Завдання 4.7і Виконайте завдання, скориставшись табличними даними про метеорний радіант.
-
Нанесіть положення метеорного радіанта на зоряну карту.
-
Визначте час сходу та заходу радіанта.
-
Який час ночі є найзручнішим для спостереження метеорів даного потоку?
-
Оцініть приблизну ширину метеорного потоку в кілометрах.
-
Чи можна даний потік вважати багатим?
-
Яка кінетична енергія частинки потоку масою 1 г? З якою швидкістю повинне рухатися тіло масою 50 кг, щоб мати таку ж енергію?
Деякі метеорні радіанти
Варіант
|
Назва потоку
|
Радіант
|
Швидкість,
км/с
|
Годинне число
|
Епоха активності
|
год хв
|
°
|
1
|
Квадрантиди
|
15 20
|
+55
|
35
|
35
|
27.12 – 07.01
|
2
|
Геркуліди-1
|
11 06
|
+17
|
60
|
5
|
9 – 23.04
|
3
|
Ліриди
|
18 10
|
+33
|
48
|
10
|
16 – 24.04
|
4
|
η-Аквариди
|
22 20
|
-4
|
66
|
12
|
1 – 12.05
|
5
|
δ-Скорпіоніди
|
05 12
|
-28
|
25
|
7
|
05 – 06
|
6
|
Цефеїди-1
|
20 52
|
+60
|
45
|
7
|
11 – 25.06
|
7
|
Кассіопеїди
|
00 54
|
-63
|
60
|
18
|
17.07 – 15.08
|
8
|
Персеїди
|
03 04
|
+57
|
60
|
60
|
18.07 – 20.08
|
9
|
Драконіди
|
17 44
|
+56
|
23
|
17
|
7 – 10.10
|
10
|
Оріоніди
|
06 16
|
+15
|
66
|
45
|
14 – 26.10
|
11
|
Леоніди
|
10 08
|
+22
|
72
|
10
|
8 – 20.11
|
12
|
Гемініди
|
07 28
|
+33
|
35
|
до 100
|
7 – 18.12
|
Завдання 4.8 За малюнком комети Донаті 1858 року визначте довжину кометного хвоста в кілометрах, якщо відстань комети від Землі була рівною 57 млн. км.
Вказівка. Вважати що хвіст лежить у площині, яка перпендикулярна до площини зору. Кутову відстань між β UMa і γ UMa взяти рівною 8°.
V. СОНЦЕ – НАЙБЛИЖЧА ЗОРЯ
Завдання 5.1 Вивчіть матеріал §§ 18, 19, 20. Поповніть свій астрономічний словник новими поняттями та термінами:
Зоря - …
Термоядерна реакція - …
Сонце - …
Сонячна стала - …
Світність Сонця - …
Сонячне ядро (зона ядерних реакцій) - …
Зона випромінювання - …
Конвективна зона - …
Атмосфера Сонця - …
Фотосфера - …
Хромосфера - …
Корона - …
Сонячний вітер - …
Гранули - …
Сонячна пляма - …
Обертання Сонця - …
Факели - ..
Протуберанець - …
Активні (еруптивні) протуберанці - …
Спокійні протуберанці - …
Темні волокна - …
Сонячна активність - …
Активна область - …
Спокійне Сонце - …
11-річний цикл активності - …
Збурене Сонце - …
Сонячний спалах - …
Сонячні космічні промені - …
Магнітна буря - …
Фраунгоферові лінії - …
Вік Сонця - …
Завдання 5.2 Укажіть три причини, у зв’язку з якими сучасні астрономи, фізики та інженери виділяють найбільш досконалу апаратуру для ретельного вивчення Сонця.
Завдання 5.3і Користуючись спектрограмою Сонця та таблицею спектральних ліній (Додаток 3), визначте елемент сонячної атмосфери, який створює умовно позначену лінію спектра λ x.
Завдання 5.4і На малюнках подано зображення фотосфери Сонця для деяких дат.
-
Визначте за малюнком Сонця лінійний масштаб його зображення.
-
Обчисліть число Вольфа у вказану дату.
-
Оцініть лінійні розміри найбільшої плями. Порівняйте їх з розмірами Землі.
-
Оцініть площу найбільшої плями і порівняйте її з площею України (604 тис. км2).
Варіант 1. 23 жовтня 1985 року Варіант 2. 3 лютого 1992 року
Варіант 3. 10 січня 1989року Варіант 4. 22 квітня 1992 року
Варіант 5. 23 травня 1992 року Варіант 6. 30 серпня 1988 року
Варіант 7. 27 грудня 1991 року Варіант 8. 12 червня 1985 року
Варіант 9. 10 червня 1988 року Варіант 10. 22 травня 1989 року
Варіант 11. 5 липня 1985 року Варіант 12. 17 березня 1989 року
Завдання 5.5 Побудуйте графік зміни числа Вольфа за 60 років. Зробіть висновок, які з років були роками спокійного, а які активного Сонця.
Середньорічні значення чисел Вольфа
Рік
|
1937
|
1938
|
1939
|
1940
|
1941
|
1942
|
1943
|
1944
|
1945
|
1946
|
Значення
числа
Вольфа
|
114,4
|
109,6
|
88,8
|
67,8
|
47,5
|
30,6
|
16,3
|
9,6
|
33,2
|
92,6
|
Рік
|
1947
|
1948
|
1949
|
1950
|
1951
|
1952
|
1953
|
1954
|
1955
|
1956
|
Значення
числа
Вольфа
|
151,6
|
136,3
|
134,7
|
83,9
|
69,4
|
31,5
|
13,5
|
4,4
|
38,0
|
141,7
|
|
Рік
|
1957
|
1958
|
1959
|
1960
|
1961
|
1962
|
1963
|
1964
|
1965
|
1966
|
Значення
числа
Вольфа
|
190,2
|
184,8
|
159,0
|
112,3
|
53,9
|
37,6
|
27,9
|
10,2
|
15,1
|
47,0
|
Рік
|
1967
|
1968
|
1969
|
1970
|
1971
|
1972
|
1973
|
1974
|
1975
|
1976
|
Значення
числа
Вольфа
|
93,8
|
105,9
|
105,5
|
104,5
|
66,6
|
68,9
|
38,0
|
34,5
|
15,5
|
12,6
|
Рік
|
1977
|
1978
|
1979
|
1980
|
1981
|
1982
|
1983
|
1984
|
1985
|
1986
|
Значення
числа
Вольфа
|
27,5
|
92,5
|
155,4
|
154,6
|
140,4
|
115,9
|
66,6
|
45,9
|
17,9
|
13,4
|
Рік
|
1987
|
1988
|
1989
|
1990
|
1991
|
1992
|
1993
|
1994
|
1995
|
1996
|
Значення
числа
Вольфа
|
29,4
|
100,2
|
157,6
|
142,6
|
145,7
|
94,3
|
50,2
|
29,9
|
17,5
|
8,7
|
VI. ЗОРІ. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР
Завдання 6.1 Вивчіть матеріал §§ 18, 19, 20. Поповніть астрономічний словник новими поняттями та термінами:
Річний паралакс - …
Парсек - …
Світловий рік - …
Видима зоряна величина - …
Яскравість - …
Абсолютна зоряна величина - …
Світність - …
Спектральна класифікація зір - …
Діаграма Герцшпрунга-Рессела - …
Послідовності - …
Головна послідовність - …
Блакитні гіганти - …
Червоні гіганти - …
Субкарлики - …
Червоні карлики - …
Оптично-подвійні зорі - …
Фізично подвійні зорі - …
Візуально-подвійні - …
Спектрально-подвійні - …
Затемнено-подвійні - …
Змінні зорі - …
Крива блиску - …
Амплітуда - …
Період - …
Фізично змінні зорі - …
Цефеїди - …
Залежність „період-світність” - …
Міриди - …
Спалахуючи зорі - …
Нові зорі - …
Білий карлик - …
Вироджений газ - …
Еволюція зір - …
Наднова зоря - …
Залишки оболонок – …
Синхротронне випромінювання - …
Нейтронна зоря - …
Пульсар - …
Чорна діра - …
Протозоря - …
Стадія стискання - …
Стаціонарна стадія - …
Гелієве ядро - …
Гравітаційний колапс - …
Завдання 6.2 Скориставшись даними таблиці, виконайте слідуючи завдання:
-
Порівнявши паралакси зір, установіть, яка з них найближча до Сонця? Найбільш віддалена? Відстані до яких зір однакові?
-
Визначте відстані до зір у парсеках.
-
Скориставшись відповідністю „спектр-температура-колір” (Додаток 4), встановіть спектральний клас кожної зорі та її колір.
-
У скільки разів відрізняється блиск найбільш- та найменш яскравої зір?
-
Яка з зір володіє найбільшою потужністю випромінювання? Найменшою? Потужність якої зорі приблизно така ж, як і в Сонця?
-
Встановіть, яка з зір однакової світності має більші розміри?
-
Порівняйте розміри зір, що мають найвищу та найнижчу температури; найбільшу та найменшу світності.
-
Нанесіть положення даних зір на діаграму Герцшпрунга-Рессела.
Зоря
|
Зоряна величина, m
|
Річний паралакс, p″
|
Температура,
Т К
|
Світність, L
|
α Центавра
|
11m
|
0,75″
|
6 000 К
|
1,9
|
β Центавра
|
0,59
|
0,01
|
18 000
|
4 400
|
β Водолія
|
2, 87
|
0,003
|
5 200
|
9 100
|
γ Риби
|
3,69
|
0,025
|
4 600
|
35
|
α Змії
|
2,64
|
0,04
|
4 000
|
40
|
β Терезів
|
2,61
|
0,02
|
13 000
|
130
|
δ Чаші
|
3, 56
|
0,025
|
4 200
|
40
|
ε Ері дана
|
3,73
|
0,3
|
4 600
|
0,28
|
γ Стріли
|
3,46
|
0,02
|
3 400
|
90
|
Завдання 6.3 Досвідчений спостерігач визначив колір для деяких зір. Зробіть оцінку температури поверхонь зір та встановіть, до якого спектрального класу вони належать. Результат запишіть у незаповнені стовпчики таблиці.
№
|
Зоря
|
Колір
|
Температура, К
|
Спектр
|
1
|
β Андромеди
|
Жовтувато-червоний
|
|
|
2
|
β Персея
|
Блакитнувато-білий
|
|
|
3
|
α Риби
|
Білий
|
|
|
4
|
γ Дракона
|
Оранжевий
|
|
|
5
|
β Це фея
|
Біло-блакитний
|
|
|
6
|
δ Ері дана
|
Червонувато-жовтий
|
|
|
7
|
ε Близнят
|
Темно-жовтий
|
|
|
8
|
α Геркулеса
|
Червоний
|
|
|
Завдання 6.4 Скориставшись Гарвардською класифікацією зоряних спектрів (Додаток 5) та відповідністю „спектр-температура-колір”, встановіть за даними спектрами їхній спектральний клас, температури поверхонь та колір.
№
|
Зоря
|
Спектрограма зорі
|
1
|
γ Водолія
|
|
2
|
ε Дельфіна
|
|
3
|
δ Орла
|
|
4
|
γ Дракона
|
|
5
|
η Волопаса
|
|
6
|
μ Великої Ведмедиці
|
|
Достарыңызбен бөлісу: |