Стаття 5 Порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
1. Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або
особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний
кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п'яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. ...
У разі якщо така особа під час незаконного перетинання
державного кордону України звернулася із зазначеною заявою до посадової особи Державної прикордонної служби України, вона зобов'язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. У разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо такі документи є фальшивими, вона повинна повідомити в поясненні про цю обставину, а також викласти причини зазначених обставин. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної прикордонної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику органу міграційної служби.
3. У разі якщо державний кордон України перетинає чи
перетнула дитина, розлучена із сім'єю, і заявляє про намір бути
визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про це повідомили інші особи, які не є її законними
представниками, посадові особи Державної прикордонної служби України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування. Орган міграційної служби спільно з органом опіки і піклування зобов'язаний вжити заходів для тимчасового влаштування такої дитини у відповідний дитячий заклад або сім'ю.
4. Особа, зазначена в частині другій цієї статті, не несе
відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
5. Особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в
Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської
належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, зазначені в пунктах 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, внаслідок яких вона не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до закінчення строку перебування на території України.
6. Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
7. Вимога про подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, установлена частиною другою цієї статті, а також вимога щодо строку подання такої заяви, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, не поширюються на випадки, коли такі заяви подаються законними представниками дітей, розлучених із сім'єю.
|
Стаття 5 Порядок звернення особи із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
1. Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або
особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний
кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
2. ...
У разі якщо така особа під час або після незаконного перетинання державного кордону України звернулася до посадової особи Державної прикордонної служби України із усним клопотанням про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, вона зобов'язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. У разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо такі документи є фальшивими, вона повинна повідомити в поясненні про цю обставину, а також викласти причини зазначених обставин. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної прикордонної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Посадова особа органу Державної прикордонної служби України повинна надати такій особі заяву-анкету встановленого зразка, мовою, якою така особа може спілкуватися, в якій іноземець або особа без громадянства просить визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням та обґрунтуванням однієї чи декількох підстав для такого визнання, що зазначені в пунктах 1 або 15 статті 1 цього Закону. У разі потреби, посадова особа органу Державної прикордонної служби України повинна надати такій особі безоплатну правову допомогу у заповненні такої заяви-анкети відповідно до вимог законодавства. Заповнена заява-анкета повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику органу міграційної служби.
3. У разі якщо державний кордон України перетинає чи
перетнула дитина, розлучена із сім'єю, і заявляє про намір бути
визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту,
або про це повідомили інші особи, які не є її законними
представниками, посадові особи Державної прикордонної служби
України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної
служби та орган опіки і піклування. Орган міграційної служби
спільно з органом опіки і піклування зобов'язаний вжити заходів
для тимчасового влаштування такої дитини у пункт тимчасового розміщення біженців, заклад соціального захисту або сім'ю.
4. У разі якщо особа під час незаконного перебування в Україні звернулася до посадової особи органу Міністерства внутрішніх справ України із усним клопотанням про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, вона зобов’язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перебування в України. У разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо такі документи є фальшивими, вона повинна повідомити в поясненні про цю обставину, а також викласти причини зазначених обставин. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Міністерства внутрішніх справ України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Посадова особа органу Міністерства внутрішніх справ України повинна надати такій особі заяву-анкету встановленого зразка, мовою, якою така особа може спілкуватися, в якій іноземець або особа без громадянства просить визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням та обґрунтуванням однієї чи декількох підстав для такого визнання, що зазначені в пунктах 1 або 15 статті 1 цього Закону. У разі потреби, посадова особа органу Міністерства внутрішніх справ України повинна надати такій особі безоплатну правову допомогу у заповненні такої заяви-анкети відповідно до вимог законодавства. Після надання пояснень орган Міністерства внутрішніх справ України повинен протягом 24 годин передати заповнену заяву-анкету представнику органу міграційної служби.
5. У разі якщо особа під час тимчасового арешту, екстрадиційного арешту або тримання під вартою звернулася до посадової особи органу Державної пенітенціарної служби України із усним клопотанням про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, посадова особа органу Державної пенітенціарної служби України повинна надати такій особі заяву-анкету встановленого зразка, мовою, якою така особа може спілкуватися, в якій іноземець або особа без громадянства просить визнати його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням та обґрунтуванням однієї чи декількох підстав для такого визнання, що зазначені в пунктах 1 або 15 статті 1 цього Закону. Особі, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної пенітенціарної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. У разі потреби, посадова особа органу Державної пенітенціарної служби України повинна надати такій особі безоплатну правову допомогу у заповненні такої заяви-анкети відповідно до вимог законодавства. Заповнена заява-анкета повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної пенітенціарної служби України представнику органу міграційної служби.
6. Особа, зазначена в частинах другій та четвертій цієї статті, не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, якщо вона без зволікань звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така особа не несе відповідальності за порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
7. Особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в
Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської
належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, зазначені в пунктах 1 чи 15 частини першої статті 1 цього Закону, внаслідок яких вона не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до закінчення строку перебування на території України.
Відповідно частини 4-5 вважати частинами 6-7.
Виключити частину 6.
7. Вимога про подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, установлена частиною другою цієї статті, а також вимога щодо строку подання такої заяви, передбаченого частиною сьомою цієї статті, не поширюються на випадки, коли такі заяви подаються законними представниками дітей, розлучених із сім'єю.
Частину 7 вважати частиною 8.
|
