги такій дитині здійснюється в установленому порядку.
5. У разі виникнення сумніву щодо віку дитини орган
міграційної служби за згодою дитини або згодою її законного представника направляє таку дитину на обстеження для встановлення віку, що проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
…
11. Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених
особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
12. Особова справа заявника разом з письмовим висновком
органу міграційної служби, який розглядав заяву, надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції для прийняття остаточного рішення за заявою.
13. Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка
потребує додаткового захисту, може бути припинено за відповідним клопотанням заявника.
|
Стаття 9. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення
про оформлення документів для вирішення питання
щодо визнання біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту
…
3...
Співбесіда з дитиною, розлученою із сім'єю, проводиться в присутності її законного представника, який подав від імені дитини
заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує
додаткового захисту, а також психолога або педагога за необхідністю.
Виключити частину 4.
Вважати частини 5-10 частинами 4-9 відповідно.
4. У разі виникнення серйозних сумнівів щодо віку дитини орган міграційної служби за осознаною згодою дитини або осознаною згодою її законного представника направляє таку дитину на обстеження для встановлення віку, що проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Відмова дитини від проходження обстеження віку не може бути єдиною причиною для відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту .
Викласти частину 10 в наступній редакції:
Обов'язком заявника є якнайшвидше надання всіх елементів, необхідних для обгрунтування його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, які мають бути розглянуті органом міграційної служби у співпраці із заявником. Це включає заяви заявника та всю документацію, що є у його розпорядженні, відносно його: віку, походження, у тому числі і інформацію по відповідних родичах, особи, громадянства (громадянствам), країні (країнам) і місцю (місцям) попереднього проживання, по попередніх заявах про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, по маршрутах переміщення, проїзних документах, а також інформації по причини звернення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Викласти частину 11 в наступній редакції:
Оцінка заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту проводиться в індивідуальному порядку і включає облік: (a) всіх фактів, що відносяться до справи, наскільки вони пов'язані з країною походження на момент ухвалення рішення по заяві, включаючи закони та підзаконні акти країни походження, а також спосіб їх застосування з посиланнями на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та назви установ чи організацій, що його підготували, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником; (б) відповідних заяв і документів, представлених заявником, включаючи інформацію про те, чи був заявник (або може бути) об'єктом переслідування або нанесення серйозної шкоди; (в) індивідуального положення і особистих обставин заявника, включаючи такі чинники як його походження, стать та вік, щоб, виходячи з особистих обставин заявника, оцінити чи є ті дії, яким піддавався або міг піддаватися заявник, переслідуванням або нанесенням йому серйозної шкоди; (г) того, чи були дії заявника після виїзду з країни походження направлені виключно або головним чином на створення необхідних умов для звернення за про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, щоб оцінити, чи піддадуть ці дії заявника переслідуванню або серйозній шкоді в разі повернення в таку країну; (ґ) того, чи можна було б розумно чекати, що заявник скористається захистом іншої країни, громадянство якої він міг би отримати.
Викласти частину 12 в наступній редакції:
Той факт, що заявник вже був об'єктом переслідування або нанесення серйозної шкоди, або ж піддавався безпосередній загрозі такого переслідування або серйозної шкоди, є серйозним свідоцтвом обгрунтованості побоювань переслідування або реальної ризику нанесення серйозної шкоди, що є у заявника, за відсутності серйозних підстав вважати, що таке переслідування або серйозна шкода більш не повторяться.
Викласти частину 13 в наступній редакції:
Якщо деякі аспекти тверджень заявника не підтверджені документальними або іншими доказами, то такі аспекти не потребують підтвердження за наявності наступних умов: (a) заявник зробив реальні зусилля для обгрунтування своєї заяви; (б) були представлені всі, які є у розпорядженні заявника і відносяться до справи елементи і задовільні пояснення були представлені у зв'язку з відсутністю інших таких елементів; (в) встановлено, що твердження заявника послідовні і правдоподібні і не протірічать загальній та конкретній інформації, що відноситься до випадку заявника; (г) заявник звернувся про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту як тільки це стало можливо, якщо заявником не було представлено поважних причин, що перешкоджали цьому; і (ґ) встановлено, що в цілому заявник заслуговує на довіру.
14. Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
...
Вважати частини 11 -13 частинами 14-16.
|
Стаття 10. Прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
...
3...
З метою забезпечення конфіденційності інформації про заявників та захисту членів їхніх сімей, які можуть залишатися в
країні їх походження, органи державної влади під час проведення зазначених заходів повинні уникати надсилання запитів з персональними даними заявників до спеціальних правоохоронних органів (служб) країни походження заявників.
4. Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції під час прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, долучаються до особової справи заявника.
5. За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх
документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції приймає рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
11. Посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує
додаткового захисту, видається строком на п'ять років.
Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує
додаткового захисту, орган міграційної служби за місцем їх
проживання продовжує дію посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
13. У разі якщо спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань міграції прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка
про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.
...
15. У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні, інформуючи про це орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
…
|
Стаття 10. Прийняття рішення за заявою про визнання біженцем
або особою, яка потребує додаткового захисту
З метою забезпечення конфіденційності інформації про
заявників та захисту членів їхніх сімей, які можуть залишатися в
країні їх походження, органам державної влади під час проведення зазначених заходів забороняється надсилати запити з персональними даними заявників до спеціальних правоохоронних органів (служб) країни походження заявників.
4. Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції під час прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в тому числі аналіз інформації про країну походження заявника та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесід із заявником, долучаються до особової справи заявника.
5. За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх
документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції приймає рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Співробітники центрального органу виконавчої влади з питань міграції, які приймають такі рішення обов’язково повинні мати знання щодо відповідних стандартів права біженців.
11. Посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує
додаткового захисту, видається строком на п'ять років.
Орган міграційної служби за місцем їх проживання продовжує дію посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
13. У разі якщо спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань міграції прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови за цим Законом та обставинами справи і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.
...
15. У разі невикористання особою права на оскарження протягом двадцяти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні, інформуючи про це орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
…
|
Стаття 11. Втрата і позбавлення статусу біженця та
додаткового захисту і скасування рішення
про визнання особи біженцем або особою,
яка потребує додаткового захисту
1. Статус біженця та додатковий захист втрачаються у разі, якщо особа:
6) не може відмовлятися від користування захистом країни
своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі
яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує.
2. Положення пункту 4 частини першої цієї статті не
поширюється на біженця чи особу, яка потребує додаткового захисту, якщо він (вона) може навести достатні обґрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання.
…
5. Особа позбавляється статусу біженця або додаткового
захисту, якщо вона займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
…
8. Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав,
зазначених у частинах першій, п'ятій та шостій цієї статті,
вносять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції подання про втрату чи
позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за власною ініціативою.
9. У поданні про втрату або позбавлення статусу біженця або
додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця чи додаткового захисту або для скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
10. Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції за поданням органу міграційної служби за місцем проживання біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, протягом місяця з дня отримання подання та його особової справи. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, але не більш як до трьох місяців.
...
13. Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця або
додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
14. На основі всебічного вивчення і оцінки документів та
матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, а також про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
...
16. Орган міграційної служби за місцем проживання особи,
стосовно якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасовано рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає їй письмове повідомлення з викладенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та їх проїзні документи для виїзду за кордон вилучаються або визнаються недійсними.
...
18. У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця чи статусу додаткового захисту або скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, та їх проїзні документи для виїзду за кордон або визнає їх недійсними, про що інформується орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
19. Особа, яка не реалізувала право на оскарження рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" законних підстав для перебування в Україні.
|
Стаття 11. Втрата і позбавлення статусу біженця та
додаткового захисту і скасування рішення
про визнання особи біженцем або особою,
яка потребує додаткового захисту
1. Статус біженця та додатковий захист втрачаються у разі, якщо особа:
6) не може відмовлятися від користування захистом країни
своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі
яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує. Центральний орган виконавчої влади з питань міграції, консультуватиметься з УВКБ ООН під час оцінки чи можуть зміни обставин в країні походження виправдати втрату статусу біженця та додаткового захисту.
2. Положення пункту 4 частини першої цієї статті не поширюється на біженця чи особу, яка потребує додаткового захисту, якщо він (вона) може навести достатні обґрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання. Центральний орган виконавчої влади з питань міграції під час прийняття рішення про втрату статусу біженця та додаткового захисту за умов встановлених частиною першою цієї статі, повинен належно розглянути права які були набуті біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та його сімейні зв’язки.
Виключити частину 5.
Вважати частини 6 -19 частинами 5-18.
8. Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав,
зазначених у частинах першій, та п'ятій цієї статті,
вносять до спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань міграції подання про втрату статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за власною ініціативою. Перед внесенням такого подання органи міграційної служби повинні письмово поінформувати про це особу, якої це стосується та про відповідні причини. Особа, якої це стосується має право подати пояснення під час особистої співбесіди або письмово чому щодо неї неможна примати рішення про втрату статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
9. У поданні про втрату статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи
біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця чи додаткового захисту або для скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
10. Рішення про втрату статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції за поданням органу міграційної служби за місцем проживання біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, протягом місяця з дня отримання подання та його особової справи. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, але не більш як до трьох місяців.
13. Подання щодо втрати статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
14. На основі всебічного вивчення і оцінки документів та
матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань міграції приймає рішення про втрату статусу біженця або додаткового захисту, а також про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
...
16. Орган міграційної служби за місцем проживання особи,
стосовно якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасовано рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає їй письмове повідомлення з викладенням причин такого рішення за цим Законом та обставинами справи і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та їх проїзні документи для виїзду за кордон вилучаються або визнаються недійсними.
...
18. У разі невикористання особою права на оскарження протягом двадцяти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про втрату її статусу біженця чи статусу додаткового захисту або скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, орган міграційної служби вилучає у такої особи посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, та їх проїзні документи для виїзду за кордон або визнає їх недійсними, про що інформується орган внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом трьох робочих днів, та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні в органі міграційної служби.
19. Особа, яка не реалізувала право на оскарження рішення про втрату її статусу біженця або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" законних підстав для перебування в Україні.
|
Стаття 12. Оскарження рішень щодо статусу біженця та особи,
яка потребує додаткового захисту
1. Рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в
прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
2. Рішення, що приймаються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань міграції щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
…
7. Особа, скарга якої розглядається, або законний представник
такої особи має право на правову допомогу. За бажанням особи участь у розгляді скарги бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги особі здійснюється особою, її законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою особи, скарга якої розглядається. Орган міграційної служби може призначити адвоката у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання.
…
|
Стаття 12. Оскарження рішень щодо статусу біженця та особи,
яка потребує додаткового захисту
1. Рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом двадцяти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції, а також до суду протягом двадцяти робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про відмову.
2. Рішення, що приймаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку протягом двадцяти робочих днів до суду з дня отримання відповідного письмового повідомлення.
…
7. Особа, скарга якої розглядається, або законний представник
такої особи має право на правову допомогу. За бажанням особи
участь у розгляді скарги бере її представник. Призначення адвоката для надання безоплатної правової допомоги відбувається у порядку, встановленому законом. Договір про правову допомогу може бути укладено особою, її законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою особи, скарга якої розглядається.
…
|
Стаття 13. Права та обов'язки особи, стосовно якої
прийнято рішення про оформлення документів
для вирішення питання щодо визнання біженцем
або особою, яка потребує додаткового захисту
1. Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:
тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового
приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;
безоплатну правову допомогу в установленому порядку;
конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;
інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.
2. Особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи
додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про
оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:
…
| |
Достарыңызбен бөлісу: |
